Постанова

від 15.04.2024 по справі 260/1876/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/1876/23 пров. № А/857/23327/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Шевчук С.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Закарпатській області,

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року (суддя Микуляк П.П., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м.Ужгород, дата складення повного тексту не зазначено),

в адміністративній справі №260/1876/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Закарпатській області,

про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У березні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до відповідача Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Закарпатській області, в якому просила: 1) визнати протиправними дії відповідача по відмові оформленій листом за №33/01/01-268 від 17.03.2023 року, в підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновлених довідок, за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законами України Про державний бюджет України №294-ІХ та №1082- IX на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року, відповідно до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, ст.9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із зазначенням в їх змісті відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 року, а також процентної надбавки за вислугу років, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії із 29.01.2020 та 01.01.2021 p.p., та її подальшої виплати з 01.02.2020 року і 01.02.2021 року, за посадою з якої військовослужбовця було звільнено зі служби; 2) зобов`язати відповідача підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновлених довідок за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законами України Про державний бюджет України №294-IX та №1082-IX на 01.01.2020 року та 01.01.2021 poкy, відповідно до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, ст.9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із зазначенням в їх змісті відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ №704 від 30.08.2017 року, а також процентної надбавки за вислугу років, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 із 29.01.2020 та 01.01.2021 р., та її подальшої виплати з 01.02.2020 року і 01.02.2021 року, за посадою з якої військовослужбовця було звільнено зі служби; 3) стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позов. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Закарпатській області щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 та 01.01.2021 року для перерахунку пенсії. Зобов`язано Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Закарпатській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, з врахуванням положень постанови КМУ №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020 та 01.02.2021 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з цим позовом і позивач не надала суду доказів поважності причин його пропуску. Також зазначає апелянт, що грошове забезпечення військовослужбовців, що проходять службу в Управлінні, обчислюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018 року, збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців не відбувалося. Видача оновлених довідок особам, що були звільнені з військової служби, із зазначенням розмірів посадових окладів та окладів за військове звання розрахованих на основі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, призведе до колапсу, пенсіонеру - особі звільненій з військової служби буде надано оновлену довідку з перерахунком грошового забезпечення в більшому розмірі, ніж грошове забезпечення діючого військовослужбовця. Виходячи з того, що фактично зміни розмірів грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців не відбулося, відсутні правові підстави для видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 08.11.2023 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон №2262-XII).

09 березня 2023 року позивач звернулася до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Закарпатській області із заявою, в якій просила підготувати і надати оновлені довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною або аналогічною штатною посадою, яку займав на добу звільнення із служби станом на 01.01.2020 року 01.01.2021 року (а.с. 19).

17 березня 2023 року Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Закарпатській області листом №35/01/01-268 на заяву позивача повідомило, що порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45. На сьогоднішній день відсутні правові підстави для надання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, що враховуються для перерахунку пенсії (а.с. 21).

Вважаючи протиправною відмову відповідача у видачі спірних довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-ХІІ, у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

За приписами частин першої, другої статті 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

На підставі системного аналізу наведених вище приписів нормативно-правових актів можна дійти висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови №704, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Кабінет Міністрів України 21.02.2018 прийняв постанову №103 (далі Постанова №103), пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом №2262 до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови №704.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частиною 2 статті 51 Закону №2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992р. №393» затвердив Порядок №45.

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Тобто, на відповідача покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно Порядку №45.

При цьому суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 24 Порядку №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії. Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Колегія суддів апеляційного суду також зазначає, що пунктом 4 Постанови №704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21.02.2018 відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (набрала чинності 24.02.2018 року), якою до Постанови №704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови КМУ №704 викладено у новій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Разом з тим, згідно з пунктом 1 Примітки Додатку 1 Постанови №704 "Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" (в редакції постанови КМУ №1041 від 20.12.2017) посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Згідно Примітки Додатку 14 Постанови №704 "Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Отже, пункт 4 постанови КМУ №704 (в редакції постанови КМУ №103) визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р.", тоді як згідно приміток до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено процентний показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

На момент набрання чинності Постановою №704, п.4 вказаного нормативного акту викладений у редакції згідно з п.6 постанови КМУ від 21.02.2018 №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

В подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Тобто, з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, яка запроваджувала у якості однієї з величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати.

При цьому необхідно врахувати, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VIII (далі - Закон №1774-VIII) пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття Постанови №704, так і станом після 29.01.2020 неконституційними не визнавалися.

З аналізу наведених положень та з урахуванням приписів ч.3 ст.7 КАС України, колегія суддів наголошує, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, перевагу належить надати положенням закону як акту права вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у ст.8 Конституції України.

При цьому, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункт 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

Оскільки норма пункту 3 розділу II Закону №1774-VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, тому відсутні правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Тобто, положення пункту 4 Постанови №704 щодо обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягає.

Судова колегія враховує, що існування нечіткого, суперечливого нормативного регулювання на час виникнення спірних правовідносин порушує принцип правової визначеності.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип юридичної визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, що ситуації й правовідносини залишалися передбачуваними. Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (праві позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.11.2011 №10-рп/2011).

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Олссон проти Швеції» від 02.03.1988 року Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що яка-небудь норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію... Фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципом верховенства права. Таким чином, мається на увазі, що у внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічних властей у здійснення прав, охоронюваних inter alia п.1 ст.8.

Європейський суд з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06, п.50?56) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

У справі «Новік проти України» (заява №48068/06, п.19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Щодо неоднозначного трактування норм законодавства України Європейський суд з прав людини висловився у рішенні ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зазначивши про пріоритет застосування найбільш сприятливого для особи тлумаченням норм права.

Законами України про Державний бюджет України на 2020 2023 роки установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, - 2102 гривні, в той час коли Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1762 грн..

Таким чином, у зв`язку із зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідного календарного року, з дати прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, позивач має право на визначення складових його грошового забезпечення починаючи з 01.01.2021 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Аналогічний висновок висловлено Верховний Судом у постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 31.08.2022 у справі №120/8603/21.

За таких обставин, з урахуванням положень пункту 3 розділу II Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704 з 29.01.2020, а саме, з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, у позивача виникли правові підстави для перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом №2262-ХІІ, з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII.

У зв`язку з цим є правильними висновки суду першої інстанції щодо права позивача на отримання оновлених довідок для перерахунку пенсії станом на 01 січня відповідного календарного року із застосуванням пункту 4 Постанови №704 в первинній редакції, а саме: множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.

Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до пункту 4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

За таких обставин, відмова позивачу у підготовці і наданні до ГУ ПФУ в Закарпатській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини), є протиправною.

Таке правове регулювання спірних правовідносин відповідає висновкам Верховного Суду, які наведені у постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 31.08.2022 у справі №120/8603/21-а.

Відтак позовні вимоги є обґрунтованими та відповідно підлягають задоволенню.

Щодо доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду в частині вимог про видачу довідки станом на 01.01.2020 та 01.01.2021, колегія суддів зазначає наступне.

Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду постановою від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23 відступив від висновків, викладених у раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22 щодо застосування шестимісячного строку звернення до суду у справі, спір у якій виник щодо невидачі компетентним органом довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії особі, пенсія якій призначена згідно із Законом № 2262-ХІІ, та сформував такий правий висновок:

(1) видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку № 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ;

(2) згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком;

(3) тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду;

(4) застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.

Тож, колегія суддів констатує, що пункт 4 постанови №704 вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись щороку з 1 січня через зміну (збільшення) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, як наслідок, саме з цією датою пов`язується підвищення розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а відповідно й право на перерахунок раніше призначених пенсій, який має бути здійснений в централізованому порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, тобто - автоматично за наслідками вчинення узгоджених відповідним механізмом дій компетентних органів державної влади, у зв`язку із чим у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.

Натомість, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Відтак, невиготовлення уповноваженим органом державної влади довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача прямо впливає на соціальне забезпечення останнього щодо можливості отримання пенсії у більшому (належному) розмірі, через неможливість здійснення перерахунку його пенсії з вини відповідача - органу, уповноваженого видати таку довідку, оскільки ставить під сумнів дотримання таким органом принципу «належного врядування».

Таким чином, застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, до позову ОСОБА_1 матиме наслідком неможливість реалізації позивачем передбаченого статтею 51 Закону №2262-ХІІ права на перерахунок пенсій у зв`язку із підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржуване рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги не спростовується, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Закарпатській області залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року в адміністративній справі №260/1876/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин С. М. Шевчук