Постанова

від 05.04.2024 по справі 372/4031/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 372/4031/21

провадження № 61-18523св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач- ОСОБА_2 ,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропосол»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом - Кравченком Андрієм Вікторовичем, на рішення Обухівського районного суду Київської області в складі судді Проць Т. В. від 24 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М. від 01 листопада 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив визнати за ним право власності на дві земельні ділянки і витребувати їх у відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є законним власником земельної ділянки для індивідуального садівництва площею 0,1200 га, кадастровий номер 0091, яка розташована на території Української міської ради Обухівського району Київської області. Право власності на вказану земельну ділянку позивач отримав в порядку безоплатної приватизації та своє право зареєстрував 08 квітня 2016 року. Разом із тим, 26 лютого 2021 року позивачу стало відомо, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власником вказаної земельної ділянки значиться стороння особа - ОСОБА_2 . Як стало відомо позивачу, 30 травня 2020 року державним реєстратором Гостомельської сільської ради Київської області Кириловою Н. М. здійснено державну реєстрацію переходу права власності на земельну ділянку від ОСОБА_1 до ТОВ «Агропосол». 29 вересня 2020 року державним реєстратором Заболотним А. В. здійснено державну реєстрацію переходу права власності від ТОВ «Апостол» до директора цього товариства - відповідача.

Позивач вказує, що будь-яких дій щодо передачі третім особам належної йому земельної ділянки не вчиняв, будь-які акти приймання-передачі щодо передачі права на належну йому земельну ділянку не підписував і у будь-який інший спосіб не відчужував. З відповідачем не знайомий, будь-яких заяв про включення до складу часників товариства у жодного нотаріуса не підписував і учасником вказаного підприємства ніколи не був.

У процесі проведення перевірки Міністерством юстиції України було встановлено, що акт приймання-передачі нерухомого майна виконаний на спеціальному бланку нотаріального документа, який було витрачено 23 жовтня 2015 року для нотаріального посвідчення довіреності. Бланк був витрачений приватним нотаріусом Самчук Т. В. Відповідно до інформації, яка опублікована на сайті Міністерства юстиції України, державному реєстратору Кириловій Н. М. анульовано доступ до Державного реєстру речових прав 04 червня 2020 року, тобто через два дні після проведення незаконних дій по перереєстрації (припинення) права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку.

Скарга позивача на рішення державних реєстраторів була задоволена, скасовано рішення державного реєстратора Кирилової Н. М., рішення державного реєстратора Заболотного А. В.

Позивач зазначає, що його право власності на земельну ділянку було протиправно перереєстровано за сторонніми особами на підставі актів приймання-передачі, які він не підписував та які суперечать вимогам законодавства щодо викладення тексту таких актів на спеціальних бланках нотаріальних документів. Водночас 14 квітня 2021 року, тобто на наступний день після скасування рішення про державну реєстрацію Міністерством юстиції України, було здійснено поділ його земельної ділянки на дві. Отже, належна йому на праві власності земельна ділянка вибула з його володіння не з його волі, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24 січня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:04:070:0093, яка розташована на території Української міської ради Обухівського району Київської області, цільове призначення для індивідуального садівництва, площею 0,0792 га. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:04:070:0094, яка розташована на території Української міської ради Обухівського району Київської області, цільове призначення для індивідуального садівництва, площею 0,0408 га. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведені всі юридичні факти, які визначені статтями 387 і 388 ЦК України, зокрема: законність набуття ним права власності на спірну земельну ділянку, яка вибула з володіння позивача поза його волею; відсутність правових підстав у ТОВ «Агропосол» для отримання вказаної земельної ділянки в статутний капітал та набуття права власності спірної земельної ділянки ОСОБА_2 за актом прийому-передачі об`єкта (земельної ділянки). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності в останнє, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призведе до ефективного захисту прав позивача, який є власником спірних земельних ділянок.

Відповідач не може вважатись особою, яка законним шляхом, добросовісно набув майно у власність, обставини за яким майно було набуте відповідачем у власність та його поведінка свідчать про те, що він набув право власності у неправомірний спосіб, ознаки добросовісності у його поведінці відсутні.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Київського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Майко М. В., залишено без задоволення. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 січня 2023 року залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зазначив про те, що оскільки при вирішенні даної справи, судом належним чином з`ясовано обставини справи, враховано правові висновки Верховного Суду при застосуванні статей 387, 388 ЦК України, та належним чином перевірено добросовісність/недобросовісність набувача нерухомого майна - ОСОБА_2 .

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

Представник ОСОБА_2 - адвокат Кравченко А. В. 23 грудня 2024 року звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року в справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року в справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року в справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року в справі № 917/2101/17 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 07 листопада 2018 року в справі № 488/5027/14-ц, від 19 травня 2020 року в справі № 916/1608/18, від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17, від 30 червня 2021 року в справі № 9901/172/20, від 01 липня 2021 року в справі 9901/381/20, від 26 жовтня 2021 року в справі № 766/20797/18, від 01 лютого 2022 року в справі № 750/3192/14, від 22 вересня 2022 року в справі № 462/5368/16-ц, від 04 липня 2023 року в справі № 233/4365/18, від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, від 28 серпня 2018 року в справі № 902/458/16, від 12 вересня 2018 року в справі № 308/11659/16-ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 464/4365/17, від 13 березня 2019 року в справі № 916/3245/17, від 13 березня 2019 року в справі № 161/7438/18, від 18 грудня 2018 року в справі № 911/1437/17, від 13 лютого 2019 року в справі № 756/10182/16-ц, від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц, від 16 червня 2020 року в справі №145/2047/16, від 07 квітня 2021 року в справі № 567/978/18, від 12 травня 2021 року в справі № 705/2400/19, від 12 лютого 2020 року в справі № 761/17142/15-ц, від 27 серпня 2020 року в справі № 761/17416/17, від 26 жовтня 2021 року в справі № 911/2581/14, від 28 травня 2020 року в справі № 918/440/19, від 21 серпня 2019 року в справі № 911/3681/17, від 22 січня 2020 року, від 22 січня 2020 року в справі № 910/1809/18, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 20 червня 2023 року в справі № 633/408/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Судові рішення в частині відмови в задоволенні позову до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є (стаття 400 ЦПК України).

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У березні 2023 року на адресу Верховного Суду від представника позивача - ОСОБА_4 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у якому заявник просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про протиправне вибуття спірної земельної ділянки з власності позивача поза його волею, відсутність правових підстав у ТОВ «Агропосол» для її отримання у статутний капітал та набуття права власності на спірну земельну ділянку відповідачем.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 372/4031/21 з Обухівського районного суду Київської області.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що відповідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 0,1200 га (кадастровий номер 3223151000:04:070:0091) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, розташовану на території Української міської ради Обухівського району Київської області.

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 29207841 від 12 квітня 2016 року державний реєстратор КП «Центр розвитку та інвестиції Васильківського району» Київської області на праві приватної власності зареєстрував за ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:04:070:0091 площею 0, 12 га для індивідуального садівництва за адресою: Київська область Обухівський район.

Відповідно до нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Касандрович Т. О. 13 травня 2020 року зареєстрованого в реєстрі за № 357 серії НАР № 689768 акту прийому - передачі об`єкта (земельної ділянки), ОСОБА_1 передав ТОВ «Агропосол» земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:070:0091 для індивідуального садівництва площею 0,12 га. в статутний (складений) капітал.

30 травня 2020 року державним реєстратором Гостомельської сільської ради Київської області Кириловою Н.М. на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки, серія та номер б/н, виданий 13 травня 2020 року, видавник: сторони: ОСОБА_1 та ТОВ «Агропосол», внесено відомості до реєстру про припинення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:04:070:0091 площею 0,12 га та перехід права власності на ТОВ «Агропосол».

29 вересня 2020 року державним реєстратором Гостомельської сільської ради Київської області Заболотним А.В. на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна серія та номер 423, виданий 10 серпня 2020 року приватним нотаріусом Запісочним О. В., на праві приватної власності за ОСОБА_2 зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:04:070:0091 площею 0,12 га для індивідуального садівництва за адресою: Київська область Обухівський район.

В подальшому вказану земельну ділянку поділено на дві земельні ділянки кадастровий номер 3223151000:04:070:0093 та кадастровий номер 3223151000:04:070:0094 відповідно площею 0,0792 га та 0,0408 га, що підтверджується інформаційною довідкою.

Відповідно до листа № 29-10-0.2-10253/2-21 від 02 вересня 2021 року Головного управління Держгеокадастру у Київській області державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:070:0093, 3223151000:04:070:0094 здійснена на підставі документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:070:0091. Інформація про земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:070:0091 у зв`язку з поділом на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:070:0093, 3223151000:04:070:0094 перенесено до архівного шару Державного земельного кадастру.

Наказом Міністра Юстиції України № 1879/5 від 04 червня 2020 року скасовано рішення від 28 квітня 2020 року № 52081581 та від 30 квітня 2020 року № 52115887 прийняті державним реєстратором Гостомельської селищної ради Кириловою Н. М.

23 березня 2021 року висновком колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції рекомендовано скасувати рішення від 02 червня 2020 року № 52488249, прийняте державним реєстратором Гостомельської селищної ради Кириловою Н. М., та рішення від 02 жовтня 2020 року № 54373923, прийняте державним реєстратором Гостомельської селищної ради Заболотним А. В.; анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказаним державним реєстраторам.

Наказом Міністра Юстиції України № 1348/5 від 13 квітня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано рішення від 02 червня 2020 року № 52488249 прийняте державним реєстратором Гостомельської селищної ради Кириловою Н. М.; скасовано рішення від 02 жовтня 2020 року № 54373923 прийняте державним реєстратором Гостомельської селищної ради Заболотним А. В. та анульовано їх доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів № 177298440 від 02 серпня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Швець Р. О., бланк серії та номеру НАР 689768 витрачено приватним нотаріусом Запорізької області Самчук Т. В. 03.11.2015 року код витрачення 7 - довіреність.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів № 177298319 від 02 серпня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Швець Р. О., бланк серії та номеру НАР 879686 витрачено приватним нотаріусом Дніпропетровської області Хоміч О. М. 23 жовтня 2015 року код витрачення 8 - заява.

Згідно з інформацією приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Касандрович Т. О. № 13/01-16 від 29 липня 2022 протокол загальних зборів учасників ТОВ «Агропосол» від 13 травня 2020 року та акт прийому-передачі земельної ділянки із кадастровим номером 3223151000:04:070:0091 площею 0,12 га, розташованої у м. Українка, в статутний капітал ТОВ «Агропосол», укладений між ОСОБА_1 та директором ТОВ «Агропосол» ОСОБА_2 , ніколи не посвідчувалися. 13 травня 2020 року ніхто з вказаних осіб не звертався за вчиненням нотаріальних дій, жодних дій з вищевказаною земельною ділянкою не проводилися.

Відповідно до інформації приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Запісочного О.В. № 3601-16 від 29 липня 2022 року акт прийому-передачі земельної ділянки із кадастровим номером 3223151000:04:070:0091, розташованого за адресою: Київська обл., Обухівський район, м. Українка, укладеного між директором ТОВ «Агропосол» ОСОБА_2. та фізичною особою ОСОБА_2 від 10 серпня 2020 року не посвідчувався. У 2020 році приватний нотаріус Запісочний О.В. був приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу і жодних нотаріальних та реєстраційних дій 10 серпня 2020 року не здійснював, оскільки в нього був вихідний день.

2.Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно з статтею 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (стаття 330 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 388 ЦК України.

Отже, можливість витребування майна з володіння іншої особи закон ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Правила частини першої статті 388 ЦК України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. У частині третій цієї ж статті передбачено самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках.

За змістом частини п`ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо суд встановить, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (див. пункти 28, 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18)).

Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано у всіх випадках відповідно до приписів статті 387 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судами попередніх інстанцій, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника поза його волею, шляхом передання на підставі підробних документів такої земельної ділянки в статутний капітал ТОВ «Агропосол», директором якого був - ОСОБА_2 . У подальшому, між директором ТОВ «Агропосол» ОСОБА_2 та фізичною особою ОСОБА_2 від 10 серпня 2020 року був підписаний акт прийому-передачі, на підставі якого відповідач зареєстрував за собою право власності на спірну земельну ділянку. За обставини цієї справи, дії ОСОБА_2 свідчать про недобросовісну поведінку набувача майна, оскільки ОСОБА_2 , як директор ТОВ «Агропосол», знав про незаконність передання спірної земельної ділянки у статутний капітал товариства, однак всупереч вимогам закону зареєстрував за собою право власності на неї.

Таким чином, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що вимога позивача про витребовування спірної земельної ділянки він недобросовісного набувача на користь позивача у цій справі відповідає завданням цивільного судочинства - ефективному захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи.

Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, які викладені у постановах, що зазначені заявником у касаційній скарзі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження судів попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, які ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, і з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками апеляційного суду та стосуються переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України знаходяться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом - Кравченком Андрієм Вікторовичем, залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропосол», про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун