Ухвала
від 08.04.2024 по справі 389/1086/24
ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.04.2024

Провадження №2/389/269/24

ЄУН 389/1086/24

У Х В А Л А

08 квітня 2024 року місто Знам`янка

Суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Берднікова Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою до відповідача, в якій просить: винести рішення про розподіл спільно придбаного нерухомого майна, а саме: житлового будинку та надвірних будівель розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; виділити йому в натурі частини житлового будинку та господарських споруд розташованого за вищевказаною адресою; виділити йому в натурі частини земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Стаття 175 ЦПК України містить вимоги щодо форми, змісту та порядку подання позовної заяви до суду. Так, згідно з пунктом 3 ч.3 вказаної статті, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.

Згідно з ч.2 ст.176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача. У позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю цього майна. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, тощо. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Дійсна вартість майна підтверджується висновком суб`єкта оціночної діяльності. Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21 серпня 2014 року N 358. Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Так, у позовній заяві зазначена ціна позову в розмірі 206300 грн. 00 коп.. З матеріалів справи встановлено, що вказана ціна позову визначена позивачем на підставі звіту про належну оцінку нерухомого майна - житлового будинку з надвірними будівлями, де вказано, що вартість житлового будинку загальною площею 35,0 м.кв, з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 15 березня 2024 року склала 206300 грн. 00 коп..

Ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, подана фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковиймінімум дляпрацездатних осібстаном на01січня 2024року встановленийу розмірі3028грн.00коп..На день подання до суду даної позовної заяви, 02 квітня 2024 року, розмір судового збору за подання до суду позовної заяви фізичною особою майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить виділити йому в натурі частини житлового будинку та господарських споруд розташованого за вищевказаною адресою. Відтак, суд приходить до висновку, що вартість 1/2 частини зазначеного житлового будинку складає 103150 грн. з якої 1 відсоток ціни позову становить 1031 грн. 50 коп.. Отже, враховуючи зазначене вище, за подання даної позовної заяви майнового характеру позивачу необхідно сплатити 1211 грн. 20 коп. (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму).

Разом з тим, позивачем додано квитанцію про сплату судового збору на суму 989 грн. 40 коп..

Підсумовуючи зазначене вище, подана позовна заява не відповідає зазначеним вимогам чинного законодавства та потребує уточнення, оскільки за її подання позивачем була сплачена не повна сума судового збору, а саме 989 грн. 40 коп., замість визначених законодавством 1211 грн. 20 коп., таким чином з урахуванням вже сплаченої суми судового збору позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 221 грн. 80 коп.

Долучену позивачем до матеріалів справи Квитанцію до платіжної інструкції №0.0.2885669735.1 від 03 березня 2023 року на суму 1073 грн. 60 коп. із зазначенням призначення платежу ";101; ЕА508269; 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050) ОСОБА_3 , березня 2023" суд не приймає до уваги з наступних підстав.

Відповідно довимог ч.1,2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

За змістом роз`яснень, наведених у п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014: відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Так, при перевірці зарахування сплаченої суми судового збору до спеціального фонду державного бюджету судом встановлено, що зазначена вище квитанція приєднана до матеріалів цивільної справи №2/389/560/23 (ЄУН 389/3005/23) та сплачена сума судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп. зарахована до спеціального фонду державного бюджету за подання до суду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна. Вказану позовна заява ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 жовтня 2023 року повернуто позивачу. Питання повернення позивачу сплаченого судового збору судом не вирішувалось.

Тобто, вказаний судовий збір не зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України за подання даної позовної заяви від 02 квітня 2024 року.

За вказаних обставин провадження у справі не може бути відкритим, а тому відповідно до ст.185 ЦПК України дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Керуючись ст.ст.12, 136, 185,260,261 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна залишити без руху, для усунення недоліків строком десять днів з дня отримання позивачем ухвали.

Запропонувати позивачу доплатити судовий збір, сума якого має складати 221 грн. 80 коп. та надати суду докази, що підтверджують оплату судового збору у вказаному розмірі.

У разі невиконання вимог суду заяву вважати неподаною та повернути заявнику.

Банківські реквізити для зарахування судового збору до державного бюджету за звернення до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області.

ОТРИМУВАЧ КОШТІВ:

ГУК у Кіров.обл./тг м.Знам`ян/22030101

КОД ОТРИМУВАЧА (код за ЄДРПОУ): 37918230

БАНК ОТРИМУВАЧА: Казначейство України (ЕАП)

КОД БАНКУ ОТРИМУВАЧА (МФО): 899998

РАХУНОК ОТРИМУВАЧА: UA098999980313141206000011557

КОД класифікації доходів бюджету: 22030101

У разі невиконання вимог суду заяву вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала щодовизначення розмірусудових витратможе бутиоскаржена доКропивницького апеляційногосуду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Дата складення ухвали 08 квітня 2024 року.

Суддя Г.В. Берднікова

СудЗнам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області
Дата ухвалення рішення08.04.2024
Оприлюднено17.04.2024
Номер документу118369103
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Інші справи позовного провадження

Судовий реєстр по справі —389/1086/24

Ухвала від 19.11.2024

Цивільне

Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Берднікова Г. В.

Ухвала від 30.04.2024

Цивільне

Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Берднікова Г. В.

Ухвала від 08.04.2024

Цивільне

Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Берднікова Г. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні