Вирок

від 15.04.2024 по справі 438/250/24

БОРИСЛАВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 438/250/24

Провадження № 1-кп/438/52/2024

В И Р О К

іменем України

15 квітня 2024 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024141110000027 від 03.01.2024 р. відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислав Львівської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, інваліда 3-ї групи, несудимого в силу ст. 89 КК України, військовозобов`язаного, мешкаючого в АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023 р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 3429-IX від 08.11.2023 р. «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, та Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

У ході досудового розслідування встановлено, що 21.12.2023 приблизно о 20 год. 48 хв. ОСОБА_5 , знаходячись на території БО МБФ «КАРІТАС Борислав», що по вулиці Грушевського, 26 у місті Борислав Львівської області, побачив дерев`яну альтанку, яка належить БО МБФ «КАРІТАС Борислав» та в цей час переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом проникнення до вказаної альтанки.

Реалізуючи свій протиправний намір ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій та передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, переконавшись в тому, що його дії ні ким не будуть викриті, шляхом пошкодження руками дерев`яного плетива у верхній частині передніх вхідних дверей, проник у приміщення альтанки, звідки умисно, таємно викрав картонну коробку з ковдрами нагрівальними, електричними марки «SATIN» у кількості 10 шт. у коробці вартістю 666 гривень за одну штуку, а також ролятор марки «Rust Care» 4 колеса вартістю 1450 гривень, які у подальшому перекинув на вулицю через отвір у вхідних дверях, після чого утримуючи при собі викрадене майно, покинув місце вчинення кримінального правопорушення із викраденим, чим заподіяв БО МБФ «КАРІТАС Борислав» майнової шкоди на загальну суму 8110 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у інше приміщення, вчинену в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Окрім цього, 01.01.2024 у період часу з 02 год. 20 хв. по 03 год. 28 хв. Схаб ОСОБА_6 , знаходячись на території БО МБФ «КАРІТАС Борислав», що по вулиці Грушевського, 26 у місті Борислав Львівської області, побачив дерев`яну альтанку, яка належить БО МБФ «КАРІТАС Борислав» та в цей час переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, у нього виник умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, шляхом проникнення до вказаної альтанки.

Реалізуючи свій протиправний намір ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій та передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, переконавшись в тому, що його дії ні ким не будуть викриті, шляхом пошкодження руками бокових вхідних дерев`яних дверей проник у приміщення альтанки, у якій під стіною були складені картонні коробки, з однієї з яких ОСОБА_5 умисно, таємно, повторно, викрав упаковки із світильниками марки «Philips» Led Light у кількості 4 шт. вартістю 1692 гривні за одну штуку та інвалідний візок марки «Drive Wheelchair» вартістю 6571 гривень 15 копійок, які у подальшому перекинув на вулицю через отвір у дверях, після чого утримуючи при собі викрадене, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, чим заподіяв БО МБФ «КАРІТАС Борислав» майнової шкоди на загальну суму 13339 гривень 15 копійок.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у інше приміщення, вчинену в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою провину за всіма епізодами визнав повністю. Суду показав, що він неодноразово отримував допомогу у БФ ОСОБА_7 , який знаходиться по АДРЕСА_2 , знав, що там зберігаються матеріальні цінності. 21.12.2023 р. у вечірній час він з метою крадіжки потрапив на територію БФ ОСОБА_7 , де у альтанці зламав двері, проник всередину, та звідки викрав кілька коробку із ковдрами, які вивіз на роляторі, який також він забрав з альтанки. Все викрадене він привіз собі додому, де і залишив. А вночі 01.01.2024 р. він знову з метою крадіжки зайшов на територію БФ ОСОБА_7 , де шляхом пошкодження дверей альтанки, знову проник туди, звідки викрав світильники, які вивіз за допомогою інвалідного візка, який знаходився там же. Викрадене він також привіз до себе додому. В наступному він видав поліцейським викрадене майно у повному обсязі. У скоєному щиро покаялася, просив її суворо не карати.

У зв`язку із безсумнівним та добровільним визнанням у повному обсязіобвинуваченим своєї провини в інкримінованому йому діянні та цивільного позову, погодження з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням ним його фактичних обставин, усвідомленням і правильним розумінням роз`ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ним змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, а також документами, що характеризують його особу, підтверджують процесуальні витрати та щодо речових доказів.

Таким чином суд дійшов висновку, що фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченимнаявні, діяння, у вчиненні яких він обвинувачується, мали місце.

Суд кваліфікує діїОСОБА_5 за за 4 ст. 185 КК України, як таємне викраденнячужого майна(крадіжку),вчинену повторно,поєднану зпроникненням уінше приміщення,вчинену вумовах воєнногостану.

ОСОБА_5 винуватий у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень та підлягає за це покаранню.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК Українита роз`ясненнямиПостанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та вимоги ч. 2ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а ще має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжкого злочину.

Вивченням даних щодо особи обвинуваченого встановлено, що він несудимий в силу ст. 89 КК України, неодружений, не має утриманців, не має постійного доходу, характеризується негативно. Перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2011 року, але згідно висновку спеціальної медичної наркологічної експертизи № 10 від 25.01.2024 р. не потребує застосування щодо нього примусового лікування.

Обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які б обтяжували покарання, при судовому розгляді не встановлено.

Відповідно до висновку Дрогобицького районного відділу Філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області (досудової доповіді), з урахуванням інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його способу життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, виправлення ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

При ухваленні вироку суд також приймає до уваги повне відшкодування завданої злочином шкоди та відсутність будь-яких претензій з боку потерпілої сторони, наявність у обвинуваченого групи інвалідності.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі у мінімальних межах санкції вказаної статті КК України, не знаходячи підстав для обрання інших видів або розмірів покарання.

Однак, приймаючи до уваги дані, що характеризують обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, та, на підставі ст. 75 КК України, вважає за доцільне звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком, тривалістю у максимальних межах, передбачених ч. 4 ст. 75 КК України, та поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, та погоджуючись із висновком органу пробації в частині необхідності інтенсивного контролю за поведінкою засудженого та у застосуванні певних соціально-виховних заходів.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши їх арешт. Підлягають відшкодуванню з боку обвинуваченого процесуальні витрати у повному обсязі. У кримінальному провадженні цивільного позову не заявлено, підстав для застосування запобіжного заходу немає.

Керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислав Львівської області, громадянина України, визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 4 ст. 185 КК Українита призначити йому у вигляді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк в три роки, та на підставі ст. 76 КК України, покласти на засудженого обов`язкиперіодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання і роботи, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази:

ковдри нагрівні електричні марки «SATIN»у кількості 8 шт., ролятор марки «Rust Care», світильниками марки «Philips» Led Light, інвалідний візок марки «Drive Wheelchair», що належать БО МБФ «КАРІТАС Борислав» та здані до камери зберігання речових доказів Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області - повернути за належністю, скасувавши їхній арешт;

пару взуття, сліди взуття, змив зі спинки металевого крісла, здані до камери зберігання речових доказів Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області знищити, скасувавши їхній арешт.

Стягнути зі ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта в загальній сумі 3 029,12 гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області протягом 30 днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_8