Рішення

від 09.04.2024 по справі 451/1704/23

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 451/1704/23

Провадження № 2/451/89/24

РІШЕННЯ

іменем України

09 квітня 2024 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Мурин Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Червоноградської окружної прокуратури Купецького В.В., подану в інтересах держави в особі Радехівської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна, -

за участі

представника позивача ОСОБА_2 ,

установив:

Стислий виклад позицій сторін.

Керівник Червоноградської окружної прокуратури Купецький В.В., в інтересах держави в особі Радехівської міської ради (позивач) подав до суду позовну заяву до ОСОБА_1 (відповідачки), в якій просить суд витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади Радехівської міської ради Львівської області земельну ділянку площею 1,0 га, кадастровий номер 4623984600:01:001:0085, що знаходиться за адресою: с. Розжалів, Червоноградського району, Львівська область та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору прокурор покликається на постанову Радехівського районного суду від 10.08.2021 у справі № 451/1126/21, якою ОСОБА_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 3400 грн.

Правопорушення, вчинені ОСОБА_1 проявлялись у тому, що вона будучи депутатом Розжалівської сільської ради Радехівського району Львівської області:

- 10.08.2020 не повідомила у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів перед голосуванням за рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » (тобто собі), 01.12.2020 не повідомила у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів перед голосуванням за рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність ОСОБА_1 » (тобто собі), чим вчинила адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-2 КУпАП;

- 10.08.2020 не вжила заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, чим вчинила дії в умовах конфлікту інтересів, що проявилось у голосуванні «ЗА» рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » (тобто собі), 01.12.2020 не вжила заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, чим вчинила дії в умовах конфлікту інтересів, що проявилось у голосуванні «ЗА» рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр. ОСОБА_1 » (тобто собі), чим вчинила адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-2 КУпАП.

Враховуючи зазначене, прокурор вважає, що рішення Розжалівської сільської ради від 10.08.2020 та від 01.12.2020 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, його затвердження та надання у власність земельної ділянки ОСОБА_1 прийняті в умовах конфлікту інтересів, а відтак підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

З урахуванням викладених обставин у їх сукупності прокурор просить суд прийняти рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачка правом на подання відзиву не скористалась.

Заяви та клопотання учасників справи

28.12.2023 представником Радехівської міської ради Львівської області подано заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, позов просять задовольнити(а.с.44).

Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою судді від 29.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.40).

Підготовче засідання 28.12.2023 не відбулось у зв`язку з відпусткою головуючого судді без збереження заробітної плати тривалістю дев`ять календарних днів з 21.12.2023 по 29.12.2023 у зв`язку з сімейними обставинами.

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 11.01.2024 підготовче засідання призначено на 15.02.2024 (а.с.46).

Засідання призначене на 15.02.2024 не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному (а.с.50).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 23.02.2024 підготовче засідання призначено на 12.03.2024 (а.с.51).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 12.03.2024 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2024 (а.с.61).

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу заявлених вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позовна заява підлягає до задоволення повністю, виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Рішенням Розжалівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 10.08.2020 надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,00 га (із земель запасу) з метою передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, які розміщені в селі Розжалів Радехівського району Львівської області» (а.с.24).

Рішенням Розжалівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 01.12.2020 вирішено «Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 площею 1,0000 га для ведення особистого селянського господарства (землі с/г призначення - рілля) в с. Розжалів Радехівського району Львівської області. Кадастровий номер земельної ділянки 4623984600:01:001:0085. Передати безоплатно у власність із земель комунальної власності гр. ОСОБА_1 , жительці с. Розжалів Радехівського району Львівської області земельну ділянку площею 1,0000 га (кадастровий номер земельної ділянки 4623984600:01:001:0085) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Розжалів Радехівського району Львівської області» (а.с.25).

На підставі рішення сесії Розжалівської сільської ради від 01.12.2020 ОСОБА_1 16.12.2020 зареєструвала право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623984600:01:001:0085, площею 1,0000 га в с. Розжалів Радехівського району Львівської області, про що державним реєстратором Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області внесено запис № 39812712 про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2254100646239), що підтверджується відповідною довідкою із вказаного Реєстру (а.с.27-28).

Постановою Радехівського районного суду Львівської області від 10.08.2021 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7, ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (а.с.15-23).

Норми права,які застосувавсуд,та мотивиїх застосування.Мотивована оцінканаведених учасникамисправи аргументівщодо наявностічи відсутностіпідстав длязадоволення заяви

Щодо права представництва прокуратурою інтересів держави та суб`єктного складу учасників справи.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що держава може вступати в цивільні (господарські) та адміністративні правовідносини.У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов?язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.

Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду, від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. пункт 27 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Прокурор обґрунтував необхідність захисту інтересів держави тим, що в межах відносин з розпорядження землями територіальної громади та надання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності Розжалівська сільська рада, всупереч інтересам територіальної громади, за наявності конфлікту інтересів прийняла незаконне рішення щодо розпорядження землею, яка є основним національним багатством, чим позбавила територіальну громаду права на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Разом з тим, згідно з рішенням Радехівської міської ради № 33 від 11.12.2020 «Про початок реорганізації Розжалівської сільської ради шляхом припинення її діяльності та приєднання до Радехівської міської ради» село Розжалів ввійшло у склад Радехівської міської територіальної громади. Згідно з п. 2 даного рішення правонаступником всього майна, прав та обов`язків Розжалівської сільської ради є Радехівська міська рада.

Відповідно до висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20, оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача, таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник. Такі висновки узгоджуються із постановами Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17.

Вказані висновки відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України тачастини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»підлягають врахуванню при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи, що Конституція України та Закон України «Про прокуратуру» надають прокурору повноваження з представництва не тільки загальнодержавних інтересів, але й локальних інтересів держави, беручи до уваги обґрунтування прокурора щодо підстав представництва, враховуючи невжиття відповідним органом місцевого самоврядування дій, спрямованих на захист порушеного права, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі.

Щодо суті позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Факт прийняття рішень Розжалівської сільської ради від 10.08.2020 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » та від 01.12.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність ОСОБА_1 » в умовах конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджені постановою Радехівського районного суду від 10.08.2021 у справі № 451/1126/21.

Відповідно до частини 2 статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, яка була чинною на момент прийняття оспорюваного рішення), у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

У пункті 1.1.2 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 839 від 29 вересня 2017 року, зазначено, що за частиною другою статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Крім того, у частині 2 статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається.

Суд враховує, що корупція становить серйозну загрозу верховенству права, підриває основи демократії, нівелює соціальну справедливість, перешкоджає економічному розвитку та загрожує належному виконанню державою своїх зобов`язань щодо поваги, захисту, сприяння та виконання прав людини, що знайшло своє відображення у Конвенції ООН проти корупції.

У контексті вимог Конвенції ООН проти корупції частину першу статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» не можна розглядати окремо і без співставлення з вимогами статі 35 названого Закону щодо імперативної заборони депутату місцевої ради брати участь у прийнятті рішення органом у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Крім того, обов`язок запобігати конфлікту інтересів прямо покладено на відповідну постійну комісію місцевої ради та на кожного депутата місцевої ради, який обізнаний з наявністю конфлікту інтересів у іншого депутата місцевої ради (статті 59-1 та 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Суд констатує, що для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата чи голови місцевої ради у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів чи голови місцевої ради рішення органу місцевого самоврядування компрометує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.

Аналогічні висновки, з метою формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування вимог статей 28, 35, 67 Закону України «Про запобігання корупції», зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 442/730/17.

Суд встановив, що відповідачка будучи депутатом Розжалівської сільської ради брала участь у прийняті рішень щодо надання їй же дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в подальшому, і щодо передачі їй же безоплатно у власність із земель комунальної власності земельної ділянки площею 1,0000 га (кадастровий номер земельної ділянки 4623984600:01:001:0085) для ведення особистого селянського господарства.

З урахуванням вимог статей 59-1 та 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», про наявність такого конфлікту інтересів мали заявити як сама відповідачка, так і члени відповідної постійної комісії сільської ради, до обов`язків яких входить урегулювання конфлікту інтересів у депутатів сільської ради чи будь-який депутат сільської ради, який обізнаний про те, що особа щодо якої вирішується питання про передачу прав чи надання привілеїв, є депутатом сільської ради.

Суд вважає, що рішення Розжалівської сільської ради від 10.08.2020 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » та рішення Розжалівської сільської ради від 01.12.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність ОСОБА_1 », прийняті з порушенням частини 2 статті 35, статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є незаконними, оскільки прийняті в умовах реального конфлікту інтересів депутатки сільської ради ОСОБА_1 , яка голосувала за прийняття таких рішень та бездіяльності інших депутатів відповідної ради, які, як члени постійної комісії з врегулювання конфлікту інтересів, не вчинили жодних дій для врегулювання такого конфлікту.

Статтею 67 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до статті 393 ЦК України (в редакції, що була чинною на момент прийняття оспорюваного рішення органом місцевого самоврядування), правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 116 ЗК України, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Суд встановив, що отримання відповідачкою у власність земельної ділянки суперечило вимогам закону.

Відомості реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин.

Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); від 20 червня 2023 року у справі №633/408/18 (пункт 11.1.), а також постанові Верховного Суду Українивід 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 387, 388, 1212 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України).

Частиною 1 статті 388 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно з чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

Відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина 1 статті 387 ЦК України).

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Враховуючи, що спірні рішення Розжалівської сільської ради є незаконним, відтак відповідачка безпідставно набула у власність земельну ділянку, кадастровий номер 4623984600:01:001:0085, площею 1,0000 га в с. Розжалів Радехівського району Львівської області, а тому вказана земельна ділянка підлягає витребуванню у власність територіальної громади Радехівської міської ради Львівської області.

Отже, заявлена прокурором позовна вимога про витребування із незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,0 на, кадастровий номер 4623984600:01:001:0085, що знаходиться за адресою: с. Розжалів, Червоноградського району, Львівська область на користь територіальної громади Радехівської міської ради Львівської області є ефективним способом захисту порушеного права, відтак, даний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі статей 330, 387, 388 Цивільного кодексу України, 5, 116, 118, 121, 122 Земельного Кодексу України та керуючись статтями 10, 12, 13, 19, 89, 259, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, Радехівський районний суд Львівської області, -

ухвалив:

позов керівника Червоноградськоїокружної прокуратуриКупецького В.В.(м.Червоноград,вул.Св.Володимира,15Львівської області),поданий вінтересах державив особіРадехівської міськоїради Львівськоїобласті (місцезнаходження:пр.Відродження,3,м.Радехів,Львівська область,ідентифікаційний кодюридичної особи26361149) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 )про витребуваннямайна- задовольнити.

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади Радехівської міської ради Львівської області земельну ділянку площею 1,0 на, кадастровий номер 4623984600:01:001:0085, що знаходиться за адресою: с. Розжалів, Червоноградського району, Львівської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКС України у м. Київ (79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення складене 15.04.2024

Головуючий суддяО. Куцик-Трускавецька