Рішення

від 15.04.2024 по справі 581/214/24

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/214/24

Провадження № 2/581/132/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2024 року с-ще Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участі секретаря судового засідання - Бочкун Л.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі її представника Маківського Віталія Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» про стягнення заборгованості по орендній платі за земельну ділянку, пені, індексу інфляції, 3% річних,

В С Т А Н О В И В:

Сутність заявлених до суду вимог

У березні 2024 року представник позивача, адвокат Маківський В.В., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивував тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,4686 га (кадастровий номер: 5923281700:02:001:0126), яку 02 січня 2014 року строком на п`ять років передала в оренду відповідачу ТОВ «СК-АГРО», підписавши відповідний договір оренди землі. У наступному 22 вересня 2015 року, ОСОБА_1 уклала додаткову угоду № 1 до вказаного договору, якою змінено строк дії договору, а саме продовжено до 8 років (до 02 січня 2022 року), розмір орендної плати збільшено до 7%, що становить 7513 грн 04 коп. Станом на день пред`явлення позову виникла заборгованість по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою, зокрема, за 2021 та 2022 роки заборгованість складає за 2021 рік 8265 грн 50 коп та за 2022 рік 9511 грн 75 коп, яку відповідач добровільно відмовляється сплачувати. Зазначав, що згідно з п.14 договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки, визначені вказаним договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить за 2021 рік 7141 грн 77 коп, за 2022 рік 4677 грн 61 коп. Також відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, які становлять: 2774 грн 87 коп індекс інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 523 грн 54 коп індекс інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік, 532 грн 52 коп 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2021 та 327 грн 45 коп 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 роки. Посилаючись на зазначені обставини, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2021 та 2022 роки у розмірі 33755 грн 01 коп (із урахуванням штрафних санкцій та індексації), а також понесені позивачкою витрати по сплаті судового збору.

Позиція позивача, представника позивача, представника відповідача по даній справі

Представник відповідача Педич Є.О. 13 березня 2024 року у поданому до суду відзиві на позов, заперечуючи проти позову в повному обсязі, зазначав про те, що загальний розмір орендної плати за договорами оренди, що підлягав виплаті орендарем становив 45078 грн 24 коп, а розмір фактично сплаченої відповідачем орендної плати за договорами оренди становить 69334 грн 64 коп, що на 24256 грн 40 коп більше. Укладений між сторонами договір та чинне законодавство не містять заборон щодо дострокового виконання орендарем своїх зобов`язань щодо виплати орендної плати за договором. Відповідач не порушив умов договорів оренди та не допускав прострочення сплати орендної плати за відповідні періоди, оскільки кошти були сплачені наперед, у визначеному сторонами розмірі та до обумовленої сторонами дати, а факт належного виконання відповідачем обов`язку щодо внесення орендної плати за договорами підтверджується належними та допустимими доказами. Зазначав про те, що внесена орендна плата за попередні роки в більшому розмірі є фактичною переплатою за договорами, тому заборгованість відповідача перед позивачем на сьогоднішній день відсутня. Щодо обчислення орендної плати з урахуванням індексації, зазначив, що індексації підлягає орендна плата за кожен рік окремо з врахуванням індексу інфляції за відповідний період, скільки за своєю природою індексація призначена для компенсації втрат грошових доходів населення від подорожчання споживчих товарів і послуг в поточному періоді, а тому індексація орендної плати в поточному році не може бути підставою для автоматичного збільшення розміру орендної плати на наступний період, оскільки індекс інфляції є змінною величиною, її розмір залежить від економічних процесів у державі та вона може як збільшуватися так і зменшуватися (дефляція). Крім того, розмір орендної плати визначений у додатковій угоді до договору оренди та згідно з п.12.1 здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін, тобто не може бути переглянутий в односторонньому порядку. Щодо вимоги про стягнення пені за порушення строків виплати орендної плати, зазначив, що розрахунок пені не відповідає дійсності, є необгрунтованим, взагалі не зрозуміло звідки позивач обраховував суми для розрахунку пені. Щодо усної домовленості про підвищення орендної плати зазначив, що ніякої домовленості з позивачем не досягалося, а його доводи є безпідставними та такими, що не повинні братися до уваги судом. Щодо сплати податків зазначив, що формулювання позовної вимоги «з урахуванням податків і зборів» є такою, що протирічить механізму нарахування і сплати ПДФО та військового збору відповідачем як податковим агентом, а у випадку примусового стягнення такої заборгованості органами ДВС призведе до подвійного оподаткування такого доходу, тобто, стягнення орендної плати за рішенням суду може бути виключно без урахування донарахованих до такої суми податків і зборів (а.с.31-35).

Процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 11 березня 2024 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. На підставі статей 274, 276 ЦПК України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Від сторін до суду не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. 15 квітня 2024 року ухвалено рішення по суті спору.

Установлені судом фактичні обставини даної справи

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Галаївець Липоводолинського району Сумської області, є громадянкою України (а.с.5-6,7).

ОСОБА_1 у грудні 2000 року отримала державний акт на право приватної власності на землю: серії І-CM №029414, відповідно до якого на підставі рішення 15 сесії 3 скликання Калінінської сільської ради народних депутатів від 28 вересня 2000 року, їй передана у приватну власність земельна ділянка площею 4,117 га, яка розташована на території Калінінської сільської ради, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8-9).

02 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СК-АГРО» укладено договір оренди землі №30376, на підставі якого ОСОБА_1 передала зазначеному товариству у користування строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 3,4686 га (з них, рілля 3,4686 га). Згідно з п.9-14,36,44 орендна плата вноситься орендарем у формі та в розмірі 4296 грн 61 коп, що становить 5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за один рік користування земельною ділянкою; обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації; орендна плата вноситься до 30 грудня кожного року; передача продукції та надання послуг у рахунок орендної плати оформляється відповідними актами; розмір орендної плати переглядається один раз у рік у разі зміни умов господарювання, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршенням стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках передбачених законом; у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення; зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін; договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації (а.с.12-15).

22 вересня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СК-АГРО» укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди землі, якою внесені зміни щодо строку дії вищенаведеного договору оренди: договір укладено на 8 років (терміном до 02 січня 2022 року) та визначено розмір орендної плати, який становить 7 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, і дорівнює 7513 грн 04 коп, предметом договору оренди визначена земельна ділянка загальною площею 3,4686 га (з них, рілля 3,4686 га) (кадастровий номер: 5923281700:02:001:0126). Інші умови вищезазначеного договору оренди не змінені даною угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують по них свої обов`язки (п.2,8,9 додаткової угоди) (а.с.16).

Рішенням державного реєстратора Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області від 04 липня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «СК-АГРО» зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 3,4686 га (кадастровий номер: 5923281700:02:001:0126), індексний номер 14210513, підставою вчинення реєстраційної дії було укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «СК-АГРО» договору оренди землі №30376 від 02 січня 2014 року, додаткової угоди №1 до договору оренди землі від 22 вересня 2015 року. 24 січня 2022 року до зазначеного реєстру внесені дані про припинення права оренди земельної ділянки, яке передано ТОВ «СК-Агро» на підставі вищевказаного договору оренди з додатковою угодою до нього за угодою сторін. 27 січня 2022 року на вказану вище земельну ділянку зареєстровано право оренди за орендарем ФГ «Агроінвест-2017» на підставі договору оренди землі від 03 січня 2022 року (а.с.10-11,37-41).

Відповідач не заявляв про застосування позовної давності у даному спорі щодо жодної із заявлених позивачем вимог.

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі щодо позовних вимог

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі». Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

За пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

Умови про розмір, періодичність та строки внесення орендної плати за землю встановлюються у договорі оренди (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»).

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час укладення договору оренди).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частина третя статті 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

У статті 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями 18, 20 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Нормами ст.21 вказаного Закону визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах - ст. 22 вказаного Закону. Відповідно до ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Висновки суду по суті заявлених вимог

1. Із урахуванням установлених обставин справи та досліджених доказів, суд убачає виникнення між сторонами у даній справі цивільного спору з приводу стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою у 2021 році на підставі відповідного договору оренди землі, додаткової угоди із урахуванням індексу інфляції, стягнення пені за несвоєчасну виплату орендної плати, на підставі ст.625 ЦК України індексу інфляції за прострочення виконання грошового зобов`язання та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання. Правовідносини, які виникли між сторонами спору, врегульовані діючим договором оренди земельної ділянки, нормами спеціального Закону України «Про оренду землі», ЦК та ЗК України. Цивільний позов ОСОБА_1 із вимогою про стягнення орендної плати за 2021, 2022 роки із урахуванням індексації нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки не заявлявся.

У даній справі підставою для щорічного нарахування та сплати орендної плати відповідачем за користування земельною ділянкою позивачки, в тому числі і сплати сторонами орендної плати наперед, у рахунок інших майбутніх періодів, є і повинні бути діючий договір оренди землі, додаткової угоди до нього (п.9,10,11 діючого між сторонами спору договору оренди землі від 02 січня 2014 року, п.8,9 додаткової угоди до цього договору від 22 вересня 2015 року). Пункт 9 додаткової угоди від 22 вересня 2015 року передбачає те, що орендна плата складає 7513 грн 04 коп, що становить 7 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за один рік користування земельною ділянкою, у розмір орендної плати не входить податок на землю, орендар самостійно сплачує податок за землю.

Разом із цим, у пункті 10 договору оренди землі сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Сторонами в укладеному та діючому договорі не обумовили порядку перегляду один раз на рік розміру орендної плати у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, додаткових угод із цього приводу не укладали, а також не визначили порядок та умови здійснення повної чи часткової виплати орендної плати у рахунок наступних періодів використання земельної ділянки, договір набирає чинності після підписання його сторонами з подальшою державною реєстрацією права оренди (п.9-17,44 договору оренди землі). Згідно з пунктом 36 договору оренди землі зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Позивачка у період з 2016 року до 2020 року з вимогою до орендаря про зміну умов договору у частині зміни розміру орендної плати чи її перегляду не зверталася, жодних письмових домовленостей із цього приводу між сторонами також не досягалося, відповідні підтверджуючі документи сторони суду не надали.

Під принципами виконання будь-яких договірних зобов`язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

На думку суду, аналіз норм вищенаведеного договору оренди землі підтверджує те, що сторони не пов`язували автоматичну зміну розміру орендної плати (остання встановлена сторонами у договорі у фіксованому грошовому еквіваленті для її щорічної сплати орендарем орендодавцю) в залежність від збільшення індексів інфляції, відповідні зміни до договору сторонами не вносилися. Разом із цим, сторони в укладеному договорі досягли домовленостей про обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку з урахуванням індексів інфляції, однак сторони договору не досягли домовленостей про обчисленні розміру орендної плати саме із урахуванням сукупних індексів інфляції за певні роки (періоди) чи обчислення орендної плати із наростаючим підсумком індексів інфляції за певні періоди (роки), в яких орендна плата не сплачувалася, а тому відповідач по справі не був зобов`язаний самостійно змінювати щорічно розмір орендної плати, обраховуючи її із урахуванням наростаючих чи сукупних індексів інфляції. Ураховуючи вищенаведені норми договору оренди суд не має правомочності обраховувати розмір орендної плати із урахуванням наростаючих чи сукупних індексів інфляції за ті роки, в яких орендна плата не сплачувалась відповідачем. Нижченаведені судом розрахунки несплаченої відповідачем орендної плати позивачу передбачають правильне обчислення зазначеної виплати за користування земельною ділянкою як добуток індексів інфляції саме за відповідний рік, в якому виник борг по орендній платі, а не наростаючим підсумком чи в сукупному обрахунку за певні роки невиплати орендної плати.

Як убачається із матеріалів справи та змісту укладеного договору оренди землі між сторонами спору відповідач у порушення п.9,10,11 укладеного правочину повно та своєчасно до 30 грудня 2021 року, та протягом розгляду даної справи не виплатив узгоджений договірний розмір орендної плати за 2021 рік у сумі 8265 грн 50 коп із урахуванням індексів інфляції за рік, в якому використовувалася земельна ділянка позивачки (сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції = 7513.04 * 1.10015334 (сукупний індекс інфляції за період із 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року) = 8265.50 грн) (із урахуванням податків та обов`язкових платежів, які необхідно нарахувати та сплатити відповідачу як податковому агенту). Саме цей правильно обрахований представником позивачки договірний розмір орендної плати із урахуванням індексів інфляції за 2021 рік (за період з 02 січня 2021 року і по 02 січня 2022 року), на думку суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки в якості ефективного договірного способу захисту порушеного права на своєчасне та повне отримання орендної плати за користування належною їй земельною ділянкою, оскільки доказів у підтвердження зворотного відповідач суду не надав.

Щодо вимоги позивачки про стягнення з відповідача орендної плати за користування земельною ділянкою за 2022 рік слід зазначити, що строк дії договору закінчився 02 січня 2022 року (включно), зазначений договір вже не діяв з 03 січня 2022 по 02 січня 2023 року, тобто на черговий рік користування земельною ділянкою, що виключає процесуальну можливість стягувати із відповідача на користь позивача договірний розмір орендної плати саме за вказаний рік. Доказів бездоговірного використання відповідачем земельної ділянки позивачки після 03 січня 2022 року і до 22 лютого 2024 року стороною позивача не надано. Крім того, з 27 січня 2022 року між позивачем та ФГ «Агроінвест-2017» зареєстровано право оренди на земельну ділянку площею 3,46 га на підставі договору оренди землі від 03 січня 2022 року. Тому позов по цій вимозі є частково обґрунтований та відповідно підлягає частковому задоволенню.

2. Пунктом 14 договору оренди землі від 02 січня 2014 року (строк дії договору сторони узгодили - до 02 січня 2022 року (включно) передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

На думку суду, через несвоєчасну та повну невиплату орендної плати відповідачем за 2021 рік, в якому використовувалася земельна ділянка, на користь позивачки з ТОВ «СК-Агро» підлягає стягненню договірний розмір пені в якості належного договірного способу захисту порушеного права позивачки на своєчасне і повне отримання орендної плати за користування її земельною ділянкою протягом вищенаведеного періоду в межах строків дії договору оренди земельної ділянки.

На думку суду, представник позивачки навів суду методологічно правильний, проте частково обґрунтований розрахунок розміру пені за несвоєчасну сплату орендної плати за землю за 2021 рік, правильно обраховуючи початок першого дня прострочення з 31 грудня 2021 року і помилково обраховуючи закінчення строку обрахунку пені по 22 лютого 2024 року, оскільки договірний розмір пені слід обраховувати у межах строку дії договору оренди землі, тобто по 02 січня 2022 року включно. Тому методологічно і калькуляційно правильним розміром пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки в судовому порядку, з 31 грудня 2021 року по 02 січня 2022 року, є сума в розмірі 12 грн 23 коп за невиплату орендної плати за 2021 рік (період прострочення: 31.12.2021 - 02.01.2022, сума заборгованості = 8265.50 грн, розрахунок пені = (8265.50 * 2 *9.0 * 1)/(365* 100) + (8265.50 * 2 *9.0 * 2)/(365* 100) = 12.23 грн). Щодо вторинної вимоги позивачки про стягнення з відповідача пені за невиплату орендної плати за 2022 рік також слід зазначити, що строк дії договору закінчився 02 січня 2022 року (включно), борг по сплаті орендної плати за 2022 рік відсутній, докази використання земельної ділянки позивача протягом періоду часу з 03 січня 2022 року і по 02 січня 2023 року у матеріалах справи відсутні, що виключає процесуальну можливість стягнення з відповідача на користь позивача договірний розмір пені за вказаний період. Тому у цій вимозі позов є також частково обґрунтованим і відповідно підлягає частковому задоволенню.

Вищенаведені висновки суду узгоджуються із подібними за своїм змістом правовими позиціями, викладеними у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 426/6529/20, від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18, від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17, від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18 (провадження № 61-13979св19).

Також, суд уважає, що право позивача на майно у виді орендної плати та пені також захищається та практично гарантується ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі виплати є прибутком для позивача, які випливають із нерухомої власності у виді земельної ділянки, і ця виплата передбачена добровільно укладеним між сторонами спору договором оренди земельної ділянки з додатковою угодою (п.42,45,46,57 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1989 року у справі «Мелахер та інші проти Австрії» (Mellacher and Others v. Austria), заяви №№ 10522/83; 11011/84; 11070/84).

3. У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання по виплаті орендної плати за 2021 рік по орендованій земельній ділянці площею 3,4686 га на користь позивачки з відповідача на підставі ч.2 статті 625 ЦК України слід обраховувати із боргу по орендній платі за 2021 рік індекс інфляції за період з 31 грудня 2021 року по 02 січня 2022 року, проте калькуляційно він дорівнює 0 грн 00 коп (розрахунок виглядає так: 8265.50 * 1.00000000 -8265.50 = 0.00 грн). Тому, на думку суду, відсутні підстави для стягнення із відповідача на користь позивачки 2774,87 грн індексу інфляції, як про це заявлено в позові. Також із відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 3% річних за невиплату орендної плати за 2021 рік за період з 31 грудня 2021 року і по 02 січня 2022 року на суму боргу по орендній платі 8265,50 грн у розмірі 02 грн 04 коп (розрахунок виглядає так: період прострочення: 31.12.2021 - 02.01.2022, сума заборгованості = 8265.50 грн, кількість днів прострочення = 3, сума санкції = 8265.50*3/100/365*1 + 8265.50*3/100/365*2 = 2.04 грн). На думку суду, саме такий правильно обрахований розмір 3% річних за невиплату орендної плати в сумі 02 грн 04 коп підлягає стягненню із відповідача на користь позивачки, замість калькуляційно неправильного обрахунку представника позивачки такого розміру в сумі 532,52 грн, як про це заявлено в позові.

Щодо вимоги позивачки про стягнення з відповідача обрахованого за 2022 рік на підставі ч.2 ст.625 ЦК України індексу інфляції та 3% річних за невиплату орендної плати за вказаний період окремо слід зазначити, що строк дії договору оренди землі закінчився 02 січня 2022 року (включно), наявність боргу по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2022 рік позивачем не доведена, що виключає наявність юридичної підстави для стягнення із відповідача на користь позивача 3% річних та індексів інфляції. Тому позов у цій вторинній вимозі є також частково обґрунтованим і відповідно підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат по справі

Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Ураховуючи часткове задоволення заявленого позову на 25 %, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 302 грн 80 коп повернення сплаченого ОСОБА_1 судового збору при її зверненні до суду з даним позовом. Документальні підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у даній справі сторони суду не надали, а тому предмет для їх поділу відсутній.

Керуючись статтями 2,3,19, 23,76-89,141, 258-268, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 в особі її представника Маківського Віталія Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» про стягнення заборгованості по орендній платі за земельну ділянку, пені, індексу інфляції, 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 8265 (вісім тисяч двісті шістдесят п`ять) гривні 50 (п`ятдесят) копійки орендної плати за 2021 рік (із урахуванням індексів інфляції), 12 (дванадцять) гривні 23 (двадцять три) копійки пені за прострочення виплати орендної плати за 2021 рік, 00 гривні 00 копійки індексу інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 02 (дві) гривні 04 (чотири) копійки 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в особі її представника Маківського Віталія Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2022 рік, пені, індексу інфляції, 3% річних за невиплату орендної плати за 2022 рік у зв`язку з його необгрунтованістю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 302 грн 80 коп повернення сплаченого нею при зверненні до суду з даним позовом судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Першотравнева, буд № 1, с.Суха Грунь, Роменський район Сумська область, код ЄДРПОУ 33976979).

Повне рішення суду складено 15 квітня 2024 року.

Суддя Д. В. Бутенко