Рішення

від 02.04.2024 по справі 951/157/24

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 951/157/24

Провадження №2-о/951/27/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі головуючої судді Гриновець О. Б.

з участю секретаря судового засідання Горохівської Ю. О.

заявника ОСОБА_1 та його представника Головацького В. Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Козова Тернопільської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Козівська селищна рада Тернопільської області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів

у с т а н о в и в:

підстава заяви (позиція заявниці): 22.02.2024 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Головацький В. Ф., звернувся до Козівського районного суду Тернопільської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів у якій зазначено заінтересовану особу: Козівська селищна рада Тернопільської області.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка заявника ОСОБА_3 . За життя остання склала заповіт, згідно з якого все належне їй майно заповіла заявнику. ОСОБА_3 належала на праві власності земельна ділянка, яка розташована на території Яблунівської сільської ради та належала останній на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 21.10.2002. Проте, у вищевказаних документах допущено помилку у зазначенні прізвища спадкодавця та вказано « ОСОБА_6 » замість правильного « ОСОБА_5 ». Заявник звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте, йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з виявленими розбіжностями у документах, а саме: заповіті від 29.11.2000 та державному акті на право приватної власності на землю від 21.10.2002. Зазначив, що встановлення факту належності правовстановлюючих документів необхідно заявнику для прийняття спадщини за заповітом після смерті тітки. Отож просить встановити факт належності ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіту від 29.11.2000, посвідченого секретарем виконавчого комітету Ценівської сільської ради Козівського району Тернопільської області та державного акту на право приватної власності на землю від 21.10.2002, виданого ОСОБА_3 .

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б. від 27.02.2024 заява прийнята до розгляду й відкрито провадження у справі.

Заявник ОСОБА_1 та його представник Головацький В. Ф. у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, просили задовольнити такі в повному обсязі.

Позиція заінтересованої особи: представник Козівської селищної ради Тернопільської області Добалюк С. у судове засідання не з`явився, подав відзив, відповідно до змісту якого у вирішенні справи покладається на думку суду.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дойшов наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Козівського районного управління юстиції Тернопільської області 22.11.2005, актовий запис № 17 /а.с. 6/.

Заявник ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_6 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , виданого 28.05.1958, серії НОМЕР_3 , виданого 12.03.1973 та серії НОМЕР_4 , виданого 25.10.1949 /а.с. 7-10/.

04.06.1949 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 уклали шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00042924376 від 28.12.2023 /а.с. 15/.

Померлою ОСОБА_3 за життя був складений заповіт, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Ценівської сільської ради Козівського району Тернопільської області 29.11.2000. Згідно з заповіту померла на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було, з чого б не складалося та все те, на що за законом матиме право і що буде належати на день смерті заповіла племіннику - ОСОБА_1 /а.с. 13/.

Відповідно до копії витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданого Бережанською державною нотаріальною конторою 08.02.2024 № 75740236, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена спадкова справа та видано свідоцтво про право на спадщину /а.с. 12/.

Як вбачається із копії Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 859716 від 21.10.2002 такий виданий на ім`я ОСОБА_3 /а.с. 14/.

08.02.2024 державним нотаріусом Козівської державної нотаріальної контори Гетьманом І. М. надано відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 , згідно з якою нотаріус роз`яснив про розбіжності в написанні прізвищ спадкодавця у поданих заявником документах, а саме у заповіті від 29.11.2000 та державному акті на право приватної власності на землю від 21.10.2002. Для вирішення даного питання рекомендовано звернутись до суду /а.с. 11/.

Вказані вище обставини ніким не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст. 12, 89 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Нормою ч. 2 ст. 315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Проте встановлення таких фактів можливе за умови, що вони породжують юридичні наслідки для заявника.

Також, крім застосування до вказаних правовідносин вищезазначених норм, суд звертає увагу на роз`яснення, викладені в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 (далі - Постанова).

Так, в пункті 1 Постанови звернуто увагу на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п. 12 Постанови при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно з Постанови суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Водночас, згідно з абз. 2 п. 12 Постанови суд може встановлювати факти належності

особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України (в редакції, яка діяла до редакції відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Висновки суду за результатами заяви.

З урахуванням того, що факт встановлення належності правовстановлюючих документів про встановлення яких просить заявник, підтверджуються матеріалами даної справи, а встановлення такого факту є необхідним заявнику для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , суд дойшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги слід задовольнити.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 89, 247, 258, 259, 264, 265, 273, 293, 294, 315 ЦПК України

у х в а л и в:

задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Козівська селищна рада Тернопільської області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Встановити факт належності ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіту від 29.11.2000, посвідченого секретарем виконавчого комітету Ценівської сільської ради Козівського району Тернопільської області, про що в книзі нотаріальних дій зроблено запис № 63.

Встановити факт належності ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акту на право приватної власності на землю від 21.10.2002, виданого ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення 12.04.202 4.

Повне найменування сторін:

заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , дані паспорта: серія НОМЕР_6 , виданий Козівським РВ УМВС України в Тернопільській області 21.02.1998;

заінтересована особа - Козівська селищна рада Тернопільської області; місцезнаходження: вул. Грушевського, 38, смт Козова, Тернопільський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ 04525573.

Суддя О. Б. Гриновець