Рішення

від 13.03.2024 по справі 297/1875/22

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/1875/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого МИХАЙЛИШИН В. М., за участю секретаря Балега Ю.О., розглянувши у відкритомусудовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі філії «БЕРЕГІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ДП «БЕРЕГІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО», в особі адвоката Никитюк Н.О., звернулося до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди в розмірі 201 475,15 гривень. Також, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що наказом директора ДП «БЕРЕГІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» від 10.10.2019 року №68-к відповідача ОСОБА_1 переведено з посади лісоруба 3-го розряду на посаду майстра лісу Кідьошського лісництва ДП «Берегівський лісгосп» з 11.10.2019 року. Згідно акту приймання-передачі майстерської дільниці (лісового обходу) №3 ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняв лісовий обхід №3, який складається з трьох лісових кварталів, а саме квартал 43, 44 ,45 Кідьошського лісництва, загальною площею 257,5 га. Згідно вказаного акту в межах обходу №3 Кідьошського лісництва були відсутні самовільні рубки. Також, 10.10.2019 року між ДП «Берегівський лісгосп» та ОСОБА_1 , як працівником, укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

В ході проведення перевірки, контролюючим органом у кварталі 44 виділ 1, який наказом директора позивача з 01.01.2020 року включено у склад Чизайського лісництва у обхід №7, виявлено незаконну рубку 5 (п`яти) дерев породи дуб, діаметром пнів у корі 39 см, 50 см, 50 см, 55 см, 72 см та 39 (тридцяти дев`яти) дерев породи граб, діаметром пнів у корі 13 см, 15 см, 15 см, 16 см, 16 см, 16 см, 17 см, 17 см, 18 см, 20 см, 20 см, 20 см, 21 см, 22 см, 22 см, 23 см, 24 см, 24 см, 25 см, 25 см, 25 см, 25 см, 27 см, 27 см, 27 см, 28 см, 29 см, 29 см, 30 см, 30 см, 30 см, 30 см, 30 см, 30 см, 32 см, 34 см, 39 см, 40 см, 40 см, оскільки дерева зрізані врівень із землею без ознак відведення в рубку. Внаслідок чого завдано шкоду в загальному розмірі на суму 201475 гривень 15 копійок.

На виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 09.11.2021 року по справі №907/637/21 позивачем було сплачено призначену до стягнення на користь держави суму збитків платежами на суму 50000,00 грн. від 28.04.2022 року №5413, на суму 20000,00 грн. від 19.05.2022 року №5538, на суму 135251,68 грн. від 07.06.2022 року №5583.

Отже, внаслідок порушення відповідачем покладених на нього трудових обов`язків винної, протиправної бездіяльності останнього, третій особі державі, заподіяно збитки у розмірі 201475,15 грн., яка повністю відшкодована позивачем, як постійним лісокористувачем. Тому, відповідач, як матеріально-відповідальний працівник позивача несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини позивачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП України.

Заочним рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2023 року позовну заяву ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «БЕРЕГІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» в особі адвоката Никитюк Н.О. до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 в користь ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «БЕРЕГІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» в порядку регресу матеріальну шкоду в розмірі 201 475 (двісті одна тисяча чотириста сімдесят п`ять) гривень 15 копійок та судові витрати в розмірі 3022 (три тисячі двадцять дві) гривні 14 копійок.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 01 вересня 2023 року заочне рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2023 року за позовною заявою ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «БЕРЕГІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» в особі адвоката Никитюк Наталії Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди скасовано і призначено справу до підготовчого засідання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 09.10.2023 року клопотання представника позивача ДП «БЕРЕГІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» адвоката Буря В.В. про заміну учасника справи задоволено та замінено сторону позивача ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «БЕРЕГІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» на його правонаступника ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі філії «БЕРЕГІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ».

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 20.02.2024 року підготовче засідання закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі філії «БЕРЕГІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» в судове засідання не з`явився. Представником була подана до суду заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву не подав.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права а разі його порушення.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що актом №047/06 від 21.02.2020 року Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» у період з 10.02.2020 по 21.02.2020 року було виявлено у кварталі 44 виділ 1, який наказом директора позивача з 01.01.2020 року включено у склад Чизайського лісництва у обхід №7, незаконну рубку 5 (п`яти) дерев породи дуб, діаметром пнів у корі 39 см, 50 см, 50 см, 55 см, 72 см та 39 (тридцяти дев`яти) дерев породи граб, діаметром пнів у корі 13 см, 15 см, 15 см, 16 см, 16 см, 16 см, 17 см, 17 см, 18 см, 20 см, 20 см, 20 см, 21 см, 22 см, 22 см, 23 см, 24 см, 24 см, 25 см, 25 см, 25 см, 25 см, 27 см, 27 см, 27 см, 28 см, 29 см, 29 см, 30 см, 30 см, 30 см, 30 см, 30 см, 30 см, 32 см, 34 см, 39 см, 40 см, 40 см. Вказаними діями відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу визначено розмір шкоди в сумі 201475 гривень 15 копійок.

Частинами 1-3статті 1 Лісового кодексу України,встановлено, що ліс тип природних комплексів (екосистема), в якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані в своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Земельні відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів регулюються приписамиЗемельного кодексу, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (ч. 2ст. 3 ЗК України).

Відповідно до статей16та17 Лісового кодексу України,право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. В постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

Відповідно до частини 2статті 19 Лісового кодексу України,постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Статтею63, п. 5 статті64 Лісового кодексу Українивстановлено, що ведення лісового господарства полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно частин 1 та 5статті 86 Лісового кодексу України,організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цьогоКодексу.

Охорону і захист лісів на території України здійснюють зокрема лісова охорона постійних лісокористувачів і власників лісів (стаття 89 Лісового кодексу України).

Статтею 93 Лісового кодексу України,передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є забезпечення реалізації державної політики в сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; забезпечення додержання лісового законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами; забезпечення додержання лісового законодавства власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами; запобігання порушенням законодавства в сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»,встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до положень статей68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»,порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За змістом п. 5 ч. 2ст. 105 Лісового кодексу України,відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Положеннямистатті 107 Лісового кодексу Українивстановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, в розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Так, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 09.11.2021 року по справі №907/637/21 стягнуто з Державного підприємства "Берегівське лісове господарство" відшкодування завданої шкоди державіза порушення законодавства в сумі 205 251,68 (двісті п`ять тисяч двісті п`ятдесят одна гривень 68 копійок) на користь держави.

На виконання вказаного рішення позивачем було сплачено призначену до стягнення на користь держави суму збитків платежами на суму 50000,00 грн. від 28.04.2022 року №5413, на суму 20000,00 грн. від 19.05.2022 року №5538, на суму 135251,68 грн. від 07.06.2022 року №5583, що підтверджено долученими до справи платіжними дорученнями.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Регресне зобов`язання виникає лише у випадках, передбачених законом, і має похідний характер, оскільки підставою його виникнення є виконання іншою особою відповідного зобов`язання.

Підставою регресного позову є відповідальність заподіювача шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред`явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Право зворотньої вимоги виникає лише після того, як відбулася виплата.

Наявність судового рішення, за яким з потенційного регресанта ухвалено стягнути на користь потерпілого певну суму, не вважається достатньою підставою для пред`явлення регресного позову.

Такий позов може бути пред`явлений лише після виконання зазначеного рішення, оскільки до моменту виконання в іншої особи, яка відшкодовує шкоду, немає витрат, які підлягають відшкодуванню.

Юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану працівником, має право зворотньої вимоги (регресу) до цієї особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України), тобто розмір відшкодування визначається трудовим законодавством.

Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством грошової суми третій особі, саме від цього часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Відповідно до частини третьої статті 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

У відповідності до роз`яснень, визначених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КзпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Судом встановлено, що наказом директора ДП «БЕРЕГІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» від 10.10.2019 року №68-к відповідача ОСОБА_1 переведено з посади лісоруба 3-го розряду на посаду майстра лісу Кідьошського лісництва ДП «Берегівський лісгосп» з 11.10.2019 року.

Згідно акту приймання-передачі майстерської дільниці (лісового обходу) №3 ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняв лісовий обхід №3, який складається з трьох лісових кварталів, а саме квартал 43, 44 ,45 Кідьошського лісництва, загальною площею 257,5 га. Згідно вказаного акту в межах обходу №3 Кідьошського лісництва були відсутні самовільні рубки.

10 жовтня 2019 року між ДП «БЕРЕГІВСЬКЕ ЛГ» в особі директора ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , майстром лісу укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Згідно умов якого, у випадку незабезпечення з вини працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей визначення розміру збитків, завданих підприємству та їх відшкодування проводиться у відповідності з діючим законодавством.

Відповідно до посадової індукції майстра лісу, останній серед іншого перевіряє дотримання лісозаготівельними підприємствами та іншими лісокористувачами правил відпуску лісу, рубок лісу, сінокосіння, випасання худоби та інших видів користування лісовим фондом; складає адміністративні протоколи щодо всіх видів лісопорушень та порушень в галузі мисливського господарства і направляє їх лісове господарство; вживає заходів щодо припинення виявлених порушень. Крім цього, майстер лісу несе дисциплінарну, матеріальну/цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у встановленому законом порядку за прийняті ним незаконні рішення, дію чи бездіяльність.

Частинами 1-3 статті 130 КЗпП України визначено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 131 КЗпП України, працівники зобов`язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

Пунктом 1частини 1статті 134КЗпП Українипередбачено,що відповіднодо законодавствапрацівники несутьматеріальну відповідальністьу повномурозмірі шкоди,заподіяної зїх винипідприємству,установі,організації,у випадках,коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно достатті 135-1цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , обіймаючи посаду майстра лісу, будучи посадовою особою державної лісової охорони та матеріально-відповідальною особою, згідно його посадової інструкції та положень нормативно-правових актів, зобов`язаний був забезпечити охорону ввіреного йому обходу від незаконних рубок. Отже, внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_1 покладених на нього трудових обов`язків винної, протиправної бездіяльності останнього, третій особі державі, заподіяно збитки у розмірі 201475,15 грн., які повністю відшкодовано позивачем, як постійним лісокористувачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 та ч.ч. 3, 4 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини справи, а відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не спростовано заявлені позовні вимоги, тому позовна заява ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі філії «БЕРЕГІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі адвоката Никитюк Н.О. до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди підлягає до задоволення. Зокрема, слід стягнути з ОСОБА_1 в порядку регресу матеріальну шкоду в розмірі 201475,15 гривень на користь позивача ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі філії «БЕРЕГІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ».

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1191 ЦК України, ст.ст. 1, 16, 17, 19, 64, 86, 89, 93, 105, 107 ЛК України, ст.ст. 130, 131, 134, 233 КЗпП України, ст.ст. 41, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», постановою Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі філії «БЕРЕГІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» (с. Яноші, вул. Головна, 50 «а», Берегівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 22114537) в особі адвоката Никитюк Наталії Олександрівни (м. Мукачево, вул. Штефана Августина, буд. 25, Закарпатської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі філії «БЕРЕГІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» в порядку регресу матеріальну шкоду в розмірі 201 475 (двісті одна тисяча чотириста сімдесят п`ять) гривень 15 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі філії «БЕРЕГІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» судові витрати в розмірі 3022 (три тисячі двадцять дві) гривні 14 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН