Рішення

від 16.04.2024 по справі 508/184/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/184/24

Номер проведження 2/508/113/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2024 року

Миколаївський районний суд Одеської області

В складі головуючого судді Горобця В.Л.

Секретаря Мазарак Н.А.

Розглянувши у судовому засіданні в селищі Миколаївка цивільну справу у спрощеному провадженні за позовом ОСОБА_1 до КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

У період з 12 січня 2009 року по 03 січня 2024 року позивачка ОСОБА_1 знаходилась у трудових відносинах з Комунальним некомерційним підприємством «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області. Зазначене підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 з №33 по №38.

Під час її знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена їй при звільненні заробітна плата у розмірі 28627,70 грн.

03 січня 2024 року позивач була звільнена у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України, згідно наказу № 67/01 від 29.12.2023 року. Вказаним наказом, була також передбачена виплата вихідної допомоги, відповідно до ст. 44 КЗпП України та виплата відповідно до ч. 1, 2 ст.83 КЗпП України компенсації за невикористану відпустку тривалістю 48 календарних днів.

В досудовому порядку вона зверталася з письмовою заявою до відповідача з проханням надати їй довідки про нараховану заробітну плату, про невиплачені при звільненні належні їй суми. Довідки від 03.01.2024 року №27 та №28 видані позивачу КНП «Миколаївська лікарня» 09 січня 2024 року на її звернення від 03.01.2024 року за №1 - відображають недійсну інформації про нараховану їй заробітну плату за вказані в них періоди, що не дало їй змоги знати про свій заробіток та про кошти які не були їй виплачені. 26 січня 2024 року і знову в усній формі звернулася в бухгалтерію з проханням надати їй достовірну інформацію про нараховану заробітну плату та заборговані суми, на що бухгалтер ОСОБА_2 надала їй дві довідки. Але генеральний директор ОСОБА_3 відмовилася їх підписати, тим самим порушивши ст. 49 КЗпП України. Тому позивачем був відправлений 30.01.2024 року через Укрпошта рекомендований лист з повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу, із вказаною юридичною адресою відповідача, з проханням надати вірну інформацію про нараховану при звільненні заробітну плату. Так 31.01.2024 р. Укрпошта повернула позивачу листа з довідкою про причини повернення - адресат відсутній за вказаною адресою.

Також, в день звільнення 03.01.2024 р. відповідач не здійснив виплату позивачеві належних йому коштів, що є грубим порушенням ч.1 ст. 116 КЗпП України.

У зв`язку із звільненням позивача, було нараховано до виплати (з утриманими податками та зборами) 28627,70 грн. Ця сума 28627,70 грн. є заборгованістю відповідача, яка не була сплачена в день звільнення, що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача в ТВБВ №10015/0382 філії Одеського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (видана 22.02.2024 р. за № 2006).

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню в судовому порядку на користь позивача нарахована, але не виплачена при звільненні сума заробітної плати 28 627 (двадцять вісім тисяч шістсот двадцять сім ) грн. 70 коп. (сума визначена після утримання передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів).

У зв`язку з тим, що відповідач не провів з позивачем повний розрахунок в день звільнення 03.01.2024 року, та враховуючи те, що від моменту звільнення з 04.01.2024 року до моменту звернення до суду 27.02.2024 року складає період 39 робочих днів, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, який на момент звернення до суду складає 15191,67 грн. Розрахунок: 39 робочих дня х 389,53 грн. = 15191,67 грн.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню в судовому порядку на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку з 04.01.2024 р. по день звернення до суду 27.02.2024 р. в сумі 15 191 (п`ятнадцять тисяч сто дев`яносто одна) грн. 67 коп. (сума визначена без утримання передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів).

Ухвалою судді Миколаївського районного суду Одеської області від 28.02.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, але до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність на своїх позовних вимог наполягає та просила її задоволити.

Представник відповідача КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області в судове засідання не з`явився. Відповідно до поштового відправлення, адресат від отримання копії позову та судлової повістки відмовився.

Відмова від отримання позовної заяви з додатками та судової повістки про виклик до суду є належним повідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з частини 1статті 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд прийняв рішення пророзгляд справибез здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно достатті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 263 ЦПК Українипередбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.Згідно із статтями 12,13ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ч. 1, 4ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Право на звернення до суду передбачене статтею 233 Кодексу законів про працю України, а саме у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 12 січня 2009 року по 03 січня 2024 року позивачка ОСОБА_1 знаходилась у трудових відносинах з Комунальним некомерційним підприємством «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області. Зазначене підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 з №33 по №38 ( а.с. 6-10, 21).

03 січня 2024 року позивач була звільнена у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України, згідно наказу № 67/01 від 29.12.2023 року. Вказаним наказом, була також передбачена виплата вихідної допомоги, відповідно до ст. 44 КЗпП України та виплата відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 КЗпП України компенсації за невикористану відпустку тривалістю 48 календарних днів ( а.с. 22).

Відповідно до довідки від 03.01.2024 року № 27 виданої Комунальним некомерційним підприємством «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 24619,04 гривень по виплаті заробітної плати ( а.с. 19).

Як вбачається з позовної заяви, позивач не погоджується з даною довідкою щодо заборгованості по заробітній платі в розмірі 24619,04, оскільки насправді заборгованість складає 28627,70 гривень відповідно до довідки б/н та дати яку її видано бухгалтером ОСОБА_2 ( а.с. 11).

Суд, перевіривши наявні у справі докази, погоджується з вимогами позивача щодо заявлених позовних вимог, оскільки підтвердженням факту існування заборгованості є:

- виписка з індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування пенсійного фонду України видану 15.02.2024 р. (форма ОК-5), а саме про нараховану відповідачем (страхувальником) позивачеві заробітну плату за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року в сумі 116857,77 грн., але з позначкою «Ні» за несплачені страхові внески за жовтень, листопад та грудень 2023 року ( а.с 17);

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого/(перерахованого) податку та військового збору станом на 15.02.2024 року платника податку ОСОБА_1 (видані 15.02.2024 р. за № 1523-24-00104), а саме про нараховану відповідачем суму доходу позивачеві (відповідно коду та назві ознаки доходу/коду ознаки пільги «101 - Заробітна плата») за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року в сумі 116857,77 грн. та перерахованого податку в сумі 21034,40 грн. і військового збору в сумі 1752,92 грн. ( а.с. 18);

- виписка по картковому рахунку ОСОБА_4 з ТВБВ №10015/0382 філії Одеського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (видана 22.02.2024 р. за № 2006), а саме про безготівкове зарахування відповідачем на рахунок позивача заробітної плати за період з 01.01.2023 року по 22.02.2024 року в сумі 68291,20 грн. ( а.с. 13-16);

- довідка про нараховану заробітну плату ОСОБА_1 з 01.01.2023 р. по 03.01.2024 р. (видана за підписом бухгалтера О.Гоцуляк), у тому числі про нараховану заробітну плату за січень 2024 року в сумі 5042,33 грн. та утримані податки в сумі 1033,67 грн. (а.с. 11);

- розозрахунком щодо невиплаченої заробітної плати, що міститься в позвній заяві: 116857,77 грн.(нарахована заробітна плата за 2023 рік) - 21034,40 грн. (утримано податок за 2023 рік) - 1752,92 грн.(утримано військовий збір за 2023 рік) - 1160,21 грн.(утримано профвнески 1% від нарахованої заробітної плати за 2023 рік) - 68291,20 грн. (зарахування на картковий рахунок заробітної плати за період з 01.01.2023 р. по 22.02.2024 р.) = 24619,04 грн. + 5042,33 грн. (нарахована заробітна плата за січень 2024 року) - 1033,67 грн. (утримано податки за січень 2024 року) = 28627,70 грн.(сума визначена після утримання передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів).

Таким чином, підтверджується факт наявності заборгованості з виплати нарахованої, однак не виплаченої при звільненні заробітної плати позивачеві у сумі 28 627 (двадцять вісім тисяч шістсот двадцять сім) грн. 70 коп. (сума визначена після утримання передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів).

Отже суд погоджується з вищевказаним розрахунком та приймає до уваги доводи позивача, викладені в позовній заяві, щодо заборгованості відповідача перед позивачем по невиплаченій заробітній платі при звільненні в розмірі 28627,70 гривень.

Суд критично відноситься до довідки від 03.01.2024 року № 27 виданої Комунальним некомерційним підприємством «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області про заборгованість перед позивачем в розмірі 24619,04 гривень по виплаті заробітної плати, оскільки насправді виникла інша заборгованість по заробітній платі відповідача перед позивачем, а саме на суму 28627,70 гривень, що підтверджено вищевказаними доказами, а саме виписками та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого/(перерахованого) податку та військового збору станом на 15.02.2024 року.

Як передбачено ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначенні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З аналізу вказаної правової норми вбачається, що остаточний розрахунок при звільненні працівника проводиться в день його звільнення, з обов`язковим попереднім письмовим повідомленням працівника про розмір нарахованих сум.

Крім того, як передбачено ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначенні в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. в інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Середньомісячна заробітна плата позивача за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю в якому відбулося звільнення, склала 16750,00 грн.

Розрахунок: 8375,00 грн. за грудень 2023 р. (25673,96 грн. - 10521,60 грн. - 6777,36 грн.) + 8375,00 грн. за листопад 2023 року = 16750,00 грн.

За таких обставин, середньоденна заробітна плата позивача складає 389 (триста вісімдесят дев`ять) грн. 53 коп. Розрахунок: 16750,00 грн./43=389,53 грн., де 43 - кількість відпрацьованих робочих днів позивачем за два останніх місяці роботи ( 21 день грудня + 22 дня листопада 2023 року).

У зв`язку з тим, що відповідач не провів з позивачем повний розрахунок в день звільнення 03.01.2024 року, та враховуючи те, що від моменту звільнення з 04.01.2024 року до моменту звернення до суду 27.02.2024 року період складає 39 робочих днів, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, який на момент звернення до суду складає 15191,67 грн. Розрахунок: 39 робочих дні х 389,53 грн. = 15191,67 гривень.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку з 04.01.2024 р. по день звернення до суду 27.02.2024 р. в сумі 15 191 (п`ятнадцять тисяч сто дев`яносто одна) грн. 67 копійок.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, які складаются з судового збору, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно Закону.

Керуючись ст.ст.12,49,81,89,133,137,138141,263,265 ЦПКУкраїни,ст.ст.115,116,117КЗпП України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 01998839) нараховану, але не виплачену при звільненні працівникові суму заробітної плати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у розмірі 28 627 (двадцять вісім тисяч шістсот двадцять сім) гривень 70 копійок.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 01998839) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за період затримки розрахунку з 04.01.2024 року по день звернення до суду 27.02.2024 року в сумі 15 191 (п`ятнадцять тисяч сто дев`яносто одну) гривню 67 копійок.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області на користь держави 1211 гривнь 20 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення, а стороною що не була присутня в судовому засіданні з дня отримання копії рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя: Горобець В.Л.