Вирок

від 16.04.2024 по справі 522/4419/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/4419/24

Провадження №1-кп/522/2046/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

здійснивши судовий розгляд у кримінальному провадженні №12024163510000194, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2024року, на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Маріуполя, громадянки України, непрацюючої, неодруженої, із середньо-спеціальною освітою, яка має на утриманні двох малолітніх дітей, а саме сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тa проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_3

адвоката - ОСОБА_8 ,

обвинуваченої - ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 року №133/2022, затвердженого Законом України від 15.03.2022 року №2119-IX, Указом від 18.04.2022 року №259/2022, затвердженого Законом України від 21.04.2022 року №2212-ІХ, Указом від 17.05.2022 року №341/2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 року №2263-IX, та Указом від 12.08.2022 року №573/2022, затвердженого Законом України від 15.08.2022 року №2500-IX), Указом Президента України №757 від 07.11.2022 року, затвердженого Законом України від 16.11.2022 року №2738-1X, Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023 року, затвердженого Законом України від 07.02.2023 року №8419-ІХ, Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023 року, затвердженого Законом України N?3057-1Х від 02.05.2023 року, Указом Президента України №451/2023 від 26.07.2023 року, затвердженого Законом України №3275-1X від 27.07.2023 року, Указом Президента України №734/2023 від 06.11.2023 року, затвердженого Законом України №3429-1X від 08.11.2023 року, Указом Президента України від 05.02.2024 року, затвердженого Законом України №3564-IX від 06.02.2024 року якими, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, та відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» №2117-IX від 03.03.2022 року.

11.03.2024 року приблизно о 17 годин 40 хвилин ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вище указаних Указів Президента України, та законів, та про введення воєнного стану в Україні, перебувала у приміщенні торгівельно-розважального центру « ІНФОРМАЦІЯ_4 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де побачила килимок «Iron Horse», який знаходився біля входу до торгівельного центру, належний ТОВ «ПОЛАКС» (ЄДРПОУ 24536768), та в цей час в неї виник намір, спрямований на заволодіння чужим майном, а предметом свого посягання вона обрала вище зазначений килимок.

Реалізуючи свій раптово виниклий намір, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 , впевнившись що за нею ніхто не спостерігає, та її дії залишаться непомітними для оточуючих, таємно викрала, належний ТОВ «ПОЛАКС», килимок «Iron Horse» вартістю 1 035 гривень, склавши, та поклавши цей килимок у свій пакет.

В подальшому ОСОБА_3 , вийшла із приміщення торгівельно-розважального центру «GagarinnPlsza» з викраденим майном, з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій юридичній особі ТОВ «ПОЛАКС» (ЄДРПОУ 24536768) матеріальну шкоду на суму 1 035 гривень.

За наведених обставин ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України -таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

У судовому провадженні обвинувачена ОСОБА_3 щиро розкаялась у вчиненні указаного кримінального правопорушення, та підтвердила обставини вчинення кримінального правопорушення, що описані в обвинувальному акті, та пояснила, що у неї є можливість сплатити штраф, що підтверджується випискою із банківської картки «Приватбанка».

До судового засідання представник потерпілого ТОВ «ПОЛАКС» - ОСОБА_9 не з`явився, звернувся до суду із письмовою заявою, у якій просив проводити судовий розгляд без його присутності, та просив призначити покарання обвинуваченій на розсуд суду.

Суд з`ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні указаного кримінального правопорушення повністю доведена.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.

У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд враховує її особу, що вона позитивно характеризується за місцем проживання, та те, що вона обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд враховує те, що вона щиро розкаялась у вчиненні кримінального правопорушення, що вона раніше не судима, що матеріальна шкода потерпілому відшкодована, що вона має на утриманні двох малолітніх дітей, а саме сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія № НОМЕР_1 ), та доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про НОМЕР_2 ).

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 відсутні.

Суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства.

З урахуванням особи обвинуваченої ОСОБА_3 , яка позитивно характеризується за місцем проживання, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, приймаючи до уваги наявність вище зазначених чотирьох пом`якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого указаною обвинуваченою кримінального правопорушення, а саме, що вона щиро розкаялась у вчиненні кримінального правопорушення, що вона раніше не судима, що матеріальна шкода потерпілому відшкодована, що вона має на утриманні двох малолітніх дітей, відсутність обставин, що обтяжують покарання,суд вважає можливим, при призначенні покарання цій обвинуваченій, застосувати вимоги ст.69 КК України, та перейти до іншого, більш м`якого виду покарання у вигляді штрафу, не зазначеного в санкції ч.4 ст.185 КК України за це кримінальне правопорушення.

Зазначений висновок суду збігається із правовою позицією Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, згідно до постанови від 30.06.2020 року справа №724/1535/19, провадження № 51-639 км 20.

КК України не забороняє призначення такого виду покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , можливість сплати штрафа підтверджується довідкою із «Приватбанка» від 28.03.2024 року про наявність у обвинуваченої ОСОБА_3 на банківському рахунку грошових коштів.

Із урахуванням ст.53 КК України, та того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи вище зазначені пом`якшуючі покарання обставини, та те, що вона позитивно характеризується за місцем проживання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян буде сприяти її виправленню, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень цією обвинуваченою, та іншими особами, та буде відповідати ч.2 ст.50 КК України.

У зв`язку із відсутністю клопотань учасників судового провадження міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 не обирати.

Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 331, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити їй покарання по указаній статті, із застосуванням ст.69 КК України, та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.4 ст.185 КК України, за це кримінальне правопорушення до штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень на користь держави України.

Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 не обирати.

Речовий доказ - килимок темно-сірого кольору прямокутної форми розміром 60х85 сантиметрів вважати повернутим потерпілому ТОВ «ПОЛАКС» за належністю. Речовий доказ - DVD-R диск «MAP638WK231005976» зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору. На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1

16.04.2024