Рішення

від 02.04.2024 по справі 366/484/24

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/484/24

Провадження № 2/366/304/24

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року смт Іванків

Іванківський районний суд Київської області, у складі судді Корчкова А.А., за участю секретаря судового засідання Іванової Л.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до Відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді майнового паю в КСП «Дружба» с. Вовчків Поліського району Київської області.

21.12.2023 Позивач звернулась до державного нотаріуса Дударєвої І.Ю. з питанням оформлення спадщини, однак отримала відмову у зв`язку з тим, що пропустила строк на прийняття спадщини. Зазначає, що вона, як жінка похилого віку та така, що не має спеціальних знань у спадковому праві, не знала що є певний термін часу для звернення до нотаріуса і що вона його пропустила, хоча вважала себе особою, що прийняла спадщину. Зауважує, що має поганий стан здоров`я, що також вплинуло на несвоєчасність звернення до нотаріуса та подання відповідної заяви про прийняття спадщини. Крім того, однією з причин пропущення строку на звернення до нотаріуса Позивач вказує окупацію Поліської селищної ради російськими військами в період з 24.02.2022 по 02.04.2022.

Оскільки на даний час відновити пропущений строк для отримання спадщини іншим шляхом не має, Позивачка вважає, що зазначені обставини є поважними причинами пропуску нею строку, необхідного для прийняття спадщини, тому змушена звертатись до суду для відновлення додаткового строку для оформлення спадщини.

Рух справи:

16.02.2024 зазначений позов надійшов до суду.

20.02.2024 ухвалою суду у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.04.2024.

У підготовче судове засідання сторони не з`явились, про розгляд справи повідомлені вчасно, належним чином.

02.04.2024 Позивачка звернулась до суду із заявою про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, судові витрати залишити за нею.

Відповідач, Поліська селищна рада Вишгородського району Київської області, звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника Відповідача, заперечення щодо позову відсутні.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В абзаці 3 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз`яснено, що в разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до абзацу 6 пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Оскільки відповідач позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, підстави для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову відсутні, суд вважає можливим прийняти визнання позову відповідачем та ухвалити рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні за наявними матеріалами.

Керуючись ч. 3 ст. 211, ст. 223 ЦПК України, суд розглядає справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Встановлені судом обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що Виконкомом Млачівської сільської ради Поліського району Київської області зроблено відповідний актовий запис за № 2 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.3).

ОСОБА_2 була матірю Позивачки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження від 17.05.1956 серія НОМЕР_2 , (а.с.5), яка після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 (свідоцтво про укладення шлюбу від 16.04.1977 серія НОМЕР_3 (а.с.6).

На день смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, у вигляді майнового паю у загальному пайовому фонді КСП «Дружба» с. Вовчків Поліського району Київської області, вартістю станом на 01.03.2000 1066 гривень, що підтверджується свідоцтвом про право на майновий пай за № НОМЕР_4 , виданому згідно з рішенням загальних зборів КСП «Дружба» с. Вовчків Поліського району Київської області від 24 лютого 2000 року, № 2, виданому на імя ОСОБА_2 (а.с.4).

21.12.2023 Позивачка звернулась до державного нотаріуса Іванківської районної державної нотаріальної контори Київської області Дударєвої І.Ю. із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено в заведенні спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини, про що нотаріусом винесено постанову за вих. № 915/02-31. Зазначеною постановою нотаріуса та Витягом № 75224908 від 21.12.2023 зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) також підтверджується відсутність заведеної після смерті ОСОБА_2 спадкової справи. (а.с.7,8).

Позивачка зазначає причинами пропуску обумовленого шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 те, що вона, як жінка похилого віку, та така, що не має спеціальних знань у спадковому праві, не знала що є певний термін часу для звернення до нотаріуса і що вона його пропустила, хоча вважала себе особою, що прийняла спадщину. Зауважує, що має поганий стан здоров`я, що також вплинуло на несвоєчасність звернення до нотаріуса та подання відповідної заяви про прийняття спадщини. Крім того, однією з причин пропущення строку на звернення до нотаріуса Позивач зазначає окупацію Поліської селищної ради російськими військами в період з 24.02.2022 по 02.04.2022, тому обумовлений чинним законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини, нею було пропущено. В результаті чого Позивачка змушена звернутись до суду для його додаткового встановлення.

Відповідно до положень ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантовано ст.124 Конституції України.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 81 зазначеного вище Кодексу передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Статтею 1233 ЦК України, передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до частини 1 статті 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" встановлено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд повинен дослідити поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на чинення цих дій.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Суд враховує правову позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000, якою визначено, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Під час розгляду даної справи, судом було здійснено оцінку кожного аргументу позивача та доказів по справі. На підставі чого було встановлено, що дані докази та аргументи є належними та допустимими, а також відповідають вимогам статті 95 ЦПК України.

Таким чином,похилий вік,стан здоров`ята відсутність знань Позивачки щодо обмежених чинним законодавством термінів звернення до нотаріуса із заявою на прийняття спадщини, а також збройна агресія російської федерації проти України та окупація Поліської селищної ради російськими військами в період з 24.02.2022 по 02.04.2022, є поважними причинами пропуску строку, що може бути спростовано шляхом надання суду інших доказів, які б свідчили про протилежні обставини, однак матеріали справи таких доказів не містять.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що позов визнано Відповідачем, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб, а також відсутність будь яких інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим ухвалити рішення в даній цивільній справі за результатами підготовчого провадження та приходить до висновку про задоволення позову, враховуючи визнання позову Відповідачем та визнаючи поважними зазначені позивачами причини пропуску строку для прийняття спадщини, що, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, є підставою для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Судовий збір:

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, оскільки Позивачка у своїх позовних вимогах та заяві від 02.04.2024 просить судовий збір, який сплачений при подачі позову, залишити за нею, то в силу ст.13 ЦПК України, де зазначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, судовий збір з Відповідача на користь Позивача не стягується.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 141, 200, 206, 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судовий збір залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.04.2024.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Поліська селищна рада Вишгородського району Київської області (код ЄДРПОУ 04361723, юридична адреса: вул. Воздвиженська, 84, смт Красятичі, Вишгородського району Київської області, 07053).

Суддя Анатолій КОРЧКОВ