Рішення

від 15.04.2024 по справі 369/9085/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9085/19

Провадження № 2/369/51/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І. О.,

за участю секретаря судового засідання Херенкової К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Товариство користувачів централізованими мережами «Софіївка», треті особи: Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, Виконавчий комітет Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просила:

1. зобов`язати відповідача здійснити перерахунок комунальних платежів за надання ОСОБА_1 - споживачу з особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 червня 2018 року по 31 січня 2019 року (включно), з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у справі № 810/4401/18 в сукупності з пунктом 2 рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 15 травня 2018 року № 146, а також відповідно до вимог пунктів 18, 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630;

2. визнати незаконними нарахування ОК «ТКЦМ «Софіївка» плати за неотримані ОСОБА_1 (споживачем з особовим рахунком № НОМЕР_1 ) житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 квітня 2019 року по 30 червня 2019 року (включно);

3. визнати відсутність у ОСОБА_1 (споживача з особовим рахунком № НОМЕР_1 ) заборгованості перед ОК «ТКЦМ «Софіївка» за надання житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 ;

4. заборонити ОК «ТКЦМ «Софіївка» цілеспрямовано припиняти надання комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (відключати від мереж водопостачання та водовідведення) квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є споживачем комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надає ОК «ТКЦМ «Софіївка». Як платнику комунальних послуг у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 позивачу присвоєно особовий рахунок споживача № НОМЕР_1 .

10 квітня 2019 року у поштовій скриньці позивач знайшла рахунок за ЖКП № 450315 від 04 квітня 2019 року, який був виданий ОК «ТКЦМ «Софіївка», на суму 1 170 грн. 24 коп., а також попередження відповідача про відключення мене від мережі водопостачання та водовідведення у разі несплати заборгованості. 13 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою здійснити перерахунок платежів за надання абоненту № 05320 послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 червня 2018 року по 01 лютого 2019 року, з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у справі № 810/4401/18 разом з пунктом 2 рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 15 травня 2018 року № 146 (щодо розміру тарифу) та норми частини 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо дня набрання чинності рішення від 24.01.2019 № 34). 03 травня 2019 року позивач отримала відповідь ОК «ТКЦМ «Софіївка» (лист від 25 квітня 2019 року № 112), в якому відповідач зазначив, що діюче рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24 січня 2019 року № 34 набрало чинності 26 січня 2019 року (з дати його оприлюднення в газеті «Новий день»). Для можливості коригування здійснених нарахувань за надання абоненту № 05320 послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з урахуванням періоду чинності відповідних тарифів, відповідач просив надати йому інформацію про показники лічильника, за допомогою якого здійснюється облік холодної води у квартирі позивача станом на 26 січня 2019 року.

Позивач вважає бездіяльність відповідача у відмові у перерахунку платежів за надання абоненту № 05320 послуг з централізованого водопостачання та водовідведення протиправною, рахунки ОК «ТКЦМ «Софіївка» такими, що зроблені на невідповідних показниках лічильника, а намір відповідача про відключення від мереж водопостачання та водовідведення - зловживанням суб`єкта природної монополії своїм монопольним становищем.

Спірним періодом у нарахуванні платежів за невідповідними тарифами є 01 червня 2018 року 31 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 1 рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 15 травня 2018 року № 146 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, які надаються ОК «ТКЦМ «Софіївка», відповідачу погоджено тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення в розмірах:

тариф споживачам з використанням внутрішньобудинкових мереж централізованого водопостачання за грн./м? з ПДВ - 10,18 грн.;

тариф споживачам з використанням внутрішньобудинкових мереж централізованого водовідведення за грн./м? з ПДВ-6,81 грн.

Зазначене рішення органу місцевого самоврядування оприлюднено в газеті «Новий день» № 20 (9339) від 26 травня 2018 року, а застосування зазначених тарифів було розпочато відповідачем з 01 червня 2018 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у справі № 810/4401/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року, визнаний протиправним та нечинним з дня прийняття пункт 1 рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 15 травня 2018 року № 146.

При цьому, згідно з пунктом 2 рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 15 травня 2018 року № 146 (який залишився діючим) рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 16 травня 2017 року № 196 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, які надаються ОК «ТКМЦ «Софіївка» втратило чинність з моменту набуття чинності цього рішення, тобто, з 01 червня 2018 року.

Отже, рішенням суду у сукупності з пунктом 2 рішення виконкому Софіївсько-Борщагівської сільради від 15 травня 2018 року № 146 з 01 червня 2018 року повернуто тарифи, які були встановлені рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 10 липня 2015 року № 48, а саме: водопостачання - 6,07 грн./1 м?; водовідведення - 6,36 грн./1 м. Ці тарифи діяли до набрання чинності нового рішення органу місцевого самоврядування про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, тобто, до 26 січня 2019 року.

Пунктом 1 рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24 січня 2019 року № 34 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються ОК «ТКЦМ «Софіївка», встановлені ОК «ТКЦМ «Софіївка» тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) із забезпечення потреб споживачів на окремих вулицях села Софіївська Борщагівка (у тому числі вул. Кошова) в наступних розмірах: на послугу з централізованого водопостачання за грн./м? з ПДВ - 12,16 грн.; на послугу з централізованого водовідведення за грн./м? з ПДВ - 8,25 грн.

Рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24 січня 2019 року № 34 було оприлюднено в газеті «Новий день» від 26 січня 2019 року. Отже, рішення органу місцевого самоврядування про встановлення нових тарифів набрало чинності 26 січня 2019 року. Проте, ОК «ТКЦМ «Софіївка» застосував новий тариф у рахунках за послуги, що були надані споживачам у січні 2019 року (тобто, застосував нормативно-правовий акт у зворотній дії в часі). Частиною 1 статті 58 Конституції України регламентовано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Між позивачем та відповідачем відсутній договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення у квартиру АДРЕСА_2 . Згідно з п. 9 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення розрахунковим періодом є календарний місяць, якщо інше не визначено договором. Отже, протягом одного календарного місяця не можна змінювати показники тарифу на житлово-комунальні послуги. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що новий тариф відповідач міг застосовувати тільки з 01 лютого 2019 року.

У лютому 2019 року ОСОБА_1 змінила місце свого проживання, виїхавши з квартири. Після переселення позивача у зазначеній квартирі ніхто не проживає та не користується в ній житлово-комунальними послугами, у тому числі, з водопостачання та водовідведення. Проте, відповідач продовжив нараховувати плату за користування холодною водою і після лютого 2019 року за надуманими ним показниками засобу обліку. Навіть викладене у заяві від 13 квітня 2019 року зауваження про невідповідність зазначених у рахунку показань приладу обліку води з реальними показниками водоміра (з різницею майже 20 куб.м.) та надання роздруківки фотознімку водоміра з показниками реально спожитих послуг не зупинило відповідача у подальшому нарахуванні плати за абстрактними обсягами споживання послуг. У квітні 2019 року позивач отримала від відповідача рахунок за ЖКП № 450315 від 04 квітня 2019 року на суму 1 170 грн. 24 коп. із зазначенням про нібито спожиту воду в обсязі 20,6 куб.м. До рахунка відповідач додав попередження, що в разі несплати заборгованості позивача буде відключено від мереж водопостачання та водовідведення.

У травні 2019 року ОСОБА_1 отримала від відповідача рахунок за ЖКП № 470465 від 07 травня 2019 року на суму 770 грн. 20 коп. з незмінними показниками лічильника на початок та кінець звітного місяця (квітень 2019 року) «644».

У червні 2019 року ОСОБА_1 отримала від відповідача рахунок за ЖКП № 490208 від 05 червня 2019 року на суму 1 127 грн. 38 коп. із зазначенням про нібито спожиту воду в обсязі 17,5 куб.м. До рахунку відповідач додав попередження, що в разі несплати заборгованості позивача буде відключено від мереж водопостачання та водовідведення.

У липні 2019 року ОСОБА_1 отримала від відповідача рахунок за ЖКП № 510407 від 05 липня 2019 року на суму 1 117 грн. 59 коп. із зазначенням про нібито спожиту воду в обсязі 0,5 куб.м. До рахунку відповідач додав попередження, що в разі несплати заборгованості позивача буде відключено від мереж водопостачання та водовідведення.

З квітня 2019 року фактичні показники засобу обліку холодної води (серійний № 102188336) остаються незмінними на позначці «644», але відповідач кожен місяць нараховує плату за надання послуг, якими позивач не користується.

Відповідач відмовляється здійснювати перерахунок за рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у справі № 810/4401/18 (яке набрало законної сили 06 березня 2019 року та в касаційному порядку не оскаржувалося), а також періодично відмовляється від врахування показань засобу обліку квартири. Варто зазначити, що пункт 1 рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 15 травня 2018 року № 146 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, які надаються ОК «ТКЦМ «Софіївка» судом визнаний протиправним та нечинним з дня його прийняття.

Позивач також вважає протиправним намір відповідача щодо відключення квартири від питного водопостачання за несплату неіснуючої заборгованості, оскільки припинення водопостачання за несплату боргів не передбачено нормами чинного законодавства.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 вересня 2019 року у складі судді Ковальчук Л.М. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що рішення суду у справі № 810/4401/18 не містить обов`язку ОК «ТКЦМ «Софіївка» здійснити перерахунок плати за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, надані споживачам, в тому числі позивачу, за певний період.

Крім того, в даному рішенні суду не вказано ані період, за який необхідно зробити перерахунок плати за вищезазначені послуги, ані ціни/тарифи, які слід застосувати ОК «ТКЦМ «Софіївка» під час здійснення перерахунку.

Таким чином, нездійснення ОК «ТКЦМ «Софіївка» позивачу перерахунку вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі рішення суду у справі № 810/4401/18 не може визначатися як невиконання відповідачем рішення суду.

З огляду на це, застосування ОК «ТКЦМ «Софіївка» тарифів у розмірі, що відповідав п.1 рішення ВК Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 15 травня 2018 року №146, у період до набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 810/4401/18 було правомірним.

Спірним періодом є період з 26 травня 2018 року до 26 січня 2019 року. Це період, протягом якого діяли і застосовувалися тарифи, встановлені п. 1 рішення ВК Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 15 травня 2018 року № 146, який був визнаний протиправним та нечинним рішенням суду у справі № 810/4401/18, що набрало законної сили 06 березня 2019 року.

Тарифи, встановлені рішенням ВК Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 10 липня 2015 року № 48, не можуть застосовуватися для визначення вартості послуг за період з 01 червня 2018 року до 26 січня 2019 року, оскільки дане рішення втратило чинність з 01 червня 2017 року.

У рішенні суду у справі № 810/4401/18 немає жодних застережень щодо необхідності застосування протягом спірного періоду тарифів, визначених рішенням ВК Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 10 липня 2015 року №48, тому твердження позивача, що рішенням суду у справі № 810/4401/18 повернуто чинність цьому рішенню, є безпідставними та надуманими.

Отже, предмет спору в частині передчасного застосування тарифів, встановлених рішенням ВК Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 24 січня 2019 року № 34, відсутній.

Виходячи з наведеного, тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення є регульованими, тобто, їх розмір не підлягає встановленню за домовленістю між виконавцем послуг і споживачем. Тарифи, встановлені згідно з відповідним нормативним актом уповноваженого органу, підлягають застосуванню при розрахунках між виконавцем та споживачем з моменту введення їх в дію. Відповідно, в разі зміни тарифів оплата за послуги здійснюється споживачем за повними тарифами з моменту їх введення в дію.

Внаслідок суперечності між рішенням суду у справі № 810/4401/18 та ч. 2 ст. 265 КАС ситуація щодо питання: яку ціну/тариф слід застосувати відповідачу для визначення вартості наданих ним послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 26 травня 2018 року по 26 січня 2019 року і чи повинен відповідач зробити позивачу перерахунок розміру плати за ці послуги, визначеної ним протягом цього періоду.

Зазначена ситуація повинна бути вирішена, виходячи з фактичних обставин справи та із застосуванням норм чинного законодавства України, що регулюють відповідні правовідносини, зокрема, з урахуванням наступних обставин. Протягом періоду з 26 травня 2018 року до 26 січня 2019 року позивач фактично отримала послуги централізованого водопостачання та водовідведення, які ОК «ТКЦМ «Софіївка» надавав до його квартири. Цей факт не заперечується позивачем і не оспорюється.

Позивач оплачував отримані послуги (хоч і не вчасно та не в повному обсязі), що підтверджує і сам позивач.

Споживання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення є платним для споживача в силу прямих норм законодавства. Оплатити виконавцю за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення повинен споживач, оскільки саме він отримав і спожив ці послуги як результат двосторонніх правовідносин між ним і виконавцем послуг (зобов`язання сторін мають зустрічний характер). Жодні тарифи, що передували тарифам, встановленим рішенням ВК Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 15 травня 2018 року № 146, не можуть застосовуватися для визначення вартості послуг за спірний період з 26 травня 2018 року до 26 січня 2019 року, оскільки всі попередні рішення ВК Софіївсько-Борщагівської сільської ради про встановлення тарифів втратили свою чинність.

У ситуації відсутності у період з 26 травня 2018 року до 26 січня 2019 року чинного тарифу на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення наслідком мала б бути двостороння реституція, а саме: відповідач повертає позивачу сплачені ним кошти за надання послуг за спірний період, а позивач повертає відповідачу «в натурі» отримані ним послуги за спірний період. Однак, в силу специфіки надання й користування послугами з централізованого водопостачання та водовідведення дані послуги спожито позивачем в процесі його проживання у квартирі, тобто, повернення спожитих послуг не можливе. Отже, в даному випадку двостороння реституція не можлива.

Таким чином, дотримання принципу пропорційності, визначеного п. 6) ч. 3 ст. 2 ЦПК України, балансу прав і законних інтересів відповідача та позивача можливе лише шляхом сплати позивачем відповідачу належної плати за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначеної за справедливою (економічно обґрунтованою) ціною.

У період з 26 травня 2018 року до 26 січня 2019 року відповідач правомірно нараховував позивачу плату за послуги, виходячи з економічно обґрунтованих цін (тарифів) у таких розмірах: 10,18 грн. за грн/м? з ПДВ за централізоване водопостачання, 6,81 грн. за грн/м? з ПДВ за централізоване водовідведення.

Правових підстав для здійснення позивачу перерахунку розміру плати за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення немає.

Як вбачається з вищенаведених обставин, внаслідок застосування позивачем цін (тарифів) протягом спірного періоду позивачу не було завдано збитків, тобто, майнове право позивача не порушено. Натомість, задоволення позовної вимоги № 1 призведе до порушення майнового права відповідача на отримання плати за надані позивачу послуги за економічно обґрунтованою ціною, тобто, відповідач понесе збитки. Отже, висунута позивачем позовна вимога № 1 суперечить принципу пропорційності.

Щодо позовної вимоги визнати незаконними нарахування відповідачем плати за неотримані позивачем послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 квітня 2019 року по 30 червня 2019 року (включно).

Станом на теперішній час предмет спору в частині зазначеної позовної вимоги відсутній, оскільки відповідач скасував виконані позивачу нарахування за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 квітня 2019 року по 30 вересня 2019 року на суму 976,61 грн.

Оскільки позивач протягом вказаного у позові періоду з 01 квітня 2019 року по 30 червня 2019 року не передавала відповідачу показання свого квартирного засобу обліку води, відповідач правомірно здійснював їй нарахування, виходячи з середньодобового споживання позивачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за попередні 12 місяців. Після контрольного зняття відповідачем показань квартирного засобу обліку води позивача відповідачем було здійснено відповідний перерахунок, виходячи з показань цього засобу обліку, про що відповідач повідомив позивача письмово.

У своїй позовній вимозі позивач не оскаржує суму нарахувань, здійснених відповідачем протягом періоду з 01 квітня 2019 року по 30 червня 2019 року, а просить суд визнати незаконним сам факт нарахування відповідачем плати за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за цей період. Оскільки, як зазначено вище, відповідач протягом вказаного у позові періоду з 01 квітня 2019 року по 30 червня 2019 року виконував нарахування позивачу за правилами, встановленими чинним законодавством України, позовна вимога про визнання незаконними нарахувань відповідачем позивачу плати за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 квітня 2019 року по 30 червня 2019 року є безпідставною та необґрунтованою.

Щодо позовної вимоги визнати відсутність у позивача заборгованості перед відповідачем за надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .

Станом на 21 жовтня 2019 року у позивача є заборгованість перед відповідачем за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за вказаною адресою в розмірі 745,96 грн., яка утворилась у зв`язку з тим, що позивач не в повному обсязі оплачувала за надані послуги, починаючи з липня 2018 року.

Позовна вимога № 4 не відповідає способам захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи. Задоволення позовної вимоги в цій частині буде порушенням прав відповідача на застосування передбачених законом заходів впливу до споживача у разі несплати або оплати не в повному обсязі за надані йому послуги. Крім того, це буде порушенням майнових прав та законних інтересів відповідача, оскільки відповідач не повинен надавати зазначені послуги споживачам безоплатно та нести збитки.

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну та збільшення позовних вимог, в якій просила: 1. в пункті 2 позовної вимоги цифри та слова «30 червня 2019 року змінити на цифри та слова «30 вересня 2019 року»; 2. пункт 4 позовної вимоги доповнити наступною фразою в дужках (крім випадків необхідності проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з нормативними актами, ліквідації наслідків аварії або за бажанням споживача)»; 3. позов доповнити вимогою наступного змісту: стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 8 700 грн.

У заяві ОСОБА_1 зазначає, що 07 жовтня 2019 року вона отримала від відповідача рахунок за ЖКП № 568831 від 05 жовтня 2019 року на суму 1 713 грн. 57 коп. із зазначенням про нібито спожиту воду в обсязі 13,2 куб.м. з початковими показниками лічильника «678 м?» та кінцевими показниками лічильника «791 м?». До рахунка відповідач в черговий раз додав попередження, що в разі несплати заборгованості до 16 жовтня 2019 року квартиру буде відключено від мереж водопостачання та водовідведення.

Виявляючи в своїх діях порушення прав споживачів, відповідач свідомо ухиляється від відновлення порушених ним прав, розраховуючи на необізнаність та юридичну безграмотність населення. Але ОК «ТКЦМ «Софіївка» не тільки ігнорує звернення громадян - споживачів, але й надає неякісні послуги та не виконує приписи спеціально органу виконавчої влади.

Позивач вказує на порушення допущення відповідачем наступних порушень її прав, як споживача послуг: 1) тривалі перерви у наданні послуг з подачі питної води та перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт; 2) постачання неякісної питної води, що не відповідає державним санітарним нормам та правилам; 3) свідоме обрахування споживачів комунальних послуг, застосування збільшених розмірів тарифів до дня набрання чинності відповідним рішенням органу місцевого самоврядування та нарахування плати за завищеними тарифами споживачам. проживаючим на вулицях, що не зазначені у рішенні виконкому сільради № 34 від 24 січня 2019 року; 4) недоведення до відома споживачів інформації про складові компоненти формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що встановлені рішенням виконкому сільради № 70 від 19.02.2019, а також ненадання споживачам обґрунтування причин зміни тарифу (відсоток відшкодування затвердженим тарифам собівартості, плановий економічно обґрунтований тариф, причини перегляду тарифу, відсоток зростання основних складових тарифу, відсоток підвищення тарифу тощо) щодо тарифів, які встановлювалися попередніми рішеннями виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради; 5) нарахування плати за абстрактними обсягами споживання послуг, ігнорування звернень щодо звірки та перерахунку, ігнорування показників водоміру, встановлених 30 липня 2019 року (контролером) ОК «ТКЦМ «Софіївка» ОСОБА_2 (відображених в акті опломбування (розпломбування)/обстеження від 30.07.2019); 6) невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у справі № 810/4401/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року; 7) свідоме усунення відповідача від відновлення порушених ним прав споживачів (до моменту звернення до суду), приховування від споживачів реальної інформації про показники якості питної води (проведення поодиноких фільтраційних заходів питної води тільки безпосередньо перед дослідженням РВЛД ДУ «КОЛЦ МОЗ України» її якості); 8) зловживання відповідачем своїм монопольним становищем, яке проявляється у незаконному цілеспрямованому припиненні надання комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (відключення холодної води в якості засобу змушення споживачів до сплати комунальних послуг).

ОСОБА_1 зазначає, що протягом останніх семи місяців вона перебуває в постійній психологічній напрузі в очікуванні можливого незаконного відключення відповідачем її квартири від водопостачання. Крім того, після спалаху ротавірусної інфекції на ЖК «Львівський маєток» (через заражену питну воду), для приготування їжі (з метою безпеки власного здоров`я) позивач вимушена купувати бутлі з питною водою. Зухвалим також є безвідповідальне відношення відповідача до стану системи питного водопостачання та водовідведення, що систематично призводить до аварійних ситуацій, наслідком чого є тривале припинення споживачам водопостачання, а також попадання стічних каналізаційних стоків до системи питного водопостачання. Все це негативно позначається на психологічному стані (самопочутті), викликає стреси та душевні страждання, позбавляє можливості вільно в будь-який час користуватися послугами водопостачання (з плануванням певного часу для особистих та домашніх справ), змушує перевіряти показники водомірів та правильність нарахування відповідачем плати за житлово-комунальні послуги. До душевних страждань також призводять неприховані та безкарні дії відповідача щодо свідомого обману споживачів при застосуванні ним тарифу раніше, ніж це передбачено законом та підзаконними актами.

У відзиві на заяву про зміну позовних вимог відповідач зазначає, що обставини, на яких ґрунтувались позовні вимоги, відпали, а предмет спору щодо нарахувань за період з 01 квітня 2019 року по 30 вересня 2019 року на момент подання заяви був відсутній. Це є підставою для закриття провадження у справі в цій частині. Позивач доповнила свою позовну вимогу «заборонити відповідачу цілеспрямовано припиняти надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (відключати від мереж водопостачання та водовідведення) квартиру за адресою: АДРЕСА_1 таким текстом: «(крім випадків необхідності проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з нормативними актами, ліквідації наслідків аварії або за бажанням споживача)». Не зважаючи на те, що позивач доповнила свою позовну вимогу, зазначивши випадки, в яких вона допускає припинення надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в її квартирі, відповідач не може погодитися з такою позовною вимогою, оскільки вона залишається безпідставною та необґрунтованою, не враховує всі випадки, в яких закон дозволяє припиняти надання зазначених послуг. Задоволення даної позовної вимоги буде порушенням прав відповідача на застосування передбачених законом заходів впливу до споживача у разі неоплати або оплати не в повному обсязі за надані йому послуги. Крім того, це буде порушенням майнових прав законних інтересів відповідача, оскільки відповідач не повинен надавати зазначені послуги споживачам безоплатно та нести збитки. Вимога про стягнення моральної шкоди є безпідставною. Позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт заподіяння позивачеві моральних страждань, в чому саме такі страждання проявились та їх ступінь. Також позивачем не надано доказів, що її моральні страждання були викликані саме конкретною протиправною поведінкою (діями чи бездіяльністю) відповідача. Позивач також не зазначила у своїй заяві з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 лютого 2020 року підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 квітня 2021 року постановлено замінити у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Софіївсько-Борщагівську сільську раду на її правонаступника Борщагівську сільську раду Бучанського району Київської області.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 червня 2021 року постановлено залучити до участі у справі правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача у справі Виконавчий орган Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на її правонаступника - Виконавчий комітет Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області.

Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. щодо повторного автоматичного розподілу справи від 10 жовтня 2023 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10 жовтня 2023 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду дану справу передано для розгляду судді Фінагеєвій І.О.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання у справі.

В судове засідання позивач не з`явилася, про дату час та місце слухання справи сповіщена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Треті особи Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області та Виконавчий комітет Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області у судове засідання представників не направили, про дату час та місце слухання справи сповіщені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи сторін, викладені в заявах по суті спору, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надає Обслуговуючий кооператив «Товариство користувачів централізованими мережами «Софіївка» за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 присвоєно особовий рахунок споживача № НОМЕР_1 .

Рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 10 липня 2015 року № 48 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, які надаються ОК «ТКМЦ «Софіївка» встановлено наступні тарифи обслуговуючому кооперативу «Товариство пристувачів централізованими мережами «Софіївка» на послуги централізованого водопостачання та водовідведення для населення в розмірах: централізоване водопостачання за 1 куб. м. - 6,07 грн. з ПДВ, централізоване водовідведення за 1 куб. м. - 6,36 грн. з ПДВ. Дане рішення введено в дію з 01 серпня 2015 року.

Рішенням виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 16 травня 2017 року № 196 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, які надаються ОК «ТКМЦ «Софіївка» встановлено наступні тарифи облуговуючому кооперативу «Товариство користувачів централізованими мережами «Софіївка» на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення в розмірах: централізоване водопостачання за грн/м. з ПДВ: тариф споживачам без використання внутрішньо-будинкових мереж, грн, м? - 7,22 грн.; тариф споживачам з використанням внутрішньо-будинкових мереж, грн, м? - 7,85 грн. Централізоване водовідведення грн/м. з ПДВ: тариф споживачам без використання внутрішньо-будинкових мереж, грн, м? - 5,35 грн.; тариф споживачам з використанням внутрішньо-будинкових мереж, грн, м? -5,81 грн. Дане рішення введено в дію з 01 червня 2017 року.

Рішенням виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 15 травня 2018 року № 146 погоджено обслуговуючому кооперативу «Товариство користувачів централізованими мережами «Софіївка» наступні тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення в розмірах:

тариф споживачам з використанням внутрішньо-будинкових мереж централізованого водопостачання за грн/м? з ПДВ - 10,18 грн.; тариф споживачам з використанням внутрішньо-будинкових мереж централізованого водовідведення за грн/м? з ПДВ - 6,81 грн.

Рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 16 травня 2017 року № 196 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, які надаються ОК «ТКМЦ «Софіївка» втратило чинність з моменту набуття чинності цього рішення.

Рішенням виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24 січня 2019 року № 34 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, які надаються ОК «ТКМЦ «Софіївка» встановлено ОК «ТКЦМ «Софіївка» наступні тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) з забезпечення потреб споживачів по вул. Лесі Українки, Академіка Амосова, Південна, Івана Франка, Боголюбова, Волошкова, Болгарська, Вишнева, Дімітрова, Київська, Квітнева, Мала Кільцева, Микільсько-Борщагівська, Миру, Набережна, Травнева, Толстого, Яблунева, Щаслива, Житня, Академіка Шалімова, Оксамитова, Січова, Абрикосова, Калинова, Зелена, Павла Полуботка, Павла Чубинського, Петрівська, Бишівська, Ягідна, Соборна, Кошова, проспект Героїв Небесної Сотні, Володимирська в селі Софіївська Борщагівка: тариф на послугу з централізованого водопостачання: для споживачів за 1 куб.м.- 12,16 грн. (в тому числі ПДВ); тариф на послугу з централізованого водовідведення: для споживачів за 1 куб.м.- 8,25 грн. (в тому числі ПДВ). Дане рішення оприлюднено в газеті «Новий день» від 26 січня 2019 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у справі № 810/4401/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року, визнано протиправним та нечинним з дня прийняття пункт 1 рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 15 травня 2018 року № 146.

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про здійснення перерахунку платежів за надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, в якій просила: здійснити перерахунок платежів за надання абоненту № 05320 послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 червня 2018 року пo 01 лютого 2019 року, з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у справі № 810/4401/18 разом з пунктом 2 рішення виконавчого по комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 15 травня 2018 pоку № 146 (щодо розміру тарифу) та норми частини 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо дня набрання чинності рішення від 24.01.2019 № 34).

Утриматися від здійснення агресивних (протиправних) дій щодо споживача у вигляді зловживання своїм монопольним становищем, пов`язаним з припиненням централізованого водопостачання до моєї квартири, внаслідок неузгодженості розрахунків платежів за надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 червня 2018 року по 01 лютого 2019 року між постачальником та споживачем.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок комунальних платежів за надання ОСОБА_1 послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 червня 2018 року по 31 січня 2019 року (включно).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною третьою статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частинами першою та другою статті 32 цього Закону передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, в тому числі, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з у тримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відході тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/ тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/ тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін). Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються та затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Згідно із частиною п`ятою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Нарахування за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_2 у спірний період (01 червня 2018 року 31 січня 2019 року) здійснювалися відповідно до тарифів на житлово-комунальні послуги, прийнятих рішенням ради, яке в подальшому було скасовано у судовому порядку.

Заявляючи вимогу про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок комунальних платежів, ОСОБА_1 вказує на те, що рішенням суду у сукупності з пунктом 2 рішення виконкому Софіївсько-Борщагівської сільради від 15 травня 2018 року № 146 з 01 червня 2018 року повернуто тарифи, які були встановлені рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 10 липня 2015 року № 48, а саме: водопостачання - 6,07 грн./1 м?; водовідведення - 6,36 грн./1 м.

Разом з тим, не можуть бути застосовані у даній справі вказані тарифи, оскільки вони не є чинними, так як їх дія була припинена відповідними окремими рішеннями ради, які в цій частині не визнавалися нечинними; в ході розгляду справи відповідач заперечував проти нарахування вартості комунальних послуг за тарифами, які були встановлені рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 10 липня 2015 року № 48.

По-перше, дія зазначених позивачем тарифів була припинена, рішення про припинення дії таких тарифів не були оскарженні, відтак, нарахування заборгованості за період, коли такі тарифи вже не діяли, є безпідставним.

По-друге, позивач заявила вимогу про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. Правова конструкція, при якій суд може за вимогою однієї особи зобов`язати іншу вчинити певну дію, передбачає наявність в чинному законодавстві правової норми, яка б встановлювала обов`язок такої іншої особи вчиняти саме такі дії. У той же час, прямого обов`язку комунальних служб здійснити перерахунок у таких випадках закон не містить.

Суд фактично погоджується з доводами відповідача щодо того, що вартість комунальних послуг за спірний період не могла бути обрахована за запропонованим позивачем тарифом. У той же час, така позиція є способом захисту від безпідставних вимог надавача послуг, однак, не може сама по собі породжувати обов`язку для такого надавача здійснювати певні дії.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконними нарахування плати за неотримані ОСОБА_1 житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

ОСОБА_1 зазначає, що вона не проживає у квартирі з лютого 2019 року і послугами відповідача не користується, однак, останній продовжує нараховувати їй плату за користування холодною водою.

У пунктах10,14,20Правил наданняпослуг зцентралізованого опалення,постачання холодної та гарячоїводи іводовідведення татипового договору пронадання послугз централізованого опалення, постачання холодної та гарячої

води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.

Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» зняття показань вузлів розподільного обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється споживачами, якщо інше не передбачено договором.

Споживач щомісяця передає показання вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії виконавцю відповідних комунальних послуг або визначеній власником (співвласниками) іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у спосіб, передбачений договором. Виконавець періодично, не менше одного разу на рік, проводить контрольне зняття показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії у присутності споживача або його представника.

Зняття показань вузлів обліку та приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється не рідше одного разу на місяць.

У разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов`язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем комунальної послуги протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем відповідної комунальної послуги за попередні 12 місяців (для послуг з теплопостачання - за середнім споживанням попереднього опалювального періоду).

Судом встановлено і ОСОБА_1 не спростовано, що вона не передавала показання вузлів розподільного обліку відповідачу, а, відтак, останній здійснював нарахування, виходячи з середньодобового споживання послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за попередні 12 місяців. Такі дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства. Разом з тим, відповідач скасував виконані позивачу нарахування за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 квітня 2019 року по 30 вересня 2019 року на суму 976,61 грн.

Позивач вказує на те, що вона не має доступу до вузла обліку, а зняття показань з вузла обліку здійснювалося відповідачем. У той же час, обов`язок подавати показання лежить на споживачу послуг, а в разі неможливості доступу до вузлів обліку, позивач не позбавлена права вимагати усунення перешкод у такому доступі.

Крім того, у матеріалах справи міститься лист ТОВ «ЖЕО Житло-СОФІЇВКА» від 07 листопада 2019 року, адресований відповідачу, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не зверталася до ТОВ «ЖЕО Житло-СОФІЇВКА» з приводу доступу у підвальне приміщення будинку до засобу обліку води (лічильника), спожитої у квартирі АДРЕСА_2 для зняття показників у період з 01 січня 2019 року і по теперішній час.

Щодо позовноївимоги провизнання відсутностізаборгованості занадання житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Суд приходить до висновку, що вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки з матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість перед відповідачем за оплату послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. На підтвердження заборгованості у розмірі 745 грн. 96 коп. відповідач надав суду розрахунок заборгованості № 176 від 21 жовтня 2019 року, який позивачем не спростований.

Щодо позовної вимоги про заборону ОК «ТКЦМ «Софіївка» цілеспрямовано припиняти надання комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, крім випадків необхідності проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з нормативними актами, ліквідації наслідків аварії або за бажанням споживача.

Відповідно до п. 5) ч. 1 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право припинити/зупинити надання споживачу комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором; порядок припинення (обмеження) надання комунальних послуг визначений ч. 4 ст. 26 цього Закону.

Пунктами 41, 44, 45 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690, визначено, що виконавець має право обмежити (припинити) надання комунальних послуг споживачу у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором.

Фактично ОСОБА_1 просить заборонити відповідачу припиняти надання комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, на що він згідно закону має право у випадку неналежного виконання споживачем послуг обов`язку щодо їх оплати. Задоволення позову у заявлений позивачем спосіб суперечитиме закону та позбавить відповідача можливості застосування до споживача послуг заходів реагування у випадку невиконання споживачем обов`язків, передбачених чинним законодавством у сфері надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.

У порядку ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 3) в інших випадках, встановлених законом.

У пунктах 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено судам, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданим споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 Постанови).

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню по-перше: за наявністю у діях особи, яка заподіяла таку шкоду складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода; по друге: встановлення факту протиправної поведінки такої особи та при умові наявності причинного зв`язку між ними.

При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст.12та81 ЦПК України.

Визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом. Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 у справі № 686/13212/19.

Факт існування моральних страждань може бути доведений показаннями свідків, висновками експертів, письмовими доказами (наприклад, медичними довідками, висновками) та іншими документами, що підтверджують обставини, що мають значення для доказування факту заподіяння моральної шкоди, обґрунтування визначеного позивачем розміру компенсації, тощо.

Однак, на підтвердження завданої моральної шкоди позивачем не надано жодного доказу, а викладені у позовній заяві твердження позивача про отримані душевні страждання ґрунтуються лише на її власних міркуванням щодо заподіяння їй такої шкоди. Тобто, позивачем не доведено обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.28Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні»,п.10,14,20Правил наданняпослуг зцентралізованого опалення,постачання холодної та гарячоїводи іводовідведення татипового договору пронадання послугз централізованого опалення,постачання холодноїта гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року, п. 41, 44, 45 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690, ст. 11 «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», ст. 7, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 2, 4, 12, 76-83, 141, 142, 198, 200, 206, 223, 247, 263-265, 273, 280-282,352, 354 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Товариство користувачів централізованими мережами «Софіївка», треті особи: Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, Виконавчий комітет Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про захист прав споживачів.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. О. Фінагеєва