Рішення

від 09.04.2024 по справі 638/117/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/117/24

Провадження № 2/638/42/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого Аркатової К.В.,

за участі секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області Прилуцького Сергія Миколайовича, поданої в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі», про припинення права власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Чугуївської окружної прокуратури Харківської області звернувся до суду в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Харківській області з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі», про припинення права власності на земельні ділянки, в якій просив припинити громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина РФ серія та номер НОМЕР_2 , виданий 27.03.2002 року) право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 6324680500:04:005:0155, площею 1,31 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Артемівської сільської ради Чугуївського (колишнього Печенізького) районуХарківської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.08.2017 року(індексний номер рішення про державну реєстрацію:36775515 від 25.08.2017 року) шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, право власності наземельну ділянку з кадастровим номером: 6324680500:04:001:0060,площею11,3042 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Артемівської сільської ради Чугуївського (колишнього Печенізького) району Харківської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.08.2017 року(індексний номер рішення про державну реєстрацію:36775440 від 25.08.2017 року) шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 6324680500:04:005:0098,площею 0,8041 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Артемівської сільської ради Чугуївського (колишнього Печенізького) району Харківської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.08.2017 року (індексний номер рішення про державну реєстрацію 36775480 від 25.08.2017 року) шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, п також стягнути судові витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , який є громадянином Російської Федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер: НМІ 361142, від 25.08.2017 року набув право власності на земельну ділянку площею 1,3100 га, кадастровий номер 6324680500:04:005:0155, що розташована на території Артемівської сільської ради Чугуївського (колишнього Печенізького) району Харківської області.

ОСОБА_1 25.08.2017 року зареєстрував право власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1335541563246, номер відомостей про речове право 22032571, індексний номер рішення 36775515 від 25.08.2017 року).

Також, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії та номер: НМІ 361140 від 25.08.2017 року відповідач набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 6324680500:04:001:0060,площею11,3042 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Артемівської сільської ради Чугуївського (колишнього Печенізького) району Харківської області.

Відповідач зареєстрував право власності на вказану вище земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.08.2017 року(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 847967263246, номер відомостей про речове право: 22032496, індексний номер рішення про державну реєстрацію:36775440 від 25.08.2017 року).

Крім того, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії та номер: НМІ 361140 від 25.08.2017 року ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 6324680500:04:005:0098,площею 0,8041 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Артемівської сільської ради Чугуївського (колишнього Печенізького) району Харківської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.08.2017 року (реєстраційни номер об`єкта нерухомого майна: 847955363246, номер відомостей про речове право: 22032496, індексний номер рішення про державну реєстрацію 36775480 від 25.08.2017 року).

При цьому, вказані земельні ділянки спадкодавцем ОСОБА_3 , за договором оренди землі від 30.10.2006 року передано у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Артемівські Зорі» терміном до 31.12.2030 року (з урахуванням п. 2 додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 30.10.2006 року).

Відповідно п. 2 додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 30.10.2006 року, викладено п. 6 договору в наступній редакції: «Договір діє до 31.12.2030 року з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новин строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 45 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір подовжити його дію. При відсутності письмових заперечень від орендодавця, договір підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які оути передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється орендодавцем листом-повідомленням за 30 днів до закінчення строку дії договору. Або у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень від орендодавця протягом наступного календарної о місяця, після закінчення строку дії договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором» (договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.02.2016 року, номер запису: 13239467, індексний номер рішення: 28224457 від 13.02.2016 року).

Окружною прокуратурою виявлено порушення відповідачем вимог законодавства, передбаченого ст.ст. 13. 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України, при використанні зазначених вище земельних ділянок.

Прокурор вказує, що правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (ЗК України). У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги). Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 22 ЗК України).

Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Прокурор зазначає, що вбачаючи недотримання ОСОБА_1 передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутих земельних ділянок сільськогосподарського призначення протягом року, право власності на такі земельні ділянки з кадастровими номерами 6324680500:04:005:0155, 6324680500:04:001:0060 та 6324680500:04:005:0098 відповідно підлягає припиненню шляхом їх конфіскації за рішенням суду.

Ухвалою суду від 10 січня 2024 року по справі відкрито провадження, сторонам роз`яснено про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача прокурор Мельничук О.А. позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала, про що через канцелярію суду подала відповідну заяву.

Начальника ГУ Держгеокадастру у Харківській області Кундрюков Ю.В., з використанням особистого кабінету електронного сервісу «Електронний суд» 12 березня 2024 року направив письмові пояснення, відповідно до яких позов підтримав в повному обсязі, справу просив розглянути за письмовими доказами та поясненнями, без участі представника ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідач до суду не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, правом передбаченимст. 178 ЦПК України, не скористався, відзиву, заперечень або інших заяв по суті спору не подав.

Представник третьої особи ТОВ «Артемівські зорі» про дату, час та місце розгляду повідомлений своєчасно та належним чином, до суду не прибув, письмових пояснень не надав.

Питання про заочний розгляд справи вирішено ухвалою суду 09 квітня 2024 року.

Технічна фіксація судового розгляду не здійснювалась на підставі положень статті 247 ЦПК України.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, врахувавши позиції учасників, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , який є громадянином Російської Федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер: НМІ 361142, від 25.08.2017 року набув право власності на земельну ділянку площею 1,3100 га, кадастровий номер 6324680500:04:005:0155, що розташована на території Артемівської сільської ради Чугуївського (колишнього Печенізького) району Харківської області.

Відповідач 25.08.2017 року зареєстрував право власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1335541563246, номер відомостей про речове право 22032571, індексний номер рішення 36775515 від 25.08.2017 року).

Також, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії та номер: НМІ 361140 від 25.08.2017 року відповідач набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 6324680500:04:001:0060,площею11,3042 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Артемівської сільської ради Чугуївського (колишнього Печенізького) району Харківської області.

Відповідач зареєстрував право власності на вказану вище земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.08.2017 року(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 847967263246, номер відомостей про речове право: 22032496, індексний номер рішення про державну реєстрацію:36775440 від 25.08.2017 року).

Крім того, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії та номер: НМІ 361140 від 25.08.2017 року ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 6324680500:04:005:0098,площею 0,8041 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Артемівської сільської ради Чугуївського (колишнього Печенізького) району Харківської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.08.2017 року (реєстраційни номер об`єкта нерухомого майна: 847955363246, номер відомостей про речове право: 22032496, індексний номер рішення про державну реєстрацію 36775480 від 25.08.2017 року).

Вказані вище земельні ділянки спадкодавцем ОСОБА_3 , за договором оренди землі від 30.10.2006 року передано у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Артемівські Зорі» терміном до 31.12.2030 року (з урахуванням п. 2 додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 30.10.2006 року).

Відповідно п. 2 додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 30.10.2006 року, викладено п. 6 договору в наступній редакції: «Договір діє до 31.12.2030 року з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новин строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 45 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір подовжити його дію. При відсутності письмових заперечень від орендодавця, договір підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які оути передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється орендодавцем листом-повідомленням за 30 днів до закінчення строку дії договору. Або у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень від орендодавця протягом наступного календарної о місяця, після закінчення строку дії договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором» (договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.02.2016 року, номер запису: 13239467, індексний номер рішення: 28224457 від 13.02.2016 року).

З матеріалів справи суд вбачає, що окружною прокуратурою виявлено порушення відповідачем вимог законодавства, передбаченого ст.ст. 13. 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України, при використанні зазначених вище земельних ділянок.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (ЗК України). У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги). Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 22 ЗК України).

Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Згідно з п. в абз. 1 ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

Суд зазначає, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ (зокрема, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, Що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передоачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої Пропорційності) між метою, ЩО передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об єктами права власності Українського народу.

В даному випадку наявна «справедлива рівновага» між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваних земельних ділянок, оскільки відповідач мав достатньо часу та засооів для реалізації свого права та виконання свого обов язку, однак до цього часу земельні ділянки не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу. Вказане узгоджується і з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 513/444/15-ц від 23.01.2018 року.

Про відсутність у відповідача наміру виконати обов`язок щодо відчуження оспорюваних земельних ділянок також свідчить факт дії на сьогодні договору оренди, укладеного з ТОВ «Артемівські зорі».

Суд зазначає, що відповідно дост. 41 Конституції України,ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод(1950 р.), ратифікованоюЗаконом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР(надалі Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 року) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на Умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Суд акцентує увагу, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), rin. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), n. 50, Series A № 98).

Дослідивши вимогу прокурора в частині конфіскації спірних земельних ділянок на користь держави, крізь призму приписів національного законодавства, сталої практики ЄСПЛ, правової природи спору та принципу балансу суспільного та приватного інтересу, суд зазначає, що звернення прокурора з вказаним позовом до суду беззаперечно переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки реагування прокурора вданому разі спрямоване на задоволення суспільної потреби увідновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання іноземним громадянином земельної ділянкисільськогосподарського призначення, яке відбувається з грубим порушенням вимог національного законодавства.

Крім того, втручання держави шляхом пред`явлення прокурором цього позову відповідає принципу «пропорційності», який передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982 року, «Новоселицький проти України» від 11.03.2003 року, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 року).

Підставою для представництва в суді інтересів держави стали факти порушення законодавства при використанні іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яку не відчужив упродовж року після набуття права власності на неї шляхом спадкування. Дана процедура безумовно передбачена чинним земельним законодавством (ч. 4ст. 81 Земельного кодексу України), норма є імперативною та не передбачає винятків.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ. Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами. Зазначений спосіб захисту чітко визначений ч. 4ст. 81 Земельного кодексу України.

Також, згідно з правовою позицією у справі № 6-2776цс16 Верховним Судом України спростовано тривалі суперечності щодо застосування практики Європейського суду з прав людини на предмет наявності підстав втручання держави в право на мирне володіння своїм майном, зокрема й позбавлення особи права власності (користування) на майно шляхом його повернення (витребування) на користь держави. Вказана позиція також відображена у правових висновках, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 року по справі № 488/5027/14-ц та у справі № 488/6211/14-ц, від 12.06.2019 року по справі №487/10128/14-ц.

Враховуючи викладене, з урахуванням обставин справи та практики ЄСПЛ, необхідно зазначити, що втручання держави з метою повернення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державі у порядку конфіскації є законним та пропорційним.

Згідно зі ст.ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.76, ч. 1,2ст.77, ч. 1 ст.95 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене вище, розглядаючи спір в межах позовних вимог, враховуючи відсутність відзиву відповідача на позовну заяву, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем доведено та обґрунтовано підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі шляхом припинення громадянину Російської Федерації ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6324680500:04:005:0155, площею 1,31 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Артемівської сільської ради Чугуївського (колишнього Печенізького) районуХарківської області, № 6324680500:04:001:0060,площею11,3042 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Артемівської сільської ради Чугуївського (колишнього Печенізького) району Харківської області, №6324680500:04:005:0098,площею 0,8041 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Артемівської сільської ради Чугуївського (колишнього Печенізького) району Харківської області, шляхом їх конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

У відповідності до вимогст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір, пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13,131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру, ст.ст. 1, 22, 81, 143, 145Земельного кодексу України, ст.ст.2,4,11,13,19,56,76-81,89,133,141,259,263 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов керівника Чугуївськоїокружної прокуратуриХарківської областіПрилуцького СергіяМиколайовича,поданий вінтересах Головногоуправління Держгеокадаструв Харківськійобласті,до ОСОБА_1 ,третя особана сторонівідповідача безсамостійних вимогщодо предметаспору:Товариство зобмеженою відповідальністю«Артемівські зорі»,про припиненняправа власностіна земельніділянки задовольнити.

Припинити громадянинуРосійської Федерації ОСОБА_1 (реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків: НОМЕР_1 ,паспорт РосійськоїФедерації, серія таномер: НОМЕР_2 ,виданий 27.03.2002року)право власностіна земельнуділянку зкадастровим номером:6324680500:04:005:0155,площею 1,31га,з цільовимпризначенням дляведення особистогоселянського господарства,яка знаходитьсяна територіїАртемівської сільськоїради Чугуївського(колишньогоПеченізького)району Харківської області,право власностіна якузареєстровано уДержавному реєстріречових правна нерухомемайно 25.08.2017року (індексний номер рішення про державну реєстрацію: 36775515 від 25.08.2017 року) шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Припинити громадянинуРосійської Федерації ОСОБА_1 (реєстраційнийномер обліковоїкартки платника податків: НОМЕР_1 ,паспорт громадянинаРосійської Федерації, серія таномер: НОМЕР_2 ,виданий 27.03.2002 року)право власностіна земельну ділянкуз кадастровимномером:6324680500:04:001:0060, площею 11,3042га,з цільовимпризначенням дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,яка знаходитьсяна територіїАртемівської сільськоїради Чугуївського(колишньогоПеченізького)району Харківськоїобласті,право власностіна якузареєстровано уДержавному реєстріречових правна нерухомемайно 25.08.2017року (індексний номер рішення про державну реєстрацію: 36775440 від 25.08.2017 року) шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Припинити громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина Російської Федерації серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 27.03.2002 року) право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 6324680500:04:005:0098, площею 0,8041 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Артемівської сільської ради Чугуївського (колишнього Печенізького) району Харківської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.08.2017 року (індексний номер рішення про державну реєстрацію 36775480 від 25.08.2017 року) шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина Російської Федерації серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 27.03.2002 року) на користь Харківської обласної прокуратури (Харківська обласна прокуратура, код: 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код: 820172, рахунок: UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету: 2800) суму сплаченого, відповідно до платіжної інструкції № 3314 (внутрішній номер 316843937) від 20 грудня 2023 року, судового збору в розмірі 9072 (дев`яти тисяч сімдесяти двох) грн. 43 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1ст. 284 ЦПК Українизаочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленомуЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст заочного рішення складено 15 квітня 2024 року.

Головуючий