Постанова

від 11.04.2024 по справі 216/1980/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Єдиний унікальний номер (справа №) 216/1980/24

Номер провадження у суді 1-кп/216/440/24

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у обвинувальному акті у кримінальному провадженні №42019041750000050 від 17.09.2023 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Зарічний Скупінського району Рязанської області, громадянина України, маючого вищу освіту, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, -

встановив :

В провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження №42019041750000050 від 17.09.2023 року відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

05 квітня 2024 року через підсистему «Електронний суд» прокурором було подано клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З метою дотримання строків, визначених ст. 186 КПК України, підготовче судове засідання призначено на 11.04.2024 з 13-00 год.

1. Зміст поданого клопотання

Клопотання обґрунтовано тим, що Криворізькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону підтримується публічне обвинувачення у кримінальному проваджені № 42019041750000050 від 17.05.2019, в якому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме - в утворенні організованої групи та організації для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, вчинене організованою групою в особливо великих розмірах та ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме - організацію службового підроблення, тобто складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене організованою групою, за наступних обставин.

27.12.2018 між Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням та ТОВ «Будівельна компанія «УКРІНТЕРБУД» укладено договір № 455/2018/455 на проведення капітального ремонту будівлі № 30/571 (Їдальні), 17 отбр, м. Кривий Ріг, Військове містечко №30 на загальну суму 24 206 000 грн. 01 коп.

Під час проведення будівельних робіт посадовими особами підрядного підприємства складено акти виконаних робіт форми КБ-2в, в які внесено та затверджено посадовими особами замовника завідомо неправдиві відомості щодо обсягів виконаних робіт. Після чого дані акти слугували підставою для надлишкового перерахування виділених бюджетних коштів на розрахункові рахунки підрядника.

В ході досудового розслідування встановлено наступне.

На протязі 2019 року, ОСОБА_6 діючи відповідно розробленого злочинного плану ОСОБА_4 умисно з корисливих мотивів та з метою систематичного заволодіння бюджетними коштами, у складі організованої групи в якості виконавця, зловживаючи службовим становищем виконавчого директора ТОВ «БК «УКРІНТЕРБУД», усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи настання небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків державі та бажаючи їх настання, в порушення вимог Статуту ТОВ «БК «УКРІНТЕРБУД» та договору підряду № 455/2018/455 від 27.12.2018, достовірно знаючи обсяг та вартість фактично виконаних будівельних робіт, склала, особисто підписала та скріпила печаткою ТОВ «БК «УКРІНТЕРБУД» акти приймання виконаних будівельних робіт за 2019 року форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за 2019 року форми КБ-3 виконання будівельних робіт по «Капітальному ремонту будівлі № 30/571 (Їдальні), 17 отбр, м. Кривий Ріг, Військове містечко №30» , в які внесла недостовірні відомості щодо фактичних обсягів виконаних підрядних робіт, які є завищеними та не відповідають дійсності, всього на загальну суму 3 772 823,72 грн з ПДВ, тоді як, зазначені роботи в повному об`ємі фактично виконані не були, після чого передала їх для підписання організатору ОСОБА_4 .

У свою чергу, ОСОБА_4 діючи умисно, на виконання розробленого злочинного плану, у складі організованої групи як організатор, зловживаючи службовим становищем директора ТОВ «БК «УКРІНТЕРБУД», усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи настання небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків державі та бажаючи їх настання, в порушення вимог Статуту ТОВ «БК «УКРІНТЕРБУД» та договору підряду № 455/2018/455 від 27.12.2018, після отримання актів приймання виконаних будівельних робіт за 2019 року форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за 2019 року форми КБ-3 виконання будівельних робіт по «Капітальному ремонту будівлі № 30/571 (Їдальні), 17 отбр, м. Кривий Ріг, Військове містечко №30», будучи обізнаним про недостовірність відомостей щодо фактичних обсягів виконаних підрядних робіт, особисто підписав їх та скріпив печаткою ТОВ «БК «УКРІНТЕРБУД», після чого передав їх для підписання учаснику злочинної групи, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження.

В свою чергу, учасник злочинної групи, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, діючи умисно, на виконання розробленого ОСОБА_4 злочинного плану як виконавець, у складі організованої групи, зловживаючи службовим становищем інженера технічного нагляду, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи настання небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків державі та бажаючи їх настання, в порушення вимог договору підряду № 455/2018/455 від 27.12.2018 та договору № 20/2019/20 від 28.03.2019 на здійснення технічного нагляду, після отримання актів приймання виконаних будівельних робіт за 2019 року форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за 2019 року форми КБ-3 виконання будівельних робіт по «Капітальному ремонту будівлі № 30/571 (Їдальні), 17 отбр, м. Кривий Ріг, Військове містечко №30», будучи обізнаним про недостовірність відомостей щодо фактичних обсягів виконаних підрядних робіт, особисто підписав їх та скріпив особистою печаткою.

При цьому, орган досудового розслідування дійшов обґрунтованого висновку, що вказані службові особи ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРІНТЕРБУД» спільно з інженером технічного нагляду шляхом складання, підписання, видачі завідомо неправдивих документів у вигляді актів за формою № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт: № 1 за березень 2019 року від 27.03.2019, № 2 за квітень 2019 року від 25.04.2019, № 3 за червень 2019 року від 15.07.2019, № 6 за липень 2019 року від 01.08.2019, № 5 за серпень 2019 року від 08.08.2019, № 8 за вересень 2019 року від 16.09.2019; вчинили дії, що призвели до безпідставного перерахування бюджетних коштів у сумі 3 772 823,72 грн. на банківські рахунки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРІНТЕРБУД» за договором підряду № 455/2018/455 від 27.12.2018, що складає 3 927,98 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, встановлених діючим законодавством України на час скоєння злочину, чим спричинено тяжкі наслідки державним інтересам на вказану суму..

08.01.2024 ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Відповідною ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2024 відносно ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 03.04.2024.

Слідчим суддею підтверджено обґрунтованість підозри пред`явленої 04.01.2024, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 2 ст. 177 КПК України.

На підставі вищевикладеного прокурор зазначає, що забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Посилаючись на викладене, тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, виправдовують обрання щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2. Позиція учасників у судовому засіданні

У підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.

У тому числі зазначив, що оскаржуючи ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2024 сторона обвинувачення посилається зокрема, в обґрунтування поданої апеляційної скарги на те, що при розгляді питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 зазначено про те, що він працевлаштувався. Але жодного підтверджуючого документу про це так і не надав. З аналізу викладеного випливає, що сам факт того, що він мав домовлятися про місце роботи, заповнювати документи у майбутнього роботодавця саме по собі свідчить про порушення ним умов запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який стосовно ОСОБА_4 на той час діяв.

Окрім того, прокурор вказав, що ОСОБА_4 будучи повідомлений за допомогою електронного повідомлення, яке йому було доставлено 04.04.2024 до зали судового засідання не з`явився, на зв`язок за допомогою системи «Електронний суд» або з приміщення іншого суду не вийшов. Зазначене, на думку сторони обвинувачення, свідчить про нехтування з боку обвинуваченого ОСОБА_4 своїми процесуальними обов`язками щодо явки у судове засідання.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу зазначив, що заперечує проти задоволення клопотання, вважає, що ризики на які посилається прокурор не доведені, а твердження прокурора надумані. Заперечував факт працевлаштування під час дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, вказав, що згідно ухвал слідчих суддів та анкетних даних зазначених в обвинувальному акті він не працює, що відповідає дійсності. Повідомив, що на теперішній час забезпечує себе за рахунок заощаджень.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 за узгодженою із ОСОБА_4 позицією, проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечує. Послався на недоведеність та необґрунтованість ризиків, на які вказує сторона обвинувачення, зокрема, на те, ОСОБА_4 не збирався і не збирається переховуватись від суду. Навпаки, він має намір у визначений законом спосіб доводити свою невинуватість у інкримінованих йому злочинах. Стороною обвинувачення не вказано які докази може знищити або спотворити обвинувачений, не наведено фактів впливу на свідків. Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України абстрактний та не конкретизований. Порушення умов раніше застосованих запобіжних заходів не підтверджене.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваного, обвинуваченого; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, обвинуваченого у випадку внесення застави, або застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Дослідивши клопотання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

3.2. Набуття статусу обвинуваченого

Запобіжні заходи на стадії судового розгляду можуть застосовуватися лише до обвинуваченого.

За змістом ч. 2 ст. 42 КПК України, обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу .

Як було зазначено вище, в провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження №42019041750000050від 17.05.2019 року відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, який згідно штампу був переданий до суду 21 березня 2024 року.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статус обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, суд зауважує, що на даній стадії провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину, перевіряти наявність складу кримінального правопорушення. Оцінку законності отримання доказів стороною обвинувачення має надати суд першої інстанції за результатами судового провадження, оцінивши всі докази як окремо так і в їх сукупності

3.3. Наявність ризиків

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні прокурор вказує на ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

3.3.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру процесуальних дій, які належить провести.

При цьому, суд при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, обвинувачений не одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштований, однак, за твердженням обвинуваченого має заощадження достатні для забезпечення себе та сина.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, ступінь соціальних зв`язків, наявність грошових заощаджень, суд приходить до висновку про існування ризику переховування від суду.

3.3.2. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

На обґрунтування вказаного ризику прокурор зазначає, що наразі проводиться досудове розслідування, не всі речі та документи ще вилучено, великий ризик того, що перебуваючи на свободі ОСОБА_4 може вказані речі та документи знищити, сховати, спотворити, що буде мати негативний вплив на стан досудового розслідування.

Разом з тим, суд звертає увагу, що як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування 15 березня 2024 року відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України прокурор визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, доручив слідчому повідомити підозрюваних та їх захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Виходячи з викладеного, суд вважає вказаний ризик необґрунтованим.

3.3.3. Наявність ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд можеобґрунтовувати своївисновки лишена показаннях,які вінбезпосередньо сприймавпід чассудового засідання,або отриманиху порядку,передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Суд вважає, що оскільки обвинуваченому відомі анкетні дані, місце мешкання свідків, вказане свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних обвинуваченому показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст. 23 КПК України

3.3.4. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

На обґрунтування вказаного ризику прокурор зазначає, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом використання особистих зв`язків у правоохоронних органах, а також використовуючи підставних осіб для легалізації грошових коштів та майна, отриманих злочинним шляхом.

Крім того, єдиним джерелом доходу є вчинення кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_4 та з метою забезпечення рівня життя, до якого він звик, великий є ризик продовження злочинної діяльності.

Разом з тим, прокурор обґрунтовуючи наявність у обвинуваченого зв`язків у правоохоронних органах його професійною діяльність у сфері будівництва не зміг назвати жодного конкретного випадку виконання ремонтно-будівельних робіт обвинуваченим на замовлення правоохоронних органів, або інших обставин, які підтверджують наявність таких зв`язків, отже вказане твердження суд вважає припущенням.

Зазначаючи про можливість вчинення кримінального правопорушення з метою отримання доходу для забезпечення рівня життя обвинуваченого, прокурор протирічить своєму твердженню висловленому під час обґрунтування ризику передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України про наявність у обвинуваченого достатніх коштів. Окрім того, як вбачається з обвинувального акта ОСОБА_4 раніше не судимий, доказів прояву девіантної поведінки суду на даному етапі не надано, отже відсутні підстави вважати, що ОСОБА_4 може продовжити злочинну діяльність.

Виходячи з викладеного, суд вважає необґрунтованим ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.4. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, суд, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- наявність на утриманні обвинуваченого неповнолітнього сина.

- за станом здоров`я ОСОБА_4 не є особою з інвалідністю, тяжкими хронічними захворюваннями не страждає.

- відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

- майновий стан обвинуваченого, який офіційного доходу не має, однак за твердженнями як сторони обвинувачення так і сторони захисту має заощадження;

- розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується ОСОБА_4 та яка складає 3 772 823,72 гривень;

- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку суду не є високим.

3.5. Можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Суд бере до уваги, що 08.01.2024 ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2024 клопотання прокурора задоволено частково, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби.

Посилання прокурора на нехтування з боку обвинуваченого ОСОБА_4 своїми процесуальними обов`язками суд оцінює критично з огляду на наступне.

Прокурором не підтверджено порушення обвинуваченим умов застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки посилання на працевлаштування ОСОБА_4 не міститься ані в ухвалах слідчих суддів, ані в анкетних даних, зазначених в обвинувальному акті, доказів порушення обвинуваченим умов домашнього арешту суду не надано.

Щодо неявки обвинуваченого в підготовче судове засідання, призначене на 04.04.2024р. суд зазначає наступне.

04 квітня 2024 року до канцелярії Центрально-Міськогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті булиподані клопотанняпрокурора пропродовження строкузастосування запобіжнихзаходів відноснообвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України продовження строку тримання особи під домашнім арештом здійснюється в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Оскільки строк дії попередньої ухвали слідчого судді закінчувався 04 квітня 2024 року з метою виконання приписів ч. 4 ст. 199 КПК України судом призначене підготовче судове засідання на 16.00 год. 04 квітня 2024 року.

Згідно відомостей комп`ютерної програми «Д-3» обвинувачений ОСОБА_4 повідомлений про дату судового засідання 04.04.2024р. о 14.44 год., тобто за півтори години до призначеного підготовчого судового засідання, що очевидно недостатньо для підготовки та прибуття за викликом, з урахуванням місця проживання обвинуваченого.

За таких обставин, суд вважає, що обвинувачений не з`явився в підготовче судове засідання з поважних причин та через об`єктивні обставини.

Таким чином, судом не встановлено порушень з боку обвинуваченого раніше застосованого запобіжного заходу.

Зважаючи на невисоку інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням обставин передбачених ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку, про ефективність та достатність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце постійного проживання у нічний час доби. З урахуванням того, що обвинувачений не працює та не навчається, суду не було надано об`єктивних відомостей про необхідність перебування обвинуваченого за межами місця проживання в період часу після 20.00 год., а в той час, як робочий час більшості підприємств та установ, відвідування яких може бути необхідним для вирішення побутових нагальних потреб закінчується о 18.00, Суд вважає доцільним заборонити обвинуваченому залишати місце проживання в період часу з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби.

На переконання суду, такий запобіжний захід є достатнім та ефективним для досягнення дієвості цього провадження.

4. Висновки за результатами розгляду клопотання

З урахуванням встановлених вище обставин, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, визнання необґрунтованими наявність ризиків передбачених п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутність на даному етапі доказів порушення раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважає за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборонити обвинуваченому залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби без дозволу суду.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 314-317 КПК України, суд, -

постановив :

В задоволенні клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборонити обвинуваченому залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби без дозволу суду строком на два місяці, тобто до 11 червня 2024 року (включно).

Протягом часу дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту покласти на ОСОБА_4 , наступні обов`язки:

1. не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

2. повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3. не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби;

4. утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищевказаних зобов`язань, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали слідчого судді до 11.06.2024 року включно.

Ухвалу передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст.181КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 15 квітня 2024 року о 16-20 год. в залі судових засідань у приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя: ОСОБА_1