Рішення

від 16.04.2024 по справі 229/8962/23

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/8962/23

Провадження № 2/229/260/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Жаріної Ю.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , до Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа Перша бахмутська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ,який дієв інтересахпозивача ОСОБА_2 ,звернувся досудузпозовом доБахмутськоїміської військовоїадміністрації Бахмутськогорайону Донецькоїобласті,третя особа Першабахмутська державнанотаріальна контора,вякомупросить визнати право власності на частину будинку АДРЕСА_1 , розташовану на території Бахмутської міської ради, за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову зазначив, щопісля смерті матері позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилась спадщина у вигляді частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .Ще доспливу шестимісячноготерміну післясмерті спадкодавцяпозивач звертавсядо нотаріусаза місцемсвого тимчасовогомешкання умісті КостянтинівкаДонецької областівідповідності дост.ст.1269та 1270Цивільного кодексуУкраїни щодоподання заявипро прийняттяспадщини,однак нотаріусдокументи неприйняв узв?язку звідсутністю узаявника оригіналуправовстановлюючого документу,а самедоговору даруваннябудинку наім?я йогоматері.Крім того,нотаріус звернув увагуна розбіжністьу написанніпо-батьковіспадкодавця. Так,прізвище,ім?я тапо батьковіматері позивачає ОСОБА_3 ,а вдоговорі даруванняжитлового будинкувказано як ОСОБА_3 ,що такожбуде відмовоюв оформленнісвідоцтва наспадщину зазаконом післясмерті матерізаявника. ОСОБА_2 є єдинимспадкоємцем спадкодавця. В даний час у позивача виникла необхідність оформити спадкові права. У зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням військового стану Перша бахмутська державна нотаріальна контора на теперішній час не працює та ніде не перереєструвалася. Таким чином позивач не має можливості зареєструвати спірне житло на своє ім?я. Ця підстава позбавляє ОСОБА_2 можливості в позасудовому порядку вирішити даний спір.

Ухвалою суду від 13 березня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 22 березня 2024 року на 08 годину 30 хвилин.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_2 та його представник не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Позивач надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

У підготовче судове засідання представник відповідача не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти позовних вимог не заперечував.

Представник третьої особи у підготовче судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У зв`язку із неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги, наслідки визнання позову йому зрозумілі, визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, відповідно до ст. 206 ЦПК України, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову у підготовчому засіданні.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено у підготовчому судовому засіданні, позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 19 грудня 1988 року (а.с. 7).

Згідно з довідкою КП «Бахмутське бюро технічної інвентаризації» № 11/167 від 29 листопада 2023 року, станом на 31 грудня 2012 року право власності на частину житлового будинку загальною площею 66, 9 кв.м., житловою площею 47, 8 кв.м. з господарськими спорудами та побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору дарування будинку від 26 листопада 1996 року, посвідченого Першою Артемівською нотаріальною конторою за реєстром № 1-7243, про що зроблено запис в реєстраційній книзі № 59-49-2771 (а.с. 9-10, 11, 12-15).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 13 грудня 2022 року (а.с. 6).

Згідно з листом завідувача Першої краматорської державної нотаріальної контори від 29 березня 2024 року № 176/02-14, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не відкривалася, тобто ніхто не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що також підтверджується відповідною Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 76275810 від 20 березня 2024 року. Згідно з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) заповіти від імені ОСОБА_3 не посвідчувались.

Судом не встановлено інших спадкоємців.

Відповідно до ст. 16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно доч.1ст.1261ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач є спадкоємцем першої черги.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ч. 1 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз`ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не може надати нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно у зв`язку з їх відсутністю.

Згіднопостанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»- у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, позивачем доведено суду про неможливість в інший ніж судовий спосіб оформити право власності на спадкове майно, тому, суд дійшов висновку про визнання права власності на частину будинку АДРЕСА_1 , розташовану на території Бахмутської міської ради, за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати покласти на позивача за його заявою.

Керуючись ст. ст. 4, 6, 7, 8, 10, 12, 19, 42, 76, 141, 258, 265 ЦПК України, ст. ст. 328, 344, 382, 392, 1216, 1217, 1222, 1223, 1225, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на частину будинку АДРЕСА_1 , розташовану на території Бахмутської міської ради, після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Р.Є. Дубовик