Рішення

від 08.04.2024 по справі 608/3041/23

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2024 р. Справа № 608/3041/23

Номер провадження2/608/21/2024

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Яковець Н. В.

з участю секретаря Олійник О.С.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Білобожницької сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Чортківської районної військової адміністрації про визнання права власності на земельну частку (пай),-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Чортківської районної військової адміністрації Тернопільської області про визнання права на земельну частку (пай).

В позовній заяві позивач вказав, що з 27 липня 1993 року по 07 березня 1996 р.працював вбудівельній бригадіколгоспу «Прогрес»с.Джурин Чортківськогорайону Тернопільської області. Відповідно до протоколу №1 зборів колгоспників колгоспу від 12.01.1994 року його прийнято в члени колгоспу. Зі складу членів колгоспу «Прогрес» він не виходив і його із членів колгоспу не виключали. Тому відповідно до чинного законодавства на час виникнення спірних правовідносин має право на земельну частку (пай) в землях згаданого КСП або за рахунок земель запасу чи резервного фонду органу місцевого самоврядування. Проте, під час розпаювання земель колгоспу «Прогрес» с. Джурин ОСОБА_2 залишився поза розподілом земельної частки (паю) в земляхцього селянського підприємства. Оскільки, на час видачі Державного акта на право колективної власності на землю позивач залишався членом колгоспу, якій була передана у колективну власність земля для ведення сільськогосподарського виробництва, тому, згідно п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарських підприємствах і організаціям № 720/95 від 08.08.1995 року ОСОБА_2 набув право на земельну частку (пай), хоча помилково не включений до списку, що додається доДержавного актуна правоколективної власностіна землю. Згідно роз`яснення, наданого у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" невнесення до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу № 720/95 має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою, під час передачі землі у колективну власність. Оскільки, станом на 22.03.1997 року ОСОБА_2 являвся членом вказаного господарства, а тому, він має право на земельну частку (пай), однак з невідомих причин не був включений до списку осіб, які підлягають під паювання землі, тому, просить визнати за ним право на земельну частку (пай) площею умовно-кадастрових гектарів, які виділялись при паюванні - 2.05 га на землях колгоспу «Прогрес» Джуринської сільської ради Чортківського району Тернопільської області.

В січні 2024 р. від Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області надійшов відзив на позов, в якому зазначили, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення з таких підстав. За змістом ст.ст. 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) та Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданного до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта. Слід зауважити, що список громадян як додаток до державного акта формується самим сільськогосподарським підприємством відповідно до статуту, розглядається та затверджується загальними зборами членів підприємства та підписується головою місцевої ради і головою колективного сільськогосподарського підприємства. Називати себе співвласниками землі можуть лише ті члени КСП, чиї прізвища були у списку. Відповідно до наявної в Головному управлінні інформації Державний акт на право колективної власності на землю виданий КСП «Джуринське» Джуринською сільською радою народних депутатів Чортківського району Тернопільської області 03 вересня 1998 року. У списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю прізвище ОСОБА_2 відсутнє. Позивачем не наведено докази на підтвердження його членства у КСП «Джуринське», якому була передана земля у колективну власність, що є необхідною умовою згідно вищевказаного Указу для набуття права на земельну частку (пай). Відповідно до трудової книжки колгоспника ОСОБА_2 працював у колгоспі «Прогрес» з 27.07.1993 по 07.03.1996 рр, тобто звільнився до дати видачі державного акта на право колективної власності на землю КСП «Джуринське». Вважають, що фактичне припинення прцездатною особою роботи в недержавному сільськогосподарському підприємстві, звільнення з посади, перехід на ін. роботу є підставою вважати, що фактичний зв`язок з господарством припинений, так як особа в добровільному порядку залишила коллектив, ніякої участі в його роботі не приймала, перейшла на роботу в інше підприємство, а тому відсутні підстави вважати ОСОБА_2 членом колективу, з якого він фактично вибув. Позивачем не наведено ніяких доказів щодо порушення його прав з боку Головного управління, не зазначено обставин порушення останнім його прав та не наведено нормативного обгрунтув ання протиправності дій Головного управління. Тому, вважають що Управління не є належним відповідачем у справі, в задоволенні позову просять відмовити.

В лютому 2024 року представник позивача ОСОБА_3 подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач помилково дійшов висновку, оскільки на час видачі Державного акта на право колективної власності на землю КСП «Джуринське» ОСОБА_2 не працював у даному підприємстві, то відповідно не міг бути його членом. Відповідно до протоколу №1 зборів колгоспників колгоспу від 12.01.1994 р. ОСОБА_2 прийнято в члени колгоспу. Зі складу членів колгоспу він не виходив і не виключали. ОСОБА_2 помилково не включили до списку осіб, які підлягають на розпаювання землі, які мали право на земельну частку (пай) та не видали відповідний сертифікат. Причиною пропуску строку звернення до суду є те, що позивач дізнався від знайомих, які працювали разом з ним у колгоспі «Прогрес» про те, що вони мають пайові наділи колективної власності та користуються даною землею.

В лютому 2024 р. від Білобожницької сільської ради Чортківського району надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач зазначив, що при розпаюванні земель особа набувала право на земельний пай за наявності трьох умов в їх сукупності: - перебування в членах КСП на час паювання; - включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; - одержання КСП цього акта. У самій позовній заяві та у доданих до неї документах відсутні докази членства позивача у колективному СГП «Джуринське» станом на 03.09.1998 не представлено, а виходячи із тексту відзивуГоловного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, державний акт на право колективної власності на землю серії ТР-95 видавався саме колективному СГП «Джуринське», в списках члена доданного до Державного акта ОСОБА_2 відсутній. Даний Державний акт виданий 03 вересня 1998 року, а за даними трудової книжки позивача, він припинив свою роботу в колгоспі «Прогрес» 07 березня 1996 року, тим самим припинивши своє членство в колгоспі.В свою чергу припинення членства в колгоспі тягне за собою припинення членського правовідношення та втрату відповідною особою статусу члена сільськогосподарського підприємства. Наслідком припинення членства в першу чергу є те, що воно призводить до втрати членом колгоспу усіх прав, визначених законодавством. Відповідач звертає увагу, що в матеріалах позову відсутні докази про те, що ОСОБА_2 був сааме членом КСП «Джуринське» чи пенсіонером, який раніше працював в ньому і залишався би його членом на момент видачі Державного акту на право колективної власності на землю і відповідно йогоне було включено до списку доданого до акту, а тому права як співвласника колективної власності на земельну частку (пай) в нього не виникло та не набулось відповідно до п.2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» і захисту в судовому порядку не підлягає, просять позов залишити без задоволення.

Позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат Соник В.В. в судове засідання не з`явились, подали письмову заяву про розгляд справи без них, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.

Представник відповідачаБілобожницької сільськоїради Чортківськогорайону Тернопільськоїобласті адвокат Суп М.Б. позов заперечує, просить відмовити у його задоволенні з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області в судове засідання не з`явився, подали відзив на позовну заяву, просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази в справі, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю з таких мотивів.

Судом встановлено, що згідно трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на роботу в будівельну бригаду колгоспу «Прогрес» с. Джурин Чортківського району Тернопільської області, а 07 березня 1996 року звільнений в зв`язку з переходом на іншу роботу.

Відповідно до протоколу №1 зборів колгоспників колгоспу від 12.01.1994 року ОСОБА_2 прийнято в члени колгоспу.

Відповідно до протоколу №2 зборів колгоспників колгоспу «Прогрес» Чортківського району від 22 березня 1997 року затверджено списки осіб на розпаювання землі, яка знаходиться на території Джуринської сільської ради.

Відповідно до протоколу №3 зборів колгоспників колгоспу «Прогрес» с. Джурин Чортківського району Тернопільської області від 28 липня 1997 року вирішено закінчити розпаювання землі в господарстві до 1 березня 1998 року та перейменовано колгосп «Прогрес» в СГП «Джуринське» і затверджено Статут СГП «Джуринське».

Згідно довідки № 47 від 11.10.2023 року виданої Білобожницькою сільською радою Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_2 працював в колгоспі «Прогрес».

В довідці №03-15/716 від 16 жовтня 2023 року виданої Білобожницькою сільською радою зазначено, що згідно технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) колишнього СГП «Джуринське» с. Джурин, розробником якої є ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутній в списках (додаткових списках) громадян, яким передаються земельні частки (паї) в приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Джуринської сільської ради Чортківського району. Згідно книг «Обліку трудового стажу заробітку колгоспника» відомості про трудовий стаж ОСОБА_2 відсутні.

З відповіді на запит адвоката Соник В.В. № 01-17/2226 від 30.10.2023 року, наданої Чортківською районною військовою адміністрацією Тернопільської області вбачається, що документи про стаж роботи гр. ОСОБА_2 в колгоспі «Прогрес» у фондах архівного відділу Чортківської районної військової адміністрації за інформацією Чортківського РПК «Трудовий архів», у список фондів колгосп «Прогрес» (с. Джурин Чортківський район) не внесений. Документи з особового складу та відомості про заробітну плату адміністрацією колгоспу не здавались.

З відповіді на запит адвоката Соник В.В. № 29-19-0.213-4012/2-23 від 07.11.2023 року, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області вбачається, що за результатами аналізу Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Чортківською районною державною адміністрацією, по колективному сільськогосподарському підприємству, розташованому на території Джуринської сільської ради, прізвище жителя с. Джурин ОСОБА_2 , як власника сертифіката на право на земельну частку (пай), члена колгоспу «Прогрес» не віднайдено. Варто врахувати, що підставою для видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) є розпорядження Чортківської районної державної адміністрації від 03.09.1997 №410. Проаналізувавши додані матеріали, зокрема копію трудової книжки встановлено, що на час прийняття зазначеного вище розпорядження про розпаювання гр. ОСОБА_2 звільнений з роботи в колгоспі «Прогрес», про це свідчить запис від 07.03.1996 за №9.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною дев`ятою статті 5 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини першої статті 22 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 вищезазначеного Указу Президента України право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з вимогами статей 22,23 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) та зазначеного Указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.

Відповідно до п.п. 23, 24 Постанови ПленумВерховного судуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами земельногозаконодавства прирозгляді цивільнихсправ» №7від 16.04.2004року (із змінами та доповненнями внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), згідно зі статтею 25ЗК при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішеннями органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку(пай), виділену на місцевості. Член КСП, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку( пай) з дня видачі цього акту.

Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі власності на землю конкретному КСП, членом якого вони є.

Державний акт на право колективної власності на землю серії ТР № 95 колективному сільськогогосподарському підприємству «Джуринське» був виданий 03 вересня 1998 року.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 посилався на те, що з 27.07.1993 року по 07.03.1996 рік працював в будівельній бригаді та був членом колгоспу «Прогрес», із членів колгоспу не виключали, а тому вважав, що в нього виникло право на отримання у пайовому фонді колгоспу «Прогрес» права на земельну частку (пай).

Як вбачається із довідки виданої ПАП «Джурин» ОСОБА_2 при розпаюванні землі не був включений в списки пайовиків.

Проте посилання позивача на те, що він являвся членом КСП "Джуринське" на час видачі останньому Державного акта на право колективної власності на землю, спростовується положеннями Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство». Зокрема, статтею 4 цього Закону встановлено, що підприємство діє на основі статуту, в якому вказується порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї та інше.

Позивачем не надано докази на підтвердження членства у КСП "Джуринське" станом на 03.09.1998, як цього вимагає Закон.Разом зтим заданими трудової книжки, ОСОБА_2 припинив свою роботу в колгоспі «Прогрес» в березні 1996 р., тим самим припинивши своє членство в колгоспі і відповідно його не було включено до списку доданого до Державного акту на право колективної власності на землю, а тому права як співвласника колективної власності на земельну частку (пай) не виникло та не набулось відповідно до п.2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 5, 22, 23 Земельного кодексу України 1993 року, Указом Президента України від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», ст.ст. 4, 5, 13, 76, 81, 89, 258, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, --

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_2 до Білобожницької сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Чортківської районної військової адміністрації про визнання права власності на земельну частку (пай) відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 18 квітня 2024 року.

Суддя: Н. В. Яковець