Рішення

від 16.04.2024 по справі 166/206/24

РАТНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 166/206/24

провадження № 2/166/66/24

категорія: 20

РІШЕННЯ

іменем України

12 квітня 2024 року сел. Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Свистун О.М.,

за участю секретаря Заєць Н.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідачки ОСОБА_3 ,

представника відповідачки ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача виконавчий комітет Ратнівської селищної ради Волинської області,

установив:

Представник ОСОБА_1 адвокат Панасюк І.І. 26 січня 2024 року звернувся в суд із даним позовом до ОСОБА_3 , який обґрунтовує тим, що позивач є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . На сусідній земельній ділянці знаходиться домоволодіння ОСОБА_3 , жительки АДРЕСА_1 .

Відповідачка у 2022 році без відповідних дозволів та погоджень із державними органами розпочала незаконне втручання в роботу місцевої меліоративної системи. Зокрема, облаштувала штучну водойму, розширила без дозволу компетентних органів меліоративну канаву і облаштувала дамбу. Ці дії спричинили підтоплення сусідніх ділянок, у тому числі земельної ділянки позивача, що унеможливило ведення сільського господарства. Підтоплення не лише приносить незручності на даний час у вигляді порушення умов експлуатації будівель та споруд, пригнічення та загибелі зелених насаджень, але й є причиною невідворотних наслідків у майбутньому, таких як засолення і заболочування ґрунтів, просадкових деформацій у підтоплених масивах лесових порід, що нерідко зумовлює аварійні ситуації для споруд, побудованих без урахування майбутнього замочування лесової товщі, ерозії підвалин легких будівель і споруд. Крім того, підтоплення призводить до зміни хімічного складу ґрунтових вод, забруднення поверхневих і підземних вод, деградації ґрунтового покриву.

Позивач разом із дружиною ОСОБА_5 звертались до відповідачки із проханням знести дамбу та демонтувати паркан, однак вона цього не зробила.

У листопаді 2022 році за результатами звернення ОСОБА_5 комісія Ратнівської селищної ради рекомендувала ОСОБА_3 знести дамбу та демонтувати паркан. На сьогоднішній день остання рекомендацій комісії не виконала, порушень не усунула. У зв`язку з воєнним станом в Україні інші контролюючі органи та служби, до повноважень яких належить вжиття заходів впливу, не задіювалися.

За наведених підстав просить зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення дамби, демонтажу паркана та відновлення канави уздовж присадибної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а також стягнути з відповідачки понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою суду від 02.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін, установлено відповідачці строк для надання відзиву.

Відповідачка та її представник 04 березня 2024 року скерували на адресу суду відзив, у якому зазначили, що земельна ділянка та дві канави, які є предметом спору, є землями загального користування і належать Ратнівській селищній раді. Водночас, доказів того, що Ратнівська селищна рада уповноважила ОСОБА_1 на звернення до суду з позовом, позивач не надав і таких повноважень він не має. Крім того, у позові помилково вказано ОСОБА_3 відповідачкою, оскільки власником земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_1 , є ОСОБА_6 . З дозволу керівника Ратнівського управління осушувальних систем і безпосереднього огляду ним меліоративної канави, яка розміщена ліворуч від присадибної ділянки ОСОБА_6 , навесні 2015 року було поглиблено меліоративну канаву і переобладнано її під ставок. Від ставка прокладено трубу для стоку опадів до меліоративної канави, на неї висипано ґрунт. З метою недопущення худоби на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_6 , та засипання ставка сільською худобою було установлено огорожу. Ні ставок, ні огорожа навколо ставка не перешкоджають користуватись земельною ділянкою, яка є у власності позивача, оскільки вони розміщені ліворуч від земельної ділянки ОСОБА_6 і не мають спільної межі з ділянкою, яка належить ОСОБА_1 . На межі земельної ділянки ОСОБА_6 є канава, яка бере свій початок від огорожі земельної ділянки, належної ОСОБА_7 , і впадає у меліоративну канаву, яка не межує із земельною ділянкою ОСОБА_1 .. Відповідачка зі своїм сином за власні кошти 01 лютого 2024 року найняли трактор і здійснили поглиблення канави. Стверджують, що підтоплення земельних ділянок ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 відбулось через значну кількість атмосферних опадів у 2022-2024 роках. Просять відмовити у позові за безпідставністю та стягнути з позивача на користь відповідачки сплачені останньою витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали із підстав, зазначених у позові. Позивач пояснив, що відповідачка орієнтовно у 2015 році розширила меліоративну канаву, у місці закінчення розширення - насипала дамбу, таким чином створила ставок довжиною 60 м шириною 12-14 м, у якому затримувалася вода, не маючи можливості стоку в наступну канаву. Саме внаслідок указаних дій відповідачки вода збирається у створеному на місці розширення канави ставку, спричиняючи підвищення рівня ґрунтових вод й, відповідно, підтоплення його земельної ділянки, оскільки вона знаходиться нижче земельної ділянки відповідачки. Крім цього, ОСОБА_3 самовільно установила паркан навколо земельної ділянки площею 0,14 га, що належить територіальній громаді, здійснивши її захват. Просить позов задовольнити.

Представник позивача пояснив, що відповідачка всупереч ст.ст.59, 82 Водного кодексу України без жодного передбаченого законом дозволу здійснила втручання у меліоративну систему, а саме розширила канаву й наприкінці канави насипала дамбу, створивши таким чином ставок, що акумулює воду. Через дамбу відповідачка проклала трубу діаметром 150 мм, однак остання не спроможна пропустити значний об`єм води із ставка. Оскільки земельна ділянка позивача нижче рівня води в ставку, тому відбувається її підтоплення. Відповідачка самовільно захопила земельну ділянку навколо канави, обгородила її, посадила малину, сад. На підтвердження факту підтоплення ділянки покликається на акти комісії Ратнівської селищної ради, що виїжджала за зверненням дружини позивача. Земельно-інженерну експертизу не проводили.

Відповідачка позов не визнала, пояснила, що земельна ділянка за адресою місця її проживання належала її чоловікові, який помер. Будинок після смерті батька успадкував син, а право власності на ділянку на даний час у порядку спадкування не перереєстровано. Оскільки ліворуч меліоративної канави знаходилося пасовище й на ділянку заходила худоба вона із сином обгородили канаву й ділянку дерев`яним штахетником. На прохання її сина начальник управління осушувальних систем дав усний дозвіл на розширення канави, що вони, найнявши екскаватор, навесні 2015 року і зробили. На виході з канави проклали меліоративну трубу, будь-яких дамб не створювали. Указала, що у 2022 2023 роках підтоплення зазнали усі земельні ділянки в селі, а не лише позивача. Згадана канава із ділянкою позивача не межує. У лютому вона із сином поглибили прилеглу канаву (рівчак), розчистили від сміття. Визнала, що самовільно захопила ділянку площею 0,045 га.

Представник відповідачки пояснила, що будь-яких перешкод відповідачка позивачу в користуванні земельної ділянки не чинить, облаштований ОСОБА_3 ставок знаходиться на відстані від ділянки ОСОБА_1 . На даний час пересічна канава (рівчак) між земельними ділянками відповідачки і Кіпень ОСОБА_9 відновлена шляхом її поглиблення.

Представник Ратнівської селищної ради у судове засідання не з`явився, просив справу розглянути за його відсутності.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд установив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с.16), а також земельної ділянки на цій же вулиці для ведення особистого селянського господарства (а.с.17).

Документально підтверджено планом меж земельної ділянки (а.с.16 зворот), технічною документацією із землеустрою (а.с.40-45), що земельна ділянка позивача межує із земельною ділянкою на АДРЕСА_1 , що за життя була виділена ОСОБА_6 , чоловікові відповідачки, який помер.

ОСОБА_3 пояснила, що після смерті ОСОБА_6 вона відмовилася від спадщини, а житловий будинок успадкував син, земельну ділянку останній успадкував також, однак правовстановлюючих документів не отримав через брак коштів. Відповідачка разом із сином проживає в успадкованому ним будинку. Проте жодна із сторін у передбаченому законом порядку та строки доказів на підтвердження того, хто після смерті ОСОБА_6 є власником земельної ділянки на АДРЕСА_1 , суміжною із ділянкою позивача, не надала, клопотань про витребування таких доказів не заявляла.

Одночасно ОСОБА_10 визнала, що на відстані орієнтовно 50 м від межі земельної ділянки позивача вона разом із сином самовільно без будь-якого на те дозволу відповідних органів захопила земельну ділянку навколо меліоративної канави, що знаходиться ліворуч ділянки на АДРЕСА_1 (на схемі В-Г, а.с. 44 зворот).

При цьому суд достеменно установив, що відповідачка разом із сином орієнтовно у 2015 році поглибили та розширили існуючий меліоративний канал, у місці закінчення розширення шляхом насипу ґрунту облаштували дамбу, у якій проклали меліоративну трубу діаметром 150 мм, таким чином створили ставок, огородивши його дерев`яним парканом.

Ці обставини стверджуються поясненнями сторін, їх представників, показаннями свідків ОСОБА_5 , старости Жиричівського округу ОСОБА_11 , спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_12 , листом за підписом Ратнівського селищного голови від 04.11.2022 на звернення ОСОБА_13 (а.с.19), листом, підписаним секретарем цієї ради, від 13.07.23 на адвокатський запит ОСОБА_2 (а.с. 23).

Крім цього, свідки - староста Жиричівського округу ОСОБА_11 , спеціаліст-землевпорядник ОСОБА_12 дали показання про те, що розширений та поглиблений меліоративний канал, а також земельна ділянка навколо нього перебуває на балансі селищної ради, що свідчить про самовільний захват даних об`єктів відповідачкою (членами її сім`ї).

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст. 152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

За правилами ст.103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо.

Відповідно до ст. 104 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Позивач покликається на порушення права користування власною земельною ділянкою внаслідок її підтоплення через облаштування відповідачкою ставка шляхом розширення меліоративного каналу. Причиною такого підтоплення називає акумулювання значного об`єму води створеним відповідачкою ставком на місці меліоративного каналу, низьку пропускну здатність прокладеної ОСОБА_3 від ставка до пересічного каналу (рівчака) меліоративної труби (150 мм) у облаштованій нею ж дамбі на межі ставка, а також розміщення його земельної ділянки нижче земельної ділянки відповідачки.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За правилами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

На підтвердження своїх доводів про причину підтоплення власної земельної ділянки позивач посилається на показання свідка своєї дружини ОСОБА_5 та листи Ратнівської селищної ради на її та адвоката звернення.

Так, із листа за підписом селищного голови від 04.11.2022 (а.с.19) убачається, що при виїзді на місцевість було виявлено, що уздовж присадибної ділянки ОСОБА_3 поглиблений та розширений існуючий меліоративний канал, який перегороджений штучною дамбою з можливістю перетікання води у меліоративний канал, який заходиться за межами приватної земельної ділянки ОСОБА_3 . Згідно із цим же листом глибина канави, яка перпендикулярно входить у меліоративний канал, по всій її довжині становила орієнтовно до 0,3 м. Від меліоративного каналу до повороту (орієнтовно 30-35 м) канава візуально не проглядається, тобто така канава практично не може виконувати функції осушення навколишньої території; через тривалі дощі цьогоріч (2022 рік) обидві присадибні ділянки частково підтоплені.

Із пояснень сторін, показань свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 установлено, що до складу комісії, яка згідно із вказаним вище листом виїжджала для огляду земельної ділянки, входили заступник селищного голови ОСОБА_14 , начальник земельного відділу ОСОБА_15 , староста ОСОБА_11 , землевпорядник ОСОБА_12 .

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_12 , спеціаліст-землевпорядник Ратнівської селищної ради, дала показання про те, що, на її думку, створення ставка на місці меліоративного каналу не може бути причиною підтоплення земельної ділянки позивача.

Свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12 пояснили, що у 2022 -2023 роках рівень води внаслідок природніх опадів був значно вищим, ніж у попередні роки, не виключають причину підтоплення у цьому.

На переконання суду, жодна із вказаних осіб не має повноважень та спеціальної освіти, яка б надавала право стверджувати про причину підтоплення земельної ділянки позивача.

Загалом досліджені докази без підтвердження іншими належними й допустимими доказами не дають можливості суду категорично стверджувати про причинно-наслідковий зв`язок між облаштуванням ставка на місці меліоративного каналу та підтопленням земельної ділянки позивача.

Суд уважає, що при розгляді цієї справи та при встановленні дійсної причини затоплення земельної ділянки необхідні спеціальні знання у галузі гідрогеології та екології.

Однак позивач доказів на підтвердження підтоплення земельної ділянки, рівня ґрунтових вод від поверхні землі на його земельній ділянці в період підтоплення, рівня води у розширеному меліоративному каналі не надав, до відповідних установ, що володіють спеціальними знаннями у сфері гідромеліорації, зокрема з приводу установлення причини підтоплення земельної ділянки, не звертавсяй такого наміру не виявив.

Таким чином, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що факти, викладені позивачем та представником, є лише припущеннями.

Крім цього, позивач не довів, які його права та інтереси порушила відповідачка, самовільно захопивши частину меліоративного каналу та земельної ділянки навколо нього, що перебувають на балансі місцевої ради. У таких діях ОСОБА_3 убачається порушення прав власника вказаних об`єктів, яким позивач не є й представляти інтереси цього власника не уповноважений.

Відтак з огляду на недоведеність позовних вимог, суд у їх задоволенні відмовляє.

За правилами ст.141ЦПК України,що регламентуєрозподіл судових витратміж сторонами, судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються,зокрема, у разі відмови в позові на позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно доположень ст.137ЦПК Українивитрати,пов`язаніз правничоюдопомогою адвоката,несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Між ОСОБА_3 та адвокатом Токарською В.Г. 29 лютого 2024 укладено договір про надання правничої допомоги №4 (а.с.52). Відповідно до акту виконаних робіт від 29.02.2024 (а.с.55) розмір плати за надання правової допомоги у даній справі складає 2000 грн. У зазначену суму включено надання усної консультації - 300 грн, ознайомлення із матеріалами, наданими клієнтом, опрацювання нормативно-правових актів і судової практики, формування правової позиції у справі 400 грн, складання відзиву й додатків до нього 800 грн, участь у судовому засіданні 500 грн. Про сплату ОСОБА_3 адвокату Токарській В.Г. 2000 грн витрат на правничу допомогу свідчить квитанція до прибуткового касового ордера №4 від 29.02.2024 (а.с.54).

У статті 137 ЦПК України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі. Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною - опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Позивач, його представник будь-яких заперечень щодо розміру понесених відповідачкою витрат на професійну правничу допомогу не навів.

Відповідно до ст. 19 Закону України«Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із ст. 30 цього ж Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Указана у розрахунку сума гонорару, на думку суду, відповідає обсягу наданої правової допомоги ОСОБА_3 .

Відтак із позивача на користь відповідачки підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, ст. 391 ЦК України, ст.ст.103, 104, 152 ЗК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача виконавчий комітет Ратнівської селищної ради Волинської області, відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 2000 (дві тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційних скарг у 30-денний строк з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ,АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП інформація відсутня.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: виконавчий комітет Ратнівської селищної ради Волинської області, код ЄДРПОУ 44096289, вул. Центральна, 19 смт. Ратне Ковельського району Волинської області.

Дата проголошення повного рішення - 15 год 30 хв 16 квітня 2024 року.

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун