Ухвала

від 15.04.2024 по справі 285/1986/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 285/1986/24

провадження № 2-з/0285/13/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року м. Звягель

Головуючий суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Мозговий В.Б.,розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ФК ФАКТОРІНГС про скасування рішення про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно. 15 квітня 2024 року по зазначеній позовній заяві було відкрито загальне позовне провадження.

Одночасно позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення заборони на відчуження нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання ймовірного рішення суду та негативно вплинути на реалізацію його законних прав та інтересів, просить суд заяву про забезпечення позову задовольнити.

В судове засідання сторони не викликались.

Суд, розглянувши клопотання та матеріали позову, приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно довимог ч.1ст.150ЦПК України,позов забезпечується,накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб;накладенням арештуна активи,які єпредметом спору,чи іншіактиви відповідача,які відповідаютьїх вартості,у справахпро визнаннянеобґрунтованими активівта їхстягнення вдохід держави; забороноювчиняти певнідії;встановленням обов`язкувчинити певнідії,у разіякщо спірвиник ізсімейних правовідносин;забороною іншимособам вчинятидії щодопредмета споруабо здійснюватиплатежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоінші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п.4, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Встановлено, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 просить суд накласти заборону на відчуження нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 . Однак, в порушення вимог ч. 1 ст. 150 ЦПК України, в даній заяві ним не зазначено особу, якій суд має заборонити вчиняти дії.

З урахуванням викладеного, оскільки ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову без чітко визначеного способу забезпечення позову, передбаченого ч. 1 ст. 150 ЦПК України, суд приходить до висновку, що його заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 81, 151, 153, 261, 353-355 ЦПК України, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Роз`яснити заявнику право повторного звернення до суду із такою заявою, оформленої у встановленому порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому цієї ухвали суду.

Суддя В.Б. Мозговий