Ухвала

від 04.04.2024 по справі 286/481/20

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/481/20

У Х В А Л А

04 квітня 2024 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

з участю представника

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Овручі справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АреАЛ ЮС» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , комунального підприємства «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в особі її законного представника - ОСОБА_6 , про визнання прилюдних торгів адмінприміщення незаконними, визнання свідоцтва про придбання майна недійсним, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації , -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АреАЛ ЮС» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , комунального підприємства «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради» про визнання прилюдних торгів адмінприміщення незаконними, визнання свідоцтва про придбання майна недійсним, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації.

Ухвалою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 18.03.2020 було відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі та призначено підготовче судове засідання на 29.04.2020.

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 02.09.2020 було закрито підготовче провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АреАЛ ЮС» до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , комунального підприємства «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради» про визнання прилюдних торгів адмінприміщення незаконними, визнання свідоцтва про придбання майна недійсним, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.2020.

28.09.2020 на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про перенесення розгляду справи на іншу дату по причині посилення режиму карантину, тому судове засідання було відкладено на 30.10.2020.

30.10.2020 судове засідання було відкладено на 28.12.2020 в зв`язку з неявкою сторін.

28.12.2020 на адресу суду знову надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про перенесення розгляду справи та оголошення перерви в судовому засіданні в зв`язку зі смертю відповідача ОСОБА_7 , і прийняття спадщини спадкоємцями.

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 28.12.2020 провадження по вказаній справі було зупинено, до вирішення питання вступу правонаступників до участі у справі.

Ухвалою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 02.07.2021 провадження по справі було поновлено та призначено судове засідання на 03.09.2021.

03.09.2021 на адресу суду надійшли заяви від відповідача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, тому судове засідання було відкладено на 22.10.2021.

В послідуючому судові засідання неодноразово відкладалися за заявами сторін.

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 29.06.2023 було залучено до участі у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АреАЛ ЮС» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , комунального підприємства «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради» про визнання прилюдних торгів адмінприміщення незаконними, визнання свідоцтва про придбання майна недійсним, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації, як правонаступників відповідача - ОСОБА_7 : ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі її законного представника - ОСОБА_6 . Розгляд справи було відкладено на 05.09.2023.

05.09.2023 судовий розгляд було відкладено в зв`язку з неявкою всіх учасників на 20.10.2023.

20.10.2023 представник позивача в судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки. Судове засідання було відкладено на 29.12.2023.

29.12.2023 представник позивача ОСОБА_8 надав заяву про перенесення розгляду справи на інший день в зв`язку з сімейними обставинами. Судове засідання було відкладено на 20.02.2024.

В судове засідання 20.02.2024 представник позивача не з`явився, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином, відповідно до положень ст.ст. 128-130 ЦПК України, був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання судової повістки. Судове засідання знову було відкладено на 04.04.2024.

04.04.2024 в судове засідання представник позивача повторно не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча своєчасно та належним чином також був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання судової повістки.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_1 просить залишити позов без розгляду, оскільки представник позивача без поважних причин вкотре не з`являється в судові засідання.

Вирішуючи в черговий раз питання відкладення судового засідання, враховуючи клопотання представника відповідача, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 року у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно ч. 5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності або клопотання про розгляд справи за його відсутності надійшло, але нез`явлення позивача перешкоджає розгляду справи.

У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року в справі №465/6555/16-ц сформульованій правовий висновок про те, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь в судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. За таких обставин, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи, що належним чином повідомлений про час та місце судового засідання представник позивача, повторно не з`явився в судове засідання; клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшло, тому повторна неявка представника позивача в черговий раз в судове засідання дає підстави суду припускати про втрату ним інтересу до вирішення вказаної справи, затягування її розгляду, і тому відповідно наявні правові підстави для залишення заяви без розгляду, що не позбавляє позивача права повторного звернення до суду. Керуючись ч.5 ст. 223 та п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АреАЛ ЮС» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , комунального підприємства «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в особі її законного представника - ОСОБА_6 , про визнання прилюдних торгів адмінприміщення незаконними, визнання свідоцтва про придбання майна недійсним, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації, залишити без розгляду.

На ухвалу суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту вказаного судового рішення.

Суддя А. Л. Гришковець Повний текст ухвали виготовлено 15.04.2024.