Рішення

від 15.04.2024 по справі 372/1140/23

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1140/23

Провадження № 2-108/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.,

за участю секретаря Бойко В.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа: Обухівська міська рада Київської області,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_5 20.03.2023 року звернувся до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в якій зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_6 . Після смерті матері залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку з допоміжними спорудами в с. Красна Слобідка, Обухівського району Київської області. Після смерті матері ОСОБА_5 , як спадкоємець першої черги продовжував проживати в даному будинку, так як вважав що цього достатньо для прийняття спадщини.

У січні 2023 року ОСОБА_5 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, проте нотаріусом йому було відмовлено, так як він не прийняв спадщину ні фактично, ні юридично відповідно до ч. 3 ст. 1268 та/або ст.. 1270 ЦК України. Таким чином, вважає строк пропущений з поважних причин, тому просить позов задовольнити.

19 квітня 2023 року ухвалою судді відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого судового засідання.

04.05.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, в якому відповідач просить в позові відмовити, також подав до суду копію свідоцтва про смерть позивача ОСОБА_7 .

09.05.2023 від Обухівської міської ради надійшло клопотання про заміну правонаступника, а саме Краснослобідську сільську раду Обухівського району Київської області на Обухівську міську раду Київської області.

10.05.2023 ухвалою Обухівського районного суду Київської області зупинено провадження по справі до залучення до участі у справі правонаступників померлого позивача ОСОБА_7 . Залучено Обухівську міську раду Київської області як правонаступника до участі у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа: Краснослобідський старостинський округ виконавчого комітету Обухівської ОТГ.

15 листопада 2023 року ухвалою суду поновлено провадження по справі.

08 грудня 2023 року ухвалою суду залучено до участі у справі правонаступників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

31 січня 2024 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача та позивач ОСОБА_1 позов підтримали та просили задовольнити з підстав наведених в позовній заяві. Додатково зазначили, що позивач та її померлий чоловік ОСОБА_5 проживали разом з спадкодавцем а тому не знали про необхідність подавати заяву про прийняття спадщини.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав викладених у відзиві, також просив застосувати строки позовної давності. Додатково зазначив, що стороною позивача не доведено поважність пропуску подання заяви про прийняття спадщини протягом такого тривалого часу, крім того, рішеннями судів не було встановлено факту проживання позивачів разом зі спадкодавцем.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є недоведеними та безпідставними, а тому позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок з допоміжними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та іншими матеріалами справи.

Спірні правовідносини регулюються ЦК УРСР 1963 року, який був чинним на момент смерті ОСОБА_6 у червні 1991 року.

За приписами ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 судам роз`яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набуття чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01.01.2004, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Таким чином, оскільки спадщина після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась у період чинності ЦК УРСР і строк прийняття спадщини закінчився у період дії вказаного кодексу, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ЦК УРСР.

За змістом ст. ст. 524, 525 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно зі ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 550 ЦК УРСР, строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину. У цих випадках, якщо спадкове майно було прийняте іншими спадкоємцями або перейшло до держави, спадкоємцеві, що пропустив зазначений строк, передається лише те з належного йому майна, яке збереглося в натурі, а також кошти, виручені від реалізації решти належного йому майна.

Аналогічні положення містять ст. ст. 1217, 1223, 1258, 1266, 1276 ЦК України.

Пунктами 1, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 судам роз`яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України ).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені ст. 1272 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України ). Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Як слідує зі змісту листа Обухівської державної нотаріальної контори Київської області, 18.09.2009 року була заведена спадкова справа на підставі ОСОБА_8 , щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом. ОСОБА_8 в заяві про видачу йому свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 про інших спадкоємців не повідомив.

Державним нотаріусом Обухівської державної нотаріальної контори 13.10.2009 року на ім`я ОСОБА_8 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.23).

В 2012 році ОСОБА_8 помер.

Судом досліджена копія спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_7 , наявна в матеріалах цивільної справи № 372/1140/23, з якої слідує, що після смерті ОСОБА_7 , із заявами про прийняття спадщини за законом звернулися дружина померлого ОСОБА_1 та донька ОСОБА_4 .

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20.01.2021 позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 13 жовтня 2009 року видане Обухівською районною державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_8 в частині частини житлового будинку та прибудинкових споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

29.07.2021 року постановою Київського апеляційного суду рішення Обухівського районного суду скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Постанова набрала законної сили 29.07.2021 (а.с.115-124).

Так, з матеріалів справи вбачається, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 , спадкоємцями за законом першої черги були її діти: померлий позивач ОСОБА_7 , померлий батько відповідача ОСОБА_8 та ще дві доньки.

При цьому, як встановлено судом, спадщину після смерті ОСОБА_6 , за життя прийняв лише її син ОСОБА_8 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 , після смерті якого, спадщину прийняв його син ОСОБА_5 (відповідач по справі).

У своїх поясненнях правонаступник померлого позивача ОСОБА_1 , зазначила, що на сьогодні вони є є правонаступникам ОСОБА_7 , який звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому саме вони є належними позивачами у справі за позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).

Якщо спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, застосовуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину.

При вирішенні даного спору про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини суд звертає увагу на час відкриття спадщини та дію актів цивільного законодавства відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК. Відповідно до чого необхідно розмежовувати пропуск строку для прийняття спадщини, прийняття спадщини особами, які постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (ст. 549 ЦК УРСР).

Якщо спадщина відкрилась після 01 січня 2004 року, суд не повинен задовольняти позовні вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті спадкодавців, які померли до 01 січня 2004 року , і спадщина прийнята кимось із спадкоємців, у тому числі шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном (ст. 549 ЦК УРСР) або перейшла до держави на підставі ст. 555 ЦК УРСР.

З огляду на вищевикладене відсутні передбачені законом підстави для задоволення позову щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини, так як із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, суду не надано жодного доказу поважності пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини протягом такого тривалого часу.

Згідно з роз`яснень, що викладені в абз. 3 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 14, пропуск строку позовної давності є підставою для відмови у позові, якщо не встановлено недоведеність позову. З наявності недоведеності позову, це є самостійною підставою для відмови у позові.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, відсутні підстави для вирішення питання про застосування строку позовної давності.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.

За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача та йому не компенсуються.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа: Обухівська міська рада Київської області - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлений та підписаний 16.04.2024 року.

Суддя: О.Б. Тиханський