Ухвала

від 03.04.2024 по справі 757/14301/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14301/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2024 р.

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Хайнацький Є.С.,

при секретарі - Сміян А.Ю.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, в якому просить накласти арешт на майно ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) в межах суми майбутнього позову в розмірі 2 504 078,00 грн., а саме: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2338271480000); частку в розмірі 28,5 % статутного капіталу ТОВ «Старс Трейд» (код ЄДРПОУ 40010779).

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що він має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та штрафних санкцій в розмірі 59 000,00 Євро, що відповідно до курсу НБУ еквівалентно 2 504 078,00 грн. Заявник зазначає, що неодноразові звернення до ОСОБА_3 про повернення коштів позитивних результатів не дали; останній виїхав за межі України та повертатися наміру не має, так само як і повертати борг за договором позики. Заявником було виявлено на сайтах з продажу нерухомості оголошення про терміновий продаж квартири, власником якої є ОСОБА_2 , а також з особистих джерел стало відомо про намір останнього продати частку в статутному капіталу ТОВ «Старс Трейд». Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову до пред`явлення позову не підлягає задовленню, враховуючи наступне.

Частиною 1 статті 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дати надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також, при розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту суд враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши зміст заяви, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з предметом майбутнього спору, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову майбутнім позовним вимогам, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки заявником не доведено, що його права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та наявна реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також неможливість подачі заяви про забезпечення позову одночасно з позовною заявою.

Сам факт звернення позивача до суду не є підставою для забезпечення позову та не підтверджує факту ухиляння відповідача від виконання своїх боргових зобов`язань перед позивачем, оскільки матеріали заяви про забезпечення позову не містять відомостей про направлення грошової вимоги майбутньому відповідачу, здійснення будь-яких заходів досудового врегулювання спору.

Крім того, суд вважає, що дійсна ринкова вартість майна, на яке просить накласти арешт заявник з метою забезпечення майбутнього позову, значно перевищує ціну позову, що не є пропорційним у даному випадку заходом забезпечення позову.

Аналізуючи викладене, суд дійшов до висновку, що заява ОСОБА_1 є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 260, 261, 263, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 03.04.2024 року.

Суддя Є.С. Хайнацький