Рішення

від 04.04.2024 по справі 757/35582/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35582/21-ц

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г.О.

секретар судового засідання Музика В. П.

справа № 757/35582/21-ц

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕГЕТІС»

відповідач 1: ОСОБА_1

відповідач 2: ОСОБА_2

відповідач 3: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Комарницька Ольга Володимирівна,

розглянувши заяву представника позивача - адвоката Гаращенка І. В. про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі №757/35582/21-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГЕТІС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни про визнання недійсним договорів, скасування рішень про державну реєстрацію прав, припинення власності, -

представник позивача - адвокат Гаращенко І. В.

представник відповідача 1 - адвокат Дев`ятка О. Г.

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2023 року представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі №757/35582/21-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГЕТІС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни про визнання недійсним договорів, скасування рішень про державну реєстрацію прав, припинення власності.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГЕТІС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни про визнання недійсним договорів, скасування рішень про державну реєстрацію прав, припинення власності - задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 738 від 03.07.2020 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою Ольгою Володимирівною; визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 740 від 03.07.2020 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою Ольгою Володимирівною; скасовано рішення про державну реєстрацію прав №52955734 від 03.07.2020 року, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою Ольгою Володимирівною; скасовано рішення про державну реєстрацію прав №52956112 від 03.07.2020 року, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою Ольгою Володимирівною; припинено право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення 74/1 (загальною площею 127, 7 кв.м.) та 74/2 (загальною площею 217, 9 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнуто із ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГЕТІС» судовий збір 11 350, 00 грн.

Вказує, що судом не вирішене питання про стягнення витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим представником позивача в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України подано заяву про надання доказів судових витрат, в тому числі на правничу допомогу, у п`ятиденний строк після ухвалення рішення. Також, зазначає, що оскільки представнику позивача стало відомо про ухвалення вказаного рішення лише 03.02.2023 року, коли ним було отримано рішення на електронну пошту, поштою рішення суду позивач, його представник не отримували, то представником позивача не пропущено строк для звернення із відповідною заявою.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначено складу суду від 16.02.2023 року вказану заяву передано для розгляду судді Матійчук Г. О.

16.02.2023 року, 25.04.2023 року, 04.09.2023 року, 16.11.2023 року, 25.03.2024 року суддею було направлено запити для надання основних матеріалів справи, які перебувають у відділі організаційного забезпечення з розгляду цивільних та адміністративних справ суду.

01.04.2024 року матеріали справи №757/35582/21-ц передано судді Матійчук Г. О.

Суд вважає за можливе розглянути питання про ухвалення додаткового рішення у справі без виклику сторін.

Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви про ухвалення додаткового рішення, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Крім того, суд за заявою учасників справи чи з власної ініціативи може ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК, докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, вказала, що така вимога ч. 8 ст. 141 ЦПК застосовується і до справ, що розглядаються у спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГЕТІС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни про визнання недійсним договорів, скасування рішень про державну реєстрацію прав, припинення власності - задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 738 від 03.07.2020 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою Ольгою Володимирівною; визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 740 від 03.07.2020 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою Ольгою Володимирівною; скасовано рішення про державну реєстрацію прав №52955734 від 03.07.2020 року, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою Ольгою Володимирівною; скасовано рішення про державну реєстрацію прав №52956112 від 03.07.2020 року, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою Ольгою Володимирівною; припинено право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення 74/1 (загальною площею 127, 7 кв.м.) та 74/2 (загальною площею 217, 9 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнуто із ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГЕТІС» судовий збір 11 350, 00 грн.

15.02.2023 року від представника позивача - адвоката Гаращенка І. В. надійшла заява про розподіл судових витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі №757/35582/21-ц, в якій останній просить стягнути із ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 36 000, 00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, в силу вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 5, 6 зазначеної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Так, позивачем на підтвердження, понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 36 000, 00 грн подано наступні докази: договір про надання правничої допомоги №12/01/21 від 12.01.2021 року, ордер, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю акт виконаних робіт від 03.02.2023 року.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Враховуючи те, що представником позивача надано суду оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати послуг адвоката, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору, суд приходить до висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, дослідивши надані представником позивача документи на підтвердження оплати професійних послуг адвоката, суд дійшов висновку, про задоволення вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000, 00 грн, такий розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

При повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.03.2021 року у справі №462/2077/17.

Таким чином, із відповідачів підлягає стягненню 4 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. 59 Конституції України, ст. ст. 1, 6, 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. ст. 2, 10, 11, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 270, 352-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву представника позивача - адвоката Гаращенка І. В. про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі №757/35582/21-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГЕТІС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни про визнання недійсним договорів, скасування рішень про державну реєстрацію прав, припинення власності - задовольнити.

Ухвалити додаткове судове рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі №757/35582/21-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГЕТІС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни про визнання недійсним договорів, скасування рішень про державну реєстрацію прав, припинення власності.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГЕТІС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГЕТІС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн.

Стягнути із приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГЕТІС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕГЕТІС», адреса: вул. Мечнікова, 7, м. Київ, 01033, РНОКПП 37035395.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 2: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач 3: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Комарницька Ольга Володимирівна, адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя Г. О. Матійчук