Вирок

від 16.04.2024 по справі 759/1344/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/1344/24

пр. № 1-кп/759/829/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -ОСОБА_1 ,при секретарі судового засідання -ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023100080004246 від 13.11.2023 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Фастів Київської області, українця, громадянина України, перебуваючого в цивільному шлюбі, з вищою освітою, працюючого в ТОВ "Солтана консалтинг", кухарем, маючого на утриманні дитину 2007 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

13.11.2023 приблизно о 02 годині 40 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячисьна території Святошинського району міста Києва, не маючи постійного джерела доходів, з метою покращення свого матеріального становища, вирішив вчинити кримінальне правопорушення, пов`язане з таємним викраденням чужого майна громадян, поєднаного з проникненням до приміщення та вчиненого в умовах воєнного стану.

Так, 13.11.2023 приблизно о 02 год. 35хв., знаходячись неподалік АЗС «БАРС», яка розташована за адресою: м. Київ, Брест-Литовське шоссе, 21-А, у ОСОБА_3 , виник умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення.

З метою виконання свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 діючи умисно, 13.11.2023 приблизно о 02 год. 40 хв., підійшов до вхідних дверей АЗС «БАРС», яка розташована за адресою: м. Київ, Брест-Литовське шоссе, 21-А та, пересвідчившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом ривка, відчинив металопластикові двері, тим самим проник до вищевказаного приміщення, звідки таємно викрав майно, яке належитьТОВ «КИЇВ ІНВЕСТ ГРУП`ЄДРПОУ 38744775,а саме:

- грошові кошти у сумі 4 300 гривень;

- горілку «Карпатську» ТМ «Мороша», об`ємом 0,5 л, штрих-код 4820229030468, у кількості 1 шт., вартістю 90 гривень 83 копійки ( без ПДВ);

- сигарети «RothmansSilver», штрих-код 4820001986167, у кількості 1 шт., вартістю 82 гривні 99 копійок ( без ПДВ).

Після чого, з метою обернення викраденого майна на свою користь та особистого незаконного збагачення, ОСОБА_3 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши ТОВ «КИЇВ ІНВЕСТ ГРУП» ЄДРПОУ 38744775 майнової шкоди на загальну суму 4473 гривень 82 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_3 показав, що 13.11.2023 року, вночі посварився з дружиною, вийшов на вулицю, був в стані алкогольного сп`яніння. Приблизно о 02 год. 40 хв. перебував біля АЗС «БАРС», яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , підійшов до вхідних дверей, потягнув за ручку, і двері відкрилися. В приміщенні АЗС та на території нікого не було, він потягнув за кришку каси, та відкрилась, і він дістав гроші в сумі 4300 грн., які залишив при собі. Далі взяв з полиць пляшку горілки, пачку цигарок і пішов додому. Наступного дня він усвідомив, що скоїв злочин, сам приїхав на АЗС, повернув гроші в сумі 4300 грн. та сплатив особисто продавчині, яка хвилювалася через крадіжку, моральну шкоду 5700 грн, а всього 10000 грн. Обвинувачений просив його суворо не карати та врахувати, що він вжив реальних заходів для виправлення ситуації: добровільно відшкодував матеріальну шкоду підприємству та морільну шкоду працівнику АЗС, на підтвердження чого надав суду письмові розписки отримувачів коштів, позитивно характеризується за місцем проживання, знайшов роботу і після стажування офіційно працевлаштувався, налагодив стосунки в родині.

Представник потерпілого ТОВ "Київ Інвест Груп" адвокат ОСОБА_5 подав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у відсутність представника потерпілого, зазначив, що ОСОБА_3 повністю компенсував потерпілому шкоду, претензій до нього немає, цивільний позов не заявляють та не планують заявляти (а.с. 18). За таких обставин суд розглянув справу у відсутності представника потерпілого.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням, вчиненого в умовах воєнного стану, та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України.

При визначенні обставин, які враховуються судом при призначенні покарання, суд зазначає наступне. Згідно ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до п. 13) ст. 3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно рішення ЄСПЛ в справі "Ващенко проти України" поняття "обвинувачення" для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначено як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність кримінального та запобіжного характеру.

Так, згідно п. 3) ч. 1 ст. 65 КК України врахування особи винного та обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, є обов`язком суду при призначенні покарання.

Отже, сторона обвинувачення зобов`язана подати суду достовірні відомості про особу обвинувачення, зокрема ті, що сутуються наявної судимості.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України є раніше не судимим, обставин, що згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, стороною обвинувачення не встановлено. Крім того, матеріали справи, в тому числі вимога про судимості, не містить даних про його звільнення та відбуття покарання за вироком, який набрав чинності 28.07.2014; а про наявність у обвинуваченого непогашеної судимості та обставини, що обтяжує покарання - рецидив злочинів прокурор повідомив лише в судових дебатах. При цьому, прокурор не заявляв відповідне клопотання а суд не відновлював з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірку їх доказами згідно ч. 5 ст. 364 КПК України, оскільки в прокурора не виникла потреба в поданні нових доказів за їх відсутністю.

Суд, беручи до уваги висновки ЄСПЛ в справі "Девер проти Бельгії", "Фоті та інші проти Італії", а саме: "Обвинувачення" в цілях пункту 1 статті 6 Конвенції можна визначити через формулу: "Чи мало це суттєвий вплив на стан підозрюваного", дійшов висновку, що призначення покарання з урахуванням явно негативних обставин для обвинуваченого, які не були включені до обвинувального акту, через що проти них він не захищався, не залучив захисника, буде грубим порушенням права ОСОБА_3 , передбаченого ст. 6 Конвенції.

За тих обставин, що прокурор, виявивши невідповідності даних про особу обвинуваченого в затвердженому і скерованому ним до суду обвинувальному акті, цих недоліків не усунув, просив призначити покарання за відсутності документального підтвердження судимості обвинуваченого, керуючись виключно власною думкою, суд не включає до обставин, які враховуються при призначенні ОСОБА_3 покарання, наявність непогашеної судимості та обставини, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття, добровільне відшкодування потерпілому збитків.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставини, які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має постійне місце проживання та реєстрації, де позитивно характеризується, після вчинення злочину офіційно влаштувався на роботу, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність; раніше не судимий.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, не вбачаючи підстав для призначення іншого виду покарання.

При цьому, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичних обставин справи та характеру злочинного діяння, а саме: відсутність негативних наслідків, з огляду на особу винного, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, приймаючи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, який зробив все від нього залежне щоб мати шанс на покарання без позбавлення волі, обіцяв в судовому засіданні не допускати в подальшому протиправної поведінки, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 зможе довести своє виправлення без реального відбування покарання, і тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов`язків, встановлених ст. 76 КК України.

Суд також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 витрати на залучення у розмірі 2151, 00 грн. на користь держави.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати на залучення експерта у розмірі 2151 (дві тисячі сто п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1