Постанова

від 02.04.2024 по справі 910/2346/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2024 р. Справа№ 910/2346/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Копитової О.С.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

представника позивача адвоката Барабаша О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оус дістрибюшн"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 01.03.2024 (суддя Мандриченко О.В.)

у справі №910/2346/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оус дістрибюшн"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм техсервіс",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімед"

про захист авторського права,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2024 у справі №910/2346/24 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оус дістрибюшн" і додані до неї документи повернуто.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2024, прийняти нове рішення, яким відкрити позовне провадження у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2346/24, призначено розгляд справи на 02.04.2024.

Апеляційна скарга мотивована неправильними висновками суду першої інстанції про те, що за поданою позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спорів між сторонами:

- щодо можливого порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм техсервіс" авторського права позивача у зв`язку з використанням програмного забезпечення "TD Control" для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем - форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску";

- щодо можливого порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Дімед" авторського права позивача у зв`язку з поширенням (наданням доступу іншим особам) програмного забезпечення "TD Control" для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем - форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску".

Втім, на переконання позивача, спірні правовідносини виникли на підставі належності прав позивачу на підставі договору про відчуження №01/23 від 09 березня 2023 року, а порушення, інкриміноване відповідачу в позовній заяві (використання програмного забезпечення у спосіб налаштування комп`ютерної програми, застосунків, додатків до них, технологій, технічних пристроїв, які надають доступ до об`єктів авторського права та/або об`єктів суміжних прав без дозволу відповідних суб`єктів авторського права та використання об`єкта авторського права без дозволу позивача та сплати відповідної винагороди) відбулось внаслідок розповсюдження Програмного забезпечення ТОВ "Дімед" через веб-сторінку www.dimed.com.ua та завантаження і використання Програмного забезпечення ТОВ "Прайм техсервіс" з цієї веб-сторінки, і є спільною підставою для звернення із позовом у цій справі.

Відповідачі відзив на апеляційну скаргу не подали, про відкриття апеляційного провадження та призначення судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оус дістрибюшн" звернулось у господарський суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм техсервіс" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімед" (відповідач-2) про заборону відповідачу-1 використовувати програмне забезпечення та заборону відповідачу-2 надавати доступ до програмного забезпечення в мережі Інтернет або в будь-який інший спосіб.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що йому належать майнові авторські права на програмне забезпечення "TD Control", а відповідач-1 без його дозволу використовує у власній господарський діяльності вказаний об`єкт авторського права. Відповідач-2 здійснює розповсюдження в мережі Інтернет програмне забезпечення, авторські права на які належать позивачу без дозволу останнього, в тому числі надав примірник програми відповідачу-1.

У апеляційній скарзі позивач вважає, що позовні вимоги належить об`єднати, оскільки вони виникли з однієї підстави - порушення майнового авторського права позивача на програмне забезпечення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2024 у справі №910/2346/24 повернуто позовну заяву без розгляду на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

За висновком суду першої інстанції, за поданою позовною заявою підлягають вирішенню два окремих спори з різними підставами виникнення та поданими доказами, у зв`язку з чим позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, а саме:

- щодо можливого порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм техсервіс" авторського права позивача у зв`язку з використанням програмного забезпечення "TD Control" для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем - форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску";

- щодо можливого порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Дімед" авторського права позивача у зв`язку з поширенням (наданням доступу іншим особам) програмного забезпечення "TD Control" для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем - форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску".

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

За замістом частини 1 статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Згідно з ч. 4 ст. 173 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 5 статті 173 ГПК України встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Тобто, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Саме встановлення господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 ГПК України.

У той же час аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Отже, приписи частини 6 статті 173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи.

Проте, у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку, позовні вимоги заявлені до двох відповідачів у зв`язку з порушенням майнових авторських прав позивача на комп`ютерну програму.

При цьому, позовні вимоги про заборону вчиняти дії у зв`язку з імовірними порушеннями відповідачами майнових авторських прав ґрунтуються на різних підставах.

Так, як на підставу для заборони вчиняти дії (використовувати програмне забезпечення), позивач посилається на вчинення відповідачем-1 правопорушення, а саме використання комп`ютерної програми без відповідного дозволу правовласника.

Як на іншу підставу позову про заборону вчиняти дії, позивач посилається на вчинення відповідачем-2 правопорушення, а саме копіювання та розповсюдження в мережі Інтернет програмного забезпечення (комп`ютерної програми) без відповідного дозволу правовласника.

Отже, підстави позову щодо основних вимог є різними, мають самостійний механізм доказування, а відтак не можуть підтверджуються однорідними доказами, як про те помилково зазначає позивач в апеляційній скарзі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем порушено правила об`єднання вимог, оскільки позовні вимоги заявлені до двох відповідачів щодо вчинення ними двох різних правопорушень у сфері використання об`єктів авторського права, з різних правових підстав.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги, які заявлені у цій справі, згідно з положеннями частини 1 статті 173 ГПК України не можуть бути об`єднані в одній позовній заяві, про що правильно зазначив суд першої інстанції. У даному випадку об`єднання відповідних позовних вимог матиме наслідком утруднення вирішення спору та не сприятиме процесуальній економії.

З огляду на вищенаведене доводи апеляційної скарги належить визнати неприйнятними, а висновок суду першої інстанції про неможливість об`єднання заявлених позовних вимог таким, що узгоджуються з положеннями статті 173 ГПК України.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 01.03.2024 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оус дістрибюшн" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2024 у справі № 910/2346/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 16.04.2024.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.С. Копитова

О.М. Остапенко