Ухвала

від 15.04.2024 по справі 911/2190/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"15" квітня 2024 р. Справа№ 911/2190/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Палія В.В.

суддів: Вовка І.В.

Сибіги О.М.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект»

на додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 27.02.2024

у справі №911/2190/22 ( суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект»

до Гірської сільської ради

про стягнення 4411,81 грн за договором №45 від 19.10.2017,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа №911/2190/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» до Гірської сільської ради про стягнення 4411,81 грн за договором №45 від 19.10.2017.

Рішенням у справі від 18.01.2023 позов задоволено частково, стягнуто з Гірської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» 2802,00 грн основної заборгованості за договором №45 від 19.10.2017, 1058,98 грн інфляційних втрат, 241,59 грн трьох відсотків річних та 2307,09 грн судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» подало заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просило стягнути з Виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 116,00 грн на поштові витрати.

Додатковою ухвалою Господарського суду Київської області від 27.02.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» про покладення на Виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області витрат на правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн та поштових витрат у сумі 116,00 грн відмовлено.

Не погоджуючись з додатковою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 27.02.2024 у справі №911/2190/22 та ухвалити нове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/2190/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Палій В.В. - головуючий суддя; судді - Вовк І.В., Сибіга О.М.

В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №911/2190/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою суду від 11.03.2024 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» на додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 27.02.2024 у справі №911/2190/22 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

На адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою суду від 25.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» на додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 27.02.2024 у справі №911/2190/22 залишено без руху.

При цьому, апелянту було встановлено строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 3028 грн.

01.04.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява на виконання ухвали суду, в якій останній просить прийняти до розгляду та відкрити провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект».

Проте, скаржником до вищевказаної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, що передбачено пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні «Креуз проти Польщі» у справі №28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобо 1950 року.

При цьому посилання скаржника на позицію об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №240/6150/18 щодо відсутності обов`язку зі сплати судового збору в разі оскарження додаткового рішення, що стосується розподілу судових витрат, судом відхиляється виходячи з того, що позиція об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №240/6150/18 викладена з питання відсутності обов`язку справляння судового збору за оскарження додаткового рішення (щодо питання розподілу судових витрат).

Крім того, посилання апелянта на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/3439/19 від 22.02.2021, колегією суддів відхиляється, оскільки предметом апеляційного оскарження у зазначеній справі було додаткове рішення, а не ухвала суду першої інстанції.

Водночас, предметом оскарження у даній справі є ухвала суду першої інстанції, а не додаткове рішення, а тому у даному випадку суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29.05.2018 зі справи №915/955/15, який є релевантним для цієї справи в аспекті застосування Закону України «Про судовий збір».

Так, відповідно до викладеного в зазначеній постанові висновку Великої Палати Верховного Суду про правильне застосування підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що положення цієї норми, якою передбачено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.07.2020 у справі №911/4241/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/3439/19 від 22.02.2021.

Згідно частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За змістом частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, скаржнику слід у строк, визначений цією ухвалою, сплатити судовий збір у сумі 3028 грн.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» на додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 27.02.2024 у справі №911/2190/22 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 3028 грн.

2. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

3. Копію ухвали у справі №911/2190/22 надіслати учасникам справи.

Головуючий суддя В.В. Палій

Судді І.В. Вовк

О.М. Сибіга