Постанова

від 03.04.2024 по справі 925/1744/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2024 р. Справа№ 925/1744/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Сучило А.О.;

від відповідачів: 1) Олененко О.В.;

2) не з`явились;

від третіх осіб: 1) не з`явились;

2) не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2023 року

у справі № 925/1744/21 (суддя - Чевгуз О.В.)

за позовом ОСОБА_2

до 1) ОСОБА_1

2) Об`єднаного садівничого товариства «Славутич»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Державний реєстратор Управління з питань державної реєстрації Чекркаської міської ради Слобожаник Дмитро Андрійович

2) Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення загальниз зборів, визнання неправомірними дії державного реєстратора, скасування вчиненого державним реєстратором реєстраційного запису, зобов`язання відносити записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 та Об`єднаного садівничого товариства «Славутич» про:

- визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Об`єднаного садівничого товариства «Славутич», яке оформлене протоколом від 09.10.2021;

- визнання неправомірними дії державного реєстратора Слобожаника Дмитра Андрійовича щодо проведення реєстраційної дії від 02.12.2021 № 1000221070013001147;

- скасування реєстраційного запису від 02.12.2021 № 1000221070013001147;

- зобов`язання Управління з питань державної реєстрації Чекркаської міської ради відновити записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Об`єднаного садівничого товариства «Славутич» станом на 01.12.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що є членом садівничого товариства та порушені її корпоративні права. З метою захисту своїх законних прав та інтересів просить визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів, оскільки воно прийняте за відсутності кворуму, без повідомлення членів товариства про скликання зазначених зборів та які не брали в ньому участі. Вимога про визнання неправомірними дій державного реєстратора щодо внесення ним змін до ЄДР та вимога скасувати вчинені державним реєстратором щодо Об`єднаного садівничого товариства «Славутич» реєстраційні записи не є спором з державним реєстратором, адже мотивом звернення до суду є незаконність реєстрації змін пов`язана з поданням неуповноваженою особою документів, справжність та правомірність яких позивачка заперечує у зв`язку з тим, що їх складено з порушенням положень статуту та підробкою протоколу загальних зборів.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.09.2023 позов задоволено частково. Визнано незаконними та скасувано рішення загальних зборів Об`єднаного садівничого товариства «Славутич», яке оформлене протоколом від 09.10.2021. Скасувано вчинений державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Слобожаником Дмитром Андрійовичем реєстраційний запис від 02.12.2021 № 1000221070013001147, здійснений на підставі протоколу від 01.12.2021. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2023 у справі №925/1744/21 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, із невідповідністю спірного рішення правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду.

Зокрема, апелянт зазначив, що судом першої інстанції не досліджено чи є позивача членом Товариства, а також не встановлено які питання порядку денного зборів від 09.10.2021 порушують права позивачки і в чому полягає порушення її прав.

Скаржник зауважив, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Аналогічний висновок викладений в постановах ВС КГС від 21.03.2018 у спарві № 927/699/17, від 20.03.2018 у справі № 916/375/17, від 01.03.2018 у справі № 916/4139/15, від 28.03.2018 у справі № 910/22291/16, від 31.01.2018 у справі № 927/265/17.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2023 апеляційну скаргу у справі №925/1744/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2023 у справі №925/1744/21 - залишено без руху та надано заявникові строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вищезазначеної ухвали суду, 22.12.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано копію квитанції до платіжної інструкції від 21.12.2023 про сплату судового збору в сумі 10 896,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено до розгляду на 14.02.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 виправлено описку в даті розгляду справи на 28.02.2024.

19.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивачки надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якої просила суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивачка зазначила, що до позовної заяви нею була долучена довідка Об`єднаного садівничого товариства «Славутич» (надалі - ОСТ «Славутич») № 13 від 05.10.2020, якою підтверджується членство ОСОБА_2 в Товаристві. Зазначена довідка підписана Головою правління ОСТ «Славутич» - ОСОБА_4. та містить відбиток печатки ОСТ «Славутич».

Крім того, позивачка відмітила, що щодо оскаржуваного протоколу загальних зборів ОСТ «Славутич» від 09.10.2021, наразі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 1, 2 ст. 190 Кримінального кодексу України про виготовлення ОСОБА_1 фіктивного протоколу загальних зборів членів ОСТ «Славутич» від 09.10.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 відкладено розгляд справи до 03.04.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 03.04.2024 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 03.04.2024 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити. Рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 2 та представники третіх осіб у судове засідання 03.04.2024 не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0600253319116, № 0600253319043 та № 0600253319027.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача 2 та третіх осіб у судовому засіданні 03.04.2024.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Об`єднане садівниче товариство «Славутич» є об`єднанням громадян. Об`єднання громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Дане товариство здійснює свою діяльність на підставі Статуту.

Згідно з положеннями Статуту Об`єднаного садівничого товариства «Славутич» товариство є об`єднанням громадян, яке не має право займатися комерційної та іншою діяльністю з метою отримання прибутку (пункт 1.2).

09.10.2021 року відбулися загальні збори членів Об`єднаного садівничого товариства «Славутич».

За змістом протоколу загальних зборів членів Об`єднаного садового товариства «Славутич» від 09.10.2021 (протокол) вбачається, що на загальних зборах членів (надалі загальні збори) Об`єднаного садівничого товариства «Славутич`були присутні 259, що складає 74 % від загальної кількості 351 членів товариства.

На зазначених зборах були прийнятті наступні рішення:

- обрати головою зборів ОСОБА_1 , секретарем зборів ОСОБА_3 ;

- звільнити з посади голови правління Товариства ОСОБА_4 з 11 жовтня 2021 року; обрати головою правління Товариства ОСОБА_1 з 12 жовтня 2021 року;

- обрати правління Товариства в кількості 11 осіб: член Товариства ОСОБА_1 , член Товариства ОСОБА_5 , член Товариства ОСОБА_6 ; член Товариства ОСОБА_7 , член Товариства ОСОБА_8 , член Товариства ОСОБА_9 , член Товариства ОСОБА_10 , член Товариства ОСОБА_3 , член Товариства ОСОБА_11 , член Товариства ОСОБА_21., член Товариства ОСОБА_12 ;

- обрати ревізійну комісію Товариства в складі 3 осіб: член Товариства ОСОБА_8 , член Товариства ОСОБА_13 , член Товариства ОСОБА_14 ;

- прийняти пропозицію члена Товариства ОСОБА_5 нотаріально посвідчити протокол засідання загальних зборів від 06.10.2021 та провести державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство, що містяться в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проведення якої доручити ОСОБА_1 ;

- прийняти пропозицію члена Товариства ОСОБА_3 та доручити голові та секретарю загальних зборів Товариства підписати даний протокол, зразки підписів посвідчити нотаріально.

Справжність підписів ОСОБА_1 та ОСОБА_15 , які підписали протокол засвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Іващенко Г.М. 20.10.2021 за №№ 2768, 2769 з використанням спеціальних бланків нотаріальних документів серії НРН №№ 558268, 558269.

Позивачка стверджує, що ОСОБА_1 09.10.2021 фіктивно став головою Об`єднання садівничого товариства «Славутич» та не мав права на скликання зборів для переобрання голови Об`єднання садівничого товариства «Славутич», адже він не являється уповноваженою особою Товариства для скликання та проведення загальних зборів. Відповідно, він не мав повноважень на подання документів для реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у зв`язку із призначенням (обранням) керівника.

Враховуючи викладене, позивачка вважає, що державний реєстратор державний реєстратор Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Слобожаник Дмитро Андрійович мав відмовити у такій державній реєстрації на підставі п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Заперечуючи проти позовних вимог, апелянт зазначає, що позивачка не є членом ОСТ «Славутич». Так, відповідно до п. 2.4 Статуту Товариства прийом в члени Товариства приймається відповідної дільниці на підставі рішення. Такого рішення до суду не надано.

Водночас, колегія суддів не погоджується із даними запереченнями апелянта, оскільки в матеріалах справи наявна довідка ОСТ «Славутич» № 13 від 05.10.2020, якою підтверджено членство ОСОБА_2 в ОСТ «Славутич». Зазначена довідка підписана Головою правління ОСТ «Славутич» - ОСОБА_4. та містить відбиток печатки ОСТ «Славутич».

Крім того, до матеріалів справи долучена копію реєстру членів ОСТ «Славутич» на 24.07.2021, затвердженого на загальних зборах ОСТ «Славутич» протоколом № 13 від 24.07.2021, відповідно до якого під номером 68 зазначена ОСОБА_2 .

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено членство ОСОБА_2 в ОСТ «Славутич».

Згідно з положеннями Статуту Об`єднаного садівничого товариства «Славутич», Статут є основним документом, що регулює його діяльність, він затверджується на загальних зборах та підлягає реєстрації (пункт 1.4.1). У товаристві створюються відокремлені самоврядні дільниці, які здійснюють свою діяльність на підставі Статуту товариства та Положення про відповідну дільницю, яке затверджується загальними зборами цієї дільниці (пункт 1.4.3). Товариство здійснює свою діяльність на земельній ділянці, яка складається з земель загального користування, що знаходиться у колективній власності товариства, на орендованих землях, та землях, що знаходяться у приватній власності членів товариства (пункт 1.3). Розпоряджатися земельними ділянками, що знаходяться у власності товариства та на умовах оренди, можуть виключно загальні збори членів садівничого товариства (пункт 1.3.4).

Членами товариства «Славутич» є орендарі і власники садівничих ділянок, права і обов`язки яких перед товариством є одинакові, незалежно від форми володіння землею (пункт 2.1).

Член товариства має право, серед іншого, брати участь у діяльності товариства, обирати та бути обраним в органи його управління та контролю, вносити пропозиції щодо поліпшення роботи товариства, звертатися за захистом своїх прав у випадку порушення (пункт 2.5).

Керівництво товариством загалом та окремими дільницями здійснюється загальними зборами відповідно товариства та цих окремих дільниць, а в період між зборами - відповідними правліннями товариства та цих окремих дільниць (пункт 4.1).

Загальні збори обирають терміном на два роки голову правління садівничого товариства, правління та ревізійну комісію (пункт 4.2.2).

Загальні збори членів товариства та його окремих дільниць скликаються правлінням відповідного товариства та його окремої дільниці двічі на рік, повідомлення членів товариства та його окремої дільниці вивішується на інформаційному стенді товариства та його окремої дільниці не пізніше, як за 30 календарних днів до дати проведення зборів. Позачергово загальні збори членів товариства скликаються правлінням товариства на вимогу не менше повного складу членів правління однієї окремої дільниці (пункт 4.7 Статуту).

Член товариства має право звертатися за захистом своїх прав у разі їх порушення (пункт 2.5.30).

Член товариства має право оскаржувати рішення правління чи загальних зборів у разі незгоди з ним (пункт 2.5.5).

Позивачка, яка звернулася з цим позовом до суду є членом Об`єднаного садівничого товариства «Славутич», вважає, що діями колишнього керівника товариства порушені її права в частині його участі у діяльності товариства, оскільки вона не була повідомлена та не мала можливості прийняти участь у зборах, які були проведені 09.10.2021 тому, на підставі викладеного позивачка змушена звернутись до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3 Кодексу).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Статтею 36 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Садове товариство є добровільним громадським об`єднанням, яке створюється для організації колективного саду, підлягає реєстрації в органах державної влади та має статус юридичної особи. Діяльність садового товариства регулюється законодавством України та його статутом.

Відповідно до статей 97, 98 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Згідно із частиною 4 статті 6, частиною 1 статті 13 Закону України «Про об`єднання громадян» усі основні питання діяльності об`єднань громадян повинні вирішуватись на зборах усіх членів або представників членів об`єднання. Об`єднання громадян діє на основі статуту або положення.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном;утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є.

Діяльність садівничих товариств (кооперативів) регулюється Законом України «Про кооперацію».

Відповідно до статті 4 цього Закону кооперація базується на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

Згідно статті 10 Закону України «Про кооперацію» кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Статтею 12 Закону України «Про кооперацію» вбачається, що до основних прав члена кооперативу відносяться, зокрема, право на участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом.

Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов`язки його членів.

Здійснення членом кооперативу права на участь у діяльності і управлінні кооперативом, в тому числі при прийнятті рішень органом управління кооперативу забезпечується, в першу чергу, порядком скликання і проведення загальних зборів членів кооперативу, передбаченим статтею 15 Закону України «Про кооперацію» та статутом кооперативу.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Колегією суддів встановлено, що 09.10.2021 колишнім керівником садового товариства були проведені збори, результати яких оформлені у протоколі від 09.10.2021, у якому зазначено, що прийнято рішення про обрання головою правління садівничого товариства «Славутич» Бедулю Ю.М., обрали новий склад правління Товариства та ревізійної комісії Товариства.

Відповідно до положень Статуту товариства, загальні збори членів товариства та його окремих дільниць скликаються правлінням відповідного товариства та його окремої дільниці двічі на рік, повідомлення членів товариства та його окремої дільниці вивішується на інформаційному стенді товариства та його окремої дільниці не пізніше, як за 30 календарних днів до дати проведення зборів.

Колегією суддів встановлено, що дані збори були проведені за ініціативою колишнього голови правління товариства без участі та без повідомлення членів правління та усіх членів садового товариства.

Як встановлено судом, загальні збори, на яких були прийняті оспорювані позивачем рішення були ініційовані та проведені особами, які не мали на це відповідних повноважень, а також з порушенням порядку повідомлення усіх членів товариства, у тому числі і позивача, про їх проведення.

Вказане також підтверджується доданими до матеріалів справи нотаріально засвідченими заявами свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

За змістом частин 1, 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно з ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Із внесенням 17.10.2019 змін до Господарського процесуального кодексу України його статтю 79 Господарського процесуального кодексу України викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

У практиці Європейського суду з прав людини також трапляються рішення, в яких суд посилається на баланс вірогідностей задля оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 (заява № 59166/12) Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголошує, що "У країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до ст. 87, 88 ГПК України показання свідка це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

ОСОБА_18 у заяві свідка зазначає, що являється членом правління Дільниці № 3 ОСТ «Славутич» згідно з протоколом № 12 позачергових загальних зборів членів ОСТ «Славутич» від 18.07.2020 року та його, як члена правління та члена ОСТ «Славутич» не було повідомлено про скликання зборів від 09.10.2021 року, що являється порушенням п. 4.7. Статуту товариства, а також він не знав про їх проведення та не брав в них участі.

ОСОБА_19 у заяві свідка зазначає, що являється членом кооперативу ОСТ «Славутич» та, що в Реєстрі членів ОСТ «Славутич» від 09.10.2021 року, що є додатком до протоколу від 09.10.2021 року під номером 51 вказане її прізвище ім`я по-батькові та в строчці «результат голосування» зазначено «За», а також навпроти її прізвища міститься нібито її підпис. Однак, звертає увагу суду на те, що її ніхто не повідомляв про скликання зборів від 09.10.2021 року, (що є порушенням п. 4.7. Статуту товариства), а також не знала про їх проведення, не брала участі в даних зборах та не ставила свій підпис в Реєстрі членів ОСТ «Славутич» від 09.10.2021 року під номером 51.

ОСОБА_20 у заяві свідка зазначає, що являється членом кооперативу ОСТ «Славутич» та що в Реєстрі членів ОСТ «Славутич» від 09.10.2021 року, що є додатком до Протоколу від 09.10.2021 року під номером 181 вказане його прізвище ім`я по-батькові та в строчці «результат голосування» зазначено «За», а також навпроти його прізвища міститься нібито його підпис. Однак, звертає увагу суду на те, що його ніхто не повідомляв про скликання зборів від 09.10.2021 року, (що є порушенням п. 4.7. Статуту товариства), а також він не знав про їх проведення, не брав участі в даних зборах та не ставив свій підпис в Реєстрі членів ОСТ «Славутич» від 09.10.2021 року під номером 181.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в матерілах справи міститься реєстр членів ОСТ «Славутич» станом на 24.07.2021, який затверджений на загальних зборах ОСТ «Славутич» (протокол № 13 від 24.07.2021), відповідно до якого значиться 444 члени ОСТ «Славутич». Даний реєстр підписаний Головою ОСТ «Славутич» ОСОБА_4. та містить відбиток печаткаи ОСТ «Славутич».

Натомість, в оскаржуваному протоколу від 09.10.2021 зазначено, що загальна кількість членів ОСТ «Славутич» становить 351.

При цьому, належних та допустимих доказів виходу або виключення членів з ОСТ «Славутич» матеріали справи не містять.

Колегія суддів зазначає, що обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

З наведено слідує, що оскільки ОСОБА_1 , на час проведення оспорюваних загальних зборів не мав повноважень щодо їх скликання та проведення, крім того, позивач не був належним чином повідомлений про їх проведення, у порядку, який визначений Статутом, він не зміг реалізувати свої права на участь в управлінні садового товариства, відповідно не був ознайомлений зі змістом рішень, які були прийняті на цих зборах, що порушує право позивача як члена цього товариства.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Так, неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів є безумовним порушенням прав, які передбачені у статті 12 Закону України «Про кооперацію», оскільки до основних прав члена кооперативу відносяться право на участь у господарській діяльності товариства, а також в управлінні ним, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління товариства.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, проаналізувавши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Об`єднаного садівничого товариства «Славутич», що оформлене протоколом від 09.10.2021.

Вимога про скасування реєстраційного запису є похідною від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту в ефективний спосіб, і підлягає вирішенню в цьому провадженні. Це узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 (справа № 11-479апп18 (№ 805/4506/16-а), від 22.08.2018 у справі № 805/4505/16-а, від 16.10.2018 у справі № П/811/1296/17, від 04.06.2019 у справі № 826/4204/18, від 12.06.2019 у справі № 344/10480/16-а, від 19.09.2018 у справі № 802/4213/13-а, від 02.11.2018 у справі № 821/893/15-а, від 23.11.2018 у справі № 822/2202/16.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17 зазначено, що особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей, може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення і захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»). Спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в ЄДР є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства. Зазначена вимога має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту в ефективний спосіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи (крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб) та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Отже, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру щодо зміни керівника на підставі документів, поданих особою, яка не має на це повноважень, документів, які суперечать законам України, не відповідає принципу верховенства права, а також встановленим статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» засадам об`єктивності, достовірності та повноти.

Оскільки суд дійшов до висновку про визнання недійсним/незаконним рішення загальних зборів, то вимога щодо скасування реєстраційної дії про зміну керівника, яка проведена на підставі цього рішення, обґрунтовано задоволена судом першої інстанції.

Щодо вимоги про визнання неправомірними дій державного реєстратора, то колегія суддів не надає оцінку рішенню Господарсьокго суду Черкаської області від 04.09.2023 у зазначеній частині, оскільки рішення суду першої інстанції у вказаній вимозі було переглянуто Північним апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на підставі чого було ухвалено постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі № 925/1744/21.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянтка не подала жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2023 року у справі № 925/1744/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2023 року у справі № 925/1744/21 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №925/1744/21 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун

Дата складення повного тексту 16.04.2024 (у зв`язку із перебуванням головуючого судді Суліма В.В. з 06.04.2024 по 12.04.2024 у відрядженні)