Постанова від 16.04.2024 по справі 920/1050/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2024 р. Справа№ 920/1050/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 16.04.2024 у справі №920/1050/23 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал констракшин»

на рішення Господарського суду Сумської області від 11.12.2023, повний текст якого складений 03.01.2024,

у справі № 920/1050/23 (суддя Котельницька В.Л.)

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал констракшин»

про стягнення 279 600,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача донарахованої плати за користування вагонами в сумі 279 600,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані ним, що:

- на виконання умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 39838125/2020-001 від 10.03.2020 за залізничною накладною № 39711247 12.08.2022 зі станції Дубно Львівської залізниці відправлено 50 вагонів до станції Одеса-Порт (експ.);

- відповідно до графи 36 накладної вантажовідправнику/відповідачу нараховано плату за перевезення в сумі 2 097 000,00 грн., виходячи з того, що вказане перевезення є перевезенням у внутрішньому сполученні, проте було необхідно було застосовувати показника Vср - 82 км/добу як для вагонної відправки у експортному сполученні;

- за таких обставин відповідачу належить доплатити суму 279 600,00 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що вантаж, який перевозився за залізничною накладною № 39711247, дійсно підлягав подальшому експорту водним транспортом, проте транспортування водним транспортом здійснювалось вже не позивачем, а іншою особою та на замовлення не відповідача, а іншої особи, а відтак спірне перевезення є саме перевезенням у внутрішньому сполученні.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 11.12.2023 у справі № 920/1050/23 позов задоволений, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 279 600,00 грн. заборгованості та 4 194,00 грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що:

- за накладною від 12.08.2022 № №39711247 здійснено відправку 50 вагонів (графа 19 накладної) зерна кукурудзи насипом (графа 20 накладної) зі станції Дубно Львівської залізниці (графа 16 накладної) до станції Одеса-Порт (експ.) Одеської залізниці (графа 10 накладної), а у графі 7 накладної зазначено: «Для вивезення водним транспортом у Швейцарія». У графі 20 - «Експорт»;

- вказане свідчить про те, що матеріалами справи підтверджено, що позивачем здійснено перевезення експортного вантажу відповідача, що підтверджено графами 7 та 20 накладної від 12.08.2022 № №39711247, а відтак при розрахунку плати за використання вагонів було правомірно застосоване позивачем Vср = 82 км/добу за Таблицею 3 «Середня швидкість перевезення вагону Перевізника за одну добу (км/добу) (Vср), яка вводиться в дію з 01.08.2022», що є додатком до договору. При цьому, відповідно до пункту 1.3. Правил оформлення перевізних документів позивачем були внесенні зміни до граф 34 та 36 накладної від 12.08.2022 №39711247.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротермінал констракшин» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 11.12.2023 у справі № 920/1050/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що й суді першої інстанції додатково зауваживши на тому, що:

- у договорі про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 39838125/2020-001 від 10.03.2020 сторони домовилися про використання електронного документообігу, а накладна №39711247 від 12.08.2022 є електронним документом та підписана сторонами за допомогою ЕЦП (пункти 38 та 55 накладної). Позивачем було спочатку виготовлено друковану копію електронної накладної від 12.08.2022, на якій в подальшому були здійснені рукописні виправлення. При цьому докази внесення змін в електронну накладну від 12.08.2022 в матеріалах справи відсутні, а внесення змін в односторонньому порядку до первинних бухгалтерських документів, зокрема накладної є неправомірним, так як внесення таких змін не може бути наслідком настання для іншої сторони додаткових фінансових зобов`язань;

- позивач, як і суд першої інстанції, помилково ототожнює поняття експортний вантаж та експортне сполучення. Формулювання «експорт» в накладній № 39711247 не визначають перевезення за цією накладною як експортне сполучення. Зокрема, в графі 20 формулювання «експорт» є характеристикою самого вантажу, оскільки назва графи «Найменування вантажу», а формулювання «Для вивезення водним транспортом у Швейцария» у графі 7 накладної № 39711247 зазначено на виконання п. 2.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2024, справу № 920/1050/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1050/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 920/1050/23.

02.02.2024 від Господарського суду Сумської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал констракшин" на рішення Господарського суду Сумської області від 11.12.2023 у справі № 920/1050/23 та надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 5 032,80 грн.

14.02.2024 від скаржника до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява, до якої, зокрема, додані докази сплати судового збору у вказаному розмірі.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/845/24 від 21.02.2024 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи № 920/1050/23.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2024, справу № 920/1050/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді - Тищенко О.В., Гончаров С.А..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал констракшин» на рішення Господарського суду Сумської області від 11.12.2023 у справі № 920/1050/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді - Тищенко О.В., Гончаров С.А., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал констракшин» на рішення Господарського суду Сумської області від 11.12.2023 у справі № 920/1050/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 16.04.2024 об 11:15 год.

07.03.2024 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач, з посиланням на те, що:

- на виконання вимог умов договору та Правил оформлення перевізних документів вантажовідправником зазначено вид сполучення «Експорт», оскільки перевезення здійснювалося через морські порти України. Відповідно до п. 3.1. «Правил планування перевезень вантажів» експортні вантажі - це вантажі, які вивозяться з території України за її межі, у т.ч. через морські (річкові) порти, термінали. Тобто, не пряме міжнародне сполучення через морські порти є експортним, на яке відповідно до вимог закону оформляється накладна внутрішнього сполучення;

- електронний документообіг між перевізником та замовником передбачає оформлення документів з накладанням КЕП, якщо їх оформлення в електронній формі реалізовано в інформаційних системах перевізника та нормативно-правовими актами не встановлено обов`язковість паперового оформлення (п. 8.2 спірного договору). При цьому пункт даного Договору не виключає можливості складення документів у паперовій формі,

просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею, у відпустці розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/1594/24 від 15.04.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 920/1050/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю..

Крім того, 08.03.2024 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшла заява, в якій заявник просить надати йому можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Також 12.04.2024 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал констракшин» надійшла заява, в якій заявник просить надати йому можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал констракшин» на рішення Господарського суду Сумської області від 11.12.2023 у справі № 920/1050/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю., заяви представників Акціонерного товариства «Українська залізниця» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал констракшин» задовольнено, повідомлено учасників справи, що судове засідання в режимі відеоконференції відбудеться 16.04.2024 об 11:15 год.

15.04.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач, з посиланням на зайнятість свого представника Демчук Є.В. в іншому судовому засіданні, просить відкласти розгляд справи на іншу дату за вибором суду.

Порадившись на місці, колегія суддів не зійшла підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання про відкладення з огляду на наступне.

За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

Відтак, колегія суддів в цьому випадку не визнає поважними причини неявки у судове засідання 16.04.2024 у цій справі уповноваженого представника відповідача та зауважує відповідачу на тому, що за приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), а відтак, представником відповідача є його керівник, доказів неможливості взяти участь в судовому засіданні якого суду не надано.

Окрім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні 16.04.2024 за відсутності уповноваженого представника відповідача. Відсутність представника відповідача в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя, оскільки процесуальну позицію відповідача викладено у апеляційній скарзі, а участь представників в судовому засіданні не була визнана обов`язковою.

Близька за змістом правова позиції щодо відсутності підстав для задоволення клопотання учасника справи про відкладення розгляду справи викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/11818/18.

Станом на 16.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Під час розгляду справи позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, з наступних підстав.

Позивач (перевізник) та відповідач (замовник) на підставі поданої відповідачем позивачу в електронній формі Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладання договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 39838125/2020-001 від 10.03.2020 та Повідомлення позивача про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-39838125/2020-001 від 10.03.2020, уклали договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі Договір).

У розділі 1 Договору (тут в редакції, яка діяла станом на 10.03.2020) сторонами погоджено, що:

- предметом Договору організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою (п. 1.1);

- надання послуг за Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами,відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (п. 1.4);

- договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5);

- договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) (п. 1.6);

- договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору (п. 1.7).

- договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення Договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. Договору (п. 1.10);

- договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення Договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення (п. 12.1);

- зміни (доповнення) до Договору перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції Договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП. Зміни до Договору, в тому числі ставки плати, коефіцієнти та інші умови платежів, вступають в дію через 30 календарних днів від дня їх оприлюднення або пізніше, якщо це вказано в повідомленні про оприлюднення. Зміни до Договору, які зменшують розмір провізних платежів, ставок, коефіцієнтів та інших розрахункових величин, також можуть вступати в дію раніше ніж 30 календарних днів від дня їх оприлюднення. Зміни до Договору поширюються на всіх осіб, що приєдналися до Договору. В окремих випадках, за заявою Замовника допускається вступ в дію змін до Договору раніше, ніж визначено вище. Якщо Замовник не згоден з внесеними Перевізником змінами, він має право ініціювати внесення змін до Договору в порядку передбаченому п. 9.3. Договору або з власної ініціативи припинити дію Договору у відносинах з ним. Замовлення та / або отримання послуг та / або їх оплата за Договором засвідчує повну згоду Замовника з Договором та змінами до нього (п. 9.4).

Згідно з пунктом 3.2 Договору, тут і далі в редакції, яка діяла станом на 12.08.2022, замовник зобов`язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні перевізника (крім транспортерів Перевізника, проїзду бригад супроводження транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад), які складаються з:

1) плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;

2) компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в Додатку 1-2 до Договору. Якщо тарифна відстань за перевезення власних вагонів перевізника в порожньому стані перевищуватиме 2190 км, то плата визначається з використанням формул, наведених у пункті 2 розділу IV Збірника тарифів, за фактичну відстань та коефіцієнту, що коригує вартість за операцію руху залежно від відстані перевезення, який має значення у тарифному поясі «від 2091 км до 2190 км». Під час визначення тарифної відстані за перевезення порожніх власних вагонів Перевізника неповні кілометри округлюються до повних за загальними правилами математичного округлення.

У випадку оформлення відправки вантажу на експорт сплачуються додаткові збори, передбачені п. 5, 7 розд. ІІІ Збірника тарифів, окремо для завантаженого та порожнього вагонів;

3) плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах.

У п. 3.2.1. Договору встановлено, що розмір плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) визначається в наступному порядку:

При перевезенні по території України, як сума плати за використання вагону в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) за такими формулами:

В= Вван + Впор;

Вван = Спл х Тван ;1554337814801827

Впор = Спл х Тпор, де:

Вван - плата за використання власного вагону перевізника під час перевезення вантажу, грн./вагон;

Впор - плата за використання власного вагону перевізника під час перевезення порожнього вагону, грн./вагон;

Тван - розрахункова кількість діб у вантажному рейсі;

Тпор - розрахункова кількість діб у порожньому рейсі;

Спл - ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу, грн / вагон за добу, зазначена в Додатку 1-2 до Договору. Плата нараховується за ставками, що діють на дату приймання вантажу до перевезення.

Розрахункова кількість діб використання власного вагону перевізника у вантажному або порожньому рейсах визначається за такими формулами:

Тван = Lван/ Vср,

Тпор = Lван х Кпп/ Vср, де:

Lван - тарифна відстань перевезення вантажу, км;

Vср - середня швидкість перевезення власного вагону перевізника за одну добу (км/добу), відповідно до таблиці 3 Додатку 1-2 Договору залежно від типу рухомого складу, виду сполучення та виду відправки.

У всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округляється до повної;

Кпп - коефіцієнт порожнього пробігу, зазначено у Додатку 1-2 до Договору

У таблиці 3 Додатку 2 до Договору встановлена середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу).

Так, згідно вказаної таблиці середня швидкість перевезення власного вагону перевізника (зерновоз) за одну добу (км/добу) (Vср), у період з 01.08.2022:

- для експортного сполучення становить: вагонна/контейнерна відправка - 50 км/год.; маршрутний або контейнерний поїзд - 82 км/год.;

- для внутрішнього або імпортного сполучення становить : вагонна/контейнерна відправка - 91 км/год.; маршрутний або контейнерний поїзд - 112 км/год.

12.08.2022 згідно залізничної накладної № 39711247 зі станції Дубно Львівської залізниці відправлено 50 вагонів до станції Одеса-Порт (експ.).

Відповідно до графи 36 накладної вантажовідправнику/відповідачу нараховано плату за перевезення в сумі 2 097 000,00 грн., виходячи з того, що вказане перевезення є перевезенням у внутрішньому сполученні.

Як вказує позивач, Меморандумом від 31.05.2023 за результатами аудиту окремих бізнес процесів виробничого структурного підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» встановлено, що позивачем при нарахуванні плати за використання власних вагонів перевірників в процесі надання послуг з перевезення вантажів за період з 01.08.2022 по 28.02.2023 встановлені відхилення на суму 4 576 930,00 грн., недобір плати стався по причині того, що програмне забезпечення при автоматичному розрахунку застосовувало Vср (середня швидкість перевезення власного вагону перевізника за одну добу (км/добу)) як для внутрішнього перевезення, тоді як потрібно застосовувати Vср як для експортного перевезення.

З огляду на вказані обставини позивачем виявлено, що згідно залізничної накладної № 39711247 відправнику необхідно доплатити 279 600,00 грн.

11.08.2023 позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 11.08.2023 року № ДН-3-03/959 на суму 279 600,00 грн.

Вказана претензія відповідачем задоволена не була, з огляду на що позивач звернувся до суду з цим позовом.

Заперечення відповідач проти позову детально наведені вище.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, з чим колегія суддів погодитись не може, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 634 ЦК України визначає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 908 ЦК України, яка кореспондується із ст. 307 ГК України встановлено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Між сторонами виникли договірні відносини щодо перевезення вантажу залізничним транспортом, за наслідками якого позивач здійснив перевезення вантажу відповідача, а відповідач розрахувався із позивачем згідно перевізних документів.

Відносини залізниці з відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу регулюються Законом України «Про залізничний транспорт», за змістом статей 2, 8 якого умови та порядок організації перевезень за участю залізниць, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та іншими актами законодавства України.

Відповідно до положень ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 та Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Перевізник має право здійснити відповідне коригування лише за наявності підстав та за умови виконання ним вимог, що визначені чинним законодавством.

Отже, накладна це є первинний бухгалтерський документ засвідчений сторонами договору, який підтверджує ту чи іншу операцію, а також фіксує ціну такої послуги або товару.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»:

- імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб`єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами;

- експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб`єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про залізничний транспорт» міжнародне залізничне сполучення - перевезення пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу та пошти між Україною та іноземними державами; непряме міжнародне сполучення - перевезення між Україною та іноземними державами з переоформленням транспортного документа в процесі транспортування;

Відповідно до пункту 2.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 у разі перевезення експортно-імпортних вантажів через морські порти України не в прямому міжнародному сполученні оформлюється накладна внутрішнього сполучення. У цьому разі відправник проставляє відмітки: у графі 20 «Найменування вантажу» - «Експорт» чи «Імпорт», а в графі 7 «Заяви відправника» - для експорту зазначається «Для вивезення водним транспортом

---

»(зазначається країна призначення)», а для імпорту - «Увезено водним транспортом

---

» (зазначається країна відправлення).

Колегія суддів зазначає про те, що зазначення в графі 20 залізничної накладної «експорт» є характеристикою самого вантажу, оскільки назва графи «Найменування вантажу», а формулювання «Для вивезення водним транспортом у Швейцарія» у графі 7 накладної № 39825377 зазначено на виконання п. 2.5. Правил оформлення перевізних документів.

Як встановлено вище у п. 3.2.1 Договору встановлено, що при перевезенні по території України, як сума плати за використання вагону в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) розраховуються за формулою, яка, серед іншого враховує Vср - середню швидкість перевезення власного вагону перевізника за одну добу (км/добу), відповідно до таблиці 3 Додатку 1-2 Договору залежно від типу рухомого складу, виду сполучення та виду відправки.

У таблиці 3 Додатку 2 до Договору встановлена середня швидкість перевезення власного вагону перевізника за одну добу (км/добу) у період з 01.08.2022:

- для експортного сполучення становить: вагонна/контейнерна відправка - 50 км/год.; маршрутний або контейнерний поїзд - 82 км/год.;

- для внутрішнього або імпортного сполучення становить : вагонна/контейнерна відправка - 91 км/год.; маршрутний або контейнерний поїзд - 112 км/год.

Отже, для визначення показника Vср має значення вид сполучення, тип рухомого складу, виду сполучення та вид відправки, а характеристики вантажу на даний показник не впливають

При цьому сторонами не заперечується, що спірний вантаж перевозився у зерновозах (тип рухомого складу), зі змісту залізничної накладної № 39711247 слідує, що відправка була маршрутною (вид відправки), а перевезення здійснювалось сполученням від станції Дубно Львівської залізниці до станції Одеса-Порт, тобто сполучення здійснювалось в межах України.

Колегія суддів зауважує на тому, що формулювання «експорт» в залізничній накладній № 39711247 не визначають перевезення за цією накладною як «експортне сполучення», чим обґрунтовував свої вимоги позивач, позаяк жодних даних про перевезення вантажу останнім за межі України вказана накладна не містить.

Окремо слід зауважити і на тому, що згідно з відомостями, які містяться на сайті https://uz-cargo.com/ де позивачем оприлюднюються редакції договорів про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, слідує, що у редакції таблиці 3 Додатку 2 до Договору, яка вводиться в дію з 12.09.2022 позивачем конкретизовано середню швидкість перевезення власного вагону перевізника за одну добу (км/добу) (Vср) для експортного сполучення через сухопутні переходи (разом з портом Рені), або через морські порти (окрім порту Рені), що свідчить про те, що лише з 12.09.2022 позивачем визначено, що перевезення до морських портів є експортним перевезенням.

Оскільки, для визначення показника Vср необхідно з`ясувати саме вид сполучення, колегія суддів вважає, що перевезення спірного вантажу, виходячи з встановлених самим позивачем правил, здійснено перевізником в межах України, тобто внутрішнім сполученням, а відтак доводи позивача про необхідність застосування показника Vср, як для розрахунку вартості експортного перевезення товару за залізничною накладною № 39711247, є безпідставними.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на те, що за змістом Правил планування перевезень вантажів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.12.2022 за № 1030/7318, експортні вантажі - це вантажі, які вивозяться з території України за її межі, у т.ч. через морські (річкові) порти, термінали, так як вказані правила визначають порядок планування перевезень вантажів залізницями в усіх видах сполучень, а також обліку виконання планів, а відтак не стосуються порядку визначення плати за перевезення вантажів залізничним транспортом.

Слід окремо зауважити на тому, що внесення позивачем змін в односторонньому порядку до первинних бухгалтерських документів, зокрема накладної, є неправомірним, так як внесення таких змін покладає додатковий обов`язок щодо оплати відповідачем наданих послуг, за які останній вже здійснив розрахунок. Такі дії позивача суперечать умовам Договору перевезення та чинному законодавству України, зокрема свободи договору та недопустимості в односторонньому порядку вносити зміни в ціну договору, оскільки ціна договору є однією з істотних умов, яка визначається сторонами за домовленістю.

За таких обставин колегія суддів вважає, що правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача донарахованої плати за користування вагонами в сумі 279 600,00 грн. відсутні. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення вказаних позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мали місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення норм матеріального права, тому рішення Господарського суду Сумської області від 11.12.2023 у справі № 920/1050/23 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовляється у повному обсязі.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал констракшин» задовольняється у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з позовом та з цією апеляційною скаргою покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал констракшин» на рішення Господарського суду Сумської області від 11.12.2023 у справі № 920/1050/23 задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 11.12.2023 у справі № 920/1050/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03680; код за ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (вул. Гоголя, буд. 1, м. Львів, 79007; код за ЄДРПОУ 40081195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал констракшин» (вул. Заводська, буд. 1, смт. Степанівка, Сумський р-н, Сумська обл., 42305; код за ЄДРПОУ 39838125) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 5 032 (п`ять тисяч тридцять дві) грн. 80 коп.

4. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Сумської області.

5. Матеріали справи № 920/1050/23 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 16.04.2024.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала