Рішення

від 02.04.2024 по справі 910/18787/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.04.2024Справа № 910/18787/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркерама"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Данилюк М.Д.

Представники учасників справи:

від позивача Волосожар Г.В.;

від відповідача не з`явилися.

В судовому засіданні 02.04.2024 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 16.04.2024 року.

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2023 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркерама" (позивач) надійшла позовна заява № 02-04-411 від 30.11.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент" (відповідач) про стягнення 3 222 574,46 грн., з них: основного боргу - 2 522 316,37 грн. (два мільйони п`ятсот двадцять дві тисячі триста шістнадцять гривень 37 копійок), 3% річних - 126 821,68 грн. (сто двадцять шість тисяч вісімсот двадцять одна гривня 68 копійок) та інфляційних втрат - 573 436,41 грн. (п`ятсот сімдесят три тисячі чотириста тридцять шість гривень 41 копійка).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором поставки № 18/0308 від 17.03.2008 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/18787/23 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.01.2024 року. Крім того, вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Аргумент" за адресою: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з сигналом "Повітряна тривога", підготовче засідання, призначене на 23.01.2024 року о 15:30 не відбулося, підготовче засідання призначено на 05.03.2024 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 05.03.2024 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/18787/23 до судового розгляду по суті на 02.04.2024 року.

В судовому засіданні 02.04.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 02.04.2024 року не з`явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеркерама" (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргумент" (надалі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № 18/0308 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передавати (постачати) у власність покупця керамічну плитку глазуровану для стін і керамічну плитку для підлоги, а також фасонні деталі до плиток керамічним (товар), а покупець зобов`язується приймати товар і своєчасно оплачувати його вартість на умовах, обумовлених у цьому договорі.

Згідно з п. 1.2. договору предметом поставки є товар з найменуванням, в асортименті, за ціною та кількістю, зазначених у специфікаціях або накладних (або інших аналогічних документах), підписаних постачальником та покупцем.

Відповідно до п. 6.2. договору оплата поставленого товару здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу постачальника, якщо інше не погоджено сторонами у відповідній специфікації або у додатковій угоді.

Додатковою угодою № 3 від 26.11.2011 року внесено зміни до п. 9.1. договору та викладено його у редакції, відповідно до якої договір набуває чинності від дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2015 року. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не виявить бажання розірвати цей договір, термін дії договору продовжується автоматично на кожен наступний календарний рік.

На виконання умов договору поставки № 18/0308 від 17.03.2008 року у період з 10.01.2022 року по 15.02.2022 року позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 2 522 316,37 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними та товарно-транспортними накладними: № И0000000020 від 12.01.2022 року на суму 144 299,44 грн. (товарно-транспортна накладна № 20 від 12.01.2022 року); № И0000000036 від 13.01.2022 року на суму 92 259,83 грн. (товарно-транспортна накладна № 36 від 13.01.2022 року); № И0000000037 від 13.01.2022 року на суму 45 963,22 грн. (товарно-транспортна накладна № 36 від 13.01.2022 року); № И0000000038 від 13.01.2022 року на суму 90 491,88 грн. (товарно-транспортна накладна № 36 від 13.01.2022 року); № И0000000106 від 14.01.2022 року на суму 288 712,73 грн. (товарно-транспортна накладна № 106 від 14.01.2022 року); № И0000000178 від 18.01.2022 року на суму 62 024,70 грн. (товарно-транспортна-накладна№ 178 від 18.01.2022 року); № И0000000179 від 18.01.2022 року на суму 36 694,27 грн. (товарно-транспортна накладна № 178 від 18.01.2022 року); № И0000000180 від 18.01.2022 року на суму 133 596,25 грн. (товарно-транспортна накладна № 178 від 18.01.2022 року); № И0000000466 від 26.01.2022 року на суму 31 517,15 грн. (товарно-транспортна накладна № 466 від 26.01.2022 року); № И0000000467 від 26.01.2022 року на суму 234 010,16 грн. (товарно-транспортна накладна № 466 від 26.01.2022 року); № И0000000509 від 27.01.2022 року на суму 79 446,54 грн. (товарно-транспортна накладна № 509 від 27.01.2022 року); № И0000000537 від 28.01.2022 року на суму 98 222,74 грн. (товарно-транспортна накладна № 537 від 28.01.2022 року); № И0000000538 від 28.01.2022 року на суму 22 317,97 грн. (товарно-транспортна накладна № 537 від 28.01.2022 року); № И0000000539 від 28.01.2022 року на суму 119 168,06 грн. (товарно-транспортна накладна № 537 від 28.01.2022 року); № И0000000576 від 31.01.2022 року на суму 239 291,94 грн. (товарно-транспортна накладна № 575 від 31.01.2022 року); № И0000000577 від 31.01.2022 року на суму 11 410,50 грн. (товарно-транспортна накладна № 575 від 31.01.2022 року); № И0000000608 від 01.02.2022 року на суму 158 140,61 грн. (товарно-транспортна накладна № 608 від 01.02.2022 року); № И0000000857 від 10.02.2022 року на суму 203 059,33 грн. (товарно-транспортна накладна № 857 від 10.02.2022 року); № И0000000858 від 10.02.2022 року на суму 14 045,39 грн. (товарно-транспортна накладна № 857 від 10.02.2022 року); № И0000000859 від 10.02.2022 року на суму 53 224,13 грн. (товарно-транспортна накладна № 857 від 10.02.2022 року); № И0000000987 від 11.02.2022 року на суму 25 763,81 грн. (товарно-транспортна накладна № 986 від 11.02.2022 року); № И0000000988 від 11.02.2022 року на суму 111 670,19 грн. (товарно-транспортна накладна № 986 від 11.02.2022 року); № И0000000989 від 11.02.2022 року на суму 18 787,68 грн. (товарно-транспортна накладна № 986 від 11.02.2022 року); № И0000001044 від 15.02.2022 року на суму 113 255,47 грн. (товарно-транспортна накладна № 1044 від 15.02.2022 року); № И0000001045 від 15.02.2022 року на суму 95 522,15 грн. (товарно-транспортна накладна № 1044 від 15.02.2022 року). Товар за якістю та кількістю прийнятий відповідачем без заперечень, про що свідчать підписи сторін на цих видаткових накладних та товарно-транспортних накладних.

Як зазначає позивач, за отриманий товар відповідач не розрахувався, відтак заборгованість за поставлений, але неоплачений товар становить 2 522 316,37 грн. При цьому позивач вказує, що заборгованість за товар згідно видаткової накладної № И0000000020 від 12.01.2022 року становить 143 719,67 грн., оскільки в рахунок погашення заборгованості за цією видатковою накладною було враховано залишок/переплату у сумі 579,77 грн. за платіжною інструкцією № 494 від 21.02.2022 року.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, грошового зобов`язання з оплати поставленого за договором поставки № 18/0308 від 17.03.2008 року товару, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність у відповідача заборгованості у розмірі 2 522 316,37 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати товару 3% річних у розмірі 126 821,68 грн. та інфляційні втрати у розмірі 573 436,41 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як вже було встановлено судом вище, на виконання умов договору поставки № 18/0308 від 17.03.2008 року у період з 10.01.2022 року по 15.02.2022 року позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 2 522 316,37 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними та товарно-транспортними накладними: № И0000000020 від 12.01.2022 року на суму 144 299,44 грн. (товарно-транспортна накладна № 20 від 12.01.2022 року); № И0000000036 від 13.01.2022 року на суму 92 259,83 грн. (товарно-транспортна накладна № 36 від 13.01.2022 року); № И0000000037 від 13.01.2022 року на суму 45 963,22 грн. (товарно-транспортна накладна № 36 від 13.01.2022 року); № И0000000038 від 13.01.2022 року на суму 90 491,88 грн. (товарно-транспортна накладна № 36 від 13.01.2022 року); № И0000000106 від 14.01.2022 року на суму 288 712,73 грн. (товарно-транспортна накладна № 106 від 14.01.2022 року); № И0000000178 від 18.01.2022 року на суму 62 024,70 грн. (товарно-транспортна-накладна№ 178 від 18.01.2022 року); № И0000000179 від 18.01.2022 року на суму 36 694,27 грн. (товарно-транспортна накладна № 178 від 18.01.2022 року); № И0000000180 від 18.01.2022 року на суму 133 596,25 грн. (товарно-транспортна накладна № 178 від 18.01.2022 року); № И0000000466 від 26.01.2022 року на суму 31 517,15 грн. (товарно-транспортна накладна № 466 від 26.01.2022 року); № И0000000467 від 26.01.2022 року на суму 234 010,16 грн. (товарно-транспортна накладна № 466 від 26.01.2022 року); № И0000000509 від 27.01.2022 року на суму 79 446,54 грн. (товарно-транспортна накладна № 509 від 27.01.2022 року); № И0000000537 від 28.01.2022 року на суму 98 222,74 грн. (товарно-транспортна накладна № 537 від 28.01.2022 року); № И0000000538 від 28.01.2022 року на суму 22 317,97 грн. (товарно-транспортна накладна № 537 від 28.01.2022 року); № И0000000539 від 28.01.2022 року на суму 119 168,06 грн. (товарно-транспортна накладна № 537 від 28.01.2022 року); № И0000000576 від 31.01.2022 року на суму 239 291,94 грн. (товарно-транспортна накладна № 575 від 31.01.2022 року); № И0000000577 від 31.01.2022 року на суму 11 410,50 грн. (товарно-транспортна накладна № 575 від 31.01.2022 року); № И0000000608 від 01.02.2022 року на суму 158 140,61 грн. (товарно-транспортна накладна № 608 від 01.02.2022 року); № И0000000857 від 10.02.2022 року на суму 203 059,33 грн. (товарно-транспортна накладна № 857 від 10.02.2022 року); № И0000000858 від 10.02.2022 року на суму 14 045,39 грн. (товарно-транспортна накладна № 857 від 10.02.2022 року); № И0000000859 від 10.02.2022 року на суму 53 224,13 грн. (товарно-транспортна накладна № 857 від 10.02.2022 року); № И0000000987 від 11.02.2022 року на суму 25 763,81 грн. (товарно-транспортна накладна № 986 від 11.02.2022 року); № И0000000988 від 11.02.2022 року на суму 111 670,19 грн. (товарно-транспортна накладна № 986 від 11.02.2022 року); № И0000000989 від 11.02.2022 року на суму 18 787,68 грн. (товарно-транспортна накладна № 986 від 11.02.2022 року); № И0000001044 від 15.02.2022 року на суму 113 255,47 грн. (товарно-транспортна накладна № 1044 від 15.02.2022 року); № И0000001045 від 15.02.2022 року на суму 95 522,15 грн. (товарно-транспортна накладна № 1044 від 15.02.2022 року).

Зазначені видаткові накладні та товарно-транспортні накладні містять найменування юридичних осіб, підписи сторін, найменування товару, його кількість, вартість та інші необхідні реквізити, тобто відповідають вимогам законодавства та є у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинними бухгалтерськими документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Видаткові накладні та товарно-транспортні накладні зі сторони відповідача підписані без жодних зауважень щодо асортименту, комплектності, кількості і якості поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 6.2. договору оплата поставленого товару здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу постачальника, якщо інше не погоджено сторонами у відповідній специфікації або у додатковій угоді.

Отже, виходячи з умов п. 6.2. договору строк оплати товару є таким, що настав.

Станом на момент звернення до суду з даним позовом за отриманий товар відповідач не розрахувався, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 2 522 316,37 грн.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 2 522 316,37 грн. та настання строку виконання обов`язку щодо сплати не були спростовані відповідачем.

При цьому, за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Крім того, суд зазначає, що право позивача на отримання грошових коштів за поставлений товар, прийнятий відповідачем без заперечень та зауважень, підлягає реалізації і захисту, оскільки укладений між сторонами договір є дійсним і обов`язковим для виконання сторонами, а отже, в силу приписів статей 204, 629 Цивільного кодексу України, породжує для його сторін відповідні права та обов`язки.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки № 18/0308 від 17.03.2008 року у розмірі 2 522 316,37 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 126 821,68 грн. та інфляційні втрати у розмірі 573 436,41 грн. за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, в межах заявленого позивачем періоду, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, відтак, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, за розрахунком позивача, становить 573 436,41 грн.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, відтак, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, за розрахунком позивача, становить 126 821,68 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 48 338,62 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент" (ідентифікаційний код 23760601, адреса: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркерама" (ідентифікаційний код 33184723, адреса: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт. Слобожанське (пн), вул. Байкальська, 2Б) грошові кошти: основного боргу - 2 522 316,37 грн. (два мільйони п`ятсот двадцять дві тисячі триста шістнадцять гривень 37 копійок), 3% річних - 126 821,68 грн. (сто двадцять шість тисяч вісімсот двадцять одна гривня 68 копійок), інфляційних втрат - 573 436,41 грн. (п`ятсот сімдесят три тисячі чотириста тридцять шість гривень 41 копійка) та судовий збір - 48 338,62 грн. (сорок вісім тисяч триста тридцять вісім гривень 62 копійки).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.04.2024р.

Суддя О.В. Котков