Рішення

від 11.04.2024 по справі 912/452/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 рокуСправа № 912/452/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засідання за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Олександрійської міської ради Кіровоградської області (пр. Соборний, 59, м. Олександрія, Кіровоградської області, 28000)

до Фізичної особи-підприємця Забужиної Світлани Давидівни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 247 689,52 грн,

секретар судового засідання - Безчасна Н.Г.

представники сторін участі в судовому засіданні не брали,

у судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення, без проголошення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Олександрійської міської ради Кіровоградської області до Фізичної особи-підприємця Забужиної Світлани Давидівни про стягнення 247 689,52 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог Олександрійська міська рада зазначила, що у зв`язку із не укладенням договору оренди земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно, що належить відповідачу, з Фізичної особи-підприємця Забужиної Світлани Давидівни підлягає стягненню заборгованість за користування земельною ділянкою.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 26.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 21.03.2024.

18.03.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі. Відповідач у просить суд закрити провадження у справі в зв`язку із тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Відповідач зазначає, що власником нерухомого майна є фізичні особи - Забужина С.Д. та ОСОБА_2 . Як зазначено у поданому клопотанні, Забужина С.Д. планує використовувати своє майно як фізична особа і за законом має право отримати в оренду земельну ділянку як фізична особа. 28 вересня 2018 року Забужиною С.Д. та ОСОБА_2 подано до Олександрійської міської ради відповідну заяву з проханням визначення поштових адрес та надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під нерухомим майном. До цього часу Олександрійською міською радою не прийнято рішення про передачу в оренду земельної ділянки громадянам Забужиній С.Д. та ОСОБА_2 . За таких обставин відповідач просить суд закрити провадження у справі в зв`язку із тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

21.03.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 11.04.2024.

27.03.2024 до суду надійшло пояснення позивача щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі, в якому зазначено про наступне.

Пунктом 1 ст. 320 ЦК України визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи (ч. 1 ст. 325 ЦК України). Фізичні особи можуть бути власниками будь-якою майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ч. 2 ст. 325 ЦК України).

Суб`єктами господарювання визнаються, зокрема, громадяни України, іноземні та особи без громадянства, які зареєстровані відповідно до закону як підприємці, та здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукуність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством (стаття 55 ГК України).

За зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, фізична особа - підприємець відповідає усім своїм майном, крім майна, па яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (ст. 52 ЦК України).

Учасниками цивільних відносин та суб`єктами права власності є фізичні особи (частина перша ст. 2 та ч. 1ст. 318 ЦК України). Проте ЦК України окремо не визначає такий суб`єкт права власності, як фізична особа - підприємець, набуття такого статусу дозволяє лише здійснювати господарську діяльність.

Тобто, чинне законодавство не виділяє такою суб`єкт права власності як фізична особа - підприємець та не містить норм щодо права власності фізичної особи - підприємця. Законодавство лише встановлює, що фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Отже, суб`єктом права власності визначається саме фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, що не може перебувати у власності фізичної особи. При цьому, правовий статус фізичної особи - підприємця не впливає на правовий режим майна, що перебуває у його власності.

Таким чином, нерухоме майно має реєструватися за фізичною особою.

Водночас, застосовуючи норми процесуального права до спірних правовідносин, які виникли між Олександрійською міської радою та ФОП Забужиною С.Д., позивач звертає увагу господарського суду на те, що згідно з Інформаційною довідкою з Державною реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.02.2024 № 365359548, відповідач є власником об`єкта нерухомого майна (спільна часткова власність), а саме: комплексу виробничих будівель та споруд, що розташований за адресою: м. Олександрія, Нововопразьке шосе, буд. 157, складовими частинами якою є, в тому числі, цех № 4, цех № 7, цех № 5, цех № 6, розподільний пункт (літ. Д), цех по ремонту обладнання (літ. Е), овочесховище (літ. З), малярний цех (літ. Л), термічна дільниця (літ. Р) тощо.

Згідно з Витягом з Державного земельною кадастру про земельну ділянку від 12.02.2024 № НВ-0000330982024 земельна ділянка, загальною площею 2,7617 га, кадастровий номер 3510300000:09:380:0019 в м. Олександрії, на якій розташований об`єкт нерухомого майна (комплекс виробничих будівель та споруд), власником якого є відповідач (спільна часткова власність), має цільове призначення: 11.02 "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель га споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості".

Згідно з інформацією з Єдиною державною реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Відповідач (фізична особа - підприємець Забужина Світлана Давидівна) зареєстрований як суб`єкті господарювання фізична особа підприємець, види діяльності: 68.20 "Надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна". 21.03.2024 робочою групою з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 (перейменовано на Новопразьке шосе згідно з розпорядженням голови Кіровоградської ОДА від 19.05.2016 № 216-р) здійснюють господарську діяльність наступні суб`єкти господарювання: ФОП Тимошенко О.В., ПП "Будпостач", ПП "Ферумбуденерго" тощо.

Тобто, Відповідач як власник нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Олександрія, Новопразьке шосе, буд. 157, надає в оренду вище вказаним суб`єктам господарювання виробничі будівлі та споруди відповідно до зареєстрованого як фізична особи - підприємець виду діяльності: 68.20 "Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна".

З вище викладеного вбачається, що: 1) спір між сторонами виник щодо фактичною користування Відповідачем земельною ділянкою без укладеного договору оренди, яка має цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02); 2) відповідач є власником об`єкта нерухомого майна комплексу виробничих будівель та споруд (спільна часткова власність), які розміщені на спірній земельній ділянці, а не об`єктів житлової нерухомості; 3) відповідач, в установленому законом порядку, зареєстрований як суб`єкт господарювання фізична особа- підприємець, місцезнаходження: АДРЕСА_3 вид діяльності: 68.20 "Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна"; 4) набуття Відповідачем права власності на нерухоме майно як фізичною особою є таким, що відповідає положенням ЦК України.

Таким чином, в силу приписів ч. 2 ст. 5, п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України спір який виник між Олександрійської міською радою та ФОП Забужиною С.Д. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:09:380:0019, загальною площею 2,7617 га, АДРЕСА_4 , належить розглядати в порядку господарського судочинства - Господарським судом Кіровоградської області.

Отже, клопотання відповідача про закриття провадження у даній справі задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач зазначає, що використання нерухомого майна, яке належить Забужиній С.Д. не використовується нею як фізичною особою, а використовується у господарській діяльності ФОП Забужиною С.Д., що встановлено в рішенні Господарського суду Кіровоградської області від 31 травня 2023 року у справі № 912/530/23.

11.04.2024 представники позивача та відповідача участі в судовому засіданні не брали.

Судом вчинені всі належні дії для повідомлення позивача та відповідача про призначене судове засідання - ухвала-повідомлення 21.03.2024 направлена сторонам через систему "Електронний суд", отримання якої, підтверджується довідками про доставку електронного листа. З огляду на наведене, сторони вважаються повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представників сторін у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 11.04.2024 за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відзив на позов відповідач не подав.

У судовому засіданні 11.04.2024 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 365359548 від 12.02.2024, Забужина Світлана Давидівна є власником об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 115240235103, а саме: 7/200, 9/400, 47/1000, 1/200, 1/500, 7/4000, 1/800, 1/40, 1/400, 3/100, 9/250, 7/100, 47/500, 1/400, 7/2000, 1/200, 1/100, 9/200, 1/20,1/250, 1/40, 1/100 та 3/50 часток комплексу виробничих будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 (спільна часткова власність) (а.с. 15-26). Тобто, Забужина Світлана Давидівна є власником об`єкта нерухомого майна, який складається з 587/1000 частки комплексу виробничих будівель та споруд, що розташований за адресою: Новопразьке шосе, буд. 157, м. Олександрія ( 7/200+ 9/400+47/1000+1/200+1/500+7/4000+1/800+1/40+1/400+3/100+9/250+7/100+47/500+1/400+7/2000+1/200+1/100+9/200+1/20+1/250+1/40+1/100+3/50).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VІ, який набрав чинності з 1 січня 2013 року визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" та з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Приписами ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.02.2024 №НВ-0000330982024, 18.01.2022 Відділом в Кременецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопольській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:09:380:0019, площею 2,7617 га в Державному земельному кадастрі, місце розташування м. Олександрія, Новопразьке шосе, 157 (а.с. 28-33 з об.).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.02.2024 № 365360072, 14.06.2022 державним реєстратором Олександрійської міської ради Шинкаренко І.П., зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3510300000:09:380:0019, площею 2,7617 га в особі Олександрійської міської ради (а.с. 27).

Тобто, земельна ділянка з кадастровим номером 3510300000:09:380:0019, площею 2,7617 га по Новопразьке шосе, буд. 157, м. Олександрія, форма власності - комунальна, власник - Олександрійська міська рада, ЄДРПОУ 33423535, є сформованою як об`єкт цивільних прав з дати та часу державної реєстрації: 14.06.2022 15:54:14.

Згідно з Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 09.03.2024 № НВ-9914463272023, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:09:380:0019, загальною площею 2,7617 га за адресою Новопразьке шосе, 157 в м. Олександрії (за 2023 рік) становить 14 526 622,46 грн (а.с. 40).

Згідно з Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 12.02.2024 № НВ-9926165022024, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:09:380:0019, загальною площею 2,7617 га за адресою Новопразьке шосе, 157 в м. Олександрії (на 2024 рік) становить 15 273 049,70 грн (а.с. 41).

За вимогами Олександрійської міськради, з моменту набуття права власності і по даний час, ФОП Забужина С.Д. як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:09:380:0019, загальною площею 2,7617 га, за адресою: м. Олександрія, Новопразьке шосе, 157, користується вказаною земельною ділянкою без передбаченого чинним законодавством договору оренди земельної ділянки, та, відмовляючись у досудовому порядку укласти відповідний договір оренди земельної ділянки, не сплачує передбачену чинним законодавством плату за користування земельною ділянкою. ФОП Забужина С.Д. порушує права власника в особі Олександрійської міської ради щодо отримання орендної плати за користування земельною ділянкою, що призвело до безпідставного збереження грошових коштів у розмірі орендної плати в сумі 247 689,52 грн за період з 16.03.2023 по 29.02.2024 та порушення норми ст. 1212 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, Олександрійська міська рада зазначає про наявність достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з ФОП Забужиної Світлани Давидівни на користь Олександрійської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 247 689,52 грн.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Нормами ст. 13, 14 Конституції України визначено, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади. Земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Суб`єктами права на землі комунальної власності, згідно зі ст. 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.

Господарськими судами вже розглядався спір між Олександрійської міської радою та ФОП Забужиною С.Д. з приводу користування Відповідачем спірною земельною ділянкою без укладеного договору оренди.

Так, згідно з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2023 у справі № 912/530/23, з ФОП Забужиної С.Д. на користь Олександрійської міської ради стягнуто безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плат в сумі 121 471,40 грн. (розрахунковий період з 18.01.2022 по 15.03.2023). Розрахунковий період у справі № 912/452/24 - 16.03.2023 по 29.02.2024.

Вказана постанова та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31 травня 2023 року у справі № 912/530/23 залишені без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2024 в частині стягнення орендної плати.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може 6ути поставлено під сумнів (Рішення Суду у справах Sovtransavio Holding v Ukraine по 48553 99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine Tyumen v Ukraine 22603/02. §§42 та 60, від 22.11.2007).

Відповідно до пунктів 33. 34 рішення Європейської о суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їх рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії", п. 61).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторно розгляду та винесення нового рішення у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть Преюдиція полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

З урахуванням викладеного та положень ч. 4 ст. 75 ГПК України на даний час відсутні підстави для повторного доказування зазначених обставин, встановлених щодо ФОП Забужиної С.Д., адже їх існування підтверджує судове рішення у спорі, яке не може бути поставлене під сумнів (переоцінка даних фактів буде свідчити про поставлення під сумнів судового рішення у справі № 912/530/23, що є недопустимим).

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.05.2023 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2023 у справі № 912/530/23 встановлено наступне: " Забужина С.Д. зареєстрована в ЄДР в статусі фізичної особи - підприємця з 04.02.2013 та продовжує перебувати у вказаному статусі, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Майно, яке набуто у власність Забужиною С.Д. є нежитловим і складається з часток комплексу виробничих будівель та споруд.

Земельна ділянка, на якій розташовано вказане нерухоме майно, має цільове призначення: 11.02. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствам переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

За ч. 2 ст. 325 ЦК України фізичні ти юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Отже, чинне законодавство не виділяє такого суб`єкта права власності як фізична особа-підприємець та не містить норм щодо права власності фізичної особи-підприємця. Законодавство лише встановлює, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Таким чином, суб`єктом права власності визнається саме фізична особи, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, що не може перебувати у власності фізичної особи.

Разом з цим, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (ч.1 ст. 320 ЦК України).

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями).

Суб`єктами господарювання визнаються, зокрема, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані відповідно до закону як підприємці, та здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством (ст. 55 ГК України).

Матеріали справи не містять доказів, що майно і земельна ділянки використовуються Забужиною С.Д. саме як фізичною особою.

За вказаних обставин господарський суд вважає доведеною участь відповідача у спірних взаємовідносинах саме, як фізична особи-підприємець".

Встановлені господарськими судами у справі № 912/530/23 обставини щодо правового статусу відповідача у спірних правовідносинах щодо користування земельною ділянкою не змінилися під час розгляду справи № 912/452/24 (доказів протилежного відповідачем не надано).

Як встановлено судом, з 18.01.2022 відповідач належним чином не оформив право користування земельною ділянкою за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Невського, 34, на якій перебувають будівлі та споруди, які є власністю останнього, та не уклав з Олександрійською міською радою відповідного договору оренди.

Даної обставини відповідач у справі не заперечив.

Відповідно до положень ст. 206 ЗК України та ст. 288 ПК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (правовий висновок сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (правовий висновок сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13).

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи ч. 2 ст. 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц. від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17. від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17. постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17. від 21.01.2019 у справі №902/794/17. від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17. від 12.03.2019 у справі 916/2948/17. від 09.04.2019 у справі № 922/652/18.

З аналізу змісту норм ст. 1212-1214 ЦК України, абз. 4 ч. 1 ст. 144, абз. 5 ч. 1 ст. 174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Також, суд приймає такі доводи позивача.

Відповідач зберіг майно - кошти у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3510300000:09:380:0019, загальною площею 2,7617 га по Новопразьке шосе, буд. 157, м. Олександрія. Збереження (заощадження) такого майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття останнім права власності на будівлі і споруди, розташовані за адресою: Новопразьке шосе, буд. 157, м. Олександрія.

Це є проявом правової природи нерухомого майна. Набуті відповідачем будівлі та споруди будучи згідно зі ст. 181 ЦК України нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) є органічно і нерозривно пов`язаною з цією земельною ділянкою. Тому передача відповідачеві права власності на будівлі та споруди автоматично призвела до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці будівлі та споруди.

Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

Правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно зі ст. 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

Відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Земельна ділянка з кадастровим номером 3510300000:09:380:0019, загальною площею 2,7617 га по Новопразьке шосе, буд. 157, м. Олександрія, на якій розташований належний відповідачу об`єкт нерухомості, належить до земель комунальної власності Олександрійської територіальної громади в особі Олександрійської міської ради. Згідно зі ст. 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є Олександрійська територіальна громада в особі Олександрійської міської ради.

Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною, в тому числі, в практиці визначення Європейського суду з прав людини.

Податковим кодексом України визначено, що оренда плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Розмір доходу відповідача у період з 16.03.2023 по 29.02.2024 розраховано Олександрійською міською радою як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, виходячи з такого.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема комунальної власності. Крім того, за змістом абз. 1 п. 289.1 ПК України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 даного Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з рішенням Олександрійської міської ради від 12.05.2023 № 609 "Про місцеві податки і збори", яке введено в дію з 12.05.2023, в таблиці 1.1 "Ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної форми власності на території Олександрійської територіальної громади" визначено, що ставка податку (орендної плати) за земельні ділянки з цільовим призначенням 11.02 "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості" встановлюється у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 43-46 з об.).

Позивачем наведено такий розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати:

1) з 16.03.2023 по 31.03.2023: 14526622,46 грн х 587/1000 х 3% : 12 х 16/31 = 11002,75 грн, де - 14526622,46 грн нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:09:380:0019, загальною площею 2,7617 га по Новопразькому шосе, буд. 157 в м. Олександрії; 587/1000- частка комплексу виробничих будівель та споруд, власником яких є Відповідач, 3% - орендна ставка, 16/31 - 16 (шістнадцять) календарних днів за які нараховувалася орендна плата за користування земельною ділянкою;

2) з 01.04.2023 по 31.12.2023: 14526622,46 грн х 587/1000 х 3% : 12 х 9/12 = 191 860,37 грн, де - 14526622,46 грн нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:09:380:0019, загальною площею 2,7617 га по Новопразькому шосе, буд. 157 в м. Олександрії; 587/1000- частка комплексу виробничих будівель та споруд, власником яких є Відповідач, 3% - орендна ставка; 9/12 - 9 (Дев`ять) календарних місяців за які нараховувалася орендна плата;

3) з 01.01.2024 по 29.02.2024: 15273049,70 грн х 587/1000 х 3% х 2/12 = 44826,40 грн, де - 15273049,70 грн нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:09:380:0019, загальною площею 2,7617 га по Новопразькому шосе, буд. 157 в м. Олександрії; 587/1000- частка комплексу виробничих будівель та споруд, власником яких є Відповідач, 3% - орендна ставка; 2/12 - 2 (два) календарних місяці за які нараховувалася орендна плата.

Таким чином, розмір безпідставно збережених коштів Відповідачем у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3510300000:09:380:0019, загальною площею 2,7617 га по АДРЕСА_4 , за період з 16.03.2023 по 29.02.2024 становить 247 689,52 грн (11002,75 грн +191 860,37 грн + 44826,40 грн).

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що він є правильними та здійсненим на підставі Земельного кодексу України та Податкового кодексу України. Контррозрахунок відповідач не подав.

Враховуючи вище наведене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність правових підстав для його задоволення.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Забужиної Світлани Давидівни, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Олександрійської міської ради Кіровоградської області (пр. Соборний, 59, м. Олександрія, Кіровоградської області, 28000, 33423535) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у розмірі 247 689,52 грн, а також 3 715,34 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати сторонам через систему "Електронний суд".

Повне рішення складено 16.04.2024.

Суддя М.С. Глушков