Рішення

від 04.04.2024 по справі 916/4671/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4671/23Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Фельдман О.А.,

від відповідача: Глушко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕЖБУД" до відповідача: Савранської селищної ради Одеської області про стягнення 1834724,83 грн заборгованості,

зазначає наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМЕЖБУД" (далі ТОВ "УКРМЕЖБУД", Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Савранської селищної ради Одеської області (далі Рада, Відповідач) 1834724,83 грн заборгованості, з яких 1494906,88 грн основного боргу, 186351,41 грн пені, 47796,06 грн відсотків річних та 105670,48 грн інфляційних нарахувань, у зв`язку із неналежним виконанням взятих на себе за умовами укладеного 17.12.2021 р. договору підряду № 79 зобов`язань в частині своєчасної та остаточної оплати вартості виконаних робіт.

Окрім заявлених до стягнення 1834724,83 грн заборгованості, ТОВ "УКРМЕЖБУД" просить стягнути з Ради 27520,87 грн сплаченого судового збору та 50000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2023 р. позовній заяві ТОВ "УКРМЕЖБУД" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/4671/23 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для її розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 р. прийнято позовну заяву ТОВ "УКРМЕЖБУД" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4671/23, ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.11.2023 р.

20.11.2023 р. Рада звернулась до господарського суду із заявою про відкладення призначеного підготовчого засідання та продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, мотивовану проведенням слідчими Головного управління Національної поліції в Одеській області досудового розслідування, в межах якого надано дозволи на проведення обшуку та тимчасовий доступ до оригіналів документів, котрі перебували у володінні Ради, серед яких відповідні документи по взаємовідносинам із Позивачем.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 р. на підставі статей 119,165 ГПК України з метою дотримання принципів диспозитивності, змагальності, рівності перед законом та судом продовжено Раді строк до 15.12.2023 р. для подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 р. відкладено підготовче засідання на 19.12.2023 р.

16.12.2023 р. Радою реалізовано право на представлення відзиву на позовну заяву за допомогою системи «Електронний суд», в якому просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог. Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову посилається на те, що відсутні затвердженні бюджетні асигнування, у зв`язку із чим договір є недійсним в силу приписів статті 48 Бюджетного кодексу України, у той же час умови договору передбачають обов`язкову наявність бюджетного фінансування; те, що Позивачем не виконано взяті на себе за договором зобов`язання та не здійснено відповідні роботи, що встановлено Південним офісом Держаудитслужби в ході державного фінансового аудиту. При цьому доводить до відома суду, що директора ТОВ "УКРМЕЖБУД" на підставі ухвали Одеського апеляційного суду 24.11.2022 р. взято під варту в залі суду, відтак останній не мав можливості підписати додану до позовної заяви додаткову угоду № 2 до договору підряду, датовану 30.12.2022 р.; те, що в силу приписів пункту 5 частини 1 статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» договір підряду є нікчемним, оскільки предмет договору відповідає виконанню електромонтажних робіт, а не підрядним роботам.

Додатково посилається на те, що за версією слідства у досудовому розслідуванні колишній голова Ради та директор ТОВ "УКРМЕЖБУД" за попередньою згодою, з метою заволодіння бюджетними коштами укладено, в т.ч. договір підряду № 79, у зв`язку із чим Рада звернулась із клопотанням про визнання її потерпілим.

Просить поновити строк для подачі відзиву, оскільки 15.12.2023 р. внаслідок технічних причин не працював «Електронний суд».

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 19.12.2023 р. на підставі статей 119,165 ГПК України з метою дотримання принципів диспозитивності, змагальності, рівності перед законом поновлено Раді строк для подачі відзиву на позовну заяву, долучено його до матеріалів справи та прийнято до розгляду; продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.01.2024 р.

08.01.2024 р. ТОВ "УКРМЕЖБУД" реалізовано право на подачу відповіді на відзив, в якій зазначає про проведену 23.11.2021 р. процедуру закупівлі UA-2021-11-23-003872-b, за результатами якої з Позивачем як єдиним учасником та переможцем укладено відповідний договір підряду № 79; те, що обов`язок виконати відповідні роботи за договором не пов`язаний із повідомленнями Ради про резервування договірної суми для подальшої оплати; те, що оплата робіт здійснюється після їх виконання, що передбачає підписання Радою наданих документів або надання заперечень, та подальше оформлення документів для фінансування виконаного обсягу робіт; те, що станом на час розміщення оголошення Позивач не був обізнаний про алгоритм фінансування робіт, у той же час рішенням Одеської обласної ради від 24.12.2020 р. № 43-VІІІ «Про обласний бюджет Одеської області на 2021 р.» передбачено субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансову забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вилиць і доріг комунальної власності у населених пунктах на загальну суму 757267000,00 грн; те, що органом Держаудитслужби не було організовано та проведено дослідження об`єкту проведення робіт, у той же час за відсутності в бухгалтерії Відповідача підписаних актів форми КБ-2в та КБ-3 відсутні підстави вважати роботи виконаними для цілей бухгалтерського обліку.

16.01.2024 р. Радою представлено клопотання про витребування в порядку частини 6 статті 91 ГПК України оригіналів додаткової угоди № 2 від 30.12.2022 р. до договору підряду, разом із додатками № 3 та № 4.

17.01.2024 р. Радою представлено заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що договірні зобов`язання за договором виникають відповідно до вимог статті 48 БК України, те, що Держаудитслужба в процесі проведення аудиту проводить перевірку фактичної наявності відповідних цінностей; те, що директор Відповідача не мав можливості підписати додаткову угоду № 2 до договору, оскільки перебував під вартою; те, що договір підряду є нікчемним в силу приписів пункту 5 частини 1 статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі».

Призначене на 18.01.2024 р. судове засідання не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у місті Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.01.2024 р. призначено підготовче засідання на 01.02.2024 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.02.2024 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.02.2024 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2024 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 29.02.2024 р.

21.02.2024 р. ТОВ "УКРМЕЖБУД" представлено письмові пояснення стосовно клопотання Ради про витребування доказів, в яких повідомляє про відсутність можливості представити відповідні оригінали документів, у зв`язку з їх вилученням під час обшуку, у той же час зазначає, що скановані копії відповідних документів розміщено на веб-порталі (https://prozorro.gov.ua), що свідчить про їх наявність як у Позивача, так і у Відповідача.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 р. відмовлено у задоволенні клопотання Ради про витребування оригіналів документів у зв`язку з їх відсутністю у Позивача, що підтверджено останнім. Окрім того, відповідні документи наявні у відкритому доступі на веб-порталі (https://prozorro.gov.ua).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.03.2024 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2024 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 04.04.2024 р.

Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно із приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кузнецов та інші проти Російської Федерації зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України, Проніна проти України), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищенаведене, з метою дотримання принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності сторін перед законом та судом, а також з метою надання можливості учасникам реалізувати права на викладення позиції у справі, виступу зі вступними словами, важливість справи для сторін та з огляду на об`єктивні чинники, які позбавляли можливості проводити засідання суду, господарським судом здійснювався розгляд справи в межах розумного строку.

Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено право участі представникам сторін в засіданнях суду в режимі відеоконференції після звернення із відповідними клопотанням.

В процесі розгляд справи представник ТОВ "УКРМЕЖБУД" підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, представник Ради натомість заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог та наполягав на відмові у задоволенні позову.

04.04.2024 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

Радою на веб-сайті https://prozorro.gov.ua/ розміщено оголошення про проведення спрощеної/допорогової закупівлі UA-2021-11-23-003872-b, за яким назва предмета закупівлі Капітальний ремонт. Благоустрій території вулиць Першотравнева, Острівна, Лермонтова, Соборна, Крилова, Крупської, Боровіцького, Пушкіна, Виноградна в смт. Саврань Савранської селищ; Місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг 66200, Україна, Одеська область, смт Саврань, окремі ділянки вулиць Першотравнева, Острівна, Лермонтова, Соборна, Крилова, Крупської, Боровіцького, Пушкіна, Виноградна; Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг до 31 грудня 2021; тип оплати післяоплата у розмірі 100% протягом 10 днів; джерело фінансування закупівлі Державний бюджет України у сумі 1495018,40 грн.

17.12.2021 р. Радою опубліковано звіт про результати проведеної процедури закупівлі UA-2021-11-23-003872-b, відповідно до якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю ТОВ "УКРМЕЖБУД".

17.12.2021 р. між Радою (Замовник) та ТОВ "УКРМЕЖБУД" (Підрядник) укладено договір підряду № 79 (Договір), за умовами пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов`язується своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи з капітального ремонту (Роботи) «Капітальний ремонт. Благоустрій території вулиць Першотравнева, Острівна, Лєрмонтова, Соборна, Крилева, Крупської, Боровіцького, Пушкіна, Виноградна в смт. Саврапь Савранської селищної ради Подільського району Одеської області» (код ДК 021:2015:45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи) (об`єкт), а Замовник зобов`язується прийняти їх та оплатити.

Склад та обсяги Робіт, що є предметом Договору, визначаються на підставі проектно-кошторисної документації (пункт 1.2).

Адреса розташування об`єкта: окремі ділянки вулиць Першотравнева, Острівна, Лєрмонтова, Соборна, Крилова, Крупської, Боровіцького, Пушкіна, Виноградна в смт. Саврань Савранської селищної ради Подільського району Одеської області (пункт 1.3).

Виконання робіт здійснюється Підрядником відповідно до Календарного графіку виконання робіт (Додаток № 4), який є невід`ємною частиною Договору. Основні параметри, склад та обсяги робіт визначаються проектно-кошторисною документацією, у кількості та за цінами, у відповідності зі Зведеним кошторисним розрахунком вартості об`єкта будівництва та Договірною ціною (Додаток № 2), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані будівельні роботи у відповідності до Протоколу погодження договірної ціни на виконання робіт (Додаток № 1). Фінансування здійснюється у відповідності до Плану фінансування робіт (Додаток № 3) який є невід`ємною частиною Договору (пункт 1.4).

Підрядник відповідає за якість і відповідність вимогам, встановленим нормативними документами та проектною документацією робіт, матеріалів, устаткування, обладнання та можливість їх безпечної експлуатації протягом гарантійних строків, визначених чинними нормами. Всі матеріали для будівництва повинні відповідати проектній документації, вимогам чинного законодавства щодо якості, безпеки, охорони навколишнього середовища. Замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт відповідно до частини першої статті 849 Цивільного кодексу України та у порядку, передбаченому цим Договором. Замовник має Право контролювати якість і обсяг матеріальних ресурсів до моменту їх використання та в процесі виконання робітна об`єкті (пункт 2.1).

Договірна ціна, тобто вартість робіт (тобто компенсація всіх можливих витрат Підрядника та плата за виконану ним роботу) за цим Договором становить 1494906,88 грн (один мільйон чотириста дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот шість гривень, 88 коп.) в тому числі ПДВ 249151,15 грн (двісті сорок дев`ять тисяч сто п`ятдесят одна гривня, 15 коп.) (пункт 3.1).

Договірна ціна на виконання робіт, передбачених п. 1.1., є твердою (пункт 3.2).

Порядок визначення вартості договірної ціни проводиться згідно положень норм чинного законодавства України (пункт 3.3).

Договірні зобов`язання за даним договором виникають відповідно до вимог ст.48 Бюджетного Кодексу України за наявності затверджених бюджетних асигнувань, узятих на облік органами Державного казначейства України. Сума договору може бути змінена в залежності від реального фінансування (пункт 3.4).

Джерелом фінансування за цим Договором є бюджетні кошти, які можуть бути передбачені для фінансування цього Договору (пункт 3.5).

Договір вважається виконаним після виконання Робіт та закінчення всіх взаєморозрахунків між Сторонами за цим Договором (пункт 4.2).

Забезпечення Робіт матеріальними та іншими ресурсами, необхідними для виконання Робіт, здійснює Підрядник, який відповідає за їх збереження, якість і відповідність проектно-кошторисній документації, умовам Договору. Підрядник зобов`язаний здійснювати контроль якості, кількості та комплектності поставки матеріалів, конструкцій та виробів, на ньому лежить ризик їх випадкової втрати та випадкового пошкодження до моменту здачі всіх робіт за Договором незалежно від того, хто надав матеріал; конструкції та вироби для виконання робіт. Підрядник самостійно (без залучення Замовника) відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалів або устаткування, не обтяженого правами третіх осіб (пункт 7.1).

Підрядник виконує Роботи згідно з проектно-кошторисною документацією з використанням прогресивних методів організації виробництва та праці і згідно з вимогами будівельних норм і правил (пункт 10.1).

Фінансування та розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування Замовником коштів на поточний рахунок Підрядника (пункт 12.1).

Розрахунок між Сторонами проводяться на підставі підписаного двома сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (примірка форма КБ-3) (пункт 12.1).

Оплата виконаних робіт здійснюється Замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання вищевказаних документів згідно Календарного плану (Додаток № 1 до Договору) у разі надходження таких коштів з визначених для Замовника джерел фінансування на рахунок Замовника (пункт 12.3).

Факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними Сторонами Актами приймання виконаних будівельних робіт та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-3) (пункт 13.1).

Протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання Актів Замовник зобов`язаний розглянути та підписати їх в разі відсутності зауважень, або в такий саме строк направити Підряднику мотивовану відмову від їх підписання (пункт 13.2).

У разі порушення Підрядником строків виконання робіт, передбачених цим Договором, настають правові наслідки, встановлені Договором. За шкоду, завдану Стороні (його працівнику, представнику), третій особі, довкіллю, зокрема за шкоду, завдану внаслідок порушення умов техніки безпеки, відповідає Сторона, з вини якої такі збитки завдані. Одностороння відмова від Договору не звільняє винну Сторону від відповідальності за порушення його умов. Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторони від Виконання договірних зобов`язань (пункт 15.1).

За несвоєчасну оплату Замовник сплачує Підряднику за кожний день прострочення пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми боргу (пункт 15.3.1).

Договір набирає сили з дати його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2021 року (пункт 18.1).

Договір може бути змінений тільки за згодою Сторін, про що укладаються відповідні додаткові договори, угоди тощо, які стають невід`ємними частинами цього Договору. Під зміною Договору Сторони розуміють викладення його умову новій редакції або внесення доповнень до цього Договору (пункт 18.3).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

Додатком № 1 до Договору визначено Протокол погодження договірної ціни на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт. Благоустрій території вулиць Першотравнева, Острівна, Лєрмонтова, Соборна, Крилева, Крупської, Боровіцького, Пушкіна, Виноградна в смт. Саврапь Савранської селищної ради Подільського району Одеської області», розмір якої становить 1494906,88 грн (один мільйон чотириста дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот шість гривень, 88 коп.) в тому числі ПДВ 249151,15 грн (двісті сорок дев`ять тисяч сто п`ятдесят одна гривня, 15 коп.).

Додатком № 2 до Договору визначено Договірну ціну у розмірі 1494906,88 грн.

Додатком № 3 до Договору визначено план фінансування робіт, а саме усього 1494906,88 грн протягом грудня 2021 р.

Додатком № 4 до Договору визначено Календарний графік виконання робіт, відповідно до якого виконавець ТОВ "УКРМЕЖБУД", найменування виду робіт установлення на опорах світильників LED з вбудованою сонячною панеллю, термін виконання робіт грудень 2021 р., розрахункова вартість роботи 1494906,88 грн.

Додатковою угодою від 24.12.2021 р. № 1 до Договору викладено пункт 18.1 останнього в наступній редакції: «Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2022 р.»; викладено Додатки № 3 та № 4 до Договору в новій редакції.

Додатком № 3 до Договору визначено план фінансування робіт, а саме усього 1494906,88 грн, у 2021 р. 31500,00 грн, у 2022 р. 1463406,88 грн.

Додатком № 4 до Договору визначено Календарний графік виконання робіт, відповідно до якого виконавець ТОВ "УКРМЕЖБУД", найменування виду робіт капітальний, ремонт. Благоустрій території вулиць Першотравнева, Острівна, Лєрмонтова. Соборна, Крилова, Крупської, Боровіцького, Пушкіна, Виноградна в смт. Саврань Савранської селищної ради Подільського району Одеської області, термін виконання робіт грудень 2021 р. грудень 2022 р., розрахункова вартість роботи 1494906,88 грн.

Додаткова угода № 1 разом із Додатками №№ 3 та 4 підписані представниками сторін та скріплені печатками контрагентів.

Додатковою угодою від 30.12.2022 р. № 2 до Договору викладено пункт 18.1 останнього в наступній редакції: «Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2023 р.»; викладено Додатки № 3 та № 4 до Договору в новій редакції. Однак додаткова угода від 30.12.2022 р. не містить підпису голови Ради та проставленої печатки.

Господарський суд зазначає, що аналогічні документи наявні у відкритому доступні за веб-посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-23-003872-b.

ТОВ "УКРМЕЖБУД" підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2022 р. форми КБ-3 за Договором, відповідно до якої вартість виконаних будівельних робіт «Капітальний ремонт. Благоустрій території вулиць Першотравнева, Острівна, Лєрмонтова, Соборна, Крилева, Крупської, Боровіцького, Пушкіна, Виноградна в смт. Саврапь Савранської селищної ради Подільського району Одеської області» з ПДВ становить 1494906,88 грн (1494,90688 тис грн); Акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 р. форми КБ-2в за Договором, за яким вартість виконаних будівельних робіт «Установлення на опорах світильників LED з вбудованою сонячною панеллю у кількості 64 штук» та «Світильник LED для автономного освітлення доріг та території з вбудованою сонячною панеллю, датчиком світла, акумулятором (комплектація з кріплення) у кількості 64 штук» становить 1494906,88 грн.

Відповідно до залишеної Радою відмітки 13.09.2022 р. за реєстраційним № 02-11/2171 отримано супровідний лист ТОВ "УКРМЕЖБУД" від 12.09.2022 р. № 22/6, за яким останнім представлено Раді Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми № КБ-3 за лютий 2022 р. та Акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за лютий 2022 р. згідно Договору.

13.09.2022 р. Радою складено до ТОВ "УКРМЕЖБУД" лист № 02-11/2171/1936, в якому у відповідь на супровідний лист та переліком документів по здійсненню капітального ремонту, благоустрою населених пунктів громади повідомляє, що в селищному бюджеті на 2022 р. не передбачено видатків на оплату даних робіт, тому підписання наданих документів неможливе.

02.06.2023 р. Радою складено до ТОВ "УКРМЕЖБУД" лист № 06-21/1280/1742 у відповідь на претензію, в якому посилаючись на укладений Договір підряду № 79 те, що оплата за Договором передбачена у разі надходження коштів з визначених для Замовника джерел фінансування на рахунок Замовника, те, що у Ради виникають зобов`язання щодо оплати виконаних за Договором робіт у разі, якщо кошти на їх оплату будуть профінансовані за рахунок коштів обласного бюджету та взяття зобов`язань на облік органами Державного казначейства.

У той же час повідомляє, що рішенням сесії Одеської обласної ради від 17.12.2021 р. № 343-УІІІ «Про внесення змін до рішення обласної ради від 24.12.2020 р. № 43-УІІІ «Про обласний бюджет Одеської області на 2021 рік» на виконання робіт передбачених Договором із обласного бюджету виділено кошти в сумі 31,5 тис. грн, однак останні не було профінансовано.

Зазначає, що до Ради акт виконаних робіт та довідка про вартість виконаних робіт не надходили, відповідно прийняття робіт не здійснювалось та акт не підписувався.

14.06.2022 р. слідчим СВ відділення поліції № 2 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції складено протокол обшуку у приміщенні адміністративної будівлі Ради, відповідно до якого виявлено та вилучено, серед іншого папку білого кольору з документами, зокрема: Договір підряду № 79 з додатками; Договірна ціна; звіт про результати проведення процедури закупівель UA-2021-11-23-003872-b.

Із змісту листа Південного офісу Держаудитслужби від 02.06.2023 р. № 151520-14/2600-2023 вбачається, що слідчим СВ відділення поліції № 2 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області проведено обшук у приміщенні Ради, у зв`язку із чим аудиторське дослідження проводилось на підставі документів, оприлюднених на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель «ProZorro». Встановлено, що Радою, серед іншого укладено Договір підряду № 79, однак вказаний договір підряду не перевірявся, оскільки роботи за ним протягом періоду, що підлягав дослідженню не виконувались.

Відповідно до листа державної установи «ОДЕСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» Міністерства юстиції України від 16.01.2024 р. № 5/6-801 ОСОБА_1 утримувався в установі з 26.11.2022 р. по 04.10.2023 р., протягом 30.12.2022 р. 25.04.2023 р. не відвідувався та з території установи не вивозився.

Відповідно до листа Управління Державної казначейської служби України у Савранському районі Одеської області від 19.01.2024 р. № 01-09-06/49 бюджетні зобов`язання за Договором підряду № 79 до управління не надавались та відповідно не реєструвались і не обліковуються.

Відповідно до листа Південного офісу Держаудитслужби від 19.01.2024 р. № 151520-14/374-2024 встановлено, що Радою, серед іншого укладено Договір підряду № 79, однак вказаний договір підряду не перевірявся, оскільки роботи за ним протягом періоду, що підлягав дослідженню не виконувались.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У той же час, частина 1 статті 628 ЦК України визначає, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписи статті 837 ЦК України передбачають, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між ТОВ "УКРМЕЖБУД" та Радою виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір підряду від 17.12.2021 р. № 79.

При цьому 24.12.2021 р. ТОВ "УКРМЕЖБУД" та Радою укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою продовжено строк дії Договору до 31.12.2022 р. та викладено Додатки № 3 (План фінансування робіт) та № 4 (Термін виконання робіт) у новій редакції, які передбачають як фінансування, так і виконання робіт протягом 2021-2022 рр.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.10.2022 р. у справі № 227/3760/19-ц зауважено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини 2 та 4 статті 207 ЦК України). Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

До матеріалів справи представлено Додаткову угоду від 30.12.2022 р. № 2 до Договору, у той же час, представлена копія документа не містить підпису голови Ради, так само як і наявна у відкритому доступі на веб-порталі (https://prozorro.gov.ua/) копія відповідного документа, відтак господарський суд позбавлений можливості встановлення факту вчинення відповідного правочину між сторонами у справі. Окрім того, станом на ту дату, якою датована Додаткова угода № 2 (30.12.2022 р.) директор Відповідача перебував у державній установі «ОДЕСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» Міністерства юстиції України.

Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Рада посилається на приписи пункту 5 частини 1 статті 43 Закону України «Про публічну закупівлю» як на підставу нікчемності укладеного Договору.

Так, відповідний пункту 5 частин 1 статті 43 Закону України «Про публічну закупівлю» передбачає, що Договір про закупівлю є нікчемним у разі, якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Однак, частину 1 статті 43 вказаного Закону доповнено пунктом 5 на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» від 16.12.2021 р. № 1977-IX, який набрав чинності 14.07.2022 р.

Положення статті 5 ЦК України передбачають, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Враховуючи те, що Договір підряду укладено 17.12.2021 р., тобто до набрання законної сили Законом України від 16.12.2021 р. № 1977-IX, в господарського суду відсутні правові підстави для застосування приписів пункту 5 частини 1 статті 43 Закону України «Про публічну закупівлю» до спірних правовідносин.

Приписи частин 3 та 4 статті 48 БК України (в редакції на дату укладання Договору) передбачають, що розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість. Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

У той же час, відповідно до представленого і дослідженого в описовій частині рішення листа Ради від 02.06.2023 р. № 06-21/1280/1742 остання визнає факт того, що рішенням сесії Одеської обласної ради від 17.12.2021 р. № 343-УІІІ «Про внесення змін до рішення обласної ради від 24.12.2020 р. № 43-УІІІ «Про обласний бюджет Одеської області на 2021 рік» на виконання робіт передбачених Договором із обласного бюджету виділено кошти в сумі 31,5 тис. грн.

Положення Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 (в редакції на час укладання Договору підряду), передбачають звернення до відповідних органів Казначейства для здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань.

При цьому, як зазначено у листі Управління Державної казначейської служби України у Савранському районі Одеської області від 19.01.2024 р. № 01-09-06/49, наданому у відповідь на адвокатський запит представника Ради, бюджетні зобов`язання за Договором підряду № 79 до управління не надавались та відповідно не реєструвались і не обліковуються, тобто безпосередньо Рада не зверталась до органів Казначейської служби, що в сукупності із викладеним у листі Ради від 02.06.2023 р. свідчить про відсутність у суду підстав для застосування приписів частини 3 статті 48 БК України до спірних правовідносин.

Як зазначено, ТОВ "УКРМЕЖБУД" підписано Довідку форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за лютий та Акт форми КБ-2в приймання будівельних робіт за лютий 2022 р. При цьому відповідно до залишеної на супровідному листі від 12.09.2022 р. відмітки Радою 13.09.2022 р. отримано відповідні документи та 13.09.2022 р. надано відповідь ТОВ "УКРМЕЖБУД", в якій не заперечує проти факту отримання вказаного супровідного листа із відповідним переліком документів, посилаючись на неможливість їх підписання у зв`язку із відсутністю видатків в селищному бюджеті на оплату відповідних робіт.

Згідно із частиною 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Приписами пунктів 13.1 та 13.2 Договору передбачено, що факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними Сторонами Актами приймання виконаних будівельних робіт та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (примірна форма КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-3). Протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання Актів Замовник зобов`язаний розглянути та підписати їх в разі відсутності зауважень, або в такий саме строк направити Підряднику мотивовану відмову від їх підписання.

Правова позиція, щодо застосування частини 4 статті 882 ЦК України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено, зокрема, у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 р. у справі № 910/7446/18 та інших. Згідно з ним, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 р. у справі № 905/411/17, від 05.02.2020 р. у справі № 904/2082/19, від 21.09.2019 р. у справі № 917/1489/18, від 10.10.2023 р. у справі № 914/2059/22.

Отже, якщо замовник у порушення вимог статей 853,882 ЦК України ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525,526 ЦК України, статті 193 ГК України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 р. у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 р. у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 р. у справі № 921/262/18, від 10.10.2023 р. у справі № 914/2059/22.

При цьому, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 р. у справі № 927/414/17, від 04.06.2018 р. у справі № 908/3519/16, від 05.06.2018 р. у справі № 910/16804/17, від 26.06.2018 р. у справі № 902/1370/15, від 19.09.2018 р. у справі № 905/1090/17, від 06.08.2018 р. у справі № 911/662/17, від 19.06.2019 р. у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 р. у справі № 910/6491/18, від 21.08.2019 р. у справі № 917/1489/18, від 10.10.2023 р. у справі № 914/2059/22.

Відтак, представивши документи в підтвердження здійснення робіт ТОВ "УКРМЕЖБУД" має правомірні очікування на здійснення Радою оплати вартості проведених робіт або представлення обґрунтованого заперечення із підставами їх не підписання, однак протягом 5 днів з моменту отримання відповідних документів жодних заперечень із виявленими недоліками чи іншими порушеннями Позивачу не представлено.

Враховуючи те, що умовами Договору передбачено надання Радою зауважень або заперечень проти підписання Актів, тобто безпосередньо на Раду як на Замовника покладено обов`язок із перевірки виконаних Підрядником робіт, наданий 13.09.2022 р. Радою лист № 02-11/2171/1936 стосується формальної відмови від підписання актів, не спростовує належного виконання робіт, не містить переліку необхідних доробок чи будь-яких інших недоліків, чи умов Договору.

Положення статті 62 Конституції України передбачають, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

З огляду на відсутність представленого до матеріалів справи обвинувального вироку суду, господарський суд позбавлений можливості підтвердження позиції Ради стосовно існування між колишнім головою Ради та директором ТОВ "УКРМЕЖБУД" попередньої згоди, з метою заволодіння бюджетними коштами шляхом укладення, в т.ч. договір підряду № 79.

Враховуючи вищенаведене, правову конструкцію частини 1 статті 853 ЦК України стосовно того, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. У той же час, якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі; відсутність висловлених Радою заперечень протягом встановленого умовами Договору строку після отримання актів форми КБ-2в та КБ-3, роботи вважають виконаними та прийнятими Радою як Замовником. Південний офіс Держаудитслужби не є учасником укладеного Договору, а відтак саме на Раду як на Замовника покладено обов`язок із контролю виконаних Підрядником робіт.

Відтак, господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав стягнення з Ради на користь ТОВ "УКРМЕЖБУД" 1494906,88 грн основного боргу.

ТОВ "УКРМЕЖБУД", окрім заявлених до стягнення 1494906,88 грн основного боргу, просить стягнути з Ради 186351,41 грн пені, 47796,06 грн відсотків річних та 105670,48 грн інфляційних нарахувань у зв`язку із порушенням взятих на себе за укладеним Договором зобов`язань в частині своєчасної та остаточної оплати вартості виконаних робіт.

Частиною 3 статті 14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

У відповідності до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В статті 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У той же час статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Приписами частини 2 статті 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, умовами пункту 15.3.1 укладеного Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату Замовник сплачує Підряднику за кожний день прострочення пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми боргу.

Згідно частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши представлені ТОВ "УКРМЕЖБУД" розрахунки пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, господарський суд не погоджується із визначеним початком строку нарахування.

Пункт 13.2. Договору передбачає 5 днів з моменту отримання актів для їх підписання або надання зауважень, а пункт 12.3 передбачає оплату протягом 10 банківських днів (враховуючи те, що міжбанківські платежі можуть здійснюватися цілодобово протягом кожного дня тижня) з моменту їх підписання, відтак, враховуючи те, що 13.09.2022 р. Радою отримано відповідні акти, строк на їх підписання становив до 18.09.2022 р., відповідно строк на оплату до 28.09.2022 р., тобто початком періоду прострочення оплати є 29.09.2022 р.

Здійснивши перерахування в межах заявлених Позивачем строків (пені протягом 23.09.2022 р. 23.03.2023 р.; 3% річних та інфляційних нарахувань протягом 23.09.2022 р. 16.10.2023 р.) та в межах заявлених до стягнення сум, господарський суд доходить до висновку про наявність у ТОВ "УКРМЕЖБУД" права на стягнення 180207,95 грн пені, нарахованих на суму 1494906,88 грн протягом 29.09.2022 р. 23.03.2023 р., 47058,85 грн 3% річних та 105670,48 грн інфляційних нарахувань, нарахованих на суму 1494906,88 грн протягом 29.09.2022 р. 16.10.2023 р. У той же час, на переконання господарського суду стягнення 180207,95 грн пені унеможливлюється наступним.

Згідно із частиною 4 статті 231 зазначеного Кодексу розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Водночас за змістом частини 3 статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статті 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Так, зокрема, неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частина 2 статті 216 ГК України передбачає, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18 та постанові Верховного Суду від 26.01.2021 р. у справі № 922/4294/19.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013.

Поряд з цим, відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно із частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Приймаючи до уваги те, що матеріали даної справи не містять жодних доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану та господарської діяльності ТОВ "УКРМЕЖБУД", та/або доказів настання негативних наслідків та понесення ним збитків саме в результаті порушення Радою умов договору, з метою дотримання принципів справедливість, добросовісність та розумність господарський суд зменшує належну до стягнення суму пені до 90000,00 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, без урахування зменшення розміру неустойки.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕЖБУД" до відповідача: Савранської селищної ради Одеської області про стягнення 1834724,83 грн заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Савранської селищної ради Одеської області (66200, Одеська обл., Подільський р-н, смт Саврань, вул. Соборна, буд. 9, Код ЄДРПОУ 04380548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕЖБУД" (65000, м. Одеса, вул. Пішонівська, буд. 20/1, кв. 40, Код ЄДРПОУ 33313546) 1494906/один мільйон чотириста дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот шість/грн 88 коп. основного боргу, 90000/дев`яносто тисяч/грн 00 коп. пені, 47058/сорок сім тисяч п`ятдесят вісім/грн 85 коп. 3% річних, 105670/сто п`ять тисяч шістсот сімдесят/грн 48 коп. інфляційних нарахувань та 27417/двадцять сім тисяч чотириста сімнадцять/грн 66 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 15 квітня 2024 р.

Суддя С.Ф. Гут