Ухвала

від 15.04.2024 по справі 916/1516/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

"15" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1516/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Рога Н.В., розглянув матеріали позовної заяви вх.№1551/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГОЛІ» (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Центральна, 21, офіс 10, код ЄДРПОУ 35866777)

До відповідача: Компанії «NEW WAY ITHALAT IHRACAT VE TICARET LIMITED SIRKETI» (03426, Стамбул/Туреччина, квартал Гьозтепе, вул. Батишехір, сіте Батишехир, поверх 1, корпус №2/1/38 Багджилар, управління податкової інспекції Гюнешлі 6311487020)

про розірвання договору та стягнення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «РАНГОЛІ», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Компанії «NEW WAY ITHALAT IHRACAT VE TICARET LIMITED SIRKETI» про розірвання Контракту №NW/UZB-2023.07 від 07.07.2023р., укладеного між ТОВ «РАНГОЛІ», як покупцем, та Компанією «NEW WAY ITHALAT IHRACAT VE TICARET LIMITED SIRKETI», як продавцем, у зв`язку з істотним порушенням відповідачем його умов та стягнення заборгованості у розмірі 715 375 доларів США.

Відповідно ч.1 ст.27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Водночас, відповідно до п.9.2 Контракту, що оскаржується, сторони дійшли згоди, що у разі неможливості врегулювання будь яких розбіжностей, які можуть виникнути протягом періоду виконання цього Контракту, незважаючи на зусилля обох сторін прийти до компромісного рішення, розбіжності повинні бути передані для їх вирішення до Арбітражного суду Республіки Туреччина і за законодавством Республіки Туреччини.

Отже, сторони Контракту дійшли згоди щодо місця вирішення спорів за Контрактом №NW/UZB-2023.07 від 07.07.2023р.

Частина 1 ст.6 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про міжнародне приватне право" приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи; іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

За змістом ст.1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв`язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.

У ст.2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що "арбітраж" - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

За змістом ст.8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. У разі подання позову, зазначеного в пункті 1 цієї статті, арбітражний розгляд проте може бути розпочато або продовжено і арбітражне рішення може бути винесено, поки сперечання про підсудність чекають розв`язання в суді.

Так, відповідно до умов Контракту суперечки та розбіжності, що виникають з/або у зв`язку з цим Контрактом №NW/UZB-2023.07 від 07.07.2023р. підлягають розгляду в Арбітражному суді Республіки Туреччина, відповідно до чинного законодавства Республіки Туреччина, що унеможливлює застосування положень ч.1 ст.27 ГПК України, відповідно до якої позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Щодо посилань позивача на вичерпання можливих способів мирного врегулювання спору, суд зазначає, що до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження звернення позивача до відповідача з пропозиціями щодо врегулювання спору щодо дійсності/недійсності п.9.2. Контракту №NW/UZB-2023.07 від 07.07.2023р.

Положеннями п.1 ч.1 ст.175 ГПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 статті ІІ Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, п. 1 статті IV Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, статті 9 Конституції України, ч. 2 ст. 13, ст. 15, 526 Цивільного кодексу України державний суд не може нехтувати як визначеними сторонами умовами договору, так і положеннями законодавства, які визначають обов`язковість виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору.

Уклавши арбітражне застереження, позивач реалізував своє волевиявлення на звернення до міжнародного комерційного арбітражу і повинен виконувати обов`язки, які випливають з арбітражного застереження. Реалізація сторонами права на укладення арбітражної угоди щодо передачі спорів, які виникнуть з укладеного ними правочину чи у зв`язку з ним, на розгляд арбітражу не є відмовою від права на звернення до господарського суду, оскільки являє собою вибір сторонами такого правочину одного із способів реалізації права на звернення за захистом своїх прав. Вказана позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.06.2021р. у справі № 908/1481/19, у постанові від 17.04.2018р. у справі № 904/4384/17.

Також, як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 03.03.2020р. у справі №920/241/19, уклавши арбітражну угоду, сторони визначили інший обов`язковий для них порядок реалізації належних їм прав застосування судових засобів правового захисту, саме у певному (або певних) міжнародному комерційному арбітражеві. Сторона, яка уклала арбітражну угоду, не може ігнорувати такі її умови і замість обраного арбітражу звернутися до суду держави, який був би компетентним вирішити спір у разі неукладення між сторонами такого роду арбітражної угоди.

За таких обставин, з урахуванням наявних у справі матеріалів, господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГОЛІ» до Компанії «NEW WAY ITHALAT IHRACAT VE TICARET LIMITED SIRKETI» про розірвання Контракту №NW/UZB-2023.07 від 07.07.2023р., укладеного між ТОВ «РАНГОЛІ», як покупцем, та Компанією «NEW WAY ITHALAT IHRACAT VE TICARET LIMITED SIRKETI», як продавцем, у зв`язку з істотним порушенням відповідачем його умов та стягнення заборгованості у розмірі 715 375 доларів США, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

На виконання ч.6 ст.175 ГПК України суд зазначає, що спір у даній справі має розглядатися в Арбітражному суді Республіки Туреччина.

Керуючись п.1 ч.1 ст.175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У відкритті провадження у справі №916/1516/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГОЛІ» до Компанії «NEW WAY ITHALAT IHRACAT VE TICARET LIMITED SIRKETI» про розірвання Контракту №NW/UZB-2023.07 від 07.07.2023р., укладеного між ТОВ «РАНГОЛІ», як покупцем, та Компанією «NEW WAY ITHALAT IHRACAT VE TICARET LIMITED SIRKETI», як продавцем, у зв`язку з істотним порушенням відповідачем його умов та стягнення заборгованості у розмірі 715 375 доларів США - відмовити.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «РАНГОЛІ» матеріали позовної заяви вх.№1551/24 від 08.04.2024р.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя Н.В. Рога