Рішення

від 28.03.2024 по справі 922/259/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2024м. ХарківСправа № 922/259/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11; ідент. код 31557119)

до Приватного підприємства "Аоста" (61022, м. Харків, вул. Сумська, 39; ідент. код 39239018)

про стягнення 512645,71 грн.

за участю представників:

позивача Макєєв А.М.

відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, КП "Харківські теплові мережі", 29.01.2024 звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Приватного підприємства "Аоста", в якому просить стягнути з відповідача 420457,52 грн вартості спожитої теплової енергії за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 12572 від 01.11.2014 р, яка утворилася за період з 01.01.2022 по 31.03.2022 року. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Приватне підприємство АОСТА займає нежитлові приміщення за адресою: вул. Сумська, б.39 в м. Харкові загальною опалювальною площею 2174,80 кв.м. з централізованою системою опалення, теплопостачання в яке здійснює КП Харківські теплові мережі. Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актом про підключення опалення на початку опалюваного сезону № 173/30408 від 22.10.2021 р. та розпорядженням Харківського міського голови № 43 від 13.04.2022 р. про відключення від теплопостачання в зв`язку з закінченням опалювального сезону. Згідно з приписами ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 10608,96 грн. та 3% річних в сумі 5044,45 грн; з посиланням на приписи ст. 549 ЦК України відповідачу нарахована пеня в розмірі 76534,78 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05 лютого 2024 року позовну заяву КП "Харківські теплові мережі" прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі № 922/259/24, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження. Проведення підготовчого засідання у справі призначено на 22 лютого 2024 року об 11:30.

У підготовчому засіданні 22.02.2024 у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання на 07 березня 2024 року об 11:30 в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України.

У підготовчому засіданні 07.03.2024 р. постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на28 березня 2024 року о 10:00 годині.

Представник позивача у судовому засіданні 28.03.2024 року підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 28.03.2024 року явку свого повноважного представника не забезпечив, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином в порядку приписів ст. 6, 120, 242 ГПК України шляхом направлення ухвали суду в електронній формі до Електронного кабінету ПП "Аоста" із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно п. 2 ч. 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до пункту 2 § 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Оголошення надруковане у газеті "Голос України" № 168 (7668) від 04 вересня 2021 року та на сайті Судова влада України, підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно починають функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

З початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

В ч. 5, 7 статті 6 ГПК України унормовано, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Отже, оскільки відповідач зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, всі процесуальні документи у цій справі, в порядку приписів статті 6 ГПК України, повинні направлятись судом в електронній формі шляхом їх направлення на офіційну електронну адресу відповідача (електронний кабінет).

Враховуючи приписи процесуального законодавства, ухвала господарського суду Харківської області від 05.02.2024 про відкриття провадження у справі, була направлена та доставлена відповідачу - ПП "Аоста" в установленому порядку до офіційно зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа від 08.02.2024 із системи Електронний суд. В порядку приписів п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, суд визнає, що ухвала суду від 05.02.2024 вважається врученою відповідачу у робочий день, наступний за днем його відправлення/доставлення, тобто є врученою - 09.02.2024 року. Отже, встановлений судом в ухвалі суду 15-денний строк (до 26.02.2024) для надання до суду відзиву на позовну заяву сплив 27.02.2024.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізнішенаступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/4616/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як зазначає позивач, 01.11.2014 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивач, теплопостачальна організація) та Приватним підприємством "АОСТА" (відповідач, споживач) було укладено договір № 12572 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді.

Пунктом 10.1. договору, сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2019 року включно.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 10.4. договору).

За цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (пункт 1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору, сторони погодили, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: - опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; - гаряче водопостачання протягом року; - технологічні потреби по мірі необхідності та наявності технічної можливості.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладом обліку або розрахунковим способом (опалення, вентиляція, гаряче водопостачання) згідно з додатком № 4 (пункт 5.1. договору).

Відповідно до п. 6.3 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

У відповідності до п. 6.4 Договору споживач сплачує попередню оплату. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує теплопостачальній організації вартість зазначеної в додатку 1 до Договору кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів комерційного обліку.

Відповідно до п. 6.10 Договорів споживач з 12 по 15 число місяця наступного за розрахунковим отримує від Теплопостачальної організації наступні документи за розрахунковий період: акт виконаних робіт, рахунок-фактуру, акт звіряння розрахунків. По одному примірнику оформлених актів Споживач повертає Теплопостачальній організації протягом 10 днів після їх отримання.

Розрахунки за показниками приладів комерційного обліку: - якщо фактичне використання теплової енергії більше, ніж зазначене в договорі, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 28го числа поточного місяця; - якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого зазначеного в договорі обсягу, вартість такого перевищення зараховується в рахунок оплати заявленого обсягу періоду, наступного за розрахунковим; - якщо сумарне годинне договірне теплове навантаження перевищує 2,0 Гкал/годину споживач самостійно сплачує вартість теплової енергії за фактичними показниками приладів комерційного обліку подекадно (пункт 6.5. договору).

Також між сторонами було підписано додаток № 1 до договору, а саме обсяги постачання теплової енергії споживачу на об`єкт офісні приміщення за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 39, додаток № 2 схема межі поділу теплової мережі, технічна характеристика теплотраси, додаток № 3 умови припинення подачі теплової енергії, акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін, додаток № 4 перелік об`єктів тепло споживання, а саме офісні приміщення площею 2174,80 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 39, додаток № 5 облік теплової енергії при наявності вузла обліку та експлуатації вузла обліку теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, нежитлові приміщення за адресою: вул. Сумська, б.39 в м. Харкові загальною опалювальною площею 2174,80 кв.м., яке займає Приватне підприємство АОСТА відповідач), розташовані в будинку, з централізованою системою опалення, теплопостачання яке здійснює КП Харківські теплові мережі. Система опалення зазначеного приміщення відповідача є невід`ємною частиною централізованої системи опалення в цілому.

Факт постачання теплової енергії у приміщення відповідача у період з 01.01.2022 по 31.03.2022 р. та відповідно споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актом № 173/30408 від 22.10.2021 р. про підключення опалення та Розпорядженням Харківського міського голови № 43 від 13.04.2022 р. про припинення опалювального сезону у місті Харкові. (а.с.19-20).

Згідно актів обстеження системи теплоспоживання об`єкту ВНОТ/6601/6102 від 09.03.2021 система централізованого опалення нежитлових приміщень відповідача вони знаходяться в роботі, що підтверджується підписами представників відповідача - керуючої відповідача Нищук І.М. та провідного інженера-інспектора Єрьоменко О.М., згідно приладу комерційного обліку Supercal 531 № 13824999 повіреного на момент складання відповідного акту з фіксацією показань.

Розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення, здійснювався за даними приладу комерційного обліку Supercal 531 № 13824999.

За розрахунком позивача по особовому рахунку відповідача (17300-3435) обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію за договором № 12572 від 01.11.2014 року у сумі 420 457,52 грн, яка утворилась за період з 01.01.2022 по 31.03.2022 р. (за січень 2022 нараховано 214258,60 грн, за лютий 2022 нараховано 144973,84 грн, за березень 2022 нараховано 61225,08 грн)

Рахунки-фактури за спожиту теплову енергію за спірний період, в порядку умов п. 6.10 договору, були направлені відповідачу поштою 10.07.2023.

Таким чином, позивач підтверджує, що станом на час звернення до суду з позовом, останнім були виставлені рахунки-фактури за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2022 по 31.05.2022 р. на загальну суму 420 457,52 грн, в свою чергу відповідач, як зазначає позивач, не оплатив за спожиту у період з 01.01.2022 по 31.03.2022 р теплову енергію.

Враховуючи те, що відповідач не сплатив суму боргу у сумі 420 457,52 грн за отриману теплову енергію, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача: 76 534,78 грн. пені за період з 20.07.2023 по 11.01.2024; 5 044,45 грн. 3% річних від простроченої суми за період з 19.08.2023 по 11.01.2024); 10 608,96 грн. інфляційне збільшення суми боргу за період з 19.08.2023 по 11.01.2024.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України Про теплопостачання у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав, суму боргу не спростував.

Позивач наполягає на наявності у відповідача заборгованості за споживу теплову енергію за договором № 12572 від 01.11.2014 року (за особовим рахунком 17300-3435) у сумі є 420 457,52 грн, яка виникла за період: з січня 2022 року по березень 2022 року що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

У зв`язку із чим, заборгованості за споживу теплову енергію за період з січня 2022 року по квітень 2022 року складає суму у розмірі 420 457,52 грн.

Судом здійснено перевірку нарахованої позивачем суми боргу у розмірі 420 457,52 грн, за договором № 12572 від 01.11.2014 року за період з січня 2022 року по квітень 2022 року відповідно до наданого позивачем розрахунку нарахувань і рахунків-фактур та встановлено, що сума боргу за вище значеними рахунками складає суму у розмірі 420 457,52 грн.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та про стягнення із відповідача на користь позивача вартості спожитої теплової енергії по договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 12572 від 01.11.2014 р., що утворилась за період з січня 2022 по квітень 2022 в сумі 420 457,52 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, відповідно до п. 7.2.3. договору № 12572, споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день всього періоду прострочення зі строку оплати до дня фактичної оплати.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач здійснив нарахування відповідачу 76 534,78 грн пені, 5 044,45 грн 3% річних від простроченої суми, 10 608,96 грн інфляційного збільшення суми боргу.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 6151,75 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 13, 42, 73, 74, 86, 129, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Аоста" (61022, м. Харків, вул. Сумська, 39; ідент. код 39239018) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11; ідент. код 31557119) 420457,52 грн вартості спожитої теплової енергії за договором купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді № 12572 від 01.11.2014 р., яка утворилась за період з 01.01.2022 по 31.03.2022 р, 5044,45 грн 3% річних від простроченої суми, 76534,78 грн пені, 10608,96 грн інфляційного збільшення суми боргу та 6151,75 грн судового збору сплаченого при подачі позову.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "11" квітня 2024 р. , оскільки у період з 01.04.2024 по 10.04.2024 суддя Шатерніков М.І. знаходився на лікарняному.

СуддяМ.І. Шатерніков