Рішення

від 12.04.2024 по справі 922/2523/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2523/22 (922/363/24)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод" до Харківське квартирно-експлуатаційне управління про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ ТА ДОВОДИ УЧАСНИКІВ.

В провадженні Господарського суду Харківської області у складі судді Міньковського С.В. перебуває справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод".

Приватне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківське квартирно-експлуатаційне управління, в якій просить суд стягнути заборгованість з відшкодування витрат на комунальні послуги за Договором тимчасового безоплатного користування від 28.12.2022 р. №1 за період з 01.09.2022 р. по 31.12.2022 р. в сумі 1537377,63 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.02.2024 позовна заява в межах справи про банкрутство (вх. № 363/23 від 06.02.2024) передана на розгляд судді Міньковському С.В.

Ухвалою суду від 12.02.2024 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" прийнято до розгляду, відкрито провадження з розгляду справи №922/2523/22 (922/363/23), постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Від відповідача - Харківського квартирно-експлуатаційного управління через підсистему Електронний Суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з доводами позивача, викладеними в позовній заяві, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Посилається на те, що відповідно до ст. 19 Закону України "Про Збройні Сили України", фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому відповідач Харківське квартирно-експлуатаційне управління фінансується виключно з Державного бюджету України та є неприбутковою установою, утримується за рахунок коштів державного бюджету. Згідно зі ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Для сплати заборгованості за попередній період у відповідача відсутнє бюджетне фінансування.

Разом з відзивом відповідач надав суду клопотання про поновлення строку на подання відзиву, посилаючись на нестабільну роботу Електронного Суду в період з 28.02.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи зазначене вище, а також те, що в країні діє воєнний час, місто Харків часто перебуває під ворожою атакою РФ, суд допускає можливість нестабільної роботи системи Електронний Суд, в зв`язку з чим відзив приймає до розгляду та долучає до матеріалів справи.

Позивач у відповіді на відзив позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити, посилаючись на те, що суму відшкодування відповідач не оскаржує, вона розрахована належним чином та відповідає дійсним витратам позивача. Відповідач безпідставно відмовився підписувати договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, акти виконаних робіт та виконувати свій обов`язок з відшкодування вартості комунальних витрат. Як вважає позивач, доводи відповідача є безпідставними, так як правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства. Так, єдиним доводом відповідача проти позову є недостатність бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами та відсутність відповідного фінансування для сплати заборгованості за попередній період та сплати штрафних санкцій. Однак, позивач зауважує, що (1) жодних доказів на підтвердження зазначеного відповідачем не надано, (2) діючи добросовісно та розсудливо в умовах воєнного стану позивачем не заявлялись штрафні санкції та інші нарахування, зумовлені простроченням виконання зобов`язання, (3) відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання договірного зобов`язання. Відповідно до умов Договору, ВЧ користується майном позивача безоплатно, однак п. 3.2. Договору передбачено, що відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу всі витрати за комунальні послуги, які були отримані ВЧ за час дії Договору. З огляду ж на відзив відповідача, останнім не заперечується: (1) обставина укладення Договору, (2) обставина отримання Третьою особою у користування Об`єкту, (3) обставина споживання Третьою особою електричної енергії, (4) обсяг спожитої електроенергії та розмір заборгованості перед Позивачем, (5) обов`язок Відповідача відшкодувати Позивачу вартість спожитої Третьою особою електроенергії.

Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи на адресу суду не надходило.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи (ч. 6 ст. 233 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи на надані сторонами докази, суд встановив наступне.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИСНОВОК СУДУ.

28.12.2022 року між Приватним акціонерним товариством "Харківський підшипниковий завод", як "Балансоутримувачем" (надалі - AT "ХАРП", позивач), з однієї сторони, Військовою частиною НОМЕР_1 , як "Користувачем" (надалі - користувач), з другої сторони, та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків, як "Платником" (надалі - відповідач), з третьої сторони, був укладений Договір тимчасового безоплатного користування №1 (надалі - договір №1).

02.06.2023 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків було реорганізовано в Харківське Квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України (надалі - Харківське КЕУ, відповідач).

Згідно з п.1.1 Договору №1, балансоутримувач надає користувачу можливість на спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном (надалі - майно), а саме: приміщення комплексу будівель загальною площею 3402 м кв., що знаходяться за адресою місто Харків, пр. Індустріальний, 3 (нежитлові приміщення термообробного цеху, літ. "Д- 1", загальною площею 3402 м кв. (надалі також - цех гарячого штампування), що знаходяться за адресою: м. Харків, проспект Московський (проспект Героїв Харкова), 277.

Пунктом 2.1. Договору №1 обумовлено, що користувач вступає в спільне тимчасове безоплатне користування майном у термін, указаний в Договорі №1та акті приймання - передачі, що є невід`ємною частиною даного Договору №1.

Відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна, користувачем було прийнято майно - нежитлові приміщення термообробного цеху, літ. "Д-1", загальною площею 3402 м кв. (надалі також - цех гарячого штампування), що знаходяться за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова (проспект Московський), 277, 01 вересня 2022 року, що є днем фактичного початку отримання користувачем комунальних послуг.

Пунктом 10.1 визначено, що цей Договір №1 вступає в силу 01 вересня 2022 року та впродовж дії воєнного стану, але не довше 31 грудня 2022 року включно.

Внаслідок обставин, спричинених військовою агресією російської федерації, виникли ускладнення зі своєчасним підписанням з боку Користувача документів, регламентуючих господарські та фінансові відносини між сторонами Договору №1, у зв`язку з чим даний Договір №1 тимчасового безоплатного користування був належним чином оформлений та зареєстрований у КЕВ м. Харків лише 28.12.2022 року.

Пунктом 3.2 Договору №1 зазначено, що платник зобов`язаний відшкодувати балансоутримувачу всі витрати за комунальні послуги, які були отримані користувачем за час дії цього договору.

За змістом п.3.3 вказаного Договору №1 встановлено, що всі відшкодування за отримані послуги користувачем за цим договором сплачуються платником, але виключно за погодженням з ним.

Відповідно до п.3.4 вищевказаного Договору №1, підставою для відшкодування платником за користувача комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги балансоутримувачу. З метою відшкодування комунальних послуг, власник зобов`язаний виставляти рахунки платнику та надати копії рахунків, що виставлені власнику постачальними організаціями, які надають комунальні послуги.

Так, 19.06.2023 року AT "ХАРП" супровідним листом за вих. №98/01 до Харківського КЕУ були надані копії рахунків та інших документів, які виставляють до оплати позивачу постачальні організації, а саме: Договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії а період з 01.09.2022р. до 31.12.2022р.; Акт фіксації показників лічильника електроенергії до Договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії а період з 01.09.2022р. до 31.12.2022р.; Акти про обсяги розподіленої електричної енергії за вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року (AT "Харківобленерго"); Акт виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії а період з 01.09.2022р. до31.12.2022р.; Акти купівлі-продажу електричної енергії за вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року; Акти приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії і Акти приймання - передачі за перетікання реактивної електроенергії за вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року (AT "Харківобленерго"); Рахунки на оплату послуг з розподілу електроенергії за вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року (AT "Харківобленерго"); рахунки на оплату послуг із забезпечення перетікань реактивної електроенергії за вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року (AT "Харківобленерго").

За наслідками укладання Договору тимчасового безоплатного користування від 28.12.2022 року № 1, сторонами було укладено Договір про відшкодування витрат за спожиту електроенергію та за послуги з розподілу електричної енергії (надалі - Договір).

У відповідності п.1.1 цього Договору, відповідач відшкодовує витрати, понесені позивачем з оплати електричної енергії, яка була спожита третьою особою, за встановленими тарифами в терміни, передбачені даним Договором.

Як передбачено п.3.6 Договору, оплата за цим договором здійснюється згідно ст. 46, 48, 49 БКУ, на підставі належним чином оформленого акту виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок сторони 1 за відповідним кодом видатків).

Судом встановлено, що з 01.09.2022 року по 31.12.2022 року обсяг спожитих користувачем комунальних послуг (електричної енергії) склав 232 041 кВт/год на загальну суму 1 537 377,63 грн, що підтверджується Актами фіксації показників лічильників. Договором про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії, Актом виконаних робіт (наданих послуг) до Договору, та у розрізі місяців складає:

- за спожиту електричну енергію:

вересень - 34693 кВт/год за тарифом 4,807824 грн/кВт на суму 166 797,84 грн;

жовтень - 65557 кВт/год за тарифом 5,61774 грн/кВт на суму 368 282,18 грн;

листопад - 63720 кВт/год за тарифом 5,742336 грн/кВт на суму 365 901,65 грн;

грудень - 68071 кВт/год за тарифом 5,58576 грн/кВт на суму 380 228,27 грн;

- за послуги з розподілу електричної енергії:

вересень - 34693 кВт/год за тарифом 1,103976 грн/кВт на суму 38 300,24 грн;

жовтень - 65557 кВт/год за тарифом 1,103976 грн/кВт на суму 72 373,35 грн;

листопад - 63720 кВт/год за тарифом 1,103976 грн/кВт на суму 70 345,35 грн;

грудень - 68071 кВт/год за тарифом 1,103976 грн/кВт на суму 75 148,75 грн.

Таким чином, платник (відповідач) має зобов`язання на користь балансоутримувача (позивача) з відшкодування використаних користувачем (третьою особою) комунальних послуг (електричної енергії) за Договором у сумі 1537 377,63 грн, в тому числі ПДВ - 256 229,61 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Внаслідок того, що строк виконання зобов`язань відповідачем з відшкодування витрат на комунальні послуги договором не визначений, позивачем 19.06.2023 року за вих № 98/01 було направлено відповідачу звернення щодо невідкладного вирішення питання з погашення існуючої заборгованості за спожиту користувачем електричну енергію.

27.06.2023 року відповідачем надана відповідь №585/410, в якій він зазначає про неможливість проведення оплати за період з 01.09.2022 року по 31.12.2022 року, з огляду на закінчення бюджетного періоду (року), та, як наслідок, неможливості передати до органу Казначейства України доручення на здійснення платежу.

Оскільки зобов`язання щодо відшкодування витрат позивача за спожиту електричну енергію, за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, які були отримані військовою частиною НОМЕР_1 , відповідачем не виконано, його заборгованість за період з 01.09.2022 по 31.12.2022 становить 1537377,63 грн, яка до теперішнього часу є несплаченою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд керується наступним.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за спожиті військовою частиною НОМЕР_1 комунальні послуги, а саме: електричну енергію, за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ст.ст. 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, згідно положень Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, відшкодування вартості одержаної від постачальника електричної енергії та спожитої стороною-2 повинна проводитись відповідачем відповідно до умов договору та чинних нормативно-правових актів.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, частиною першою статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як вже було встановлено судом, між сторонами укладено договір про спільне тимчасове безоплатне користування майном №1 від 28.12.2022, відповідно до п.3.2 якого, відповідач взяв на себе зобов`язання відшкодовувати позивачу всі витрати за комунальні послуги за договорами відшкодування комунальних послуг, які були отримані стороною-2 за час дії цього договору.

Позивач на адресу відповідача направляв акти виконаних робіт (наданих послуг) про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, за розподіл електричної енергії, а також акти фіксації показників лічильника електричної енергії.

Проте, відповідач зобов`язання за договором не виконав, вартість спожитої військовою частиною НОМЕР_1 електричної енергії позивачу не відшкодував, у зв`язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 1 537 377,63 грн.

У відзиві на позов відповідач не спростовує наявність заборгованості, проте вказує, що невиконання відповідачем зобов`язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

З цього приводу суд зазначає, що відсутність бюджетних асигнувань, не звільняє особу від виконання покладених на нього обов`язків та від сплати компенсаційних платежів контрагенту.

Аналогічного висновку дійшов Європейський Суд з прав людини в рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 та у справі Бакалов проти України від 30.11.2004, вказавши, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

На підставі зазначеного, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем (як платником за договором тимчасового безоплатного користування від 28.12.2022 № 1) не надано доказів погашення заборгованості перед позивачем з відшкодування 1 537 377,63 грн за спожиту третьою особою електричну енергію, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на комунальні послуги за період з 01.09.2022 по 31.12.2022 в сумі 1 537 377,63 грн є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, тому задовольняє вказані позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості.

Враховуючи те, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати позивачу спірної суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позов є цілком обґрунтованим, доведеним, у зв`язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору суд покладає на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (61089, м. Харків, пр. Індустріальний, 3, код ЄДРПОУ 05808853) - 1 537 377,63 грн заборгованості та 23060,66 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "15" квітня 2024 р.

СуддяС.В. Міньковський