Ухвала

від 15.04.2024 по справі 120/4478/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

15 квітня 2024 р.Справа № 120/4478/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Метан" до Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області за участі третьої особи - Управління Державної казначейської служби України у Вінницькому районі Вінницької області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Метан" до Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області за участі третьої особи - Управління Державної казначейської служби України у Вінницькому районі Вінницької області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 71 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд зазначає, що змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу.

Суд зауважує, що під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги повинні формулюватись у такий спосіб, який виключає можливість неоднозначного їх розуміння або тлумачення. Це означає, що позовні вимоги повинні бути максимально чіткими і зрозумілими для суду, не потребувати необхідності співставляти чи порівнювати їх зміст із змістом описової частини позову для встановлення дійсного предмету оскарження та належності спірним правовідносин до адміністративної юрисдикції.

Також позовні вимоги повинні логічно випливати з обставин, що свідчать про факти порушень права у сфері публічно-управлінських правовідносин.

Відповідно до матеріалів позовної заяви, предметом оскарження у цій справі є рішення Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області № 1333 "Про затвердження програми для забезпечення виконання рішень суду в Лука-Мелешківській сільській територіальній громаді на 2023-2025 роки" від 21.12.2022 року в частині затвердження Програми для забезпечення виконання рішень суду в Лука-Мелешківській сільській територіальній громаді на 2023-2025 року, рішення Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області № 1732 "Про затвердження програми для забезпечення виконання рішень суду в Лука-Мелешківській сільській територіальній громаді на 2023-2025 роки" від 15.12.2023 року в частині затвердження Програми для забезпечення виконання рішень суду в Лука-Мелешківській сільській територіальній громаді на 2023-2025 року, а також бездіяльність Лука-Мелешківської сільської ради щодо невжиття заходів зі встановлення відкритих асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

Частиною 2 статті 77 Бюджетного кодексу України передбачено, що місцеві бюджети затверджуються рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради до 25 грудня (включно) року, що передує плановому.

Згідно зі ст. 59 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Закону № 280/97-ВР акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах своїх повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону № 280/97-ВР).

Вказане кореспондує з п. 1. ч. 1 ст. 18 КАС України.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів належними та допустимим доказами має довести саме позивач.

Бюджетний кодекс України визначає бюджетний процес як регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства (п. 10 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Розуміння бюджетного процесу полягає в тому, що вся діяльність, яка базується на владних повноваженнях тих чи інших органів, має бути підпорядкована суворим процедурним формам, що забезпечують законність, доцільність та обґрунтованість цієї діяльності. Тому чіткий порядок, ретельно розробленій і регламентований у всіх своїх елементах, вимагається не лише для організації й узгодження роботи всієї системи державних органів чи органів місцевої влади або місцевого самоврядування з формування та виконання бюджету, а й для правильного розв`язання проблем, що його супроводжують.

Приписами ст. 116 Бюджетного кодексу України встановлено, що порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання.

Разом з тим, мотивами позову, визначеними представником позивача у позовній заяві, є виключно те, що рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 902/682/20 від 23.10.2020 року, яким на користь позивача стягнуто з відповідача заборгованість у розмірі 1879373,65 грн, - залишається невиконаним.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту вказує на те, що подання позову в порядку адміністративного судочинства спрямоване виключно на реалізацію свого права власності на грошові активи.

При цьому, всупереч вищевикладеним положенням законодавства, заявляючи вимоги про визнання неправомірним та скасування відповідних пунктів оскаржуваних рішень, позивач фактично не оскаржує саме рішення, як і не оскаржує процедуру складання, розгляду, затвердження, внесення змін чи виконання Бюджетної програми та звітування про її виконання. Натомість позивач зазначає про нерівноцінне розподілення коштів Бюджетною програмою.

Принагідно, суд зазначає, що згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Мотиви позовної заяви не вказують на те, що Лука-Мелешківською сільською радою Вінницького району Вінницької області порушено процедурні питання щодо Бюджетної програми та/або звітування про її виконання.

За таких обставин сформовані позовні вимоги набувають ознак змоги втрутитися у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування у сфері регулювання бюджетних відносин, що є неприпустимим і суперечить завданням адміністративного судочинства.

Розвиваючи вказане, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту, відповідно до мотивів позову, не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право.

Україна гарантує виконання будь-яких рішень суду майнового характеру, боржником за яким є державний орган (орган місцевого самоврядування) шляхом проведення безумовного списання з рахунків такого органу коштів, в обсязі, достатньому для задоволення вимог стягувача, а у випадку відсутності у державного органа - боржника коштів на рахунках - шляхом списання коштів з Державного бюджету України, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

При цьому, обов`язковість судових рішень гарантується статтею 129-1 Конституції України, Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у сукупності з практикою Європейського суду з прав людини. Остання у силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами при розгляді справ як джерело права.

Звернення до адміністративного суду з позовом спрямованим на виконання відповідного рішення суду, яке адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати, невілює державне зобов`язання щодо виконання остаточних рішень, а гарантії щодо обов`язковості судових рішень - втрачають свою мету.

Тобто, при розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду, шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Відтак, позивачеві слід належним чином обґрунтувати свою позовну заяву із зазначенням конкретних підстав протиправності оскаржуваних пунктів рішень та привести у відповідність прохальну частину позову.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Метан" до Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області за участі третьої особи - Управління Державної казначейської служби України у Вінницькому районі Вінницької області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом приведення у відповідность обґрунтувальної та прохальної частин позову.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяАльчук Максим Петрович