Рішення

від 19.03.2024 по справі 160/6436/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 рокуСправа №160/6436/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при Військовій частині НОМЕР_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при Військовій частині НОМЕР_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_2 ) в якій позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову гарнізонної Військово-лікарської комісії при Військовій частині НОМЕР_1 № 693 від 08 березня 2023 року;

зобов`язати командира НОМЕР_3 окремої механізованої Інгулецької бригади (60 ОМБр, ВЧ НОМЕР_2 ) видати наказ про звільнення старшого солдата ОСОБА_1 , старшого оператора протитанкового взводу НОМЕР_4 батальйону НОМЕР_3 окремої механізованої Інгулецької бригади (60 ОМБр, ВЧ НОМЕР_2 ) з військової служби за підпунктом «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону ВР України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992р. (за станом здоров`я).

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що висновок ВЛК про придатність ОСОБА_1 до військової служби не відповідає вимогам Пояснень щодо застосування 36-ої статті Розкладу хвороб (не виконується умова придатності до військової служби сприйняттям шепітної мови на одне вухо); висновок ВЛК про придатність ОСОБА_1 до військової служби на підставі статті 40 графи II Розкладу хвороб наказу МОУ № 402 нічим не підтверджено, ступінь тяжкості ІХС встановлено без застосування належних методів дослідження, які містяться у Поясненнях щодо застосування статті) 40 Розкладу хвороб.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування зазначив, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є повноваженнями військово-лікарської комісії. Надання оцінки стану здоров`я позивача та його діагнозам, що визначають ступінь придатності до військової служби, не входять до повноважень суду при вирішенні адміністративної справи. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону та вирішувати питання які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Сторони в судове засідання не зявилися, повідомлені належним чином.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А тому, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач 02 березня 2023 року (вих. № 1467), був направлений командиром військової частини НОМЕР_2 для визначення військово-лікарською комісією ступеня придатності до військової служби.

При амбулаторному огляді ВЛК гарнізонною у період з 04 по 08 березня 2023 року було проведено комплексне обстеження медичними спеціалістами військової частини НОМЕР_1 , встановлено діагноз та причинний зв`язок захворювання позивача, на підставі чого прийнято рішення і видано довідку №693 від 08.03.2023 р. про:

"Відсутність третього пальця правої кисті після травматичної ампутації (1991) без порушення функції кисті.

Травма, НІ, не пов`язана з проходженням військової служби.

Наслідки перенесеної акубаротравми (05.01.2023) у вигляді лівобічної нейросенсорної приглухуватості, зі сприйняттям шепітної мови 0,5 метра.

Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. (Довідка про обставини травми не надана).

Ступінь тяжкості травми: ТЯЖКА (згідно Наказу МОЗ України №307 від 04.07.2007).

Дисциркуляторна ецелофалопатія першої стадії з гідроцефалією, церебрастенією, незначними порушеннями функцій центральної нервової системи.

Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

Пресбіопія ступеня 1,5/1,ОД. Ішемічна хвороба серця. Атеросклеротичний кардіоскрелоз. СН І з діастолічною дисфункцією лівого шлуночка.

Гіперхолестеринемія.Ангіопатія судин сітківки обох очей.

Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.

На підставі статей 62г, 36, 41в, 30, 40в, графи ІІ Розкладу хвороб наказу МОУ №402 - Придатний до військової служби".

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями на особливий період, а в разі прийняття у випадках та порядку, визначених законом, відповідного рішення Президента України - і в мирний час проводиться планомірна військова підготовка і забезпечується перебування в запасі та військовому резерві необхідної кількості військовонавчених громадян.

Згідно з пп. "б" п.2 ч.4ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової службипід час дії воєнного стану:за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6 - 12 місяців.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Згідно п. 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів ( п. 1.2 розділу І Положення № 402).

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до п.3.8 Положення №402, за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов: "Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "Обмежено придатний до військової служби"; "Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю

---

(вказати спеціальність)"; "Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю

---

(вказати спеціальність)"; "Придатний до військової служби".

Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Також, згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний до військової служби у мирний час.

Суд не ставить під сумнів право позивача на звернення безпосередньо до суду із цим позовом з урахуванням вимогст.5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, позивач не згідний з висновком Довідки ВЛК, так як вважає, що відповідач не врахував при медичному обстеженні всі обставини щодо його хвороб, про що вказує в позові. Також, позивач не наводить у позові, і не доводить порушень відповідача щодо процедури прийняття висновку Довідки ВЛК, зокрема, наприклад неприйняття тих чи інших медичних документів під при медичному огляді, тому немає підстав для скасування цієї постанови. Зазначене в позові не спростовує цей висновок суду, адже суд не дає оцінку медичному висновку, оскільки він не є спеціалізованою установою в медичній сфері, а тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 та від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, і встановлених обставин у цій справі, суд робить висновок, що позивач не довів позовні вимоги, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов не задовольняється.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова