Рішення

від 15.04.2024 по справі 160/2732/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 рокуСправа №160/2732/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної установи "Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних видів грошового забезпечення та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії;

- зобов`язати Державну установу "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, визначивши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про державний бюджет на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 №704, з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.01.2023 перерахунку основного розміру пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому як військовому пенсіонеру, відповідачем протиправно відмовлено у видачі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262- XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, визначивши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про державний бюджет на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 №704, чим порушено його право на належний розмір пенсійного забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Роз`яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

Відповідач ухвалу від 14.02.2024 та позов з додатками отримав засобами підсистеми «Електронний суд» 15.02.2024 та 30.01.2024, проте, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-IV (далі - Закон № 2262) по лінії МВС.

Вказане підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (серія НОМЕР_2 ).

20.11.2023 позивач звернувся до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" із заявою щодо виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Листом від 27.11.2023 за № 33/24-4073 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для виготовлення нових довідок про розмір грошового забезпечення.

Не погоджуючись з викладеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, позивач отримує пенсію на підставі Закону № 2262-XII як пенсіонер МВС.

Вимоги позивача щодо видачі довідки для перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.

Пунктом 3 Постанови № 704 встановлено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Додаток 2 до Постанови № 704 містить схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту.

Суд звертає увагу, що вказаний Додаток 2 не містить посилань, що грошове забезпечення поліцейського змінюється через зростання прожиткового мінімуму.

11.11.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» № 988 (далі - Постанова № 988).

Пунктами 4, 5 Постанови № 988 передбачено право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення:

1)установлювати:

посадові оклади поліцейським та курсантам закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, в розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 2 - 10;

надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.

підвищення за службу в поліції особливого призначення (особам, які безпосередньо виконують функції із забезпечення громадського порядку та безпеки громадян) у розмірі до 100 відсотків посадового окладу;

2) здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

3) надавати поліцейським один раз на рік:

матеріальну допомогу для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення;

матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.

А також виплачувати:

1) надбавку за стаж служби в поліції в розмірах згідно з додатком 11;

2) надбавку за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавку за службу в умовах режимних обмежень - у розмірах та порядку, визначених законодавством;

3) доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час;

4) надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі - у розмірі до 20 відсотків посадового окладу. Надбавка виплачується особам, які безпосередньо зайняті на шифрувальній роботі;

5) доплату за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, - у розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу;

6) доплату за вчене звання у разі, коли особа займає посаду, що пов`язана з педагогічною або науковою діяльністю, і має вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), - у розмірі 5, професора - 10 відсотків посадового окладу;

7) надбавку за почесне звання «заслужений» - у розмірі 10 відсотків посадового окладу;

8) підвищення на 25 відсотків посадових окладів курсантам за відмінне навчання або отримання відповідної кількості балів за шкалою ECTS за результатами екзаменаційної сесії.

Таким чином, Додаток 2 до Постанови № 704 не містить взагалі ніякої деталізації порядку розрахунку грошового забезпечення.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач є пенсіонером МВС України.

Позивачем не було надано доказів того, що станом на 01.01.2023 збільшилось грошове забезпечення поліцейського за прирівняною посадою з якої звільнили позивача.

Посилання позивача на положення постанови КМУ №704, що фактично і становить суть заявленого позову, є безпідставним, оскільки вказаною постановою КМУ врегульовано питання грошового забезпечення військовослужбовців, а не поліцейських.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що визнання протиправним та скасування п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 103, який в свою чергу визначав внесення змін у п. 4 Постанови № 704 шляхом викладення останнього в редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 не створює для позивача жодних наслідків, як то видачі оновлених довідок станом на 01.01.2023.

Отже, відповідач не мав правових підстав для оформлення та видачі позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, зокрема станом на 01.01.2023 з урахуванням положень Постанови № 704, визначивши посадовий оклад і оклад за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії визначених виходячи з оновленого посадового окладу та окладу за військовим званням.

Таким чином, оскільки позивачем не доведено, а судом не встановленого того, що з 01.01.2023 збільшилося грошове забезпечення поліцейського за прирівняною посадою, відповідно відсутні і підстави для задоволення позову.

Отже, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1ист. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд враховує ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України" (п. 58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 15 квітня 2024 року.

Суддя Н.Є. Калугіна