Ухвала

від 16.04.2024 по справі 200/2218/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 квітня 2024 року Справа №200/2218/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Підприємства об`єднання громадян Допоможемо кожному (код ЄДРПОУ: 43899456, місцезнаходження: вул. Ювілейна, буд. 70, м. Краматорськ, Краматорський район, Донецька область, 84323) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011, місцезнаходження: вул. Шолуденко, буд. 33/19, м. Київ, 04116) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання до вчинення певних дій, -

УСТАНОВИЛА:

10.04.2024 року (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) Підприємство об`єднання громадян Допоможемо кожному звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві про:

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 грудня 2022 року № 00353840704 за формою В4 про завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 592 700 грн.;

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 грудня 2022 року № 00353780704 за формою В1 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2 080 814 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 520 203, 50 грн.;

зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані по заяві позивача про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 2 080 814 грн як такої, що є узгодженою.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частина 2 статті 132 КАС України визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 спеціального Закону № 3674-VI передбачено, що ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою/суб`єктом владних повноважень становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік від 09 листопада 2023 року № 3460-IX, з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 3 028,00 грн.

Таким чином, за подання цього позову сплаті підлягає судовий збір у розмірі 30280.00 грн. за дві майнові вимоги, що визначається від ціни позову, та у розмірі 3 028,00 грн. за немайнову вимогу про зобов`язання до вчинення певних дій, що сумарно становить 33 308,00 грн.

У порушення вказаних норм, представником позивача до позовної заяви документ про сплату судового збору не додано.

Щодо строку звернення до суду з позовом.

Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому частиною 1 статті 122 Кодексу визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі Податковий кодекс).

Статтею 56 Податкового кодексу визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення - підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником датку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

У постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.

Однак у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд прийшов до висновку про те, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з наведеним, право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

Враховуючи викладене, для звернення до адміністративного суду з даним позовом встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС України).

Як слідує із матеріалів позовної заяви, предметом оскарження за даним позовом є податкові повідомлення-рішення №00353840704 та №00353780704 від 06.12.2022.

При цьому, представник позивача інформації, що позивачем застосовувалась процедура адміністративного оскарження не надала.

Відтак, до спірних правовідносин застосовується шестимісячний строк звернення до суду.

Із позовом щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2022 позивач звернувся лише 10.04.2024, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Між тим, в порушення вимог статті 161 вказаного Кодексу до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом та докази поважності причин його пропуску.

Одночасно суд, звертає увагу представника позивача, на ч.1 ст.45 КАС України де вказано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно п.1 ч.2 ст.45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Згідно даних комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» у справах №200/2565/23, №200/4664/23, №200/4577/23, №200/6367/23, 200/7235/23, 200/1125/24 аналогічні позовні заяви представниці позивача - адвоката Є. І. Єльчанінової повернуті через не усунення недоліків визначених ухвалами суду.

При цьому усі заяви не мали доказів сплати судового збору. З огляду на вищевказані обставини, суд вважає за необхідне попередити заявника про те, що згідно частини першої статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадку зловживання процесуальними правами.

За приписами частини 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду доказу сплати судового збору у визначеному судом розмірі, обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом та докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 122, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Підприємства об`єднання громадян Допоможемо кожному до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання до вчинення певних дій - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду доказу сплати судового збору у визначеному судом розмірі, обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом та докази поважності причин його пропуску.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Повідомити позивачу, що вищевказані документи можуть бути подані до суду шляхом направлення їх через підсистему "Електронний суд".

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Буряк