Рішення

від 16.04.2024 по справі 320/5916/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2024 року м.Київ справа №320/5916/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОС МОРЕ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОС МОРЕ» з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві, в якому просилосуд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0029638/0706 від 02.11.2022 р., №0029639/0706 від 02.11.2022 р., №0029640/0706 від 02.11.2022 р.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовув тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті не на підставі, та не в спосіб, що визначений Конституцією та законами України. Вважаввисновки акту перевірки необґрунтованими, бездоказовими, такими, що суперечать дійсним обставинам, оскільки Контролюючим органом, в порушення вимог законодавства, не враховано усі надані позивачем відповідачу документи, як до перевірки, так і разом із запереченнями на акт перевірки, зокрема, матеріали інвентаризації, яка проведена на вимогу ГУ ДПС у м.Києві та інші документи.

Відповідач проти позову заперечував, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечення проти позову відповідач обґрунтовував тим, що перевіркою встановлено в фінансовому звіті малого підприємства (Форма № 1-м) ТОВ «АГРОС МОРЕ» станом на 30.06.2022 в рядку 1100 «Запаси» задекларовано запаси на загальну суму 227 939 300 гривень. Станом на 30.06.2022 залишок товарів на складі згідно з даними рахунку 281 склав в загальній сумі 218 019 277,92 гривень. Інформація по іншим бухгалтерським рахункам, які можуть містити інформацію про залишки товарно-матеріальних цінностей, до перевірки не надавалась.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі направлень ГУ ДПС у м. Києві від 05.09.2022 р. № 9375/26-15-07-06-02-17, від 05.09.2022 р. № 9377/26-15-07-06-02-17, головним державним інспектором відділу перевірок у сфері професійної, наукової та технічної діяльності управління податкового аудиту інших галузей економіки ГУ ДПС у м. Києві Доріченком Олександром та головним державним інспектором відділу перевірок у сфері професійної, наукової та технічної діяльності управління податкового аудиту інших галузей економіки ГУ ДПС у м. Києві Паньшинською Наталією, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 31.08.2022 № 3393-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «АГРОС МОРЕ» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за червень 2022 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за вересень, жовтень 2020 року та березень, травень, серпень, вересень 2021 року.

Згідно п.2.1. Акту перевірки, перевірка проводилась у період з 05.09.2022 по 16.09.2022 року.

Відповідно до пп. 20.1.9. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Відповідно до норм пп.20.1.13 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Статтею 10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (надалі - Закон № 996) передбачено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовано Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі - Положення № 879).

Відповідно до п. 1 розділу II Положення 879 для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Згідно з п.п. 4.1 п. 4 розділу III Положення 879 інвентаризація запасів проводиться за місцями зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в інвентаризаційні описи за найменуванням із зазначенням номенклатурного номера (за його наявності), виду, групи, сорту, одиниці виміру, ціни, суми та кількості (рахунок, вага або міра), фактично встановлених на дату інвентаризації, та за даними бухгалтерського обліку.

Згідно з п.п. 4.2 п. 4 розділу III Положення 879 інвентаризаційна комісія у присутності матеріально відповідальних осіб перевіряє фактичну наявність запасів шляхом їх перерахунку, переважування чи перемірювання. Не допускається вносити до інвентаризаційних описів дані про залишки активів зі слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку без перевірки їх фактичної наявності.

Пунктом 18 розділу II Положення 879 визначено, що інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв`язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. При проведенні інвентаризації у разі зміни матеріально відповідальної особи та особа, яка приймає активи, дає розписку про отримання активів, а та, яка передає, - про передачу активів.

Матеріали інвентаризації (описи, акти, звіряльні відомості, протоколи) оформляються не менше ніж у двох примірниках (п. 21. розділу II Положення 879).

Пунктом 1 розділу IV Положення 879 встановлено, що висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, залишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов`язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.

Відповідно до п. 2 розділу IV Положення 879 протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації.

На підставі пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України та п. 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, із змінами та доповненнями, ГУ ДПС у м. Києві листом від 06.09.2022 №51840/6/26-15-07-06-02-09, просило провести інвентаризацію фактично наявних ТМЦ та інших активів підприємства в межах строків проведення перевірки, та у присутності представників ГУ ДПС у м. Києві, що здійснюють перевірку, та повідомити про час та місце проведення інвентаризації».

На виконання вимог ГУ ДПС у м. Києві, для забезпечення повноти та достовірності даних у фінансовій звітності і на підставі ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» від 16.07.1999 № 996-XIV, Положення про інвентаризацію активів і зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419, а також інших нормативних документів, що регулюють питання проведення інвентаризації і складання фінансової звітності, наказом директора ТОВ «АГРОС МОРЕ» №2-ІНВ від 12.09.2022 про проведення інвентаризації, наказано: провести інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та перевірити їх фактичну наявність і документальне підтвердження станом на 13.09.2022 - 16.09.2022 р. та визначено склад інвентаризаційної комісій.

В період з 13.09.2022 по 16.09.2022 р. ТОВ «АГРОС МОРЕ» проведено інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, у тому числі, за присутності представників ГУ ДПС у м. Києві, що здійснювали перевірку.

Листом вих. №02/09 від 16.09.2022 р. ТОВ «АГРОС МОРЕ» повідомило ГУ ДПС у м. Києві про проведення інвентаризації фактично наявних основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів (згідно наказу № 2-ІНВ від 12.09.2022 р.) у період з 13 по 16 вересня 2022 року, та надано інвентаризаційні описи:

- від 13.09.2022 щодо товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на складі ТОВ «АГРОС- МОРЕ» Склад Київ Глобал, м. Київ, вул. Богатирська, буд.1, корпус Д.

- від 15.09.2022 щодо товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на складі ТОВ «АГРОС- МОРЕ» Склад Коцюбинське, Київська область, Києво-Святошинський р-н, смт. Коцюбинське, вул. Залізнична, буд.2.

- від 15.09.2022 щодо товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на складі ТОВ «АГРОС- МОРЕ» Склад Весна, м. Одеса, вул. Агрономічна, буд. 205/4.

- від 15.09.2022 щодо товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на складі ТОВ «АГРОС- МОРЕ» Склад Салют-Дніпро, м. Дніпро, вул. Запасна, буд.7.

Отримання інвентаризаційних описів не заперечувалось Відповідачем в ході розгляду справи та відображено в Акті перевірки.

За висновками перевірки складеноАкт № 27696/26-15-07-06-02-19/42898163 від 23.09.2022 року «Про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОС МОРЕ» (код згідно з ЄДРПОУ 42898163), з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за червень 2022 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за вересень, жовтень 2020 року та березень, травень, серпень, вересень 2021 року» (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення п. 187.1. ст. 187 п.п. г п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Згідно абз. 2 п. 44.6. ст. 44 ПК України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Не погоджуючись висновками акту перевірки, позивачем було подано до ГУ ДПС у м. Києві письмові заперечення (вих. №11/10-22/1 від 11.10.2022 року) на акт документальної позапланової перевірки,до заперечень ТОВ «АГРОС МОРЕ» було додано протокол інвентаризаційної комісії від 16.09.2022 року, після його затвердження директором ТОВ «АГРОС МОРЕ».

За наслідками розгляду заперечать на акт перевірки, Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0029638/0706 від 02.11.2022 року яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 29 651 883,00 грн.;

№ 0029639/0706 від 02.11.2022 р., яким зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 19 309 595,00 грн.;

№0029640/0706 від 02.11.2022 р., яким застосовані штрафні санкції у розмірі 3400,00 грн. за не реєстрацію податкових накладних.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення містять посилання на те, що такі рішення прийняті з урахуванням наданих ТОВ «АГРОС МОРЕ» заперечень та документів. суд бере до уваги лист ГУ ДПС у м. Києві про розгляд заперечень №14067/1/26-15-07-06-02-09 від 26.10.2022 року, який не містить роз`яснень та аргументів щодо того, в якій частині були враховані, а в якій відхилені заперечення та додані до них документи ТОВ «АГРОС МОРЕ», підстави неврахування додатково поданих документів, одночасно із запереченнями на акт перевірки на підставі абз. 2 п. 44.6. ст. 44 ПК України, відповідачем не наведені.

У відзиві на позовну заяву відповідачем не наведені підстави неврахування документів, які були надалі позивачем як до перевірки, так і із запереченнями на акт перевірки.

В матеріалах справи відсутній акт відмови у проведені інвентаризації щодо зняття фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей, за таких обставин,на думку суду, матеріали інвентаризації, яка проводилась на вимогу контролюючого органу, мали бути враховані контролюючим органом.

Суд бере до уваги практику суду касаційної інтсанції при розгляді аналогічних справ. Так, у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2023 року у справі № 480/2423/21 зазначено, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У постанові від 08 вересня 2019 року у справі № 802/1069/13-а Верховний Суд зауважував, що обставина порушення платником податків обов`язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати до прийняття відповідного рішення й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, при прийнятті рішення, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України.

У постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 640/637/19 Верховний Суд висловив позицію про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, до прийняття рішення за результатами такої перевірки це зумовлює обов`язок податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки.

Позиція Верховного Суду у питанні застосування норми пункту 44.6 статті 44 ПК України є усталеною і послідовною, за таких обставин суд прийшов до висновку, що відповідач неправомірно не врахував подані позивачем документи.

Суд критично ставиться до доводів відповідача в частині проведення інвентаризації без участі його представників, з огляду на наступне.

Пунктом 4 частини 1 розділу ІІ Положення 879, визначено, що у разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації. За змістом наведеної норми Положення присутність посадових осіб органу, який оформив вимогу про проведення інвентаризації, не є обов`язковою.

Податковим законодавством не передбачено обов`язку направлення платником податків лист (повідомлення) про призначення та проведення інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів підприємства в присутності представників контролюючого органу. Як наслідок, суд погоджується з доводами позивача, що інвентаризація проведена частково у присутності представників контролюючого органу, що не є порушенням порядку проведення інвентаризації та не спростовує її результатів.

У Постанові Верховного Суду від 26.09.2023р. у справі №640/19859/21 колегія суддів Касаційного адміністративного суду відхиляючі доводи контролюючого органу зазначила, що посадові особи контролюючого органу можуть бути присутні при проведенні інвентаризації за їх згодою, проте така присутність не є обов`язковою.

Аналогічна позиція викладена у постановою Верховного Суду від 28.02.2023 року у справі №520/11549/21, вимога щодо проведення інвентаризації поширюється на усіх платників податків, однак проведення інвентаризації має здійснюватися саме платником податків, тоді як контролюючий орган може лише вимагати її проведення. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що такий платник податків зобов`язаний направляти лист (повідомлення) про призначення та проведення інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів підприємства в присутності представників контролюючого органу (така присутність у відповідності до пункту 1 розділу ІІ Положення № 879 є правом, а не обов`язком).

Верховний Суд висловлював свою позицію щодо аналогічних спірним правовідносинам у постановах Верховного Суду від 23 липня 2020 року у справі № 640/5215/19, від 6 лютого 2020 року у справі №807/1556/17, від 28.02.2023 у справі № 520/11549/21, від 13.02.2019 у справі № 820/817/17.

Суд враховує, що працівниками ГУ ДПС у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «АГРОС МОРЕ», таким чином працівники відповідача мали фактичний доступ до приміщень позивача, натомість працівники відповідача, які проводили перевірку, не з`явились за адресою складів ТОВ «АГРОС МОРЕ» у м. Одеса та м. Дніпро під час проведення інвентаризації, актів про не допуск до перевірки або до проведення інвентаризації в матеріалах справи відсутні, а тому доводи відповідача в цій частині позову не обгрунтовані.

Проведеною в ході перевірки інвентаризацією фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей ТОВ «АГРОС МОРЕ» підтверджено задекларовані запаси станом на 15.09.2022 р. (протокол інвентаризаційної комісії від 16.09.2022 р.) на загальну суму 157 911 483,78 грн.Різниця залишків товарно-матеріальних цінностей між задекларованими ТОВ «АГРОС МОРЕ» в Фінансовому звіті малого підприємства (Форма № 1-м) станом на 30.06.2022 в рядку 1100 «Запаси» на загальну суму 227 939 300 грн. та фактично виявленими станом на 15.09.2022 р. у розмірі 157 911 483,78 грн. була реалізована Товариством під час здійснення господарської діяльність.

Дані операції, щодо реалізації товару знайшли своє відображення у бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджується первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності, податковими накладними, іншими документами, пов`язаними з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, що не заперечується відповідачем. Перевіркою не встановлено порушень реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

При цьому, п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підсумовуючи викладене, реєстрація ТОВ «АГРОС МОРЕ» податкових накладних в ЄРПН щодо реалізації товару, міститься в базах даних ДПС та є податковою інформацією, тобто дана обставина відома контролюючому органу. Позивачем підтверджено суму фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей та часткову реалізацію товару. За таких обставин, твердження відповідача про не підтвердження задекларованих запасів та заниження податкових зобов`язань з податку на додану є припущеннями на не доведені відповідачем належними і допустими доказами.

Суд бере до уваги надане позивачем документальне підтвердження наявності на зберіганні кукурудзи. Так, в червні 2022 ТОВ «АГРОС МОРЕ» було придбано кукурудзу українського походження, врожаю 2021 року у ФГ «МП Горизонт» (код згідно з ЄДРПОУ 21404115) в кількості 1029,635 т. на загальну суму 6 383 741,12 грн., в т.ч. ПДВ 783 968,12 грн. (надалі Товар), на що були отримані податкові накладні: №1 від 01.06.2022 р., № 2 від 02.06.2022 р., № 3 від 06.06.2022 р., № 4 від 07.06.2022 р., № 5 від 08.06.2022 р. Даний товар, знаходиться на відповідальному зберіганні механізованого зерносховища ТОВ «ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКА ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНА КОМПАНІЯ», за адресою: Чернігівська область, Прилуцький (Ічнянський) район, смт. Парафіївка, вул. Шевченка, 139, згідно договору приймання, сушки, очистки, складського зберігання та відпуску зерна №36 від 30.05.2022 р., що також підтверджується листом ТОВ «ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКА ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» вих. №29/09 від 29.09.2022 року про зберігання 1380 кг кукурудзи 3 класу українського походження урожаю 2021 року по договору №36 від 30.05.2022 року, що підтверджуються складськими квитанціями №473 від 01.06.2022 р., № 475 від 02.06.2022 р., 476 від 03.06.2022 р. (з урахуванням листа №31 від 03.06.2022 р.), №484 від 07.06.2022 р., №487 від 08.06.2022 р., №388 від 09.06.2022 р.

Відповідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Оскільки залишки товарно-матеріальних цінностей, у тому числі і кукурудза українського походження, придбана в червні 2022 р. ТОВ «АГРОС МОРЕ» не реалізовувалась, у платника податків ТОВ «АГРОС МОРЕ» відсутній обов`язок реєструвати податкові накладні.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон № 996) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (ст. 4 Закону № 996). У відповідності до зазначеного принципу, неважливо яку операцію було оформлено документально, значення має виключно те, яка операція була здійснена фактично. Тобто, документальне оформлення операції, відмінної від тої, яка реально відбулася, не дає права особі обліковувати таку операцію, натомість обліку підлягає та операція, яка фактично відбулася.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст. 44 ПК України. Так, згідно з положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З огляду на викладені норми первинний документ може бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку виключно у разі фактичного здійснення тієї господарської операції, про яку він містить відомості. Тобто, для бухгалтерського та податкового обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Як зазначив Верховний Суд України у Постанові від 20.01.2016 р. (№ 21-4953а15), - надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Згідно з вимогами підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті і 89 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання, виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно пункту 189.1 статті 189 у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього ПК України база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Отже, проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

В свою чергу, відповідачем не враховано усіх наданих йому платником податків первинних документів, внаслідок чого за наслідками перевірки зроблено необґрунтовані висновки, внаслідок чого прийняті неправомірні рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1-3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

Частиною 1 статті 76 КАС України визначено, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1-2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Тобто особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування у спорі покладається на відповідача-суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій чи законність прийнятих рішень.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі №192/557/17 та від 13.03.2019 року у справі №818/1194/18. Згідно позиції Верховного Суду викладеній у рішенні №460/969/19 від 11.03.2020 року, якщо відповідач є суб`єктом владних повноважень, тож у справах про оскарження його рішення суд, який розглядає таку справу в порядку адміністративного судочинства, повинен перевірити відповідність цього рішення критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС, а відповідач, на якого як суб`єкта владних повноважень згідно з частиною другою статті 77 КАС покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, повинен, своєю чергою, довести перед судом, що спірне рішення цим критеріям відповідає.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність своїх рішень. Не надано пояснень стосовно неврахування матеріалів інвентаризації, яка проводилась на прохання саме ГУ ДПС у м. Києві. Протокол інвентаризаційної комісії від 16.09.2022 р., який підтверджує суму фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей, неодноразово надавався до ГУ ДПС у м. Києві, але безпідставно залишено поза увагою відповідача. В свою чергу, відповідачем не подано доказів для спростування результатів інвентаризації та підтвердження свого висновку про неможливість підтвердження залишків товарно-матеріальних цінностей.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин та наявних в матеріалах справи доказів суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у вигляді скасування податкових повідомлень-рішень від 02.11.2022р., №0029638/0706, №0029639/0706 та №0029640/0706, винесених на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 23.09.2022р., №27696/26-15-07-06-02-19/42898163.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Судом було встановлено, що між адвокатським об`єднанням «Унілекс» та ТОВ «АГРОС МОРЕ» укладено договір про надання правової допомоги №01/09-20/3 від 01.09.2020 р. щодо захисту прав та інтересів позивача.

Додатком № 8 від 04.01.2023 р. до Договору про надання правової допомоги № 01/09-20/3 від 01.09.2020 року визначено орієнтовний порядок, обсяги та вартість правової допомоги, в суді першої інстанції, щодо захисту прав та інтересів ТОВ «АГРОС МОРЕ» під час підготовки позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0029638/0706, №0029639/0706, №0029640/0706 від 02.11.2022 р. та подальшого розгляду справи.

20.07.2023 року між ТОВ «АГРОС МОРЕ» та АО «Унілекс» підписано акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги № 01/09-20/3 від 01.09.2020 р. на загальну суму 50 000,00 грн.( п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Матеріли справи № 320/5916/23 підтверджують виконання адвокатом робіт зазначених у акті приймання-передачі наданих послуг від 20.07.2023 р., що є підставою для задоволення поданої 21.07.2023 р. заяви про розподіл судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

Витрати позивача на правничу допомогу в суді першої інстанції підтверджується копіями договору про надання правової допомоги № 01/09-20/3 від 01.09.2020, укладеним між АО «Унілекс» (об`єднання) та ТОВ «АГРОС МОРЕ» (клієнт), додатком до вказаного договору додатку №8 від 04.01.2023р, актом приймання-передачі наданих послуг від 20.07.2023, рахунком на оплату № 56 від 20.07.2023 р., детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (АО «Унілекс») у справі №320/5916/23 від 20.07.2023 р., яка розглядалась Київським окружним адміністративним судом, у вказаних документах зафіксовано, які саме послуги надавались позивачу, тому вони є належним доказом, що описує надані послуги з правової допомоги.

Отже, позивачем дотримано вимоги ст.134 КАС України, позивачу підлягає поверненню сума витрат на правову допомогу в розмірі 50 000,00 грн.

Наведене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 10.09.2020 у справі №420/6027/19.

Відповідач не скористався своїм правом на подання належним чином обґрунтованого клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу із визначенням розміру судових витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають розподілу. Обґрунтувань щодо неспівмірності заявлених до відшкодування витрат, заперечень щодо надання позивачу відповідних послуг свідчень про завищення розміру та вартості наданої правничої допомоги відповідачем не надано. Також позивачем, відповідно до платіжного доручення №3398 від 20.01.2032 р., було сплачено судовий збір в розмірі 26 840, 00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністратвиний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.11.2022 року №0029638/0706, №0029639/0706 та №0029640/0706, винесені на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 23.09.2022 року №27696/26-15-07-06-02-19/42898163 в повному обсязі.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОС МОРЕ» (код ЄДРПОУ 42898163), місцезнаходження: 04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, буд. 26а) судовий збір у розмірі 26 840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОС МОРЕ» (код ЄДРПОУ 42898163), місцезнаходження: 04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, буд. 26а) витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.