Рішення

від 15.04.2024 по справі 640/34185/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2024 року м. Київ№ 640/34185/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний ЦУМ»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про визнання бездіяльності протиправною,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Столичний ЦУМ» (далі позивач/ТОВ «Столичний ЦУМ») з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України (далі відповідач 1/ГУ ДПС у м. Києві), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі відповідач 2/ГУ ДКСУ у м. Києві) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені в розмірі 8 737 840,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тривалим порушення строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що призвело до додаткового нарахування пені, що підлягає стягненню з бюджету на користь позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.12.2021 відкрито провадження у справі.

21 грудня 2021 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва від ГУ ДКСУ у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач 2 позовні вимоги ТОВ «Столичний ЦУМ» не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Дата набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/11974/17, яким скасовано податкове повідомлення-рішення, є дата прийняття ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, а саме: 23.11.2018. Проте, як вбачається з Реєстру відшкодування ПДВ, який міститься на сайті Міністерства фінансів України, за пошуком номеру декларації 9196831745, яка зазначена в платіжному дорученні № 86733626 про відшкодування ПДВ в сумі 12 887 707,00 грн, датою судового рішення зазначено 26.10.2021. Таким чином, Головне управління Казначейство забезпечило належне відшкодування ПДВ протягом п`яти операційних днів, а саме 02.11.2021.

Відповідач 2 вважає, що для розрахунку пені за період з 26.04.2019 по 23.11.2021 безпідставно та незаконно застосовано розмір облікової ставки, який був встановлений у листопаді 2018 року. На підтвердження обґрунтованості тверджень звертає увагу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.08.2021 у справі №640/15576/21, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2021 у справі №826/5397/18, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 115.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021справі № 640/30124/20, в яких суди вказували на те, що відповідно до постанов Національного банку України розмір облікової ставки НБУ змінювався і під час обчислення суми пені за певний період, слід використовувати ті показники облікової ставки, які були встановлені Національним банком України. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

17 лютого 2022 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва від ТОВ «Столичний ЦУМ» надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у м. Києві щодо несвоєчасного внесення узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 13 731 483 грн за вересень 2016 року до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у м. Києві на користь ТОВ «Столичний ЦУМ» пеню у розмірі 8 737 840,33 грн, нараховану за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період 24.11.2018 - 23.11.2021.

24 серпня 2022 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву.

В своєму відзиві відповідач 1 зазначає, що законодавець поклав на контролюючий орган певні обов`язки, які передують відшкодуванню сум податку на додану вартість із державного бюджету, зокрема, обов`язки щодо проведення перевірок щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість платниками такого податку, складання відповідного висновку у п`ятиденний строк після закінчення проведення перевірки та направлення такого висновку до органів казначейської служби для відшкодування платнику податку на додану вартість шляхом перерахування його на відповідні рахунки платника податку. Одночасно, законодавець передбачив і відповідальність за не відшкодування платникам таких сум потягом строків, визначених статтею 200 Податкового кодексу України у вигляді нарахування пені на суму бюджетної заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені, при цьому, протягом дії пені та включаючи день її погашення.

З огляду на викладене, нарахування пені позивачем згідно наведеного у позові розрахунку, не включає в себе день погашення такої заборгованості, у зв`язку з чим таке нарахування пені є передчасним та не відповідає вимогам пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки основними умовами для нарахування пені є момент її виникнення, період дії пені, включаючи день погашення такої заборгованості. Контролюючий орган діяв в межах визначених чинним законодавством. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

31 серпня 2022 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва від ТОВ «Столичний ЦУМ» надійшла відповідь на відзив ГУ ДКСУ у м. Києві.

В своїй відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідач 2 своїми висновками у відзиві на позовну заяву не заперечує та погоджується із датою набрання рішенням законної сили. Отже, незважаючи на набрання судовим рішенням 23.11.2018 законної сили, яким позивачу підтверджено право на бюджетне відшкодування, ГУ ДПС у м. Києві не було вжито передбачених законодавством заходів щодо його повернення. Просить суд задовольнити позов.

29 вересня 2022 року відповідачем 1 було надано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском 1095 днів для звернення до суду із цим позовом.

09 листопада 2022 року від ТОВ «Столичний ЦУМ» надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у м. Києві щодо несвоєчасного внесення узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 13 731 483 грн за вересень 2016 року до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у м. Києві на користь ТОВ «Столичний ЦУМ» пеню у розмірі 5 409 475,92 грн, нараховану за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період 26.11.2018 - 23.11.2021.

23 листопада 2022 року від ТОВ «Столичний ЦУМ» надійшла відповідь на додаткові пояснення відповідача 1.

Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2023 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

07 грудня 2023 року зазначену справу фактично передано судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 прийнято справу №640/34185/21 до провадження судді Жукової Є.О. Розгляд справи вирішено здійснювати суддею Жуковою Є.О. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про прийняття адміністративної справи до провадження» від 13.12.2023 по справі №640/34185/21 доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у м. Києві та ГУ ДКСУ у м. Києві 14.12.2023.

04 січня 2024 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДКСУ у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, зміст якого ідентичний змісту відзиву, що надійшов 21.12.2021.

06 лютого 2024 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, зміст якого ідентичний змісту відзиву, що надійшов 24.08.2022.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДФС у м. Києві здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Столичний ЦУМ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2016 року, за результатами якої складено акт від 09.03.2017 №96/26-15-14-04-01/37254825.

Згідно висновків акта перевірки, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «Столичний ЦУМ» вимог податкового законодавства (пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України), а саме: безпідставно задекларовано суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за вересень 2016 року в розмірі 13 731 483 грн.

На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 24.03.2017 №0013171404, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 13 731 483 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2018 року по справі №826/11974/17 зазначене податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 24.03.2017 №0013171404 було визнано протиправним та скасовано. Рішення суду набрало чинності 23.11.2018 відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду.

Незважаючи на набрання 23.11.2018 законної сили судового рішення, яким позивачу підтверджено суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 13 731483 грн, ГУ ДПС у м. Києві не було вжито передбачених чинним законодавством заходів щодо його повернення.

02 листопада 2021 року Державна казначейська служба України перерахувала на рахунок ТОВ «Столичний ЦУМ» 12 887 707 грн.

Відповідно до п. 200.23 ст.200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

У зв`язку з тривалим порушенням строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Столичний ЦУМ» відповідно до вимог п. 200.23. ст. 200 Податкового кодексу України додатково нарахувало на суму бюджетної заборгованості пеню за період з 26.11.2018 по 23.11.2021 (дата погашення заборгованості) в розмірі 5 409 475,92 грн, що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (надалі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 Податкового кодексу України.

Як слідує зі змісту вимог пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції станом на час формування суми податку, що підлягала бюджетному відшкодуванню), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню), до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно з пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як визначено пунктами 200.8, 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до із пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки сум бюджетного відшкодування, визначених у пункті 200.11 цієї статті, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Згідно пункту 200.17 статті 200 Податкового кодексу України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у т.ч. заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Так, станом на час виникнення спірних правовідносин, механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначався Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 року №39 (Порядок № 39).

Відповідно до пункту 6 Порядку №39, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог ст.ст. 73,83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Згідно із пунктом 7 Порядку №39, орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: 3-х робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; 5-ти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування ПДВ.

Пунктом 8 Порядку №39 визначено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування ДВ, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

Відповідно до пункту 9 Порядку №39, на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: 3-х операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; 5-ти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Отже, за правилами Порядку №39, у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган зобов`язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

21 грудня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України», який набрав чинності з 01.01.2017, яким змінено порядок бюджетного відшкодування ПДВ платникам цього податку, який не передбачає надання контролюючим органом відповідного висновку та його направлення до органу державного казначейства. Відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Так, згідно з підпунктами 200.7.1, 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (тут і надалі, в редакції з 01.01.2017 року), формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

За приписами пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зокрема, з: ґ) дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797-VІІІ, визначено, що до 10.01.2017 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 01.01.2017, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

До 01.02.2017 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету (пункт 56).

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року №26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (Порядок №26), який, згідно з пунктом 3 цієї постанови набирав чинності з 01.04.2017.

Зазначеною постановою встановлено, що до набрання чинності цим Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 01.01.2017.

Відповідно до положень пункту 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість, або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

У зв`язку з набранням чинності Порядком №26, з 01.04.2017 втратив чинність Порядок №68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Податкового кодексу України.

Пунктом 10 Порядку №68 встановлено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику ПДВ, контролюючим органом щодо цього платника.

При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01.04.2017, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Водночас, починаючи з 01.04.2017, передумовою для отримання платником ПДВ належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 09.07.2020 року у справі №821/852/17, від 10.06.2020 року у справі №640/1032/19, від 15.01.2020 року у справі №360/746/19, від 19.02.2019 року у справі №810/2980/17, від 27.02.2018 року у справі №822/1877/16.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №826/11974/17 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві форми «В3» №0013171404 від 24.03.2017.

Таким чином, вищевказаним судовим рішенням підтверджується наявність у ТОВ «Столичний ЦУМ» права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку рахунок в розмірі 13 731 483 грн, що не підлягає додатковому доказуванню.

Водночас після набрання чинності Порядком №26, тобто з 01.04.2017, ГУ ДФС у м. Києві мало внести до Реєстру і Тимчасового реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Відповідачами не заперечується, що відповідачем 2 02.11.2021 було перераховано кошти у сумі 12 887 707 гривень на виконання рішення суду по справі № 826/11974/17.

Отже, сума ПДВ в розмірі 12 887 707 грн була відшкодована позивачу лише 02 листопада 2021 року.

У свою чергу, пунктом 200.23 статті 200 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України нараховується пеня.

Наведені норми встановлюють обов`язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в статті 200 Податкового кодексу України, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. При цьому, непогашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість у визначений законодавцем строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.

Таким чином, після спливу законодавчо визначеного строку для проведення зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, відповідна сума відшкодування податку на додану вартість набула статусу заборгованості, що є підставою для нарахування пені.

Наведене застосування пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 24.11.2020 у справі №808/660/16, від 03.04.2020 у справі №2а-1870/9166/12, від 06.05.2020 у справі №0870/9386/12, від 14.05.2020 у справі №1540/4795/18.

Отже, не вчинення податковим органом дій щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування призвело до несвоєчасного перерахування на рахунок позивача узгодженої суми бюджетного відшкодування у визначений строк, що є підставою для виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний ЦУМ» права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зокрема, судом встановлено, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року у справі № 826/11974/17, що набрало законної сили відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2018, було узгоджено бюджетне відшкодування у розмірі 13 731 483 грн.

Розраховуючи суму пені, що підлягає стягненню з бюджету на користь ТОВ «Столичний ЦУМ» за період 26.11.2018 по 23.11.2021, суд враховує наступне.

Відповідно до постанов Національного банку України у період з 26.11.2018 по 23.11.2021 року облікова ставка НБУ змінювалася та становила такі розміри:

з 26.11.2018 по 31.12.2018 - 18,00%

з 01.01.2019 по 25.04.2019 18,00%

з 26.04.2019 по 18.07.2019 - 17,50%

з 19.07.2019 по 05.09.2019 - 17,00%

з 06.09.2019 по 24.10.2019 -16,50%

з 25.10.2019 по 12.12.2019 - 15,50%

з 13.12.2019 по 31.12.2019 - 13,50%

з 01.01.2020 по 30.01.2020 - 13,50%

з 31.01.2020 по 12.03.2020 11,00%

з 13.03.2020 по 23.04.2020 - 10,00%

з 24.04.2020 по 11.06.2020 - 8,00%

з 12.06.2020 по 31.12.2020 - 6,00%

з 01.01.2021 по 04.03.2021 - 6,00%

з 05.03.2021 по 15.043.2021 - 6,50%

з 16.04.2021 по 22.07.2021 7,50%

з 23.07.2021 по 09.09.2021 8,00%

з 10.09.2021 по 02.11.2021 8,50%

з 03.11.2021 по 23.11.2021 8,50%.

Відповідно, використовуючи формулу нарахування пені: облікова ставка НБУ х 120%/365 днів, сума пені, що підлягає нарахуванню за вказаний період складає 5409475,92 грн, а відтак, наданий позивачем розрахунок пені, що підлягає стягненню з бюджету на користь ТОВ «Столичний ЦУМ», відповідає вимогам пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, відповідно твердження відповідача у цій частині є необґрунтованими.

При цьому, жодних заперечень щодо наданого позивачем розрахунку від відповідача не висловлено.

В контексті ефективного засобу правового захисту права платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування цього податку, судом також враховується висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 року у справі №826/7380/15.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання щодо належного способу захисту права платника податків на отримання сум бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями за вересень - жовтень 2014 року, вказала, що, враховуючи відсутність механізму реального відшкодування платнику ПДВ узгодженої суми бюджетного відшкодування цього податку, такі способи захисту порушеного права, як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву Товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку.

Застосувавши норму частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції та висновки ЄСПЛ щодо застосування цієї норми, викладені, зокрема в рішеннях у справі «Бейелер проти Італії» від 05.01.2000 року, у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.06.2014 року, у справі «Інтерсплав проти України» від 09.01.2007 року, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права Товариства, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на його користь заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що найбільш ефективним способом захисту порушеного права позивача є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у м. Києві пені за період з 26.11.2018 по 23.11.2021 у сумі 5 409 475,92 грн.

Враховуючи уточнення позовних вимог позивачем, останній дотримався строку звернення до суду, з огляду на що суд дійшов висновку, що станом на час звернення позивача з даним позовом до суду, останнім строк звернення не порушений.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Київського окружного адміністративного суду, відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, покладений на них обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, не виконали, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Окружного адміністративного суду м. Києва судовий збір в розмірі 22 700 грн згідно платіжної інструкції від 23.11.2021, згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено.

Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 22700грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний ЦУМ» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо несвоєчасного внесення узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 13 731 483 грн за вересень 2016 року до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний ЦУМ» пеню у розмірі 5 409 475,92 грн(пять мільйонів чотириста девять тисяч чотириста сімдесят пять)гривень 92 копійки, нараховану за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період 26.11.2018 - 23.11.2021.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний ЦУМ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору у сумі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.