Ухвала

від 15.04.2024 по справі 320/13018/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 квітня 2024 року м. Київ № 320/13018/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Відповідно до частини другої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов`язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус від 20.11.2012 р. №5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб`єктності є саме паспорт громадянина України.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати копії усіх заповнених сторінок паспорту громадянина України ОСОБА_1 .

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд звертає увагу на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).

Таким чином, позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, а сума судового збору, яка має були сплачена позивачем за звернення до суду з позовною заявою, становить 1211,20 грн. (3028,00 грн. х 0,4).

Позивачем всупереч вимогам КАС України не додано доказів сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з тим, що спірні правовідносини стосуються захисту його житлових прав як співмешканця багатоквартирного будинку, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, згідно із частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, в силу вимог ст.8 Закону України "Про судовий збір" за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У позовній заяві (клопотанні) сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Проте, позивачем не надано доказів незадовільного майнового стану (зокрема, довідка про доходи за 2023 рік, витяг з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тощо).

Враховуючи наведене, відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача:Казначейство України (ел.адм.подат.);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача:UA718999980313151206084010001;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку призначення платежу платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова судовий збір за позовом, ПІБ чи назва установи, організації позивача, Київський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Пунктом 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставин.

Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач всупереч вимогам КАС України не долучив до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: декларація про початок будівельних робіт на об`єкті за адресою: м.Київ, вул.Назарівська (Вєтрова), буд.11.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду копію вказаного документа.

Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати копії усіх заповнених сторінок паспорту громадянина України ОСОБА_1 ;

- надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.;

- надати або належним чином засвідчену копію декларації про початок будівельних робіт на об`єкті за адресою: м.Київ, вул.Назарівська (Вєтрова), буд.11.

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

6. У зв`язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.