Рішення

від 15.04.2024 по справі 380/17527/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2024 рокусправа № 380/17527/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСВІТ-ЗАХІД» (вул. Городоцька, 207, м. Львів , ЄДРПОУ 45084049) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення митної вартості товару,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСВІТ-ЗАХІД до Львівської митниці, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900415/2 від 01.06.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900510/2 від 16.06.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900721/2 від 19.07.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900724/2 від 19.07.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивачем вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення товару та надано всі необхідні документи для ідентифікації товарів, що ввозились на митну територію України, а також усі необхідні документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості останніх, однак відповідачем не прийнято їх до уваги при прийнятті спірних рішень та застосовано другорядний (резервний) метод визначення вартості. У рішеннях про коригування митної вартості митний орган не надає конкретного обґрунтування щодо їх винесення, що в свою чергу суперечить вимогам МК України. У зв`язку із наведеним позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 01.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує заявлені позовні вимоги. Зазначає, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митних декларацій №23UA209170042769U1 від 01.06.2023, №23UA209170047100U7 від 15.06.2023, №23UA209170056943U9 від 18.07.2023, №23UA209170056944U8 від 18.07.2023, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ).

Митним органом встановлено розбіжності між термінами оплати за товар. Так, до МД № 23UA209170047100U7 від 15.06.2023 було подано зовнішньоекономічний договір (контракт) №01/06/2023 від 01.06.2023. Відповідно до пункту 5.1. контракту оплата за товар по даному контракту здійснюється по передоплаті або на протязі чотирнадцяти днів після виставлення фактури на користь Продавця на його банківський рахунок.

В той же час, в проформі № FE/0001/06/2023/PREX від 12.06.2023 зазначено, що оплата повинна бути здійснена 15.06.2023, а у рахунку-фактурі № FE/0001/06/2023/PREX від 12.06.2023 вказані інші терміни оплати 19.06.2023 таким чином не зрозуміло коли повинна бути здійснена оплата за товар.

Аналогічні розбіжності щодо термінів оплати були ще по документах, які подавалися до МД № 23UA209170056943U9 від 18.07.2023, № 23UA209170056944U8 від 18.07.2023.

До всіх чотирьох поставок подавилися автотранспортні накладні (CMR) ) у гр. 4 усіх CMR має міститися інформація про «місце і дату прийняття вантажу до перевезення» проте гр.4 CMR від 29.05.2023 б/н не заповнена.

В калькуляції транспортних витрат , які подавалися до митного оформлення, відсутнє документальне підтвердження всіх складових транспортних витрат.

Такі розбіжності позивачем не спростовано.

Крім цього, всі поставки здійснювалися на умовах CPT Lviv. При умовах поставки СРТ у фактурну вартість товару включаються витрати на перевезення товару до названого пункту призначення, отже фактурна вартість товару мала б бути вища ніж в прайсі, оскільки в міжнародній практиці прийнято що прайс складається на умовах поставки EXW і адресується необмеженій кількості продавців. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Тому, враховуючи наведене, митний орган в межах п. 5 ч. 4 ст. 54 МК України, має право письмово запитувати у декларанта додаткові документи для визначення дійсної митної вартості товарів.

Представник відповідача зауважує, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900415/2 від 01.06.2023 року; №UA209000/2023/900510/2 від 16.06.2023 року; №UA209000/2023/900721/2 від 19.07.2023 року; №UA209000/2023/900724/2 від 19.07.2023 року у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» оформлені у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.12 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, а також містить джерела , які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару прийняті Львівською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню. З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що піднімаючи митну вартість на задекларований товар, митниця скористалась не митною декларацією, де суб`єкти ЗЕД декларували товар за ціною угоди, а декларацією, по якій митниця підняла митну вартість, а в подальшому митну вартість позивача піднімають до вже піднятої вартості.

Звертає увагу, щодо відзиву у справі відповідач не додав як доказ декларації, що вказувались ним як джерела інформації для використання резервного методу в оскаржуваних рішеннях. Відповідно неправомірним є посилання відповідача на них, як доказ правомірності своїх дій.

Спростування щодо кожного з «недоліків» позивачем наводилося у позовній заяві. Усі відомості, щодо яких у митниці були зауваження були детально прописані і жодним чином не спростовуються відповідачем у відзиві. Посадовою особою митного органу не доведено наявності підстав для витребування документів (наявності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості). Як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів, відповідач не вказав ні конкретних обставини, які викликали відповідні сумніви (а сумніви не були обґрунтованими, в розумінні хоча б одної із трьох підстав, визначених законодавством), ні причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, ні документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Представник позивача вказує, що на час витребування від позивача додаткових документів, відповідачем не було визначено та не було повідомлено позивача в установленому порядку про наявність хоча однієї із підстав, перелічених у частині третій статті 53 МК України, які могли свідчити про виникнення у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, у зв`язку з чим пов`язується можливість витребування митним органом додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вважає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Крім цього, відзив на позовну заяву не обґрунтовує законність прийняття оскаржуваного рішення, відповідачем не доказано правомірності прийнятого ним рішення, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСВІТ-ЗАХІД» (Покупець) та компанія «Jamar Ex Group» Marek Wisniewski, Польща (Продавець), уклали Контракт №06/05/2023 купівлі-продажу від 26.05.2023, предметом якого є зобов`язання Продавця поставити і передати у власність Товар (свічки, підсвічники та інші вироби), а Покупця прийняти та розрахуватись за Товар.

Згідно рахунку-фактури (Інвойс) №FS/34/05/2023 від 26.05.2023 року покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 61 436,46 PLN (польських злотих).

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 01.06.2023 року подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170042769U1, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, а саме -світильники неелектричні: лампадки з скла, різного дизайну та кольору.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170042769U1 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) №06/05/2023 від 26.05.2023 року; рахунок-фактура (Інвойс) №FS/34/05/2023 від 26.05.2023 року; рахунок-проформа № FPF/4/2023 від 26.05.2023 року; специфікація до рахунку №FS/34/05/2023; автотранспортна накладна б/н від 29.05.2023 року; відомості з інтернет джерел; прайс-лист б/н від 15.05.2023 року.

За результатами опрацювання наданих декларантом документів, контролюючий орган дійшов висновку, що вони не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим запропонував декларанту надати додаткові документи.

У свою чергу декларант надіслав повідомлення про неможливість подання додаткових документів у зв`язку із відсутністю таких документів та просив визнати митну вартість згідно поданих документів.

01.06.2023 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900415/2, в графі 33 якого вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: - відповідно до вимог ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 4 CMR має міститися інформація про «місце і дату прийняття вантажу до перевезення» проте гр.4 CMR від 29.05.2023 б/н не заповнена. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларантом на вимогу надіслано: проформу, прайс-лист, цінова інформація з інтернет джерел. Задекларовані умови поставки СРТ Lviv. При умовах поставки CRT у фактурну вартість товару включаються витрати на перевезення товару до названого пункту призначення, отже фактурна вартість товару мала б бути вища ніж в прайсі, оскільки в міжнародній практиці прийнято що прайс складається на умовах поставки EXW і адресується необмеженій кількості продавців. Надіслані на вимогу митного органу документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ). та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №UA209170/2023/20686 від 16.03.2023 р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів, митний орган також видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/001836. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900415/2 від 01.06.2023 року.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170043032U7, та 02.06.2023 року вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у сумі 149919,91 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації). Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 44041,54 гривень.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСВІТ-ЗАХІД» (Покупець) та компанія «ZNICZPLAST sp. z o.o.sp.k.», Польща (Продавець), уклали Контракт №01/06/2023 купівлі-продажу від 01.06.2023 р., предметом якого є зобов`язання Продавця поставити і передати у власність Товар (свічки, підсвічники та інші вироби), а Покупця прийняти та розрахуватись за Товар.

Згідно рахунку-фактури (Інвойс) №FE/0002/06/2023/SE від 16.05.2023 року покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 67 992,96 PLN (польських злотих).

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 15.06.2023 року подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170047100U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, а саме -світильники неелектричні: лампадки з скла, різного дизайну та кольору.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170047100U7 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) №01/06/2023 від 01.06.2023 року; рахунок-фактура (Інвойс) №FE/0002/06/2023/SE від 12.06.2023 року; рахунок-проформа № FE/0001/06/2023/PREX від 05.06.2023 року; специфікація до рахунку №FE/0002/06/2023/SE від 12.06.2023 року; автотранспортна накладна б/н від 12.06.2023 року; відомості з інтернет джерел; прайс-лист б/н від 01.06.2023 року.

За результатами опрацювання наданих декларантом документів, контролюючий орган дійшов висновку, що вони не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим запропонував декларанту надати додаткові документи.

У свою чергу декларант надіслав повідомлення про неможливість подання додаткових документів у зв`язку із відсутністю таких документів та просив визнати митну вартість згідно поданих документів.

16.06.2023 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900510/2, в графі 33 якого вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі-МКУ), за результатами опрацювання документів .наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов , зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;-- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: в проформі № FE/0001/06/2023/PREX від 12.06.2023 зазначено, що оплата повинна бути здійснена 15.06.2023, а у рахунку-фактурі № FE/0001/06/2023/PREX від 12.06.2023 вказані інші терміни оплати 19.06.2023 таким чином не зрозуміло коли повинна бути здійснена оплата за товар. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларантом на вимогу надіслано: проформу, прайс-лист, цінова інформація з інтернет джерел. Задекларовані умови поставки СРТ Lviv. При умовах поставки СРТ у фактурну вартість товару включаються витрати на перевезення товару до названого пункту призначення, отже фактурна вартість товару мала б бути вища ніж в прайсі, оскільки в міжнародній практиці прийнято, що прайс-лист складається на умовах поставки EXW і адресується необмеженій кількості продавців. Інших документів згідно вимоги не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 ММУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №UA209190/2023/14864 від 23.03.2023 р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів, митний орган також видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002072. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900510/2 від 16.06.2023 року.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170047650U6, та 16.06.2023 року вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у сумі 208171,86 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації). Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 87756,33 гривень.

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСВІТ-ЗАХІД» (Покупець) та компанія «Jamar Ex Group» Marek Wisniewski, Польща (Продавець), уклали Контракт №26/05/2023 купівлі-продажу від 06.05.2023 р., предметом якого є зобов`язання Продавця поставити і передати у власність Товар (свічки, підсвічники та інші вироби), а Покупця прийняти та розрахуватись за Товар.

Згідно рахунку-фактури (Інвойс) №FS/4/07/2023 від 06.07.2023 року покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 61 236,68 PLN (польських злотих).

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 18.07.2023 року подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170056943U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, а саме -світильники неелектричні: лампадки з скла, різного дизайну та кольору.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170056943U9 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) №06/05/2023 від 26.05.2023 року; рахунок-фактура (Інвойс) №FS/4/07/2023 від 06.07.2023 року; рахунок-проформа № FPF/5/2023 від 07.05.2023 року; специфікація до рахунку №FS 4/07/2023; автотранспортна накладна б/н від 12.07.2023 року; відомості з інтернет джерел; прайс-лист б/н від 10.07.2023 року.

За результатами опрацювання наданих декларантом документів, контролюючий орган дійшов висновку, що вони не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим запропонував декларанту надати додаткові документи.

У свою чергу декларант надіслав повідомлення про неможливість подання додаткових документів у зв`язку із відсутністю таких документів та просив визнати митну вартість згідно поданих документів.

19.07.2023 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900721/2, в графі 33 якого вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів .наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов , зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: -у наданій до митного оформлення проформі № FPF/05/2023 від 05.07.2023 р., зазначено, що оплата за отриманий товар повинна бути здійснена 12.07.2023, а у рахунку-фактурі № FS/4/07/2023 р. від 06.07.2023 р. вказані інші терміни оплати, а саме 24.07.2023 р. Таким чином, подані до митного оформлення документи не визначають терміни оплати по даній поставці. Слід зазначити, що декларантом до митного оформлення не надано документи, які підтверджують факт оплати за даною поставкою. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларантом на вимогу надіслано: проформу, прайс-лист, цінова інформація з інтернет джерел. Інших документів на вимогу митного органу декларантом не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ). та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №UA205170/2023/14978 від 25.05.2023 р., рівень митної вартості становить 3,7708 дол США /кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів, митний орган також видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002491. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900721/2 від 19.07.2023 року.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170057270U8, та 19.07.2023 року вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у сумі 149825,97 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації). Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 36513,62 гривень.

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСВІТ-ЗАХІД» (Покупець) та компанія P.H.U. «MASZ - BIS» Monika Drozdowska, Marek Szczudlo s.c. Польща (Продавець), уклали Контракт №10/07/2023 купівлі-продажу від 10.07.2023 р., предметом якого є зобов`язання Продавця поставити і передати у власність Товар (свічки, підсвічники та інші вироби), а Покупця прийняти та розрахуватись за Товар.

Згідно рахунку-фактури (Інвойс) №1/07/2023 від 14.07.2023 року покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 68 560,08 PLN (польських злотих).

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 18.07.2023 року подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170056944U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, а саме -світильники неелектричні: лампадки з скла, різного дизайну та кольору.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170056944U8 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) №10/07/2023 від 10.07.2023 року; рахунок-фактура (Інвойс) №1/07/2023 від 14.07.2023 року; рахунок-проформа №1/07/2023 від 12.07.2023року; автотранспортна накладна б/н від 14.07.2023 року; пакувальний лист від 14.07.2023 № 5/2023/PROM; замовлення від клієнта №1/07/2023 від 12.07.2023; відомості з інтернет джерел; прайс-лист б/н від 10.07.2023 року.

За результатами опрацювання наданих декларантом документів, контролюючий орган дійшов висновку, що вони не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим запропонував декларанту надати додаткові документи.

У свою чергу декларант надіслав повідомлення про неможливість подання додаткових документів у зв`язку із відсутністю таких документів та просив визнати митну вартість згідно поданих документів.

19.07.2023 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900724/2, в графі 33 якого вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 от. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів .наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов , зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено: -у наданій до митного оформлення рахунку-фактурі № 1/07/2023 р. від 14.07.2023 р міститься посилання на Замовлення покупця, відповідно до якої виписувалась рахунок-фактура. Декларантом надано документ під назвою «Замовлення від клієнта» № 1/07/23 від 12.07.2023 р. Слід зазначити, що вказаний документ виписаний продавцем та по своїй суті не може бути замовленням покупця, так як складений продавцем а не покупцем товару; - у наданому до митного оформлення прайс-листі від 10.07.2023 р,. однією з умов покупки за цінами що зазначені у прайсі є покупка мінімум однієї палети окремого артикула товару. При аналізі та співставленні прайс-листа, рахунку-проформи та інвойсу встановлено придбання окремих артикулів товару у кількості менше однієї палети, а саме по позиціях: LAMPION L F37Z ; LAMPION L-KAT, що суперечить умовам продажу що зазначені у прайс-листі. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларантом на вимогу надіслано: прайс-лист, цінова інформація з інтернет джерел, замовлення від клієнта. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у 4.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч,5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ). та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №UA209190/2023/26770 від 04.06.2023 р., рівень митної вартості становить 3,7600 дол США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів, митний орган також видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002492. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900724/2 від 19.07.2023 року.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170057276U2, та 19.07.2023 року вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у сумі 212763,9 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації). Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 85900,33 гривень.

Позивач вважає оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та такими, що підлягають скасуванню, внаслідок чого звернувся до суду із даним позовом.

При вирішенні спору по суті, суд керується таким.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається частиною другою статті 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування зазначеного методу, визначених у частині першій статті 58 вказаного Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 вказаного Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари.

У частині шостій статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У частині першій статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої вказаної статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.

У частині третій статті 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини другої вказаної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У частинах третій-шостій статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексуза основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У частинах четвертій, п`ятій статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої вказаної статті. Ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами частин першої, другої, четвертої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

Вирішуючи питання наявності у відповідача правових підстав для надіслання вимоги про надання додаткових документів, суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість відповідач, не вказавши які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи можуть їх підтвердити, поставив позивача у невизначене становище.

Суд також зазначає, що відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.

Суд вважає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналізуючи наведені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900415/2 від 01.06.2023 підстави його винесення, суд зазначає наступне.

В оскаржуваному рішенні митний орган вказав про не заповнення графи 4 CMR від 29.05.2023 щодо місця і дати прийняття вантажу до перевезення. Надалі митний орган вказав про задекларовані умови поставки СРТ Lviv та зазначив, що «…При умовах поставки СРТ у фактурну вартість товару включаються витрати на перевезення товару до названого пункту призначення, отже фактурна вартість товару мала б бути вища ніж в прайсі, оскільки в міжнародній практиці прийнято що прайс складається на умовах поставки EXW і адресується необмеженій кількості продавців».

Судом встановлено, що відповідно до п. 4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) №26/05/2023 від 26.05.2023 року поставка товару по контракту відбувається на умовах СРТ Львів у відповідності до Інкотермс.

Умови поставки СРТ Інкотермс 2020 перекладаються як «фрахт/перевезення сплачені до». Тобто, вказаний базис поставки означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання по поставці тоді, коли він передав товар, випущений у митному режимі експорту, своєму перевізнику для доставки до місця призначення. Згідно з вказаними умовами поставки продавець зобов`язаний оплатити витрати та фрахт, необхідні для доставки товару в зазначеному місці призначення, здійснити експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортного мита та інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні митні платежі або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Ціна в базисі СРТ означає, що контрактна (інвойсова/митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортного мита та інших зборів та вартості доставки (фрахта) до вказаного місця призначення. Враховуючи наведене, ціна, зазначена продавцями в інвойсах, включає в себе усі необхідні платежі для визначення митної вартості товару. Умовами укладених між позивачем та постачальниками контрактів передбачено, що конкретна адреса доставки товару і його отримувач визначаються в інвойсі на поставку конкретної партії товару або через електронну пошту.

Суд зауважує, що не заповнення графи 4 CMR щодо місця і дати прийняття вантажу до перевезення жодним чином не впливає на рівень митної вартості декларованого товару із врахуванням обраної сторонами умови постави, оскільки вартість перевезення товару включена до загальної ціни товару.

Щодо твердження митного органу, що «фактурна вартість товару мала б бути вища ніж в прайсі, оскільки в міжнародній практиці прийнято що прайс складається на умовах поставки EXW і адресується необмеженій кількості продавців», суд вказує, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який може оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд. Крім того, прайс-лист не є основним документом на підтвердження митної вартості товару, в зв`язку з чим будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.

Аналізуючи наведені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900510/2 від 01.06.2023 підстави його винесення, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що до митного оформлення позивачем було подано, зокрема, рахунок-фактуру №FE/0002/06/2023/SE від 12.06.2023 року, у якому вказано термін оплати 7 днів, тобто оплата повинна бути здійснена 19.06.2023, а у рахунку-проформі № FE/0001/06/2023/PREX від 05.06.2023 року вказаний інший термін оплати - 10 днів, тобто оплата повинна бути здійснена 15.06.2023.

Відповідно до п.5.1. договору №01/06/2023 від 01.06.2023 року оплата за товар по даному контракту здійснюється по передплаті або на протязі чотирнадцяти днів після виставлення фактури на користь Продавця на його банківський рахунок.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що оскільки проформа-інвойс та інвойс виставлялись в різні дні, тому й кінцевий термін оплати вказано різний. Разом з тим, на момент подання позивачем до митного контролю документів та митної декларації №23UA209170047100U7, жоден зі встановлених строків 14-денного терміну не настав (ні 19.06.2023, ні 15.06.2023). У зв`язку з цим платіжного доручення про оплату товарів позивач подати не міг, а сама по собі розбіжність у строках оплати не впливає на числове значення митної вартості товарів.

Щодо твердження митного органу, що «фактурна вартість товару мала б бути вища ніж в прайсі, оскільки в міжнародній практиці прийнято що прайс складається на умовах поставки EXW і адресується необмеженій кількості продавців», суд висновував вище про те, що прайс-лист не є основним документом на підтвердження митної вартості товару.

Аналізуючи наведені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900721/2 від 19.07.2023 підстави його винесення, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що до митного оформлення декларантом подавався такий документ як рахунок-фактура №FS/4/07/2023 від 06.07.2023 року в якій вказано термін оплати 24.07.2023 року, а у рахунку-проформі FPF/5/2023 від 05.07.2023 року вказаний інший термін оплати - 12.07.2023 року.

Згідно з п.5.1. договору №06/05/2023 від 26.05.2023 року оплата за товар по даному контракту здійснюється по передплаті або на протязі чотирнадцяти днів після виставлення фактури на користь Продавця на його банківський рахунок.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що оскільки проформа-інвойс та інвойс виставлялись в різні дні, тому й кінцевий термін оплати вказано різний. У зв`язку з цим платіжного доручення про оплату товарів позивач подати не міг, а сама по собі розбіжність у строках оплати не впливає на числове значення митної вартості товарів.

Аналізуючи наведені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900724/2 від 19.07.2023 підстави його винесення, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у наданій до митного оформлення рахунку-фактурі №1/07/2023 від 14.07.2023 року наявне посилання на Замовлення, відповідно до якого виписувалась рахунок фактура. Однак у вказаному рахунку-фактурі продавець посилався на документ з назвою «zamowienia ZK 1/07/2023 z dnia 12.07.2023», тобто «замовлення від ЗК (замовлення клієнта) 01/07/2023 від 12.07.2023. Саме цей документ «Zamowienia od klienta 1/07/2023 oryginal» від 12.07.2023 був долучений декларантом до митної декларації №23UA209170056944U8 від 18.07.2023 року, про що свідчить запис у графі 44 даної митної декларації під кодом 9000. Таким чином твердження митниці про те, що «у наданій до митного оформлення рахунку-фактурі №1/07/2023 від 14.07.2023 року міститься посилання на Замовлення покупця, відповідно до якої виписувалась рахунок фактура» не відповідає дійсності.

Щодо тверджень митного органу про те, що «…у наданому до митного оформлення прайс листі від 10.07.2023 року однією з умовпокупки за цінами, що зазначені у прайсі є покупка мінімум однієї палети окремого артикула товару. При аналізі та співставленні прайс - листа, рахунку - проформи та інвойсу встановлено придбання окремих артикулів товару у кількості менше однієї палети, а саме по позиціях: LAMPION L-F37Z; LAMPION L-CAT, що суперечить умовам продажу що зазначені у прайс - листі.», суд погоджується із доводами позивача про те, що Покупцем придбано, а продавцем продано товар: LAMPION L-CAT в кількості 120 шт. що підтверджується п.11 пакувального листа №5/2023/PROM від 14.07.2023 року а також п.11 рахунку-фактури №1/07/2023 від 14.07.2023 року. При цьому, як зазначено у відповідній графі прайс-листа від 10.07.2023 року «кількість штук на палеті» позиція LAMPION L-CAT передбачає розміщення 120 шт. даного товару на одній палеті. Саме таку кількість і придбавав покупець; LAMPION L-F37Z в кількості 704 шт. що підтверджується п.11 пакувального листа №5/2023/PROM від 14.07.2023 року а також п.11 рахунку-фактури №1/07/2023 від 14.07.2023 року. При цьому, як зазначено у відповідній графі прайс-листа від 10.07.2023 року «кількість штук на палеті» позиція LAMPION L-F37Z передбачає розміщення 720 шт. даного товару на одній палеті. При цьому покупець імпортував 704 штуки зазначеного товару з врахуванням пакування та розміщення товару на палеті, відповідно нестача 16 штук товару (2.22% від кількості товару на палеті) жодним чином не впливає на ціну зазначеного товару, окрім того дана ціна підтверджена рахунком-фактурою №1/07/2023 від 14.07.2023 року, що була виставлена продавцем.

Суд зауважує, що у постанові від 29.04.2021 року у справі №810/1822/16 Верховним Судом зроблені наступні висновки: «Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; у випадку ж коригування митним органом митної вартості товару рішення про таке коригування повинно містити мотиви його прийняття».

У спірних правовідносинах встановлені факти спростовують викладені відповідачем посилання, які викликали у нього сумніви та породили зазначені ним причини щодо неможливості перевірки наданих позивачем документів.

Підсумовуючи викладене, суд висновує, що вказані документи містять достатньо відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни.

Щодо визначення митної вартості за методом 2 ґ, суд звертає увагу на наступне.

Як передбачено пунктами 1, 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, з наступними змінами та доповненнями, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Окрім того, у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17 Верховний Суд зазначив наступне: «У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів».

Однак, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.

Такі обставини також вказують на необґрунтованість спірних рішень при визначенні митної вартості за методом 2ґ, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування їх є підставними та підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України »Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі »Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд висновує, що позов необхідно задовольнити повністю.

Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900415/2 від 01.06.2023 року, №UA209000/2023/900510/2 від 16.06.2023 року, №UA209000/2023/900721/2 від 19.07.2023 року, №UA209000/2023/900724/2 від 19.07.2023 року.

3. Стягнути з Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСВІТ-ЗАХІД» (вул. Городоцька, 207, м. Львів, ЄДРПОУ 45084049) судовий збір у розмірі 3050 (три тисячі п`ятдесят) грн. 55 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 15.04.2024 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович