Рішення

від 10.04.2024 по справі 380/29289/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2024 рокусправа № 380/29289/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої суддіЧаплик І.Д.секретар судового засіданняСенчук Л.Ю.за участю:

представника відповідача Івасечко Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІТКА ПРО» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ПРО" (місцезнаходження: 79024, м. Львів, вул. Промислова, 47А; ЄДРПОУ: 44584686) звернулось до суду із позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ: 43971343), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100336/1 від 16.06.2023;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100406/2 від 11.07.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення господарської діяльності ТОВ «КВІТКА ПРО» уклало з компанією QINGDAO MAOSHUN INDUSTRIAL CO., LTD, (Продавець 1) зовнішньоекономічний контракт постачання №K-MSH-2023 від 01.03.2023, за умовами якого згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №WB2022-25 від 09.04.2023 позивач придбав у Продавця 1 товар загальною вартістю 22209,6 USD (дол. США), а також з компанією QINGDAO XUANHONG SPECIAL VEHICLES CO., LTD (Продавець 2) зовнішньоекономічний контракт постачання №K-XUA-2022 від 09.05.2022, за умовами якого згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №XH-20230310 від 13.05.2023 покупець придбав у Продавця 2 товар, загальною вартістю 23 287 USD (дол. США). У зв`язку з поставкою товару, ТОВ «КВІТКА ПРО» з метою його митного оформлення подало до Львівської митниці електронні митні декларації, відповідно до яких було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Разом з митними деклараціямив якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості товару було надано документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її. Проте, відповідач протиправно, на переконання позивача, здійснив коригування митної вартості ввезеного товару, що призвело до необхідності сплати різниці між сумами митних платежів та нанесено значних збитків позивачу. Позивач зазначає, що вимога митного органу про витребування документів є правомірною у разі якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Однак в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено, які в поданих до митного контролю документах містяться розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості; які ознаки підробки наявні у цих документах, і з чого це вбачається; яких відомостей не міститься у документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. На підставі вказаного, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 18.12.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

25.12.2023 представник відповідача подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням сторін.

Ухвалою від 28.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

28.12.2023 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Відзив обґрунтований тим,що під час здійснення митного контролю за оскаржуваними митними деклараціями було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах та встановлено такі порушення: за митною декларацією №23UA209230063959U4 від 15.06.2023 виявлено, що згідно наданої до митного контролю CMR б/н від 13.06.2023 у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється ФОП ОСОБА_1 , разом з тим до митного оформлення декларантом надано довідку про транспортні витрати від 15.06.2023 № 1506, згідно з якою виконавцем по доставці товару являється ТОВ Євро Форвардінг. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; відповідно до інформації яка наведена у рахунках від 15.06.2023 №3678 та від 07.06.2023 №3425, доставка вантажу до митного кордону здійснювалась згідно договору від 14.09.2022 №DH16092022. Однак ні разом з поданням митної декларації, ні на вимогу митного органу стосовно подання додаткових документів даний договір декларантом митному органу не надано, що є порушенням вимог ст. 53 МКУ. Вказує, що зазначені порушення відповідно до частини 6 статті 54 МКУ є підставою для відмови у митному оформлені за заявленою декларантом митною вартістю. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. За митною декларацією №23UA209230073412U8 від 10.07.2022 встановлено, що згідно наданої до митного контролю CMR 176241 від 05.07.2023 у графах 16 та 23 зазначено перевізника CARGOTRANS-SERVIS LLC, проте, за зазначеним маршрутом декларантом не надано договір перевезення, рахунок-фактуру, платіжні документи, заявку, та інші комерційні документи, що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг; - згідно п. 7.1 та п. 7.2. зовнішньоекономічного контракту від 09.05.2022 №K-XUA2022 зазначено, що тара, упаковка та піддони мають зазначатись у рахунку, разом з тим, у рахунку від 13.05.2023 № XH-20230310 такі складові вартості товару відсутні. Отже, не зрозуміло як сформована ціна товару, а відповідно правильність нарахування митної вартості товару; - згідно інформації, яка наведена у митній декларації країни відправлення від 16.06.2023 № 230616110052000308 у гр. «країна призначення» та торгівельна країна» вказано країну Польща, що не відповідає інформації, яка наведена у наданих декларантом документах; - згідно інформації, яка наведена у коносаменті від 13.05.2023 №HYSF2023050101 порт призначення є Гданськ. Однак, у СMR 176241 від 05.07.2023 зазначено, що місце завантаження є Гдиня. Також згідно рахунку про надання транспортних послуг, визначено маршрут Гдиня - Рава Руська. Отже, на підставі наданих декларантом документів, частина транспортних витрат від Гдині до Гданська не включено до розрахунку митної вартості товару. З урахуванням наведеного, у зв`язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, відмовою декларанта надати додаткові документи, відповідач не визнав митну вартість товару, задекларовану позивачем та здійснив її коригування. З цих підстав просить в позові відмовити.

03.01.2024 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що відповідач допускає вільне трактування статті 54 МК України, а саме частково цитує положення пункту 2 частини 5 вказаної статті, залишаючи поза увагою те, що митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 вказаного Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості лише у випадках, встановлених МК України. Також представник позивача звертає увагу на те, що судова практика Верховного Суду у 2018-2021 роках базується на позиції про безпідставність коригування митної вартості при ввезенні товарів на митну територію України, у разі відсутності визначених у частині 3 статті 53 МК України випадків, під час здійснення контролю документів щодо імпортованих товарів. Окрім того, представник позивача звертає увагу на те, що доводи відповідача про те, що частина транспортних витрат від Гдині до Гданська не включено до розрахунку митної вартості товару, спростовуються наданою в порядку ст. 55 МК України отриманою від експедитора Довідкою про маршрут транспортного перевезення №0111/1 від 01.11.2023, в якій роз`яснено, що в процесі перевалки вантажу експедитор організував доставку вантажу в контейнері PONU7674026 з морського порту в м. Гданськ до місця завантаження на автомобільний транспорт, а саме в м. Гдиня. При цьому зазначає, що відстань від порту Гданськ до Гдині, де здійснювалось перевантаження становить всього 20 км. Також, додатково зазначає, що посадова особа митного органу у рішенні про коригування митної вартості має зазначити, зокрема, причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). А у разі застосування резервного методу обов`язковим є обґрунтування причин неможливості послідовного застосування усіх інших методів, а також зазначається докладна інформація та джерела, які були використані митним органом з чітким посиланням на номери та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Ухвалою від 16.02.2024 постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 13.03.2024.

13.03.2024 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті. Судове засідання призначено на 10.04.2024.

09.04.2024 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі у зв`язку із розглядом судової справи в іншому суді. Також, представник позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши думку представників сторін з їх участю на засіданні, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІТКА ПРО» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ 44584686), основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 30.99 Виробництво інших транспортних засобів і обладнання, н.в.і.у..

Під час здійснення господарської діяльності ТОВ «КВІТКА ПРО» (Покупець) укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю QINGDAO MAOSHUN INDUSTRIAL CO., LTD, (Постачальник, Продавець) зовнішньоекономічний контракт постачання №K-MSH-2023 від 01.03.2023 відповідно до якого предметом є те, що продавець зобов`язується поставити, а покупець оплатити та прийняти товари та послуги у кількості, за ціною та асортиментом відповідно до Рахунків на основі замовлень покупця, що становлять його невід`ємну частину цього договору.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №K-MSH-2023 від 01.03.2023 згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №WB2022-25 від 09.04.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 22209,6 (дол. США).

15.06.2023 позивач, з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230063959U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 частини до господарської ручної тачки моделей WB6015).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230063959U4 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №K-MSH-2023 від 01.03.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) WB2022-25 від 09.04.2023; Банківський платіжний документ б/н від 30.05.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3678 від 15.06.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3425 від 07.06.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1506 від 15.06.2023; Коносамент №ZH230400057 від 15.04.2023; Автотранспортна накладна б/н від 13.06.2023; Прайс-лист б/н від 09.04.2023/30.06.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларантунаступного змісту: «Відповідно до частини 2-3 статті Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

У свою чергу, Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: Рахунок №3678 від 15.06.2023; Рахунок №3425 від 07.06.2023; Прайс-лист від виробника б/н від 09.04.2023; Копію митної декларації країни відправлення №425820230000327913 від 15.04.2023; Зображення товару б/н.

Однак, 16.06.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100336/1, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: згідно наданої до митного контролю CMR б/н від 13.06.2023 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється ФОП ОСОБА_1 , разом з тим, до митного оформлення декларантом надано довідку про транспортні витрати від 15.06.2023 №1506, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ Євро Форвардінг. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; відповідно до інформації, яка наведена у рахунках від 15.06.2023 №3678 та від 07.06.2023 №3425 доставка вантажу до митного кордону здійснювалась згідно договору від 14.09.2022 №DH16092022. Однак ні разом з поданням митної декларації, ні на вимогу митного органу стосовно подання додаткових документів даний договір декларантом митного органу не надано, що є порушенням вимог ст. 53 МКУ. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.

На вимогу декларантом надано прайс-лист, копію митної декларації країни експорту, банківський платіжний документ, рахунки на перевезення товару до митного кордону України. Жодного підтверджуючого документу, який спростовує виявлені розбіжності декларантом не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA205140/2023/046246 від 13.06.2023 де вартість такого товару становить 1, 6 дол. США за кг (даного виду товару); Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001652. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2023 №/2023/100336/1.

На виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209230064930U7, та 19.06.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 364164, 74 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації). Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 64 115, 36 гривень.

09.05.2022 між компанією QINGDAO XUANHONG SPECIAL VEHICLES CO., LTD (Продавець 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КВІТКА ПРО» (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №K-XUA-2022, відповідно до якого предметом є те, що продавець зобов`язується поставити, а покупець оплатити та прийняти товари та послуги у кількості, за ціною та асортиментом відповідно до Рахунків на основі замовлень покупця, що становлять його невід`ємну частину цього договору.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту №K-XUA-2022 від 09.05.2022 згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №XH-20230310 від 13.05.2023 Покупець придбав у Продавця 2 товар, загальною вартістю 23 287 дол. США.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 10.07.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230073412U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №1 покришки пневматичні, гумові; тов. №2 камери гумові для несамохідних транспортних засобів).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230073412U8 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №K-XUA-2022 від 09.05.2023; Рахунок-проформа №XH-20230310 від 13.05.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №XH-20230310 від 13.05.2023; Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №00789020230314 від 14.03.2023; Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №00789020230621 від 21.06.2023; Договір на перевезення №DH16092022 від 14.09.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №4322 від 06.07.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3949 від 23.06.2023; Довідка про транспортно-експедиційні витрати №1007 від 10.07.2023; Коносамент №HYSF2023050101 від 13.05.2023; Автотранспортна накладна №176241 від 05.07.2023; Прайс-лист б/н від 01.07.2023; Копія митної декларації країни відправлення №230616110052000308 від 16.06.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларантунаступного змісту: «Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

У свою чергу, Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: Платіжний документ №00789020230314 від 14.03.2023; Платіжний документ №00789020230621 від 21.06.2023; Рахунок на оплату №4322 від 06.07.2023; Рахунок на оплату №3949 від 23.06.2023; Копія експортної декларації відправника №230616110052000308 від 16.06.2023; Договір на перевезення №DH16092022 від 14.09.2022; Прайс-лист виробника б/н від 01.07.2023.

Однак, 11.07.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100406/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: згідно наданої до митного контролю CMR 176241 від 05.07.2023 у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється CARGOTRANS-SERVIS LLC, проте за зазначеним маршрутом декларантом не надано договір перевезення, рахунок-фактуру, платіжні документи, заявку та інші комерційні документи, що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг; згідно п.7.1 та п. 7.2. зовнішньоекономічного контракту від 09.05.2022 №K-XUA-2022 зазначено, що тара, упаковка та піддони мають зазначатися в у рахунку, разом з тим у рахунку від 13.05.2023 №XH-20230310 такі складові вартості товару відсутні. Отже не зрозуміло як сформована ціна товару, а відповідно правильність нарахування митної вартості товару; згідно інформації, яка наведена у митній декларації країни відправлення від 16.06.2023 №230616110052000308 у гр. «країна призначення» та торгівельна країна» вказано країну Польща, що не відповідає інформації, яка наведена у наданих декларантом документах; згідно інформації, яка наведена у коносаменті від 13.05.2023 №HYSF2023050101 порт призначення є Гданськ. Однак ЦМР 176241 від 05.07.2023 зазначено, що місце завантаження є Гдиня. Також згідно рахунку про надання транспортних послуг визначено маршрут Гдиня Рава Руська. Отже, на підставі наданих декларантом документів, частина транспортних витрат від Гдині до Гданська не включено до розрахунку митної вартості товару. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.

Відповідно до частини 2-3 статті Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості.

На вимогу декларантом надано банківські платіжні документи, комерційні документи щодо перевезення товару до митного кордону України, копію митної декларації країни відправлення, прайс лист виробника. Разом з тим надані декларантом документи не містять інформації яка спростовує виявлені розбіжності. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД UA209230/2023/050634 від 15.05.2023, де вартість такого товару становить 2, 82 дол. США за кг. (даного виду товару); товару №2 слугувала МД UA209170/2023/048527 від 21.06.2023, де вартість такого товару становить 2, 05 дол. США за кг. (даного виду товару). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001859. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 11.07.2023 №209000/2023/100406/2.

На виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209230074127U0, та 12.07.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 390 359, 57 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації). Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 69976, 03 гривень.

7 листопада 2023 року позивачем подано до Львівської митниці Заяву №1 в порядку статті 55 Митного кодексу України, в якій задля прийняття рішення щодо скасування оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості та повернення (вивільнення) донарахованих коштів позивачем було надано додаткові документи, які підтверджують заявлену митну вартість та відповідні обґрунтування. Разом із Заявою №1 від 07.11.2023 були надані наступні документи: копія Договору транспортної експедиції №080620232 від 08.06.2023; Копія Договору транспортної експедиції №040723 від 04.07.2023; Копія Довідки про маршрут транспортного перевезення №0111/1 від 01.11.2023. Проте, відповідач не надав відповідь у встановлений законодавством строк.

Не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний кодекс України (даліМК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК Україниу випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістомст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Суд встановив, що позивач подав всі наявні документи, що визначає частина 2 статті 53 МК України.

Суд враховує, що ч. 3ст. 53 МК Українинадає можливість митниці виставляти декларанту письмову вимогу про необхідність подачі додаткових документів у 10-ти денний строк лише у трьох випадках: у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; якщо наявні ознаки підробки цих документів; якщо ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані обставини є виключними підставами для витребування додаткових документів. Водночас тлумачення таких підстав контролюючим органом без належного обґрунтування є протиправним.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченіст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Однак в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено: які в поданих до митного контролю документах містяться розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості; які ознаки підробки наявні у цих документах, і з чого це вбачається; яких відомостей не міститься у документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо зазначених відповідачем в оскаржуваних рішеннях порушень, суд зазначає таке.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100336/1 від 16.06.2023 відповідачем зазначено, що Рахунок на перевезення виставлений ТОВ Євро Форвардінг, проте у графах 16, 23 СМRв якості перевізника вказано ФОП ОСОБА_1 і відсутній договір між позивачем та ФОП ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що позивачем укладено з ТОВ «Євро Форвардінг» Договір про транспортно-експедиторське обслуговування №DH16092022 від 14.09.2022. Відповідно ТОВ «Євро Форвардінг» є експедитором, і не маючи власних транспортних засобів залучає їх для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «КВІТКА ПРО», що передбачено вищезазначеним договором. Таким чином, всі транспортні витрати, які поніс позивач по Договору про транспортно-експедиторського обслуговування №DH16092022 від 14.09.2022 з ТОВ «Євро Форвардінг» включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.06.2023 у справі №380/1221/2020, упроцедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином,умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Більше того, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2cт. 53 МК Українине є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначенау,не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості.

Щодо доводів відповідача про неподання до митного оформлення Договору на перевезення №DH16092022 від 14.09.2022, то суд зазначає, що Митний кодекс України не містить чіткого переліку документів, які зобов`язаний подати декларант для підтвердження числових значень витрат на транспортування. Відтак, витрати можуть підтверджуватисятакими доказами, які містять відомості, що дозволяють визначити розмір транспортних витрат на ідентифікувати їх з конкретним вантажем. Такими доказами по даній справі є рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3678 від 15.06.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3425 від 07.06.2023 та документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1506 від 15.06.2023.

Суд погоджується з доводами позивача, що сам по собі договір про транспортно-експедиторське обслуговування не містить складових митної вартості, так як є за своєю суттю домовленістю між сторонами, за якоюодна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначенихдоговоромпослуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Отже, понесені позивачем витрати на транспортування були документально підтверджені та включені до митної вартості товару.

За висновками Львівської митниців оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100406/2 від 11.07.2023 у графах 16, 23 СМR№176241 від 05.07.2023 в якості перевізника вказано CARGOTRANS-SERVIS LLC, з яким у позивача відсутні будь-які договірні відносини.

Суд зазначає, що позивачем укладено з ТОВ «Євро Форвардінг» договір на перевезення №DH16092022 від 14.09.2022, який подано до митного контролю і предметом його є надання позивачу транспортно-експедиторських послуг. Судом враховує, що Договором на перевезення №DH16092022 від 14.09.2022 передбачене право експедитора залучати інших осіб для забезпечення виконання своїх договірних зобов`язань перед позивачем. Зокрема, ТОВ «Євро Форвардінг» («Експедитор-Замовник») відповідно до Договору транспортної експедиції №080620232 від 08.06.2023 в якості перевізника залучило ФОП ОСОБА_2 (Експедитор-Перевізник) та відповідно до п. 1.1. зазначеного договору його предметом є порядок взаємовідносин при організації та виконання перевезень вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні та у розрахунках за ці перевезення між Експедитором-Замовником та Експедитором-Перевізником. ФОП ОСОБА_2 уклала з ТОВ «Карготранс-Сервіс» Договір транспортної експедиції №040723 від 04.07.2023. Враховуючи зазначене, ТОВ «Карготранс-Сервіс» проставлено печатки у графах 16 та 23 CMR №176241 від 05.07.2023 та вказано, що перевізником вантажу є ТОВ «Карготранс-Сервіс».

Суд зазначає, що позивач разом із Заявою №1 в порядку ст. 55 Митного кодексу України надав Договір транспортної експедиції №080620232 від 08.06.2023, укладений між ТОВ «Євро Форвардін» та ФОП ОСОБА_2 , а також Договір транспортної експедиції №040723 від 04.07.2023 укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Карготранс-Сервіс.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.06.2023 у справі №380/1221/2020, упроцедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином,умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Суд наголошує, що Митний кодекс України не містить чіткого переліку документів, які зобов`язаний подати декларант для підтвердження числових значень витрат на транспортування з чого слідує, що такі витрати можуть підтверджуватисятакими доказами, які містять відомості, що дозволяють визначити розмір транспортних витрат на ідентифікувати їх з конкретним вантажем. Відтак такими доказами є рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №4322 від 06.07.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3949 від 23.06.2023, довідка про транспортні витрати №1007 від 10.07.2023, довідка про маршрут транспортного перевезення №0111/1 віл 01.11.2023 Отже, понесені позивачем витрати на транспортування були документально підтверджені та включені до митної вартості товару.

Щодо посилання відповідача на відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) таких складових вартості товару як тара, упаковка та піддони, то суд зазначає, що відповідно до умов викладених до п. 7.1. та п. 7.2. зовнішньоекономічного контракту від 09.05.2022 №K-XUA-2022 обов`язкової умови зазначення у рахунках упаковки та маркування немає. Суд погоджується з доводами позивача, що з огляду на обрані умови поставки (FOB), продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для надання товару в розпорядження покупця.Продавець зобов`язаний за власний рахунок здійснити пакування товару (за винятком випадків, коли в певній галузі торгівлі зазвичай здійcнюється перевезення такого виду товару без упаковки). Продавець повинен здійснити пакування й маркування товару у спосіб, прийнятний для його перевезення, якщо сторони не домовляться про специфічні вимоги до пакування чи маркування. Тобто передбачено, що вартість упаковки входить в ціну товару. Вказаний пункт договору узгоджуються з умовами поставки FOB та означає те, що у вартості кожного товару вже включені витрати на упаковку товару, маркування та завантаження на складі продавця.

Щодо розбіжностей у митній декларації країни відправлення, то суд зазначає таке. Митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більше того, позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

У митній декларації країни відправлення від 16.06.2023 №230616110052000308 та коносаменту №HYSF2023050101 від 13.05.2023 вказаний кінцевий пункт призначення вантажу на судні Marstal Maersk/319w транзитний порт Гданськ (Польща). Після розвантажувально-завантажувальних робіт у порту Гданськ (Польща) коносамент від 13.05.2023 №HYSF2023050101 втрачає силу, а транспортування продукції до України відбувається в режимі Т1.

Щодо доводів митного органу про невключення до розрахунку митної вартості товару транспортних витрат від Гдині до Гданська, то судом встановлено, що експедитором, ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» надано послуги з доставки вантажу морським транспортом та послуги THC (послуги перевалки вантажів в порту). Перевалка вантажу - це безпосереднє вивантаження вантажу з судна на термінал порту і його навантаження на залізничний або автомобільний транспорт з подальшим вивезенням із території порту або навантаженням на судно.

Суд враховує, що позивачем надано в порядку ст. 55 МК України отриману від ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» Довідку про маршрут транспортного перевезення №0111/1 від 01.11.2023, в якій роз`яснено, що в процесі перевалки вантажу експедитор, ТОВ «Євро Форвардінг» організував доставку вантажу в контейнері PONU7674026 з морського порту в м. Гданськ до місця завантаження на автомобільний транспорт, а саме в м. Гдиня. При цьому відстань від порту Гданськ до Гдині, де здійснювалось перевантаження становить всього 20 км.

Також суд враховує, що пунктом 4 Договору про транспортно-експедиторське обслуговування №DH16092022 від 14.09.2022 визначено порядок розрахунків між Клієнтом (ТОВ «КВІТКА ПРО») і Експедитором (ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ»). Зокрема у пункті 4.1.3. вказаного договору зазначено, що Клієнт оплачує платежі за послуги з перевезення вантажу та сухопутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентські портові збори і т.п.). Відтак Позивачем було включено до митної вартості товару послуги доставки товару з порту м. Гданськ до м. Гдиня.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 9 ст.55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.

Частиною 10 ст.55 МК України передбачено, що якщо митний орган протягом строку, зазначеного участині дев`ятійцієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Відповідач до матеріалів справи не надав доказів, які б підтверджували відмову митниці у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів поданих позивачем в порядку ст.55 МК України, що згідно положень ст.55 МК України має наслідком визнання зі сторони митниці правильності декларування митної вартості декларантом.

З урахуванням наведеного, а також відсутністю будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу,суд вважає, що позивачем для митного оформленнябуло надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Як наслідок суд прийшов до висновку, що відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України, а подані декларантом до митного оформлення документи відповідали вимогам частини 2 статті 53 МК України.

При розгляді цієї справи суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.12.2021 у справі № 200/6508/20-а, згідно з якою основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, шо декларант правильно визначив митну вартість.

Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред`явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами мережі Інтернет, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не вказав ні конкретних обставини, які викликали відповідні сумніви (а сумніви не були обґрунтованими, в розумінні хоча б одної із трьох підстав, визначених законодавством), ні причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, ні документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа № 21-591а15) та в подальшому відображена в інших постановах з цього питання вже Верховним Судом в складі Касаційного адміністративного суду, зокрема у справах №821/1617/17 від 14.08.2018, №815/6827/17 від 29.01.2019, №804/2256/16 від 12.11.2021, №1.380.2019.002016 від 04.11.2021 № 480/3558/19 від 17.11. 2021.

Суд встановив, що відповідач витребував у позивача документи, визначені частиною 3 статті 53 МК України, проте не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржувані рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів.

За позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Щодо обов`язковості чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 14.08.2018 по справі №821/1617/17. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що також письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічна правова позиція викладена в у постанові Верховного Суду від 21.12.2018 по справі №815/1670/17.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, у них зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Такий підхід для формування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості прямо суперечать цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються укладеного контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, які не містять неточностей та розбіжностей, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100336/1 від 16.06.2023 та №UA209000/2023/100406/2 від 11.07.2023 є протиправними та підлягають скасуванню.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справахСалов проти України(заява N 65518/01; пункт 89),Проніна проти України(заява N 63566/00; пункт 23) таСерявін та інші проти України(заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справіРуїс Торіха проти Іспанії(Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до вимог ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІТКА ПРО» (місцезнаходження: 79024, м. Львів, вул. Промислова, 47А; ЄДРПОУ: 44584686) до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ: 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100336/1 від 16.06.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100406/2 від 11.07.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ: 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІТКА ПРО» (місцезнаходження: 79024, м. Львів, вул. Промислова, 47А; ЄДРПОУ: 44584686) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 п.15 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 квітня 2024 року.

СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна