Ухвала

від 15.04.2024 по справі 420/4231/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4231/24

У Х В А Л А

15 квітня 2024 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» (пр-т Шевченка, 2, оф. 345, м. Одеса, 65044; код ЄДРПОУ 24084266) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044; код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління ДПС України в Одеській області щодо складання Акту опису майна № 473/15-32-13-02-35 від 27.12.2023 року, що належить ТОВ «ПРОМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІНТЕРБУД»;

зобов`язати Головне управління ДПС України в Одеській області вилучити публічне обтяження - податкову заставу від 04.01.2024 року за № 31087003 з реєстру обтяжень.

Позов мотивований тим, що 04.01.2024 року на адресу ТОВ «ПРОМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІНТЕРБУД» надійшов Акт опису майна № 473/15-32-13-02-35 від 27.12.2023 року.

Згідно цього акту, податковим керуючим на підставі рішення від 05.04.2023 року № 50/15-32-13-05 про опис майна проведено опис майна ТОВ «ПРОМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІНТЕРБУД» у податкову заставу.

Однак, як вважає позивач, дії Головного управління ДПС України в Одеській області щодо складання Акту опису майна № 473/15-32-13-02-35 від 27.12.202023 року є протиправними, враховуючи недотримання порядку оформлення податкової застави, передбачено ст. 89 Податкового кодексу України.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Натомість, як стверджує позивач, всупереч п. 89.2, п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, рішення керівника контролюючого органу про проведення опису майна Товариству не пред`являлось; опис проведено без участі представників ТОВ «ПРОМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІНТЕРБУД» та без понятих; визначення балансової вартості описаного майна не здійснювалось.

Ухвалою суду від 13.02.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Також цією ухвалою суд витребував від Головного управління ДПС в Одеській області належним чином засвідчену копію рішення від 05.04.2023 року № 50/15-32-13-05 про опис майна у податкову заставу платника податків; документи, на підставі яких було прийняте рішення від 05.04.2023 року № 50/15-32- 13-05 про опис майна у податкову заставу; інші доказів в частині, що стосуються предмету спору.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 13.02.2024 року в електронному вигляді була доставлена Головному управлінню ДПС в Одеській області в його електронний кабінет, що підтверджує довідка про доставку електронного листа від 15.02.2024 року.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Також відповідачем не виконано ухвалу суду від 13.02.2024 року в частині витребування доказів по справі.

Ознайомившись зі змістом позовних вимог та підстав позову, суд дійшов висновку про необхідність витребування доказів по справі.

Предметом спору у зазначеній справі є правомірність дій Головного управління ДПС України в Одеській області щодо складання Акту опису майна № 473/15-32-13-02-35 від 27.12.2023 року.

Пунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пункту 89.1 статті 88 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Згідно з пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Згідно пункту 89.8 статті 89 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Згідно приписів пункту 91.3 статті 91 Податкового кодексу України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб, здійснює підготовку документів для звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.

Відповідно до пункту 92.1 статті 92 Податкового кодексу України, платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту 92.3 статті 92 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

З урахуванням встановленого порядку опису майна платника податків у податкову заставу, до предмета доказування у цій справі належать питання щодо підтвердження наявності у платника податкового боргу; щодо прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про опис майна у податкову заставу; щодо наявності доказів пред`явлення платнику податків рішення про опис майна у податкову застав; щодо оформлення відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, щодо залучення понятих для присутності під час опису майна, тощо.

Натомість, у матеріалах справи відсутні вищевказані докази.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що підставою позову є саме недотримання відповідачем порядку оформлення податкової застави, передбаченого ст. 89 Податкового кодексу України, з метою повного та всебічного з`ясування обставин у справі, суд дійшов висновку про необхідність витребування від Головного управління ДПС в Одеській області належним чином засвідчених копій письмових доказів, а саме: рішення від 05.04.2023 року № 50/15-32-13-05 про опис майна ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» у податкову заставу; а також документів, на підставі яких було прийняте рішення від 05.04.2023 року № 50/15-32- 13-05 про опис майна у податкову заставу, а саме: щодо підтвердження наявності у платника податкового боргу; обставин щодо прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про опис майна у податкову заставу; щодо наявності доказів пред`явлення платнику податків рішення про опис майна у податкову застав; щодо оформлення відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, щодо залучення понятих для присутності під час опису майна; інших доказів в частині, що стосуються предмету спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

При цьому, суд зазначає, що у даному випадку обов`язок доведення правомірності своїх дій щодо складання Акту опису майна № 473/15-32-13-02-35 від 27.12.202023 року та дотримання порядку оформлення податкової застави, покладено саме на Головне управління ДПС України в Одеській області.

Однак, у встановлений судом строк, відповідач відзив на позовну заяву не подав, ухвалу суду про витребування доказів від 13.02.2024 року не виконав, жодних документів з приводу підстав позову до суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно вимог ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності з ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

При цьому, відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі, зокрема, направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.

Згідно ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 08.06.2022 року по справі № 2-591/11 дійшла висновку, що саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

На думку суду, витребування судом доказів є подібним до направлення судом до іншого суду доручення щодо збирання доказів, у зв`язку із чим, суд вважає доцільним застосування у даному випадку аналогії закону та зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 2 ст. 236 КАС України.

Враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 236 КАС України, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до надходження витребуваних доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 72, 79-80, 94, 236, 256 КАС України,

УХВАЛИВ:

Витребувати від Головного управління ДПС в Одеській області належним чином засвідчені копії письмових доказів, а саме: рішення від 05.04.2023 року № 50/15-32-13-05 про опис майна ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» у податкову заставу; а також усі матеріали, на підставі яких було прийняте рішення від 05.04.2023 року № 50/15-32- 13-05 про опис майна у податкову заставу, а саме: щодо підтвердження наявності у платника податкового боргу; обставин щодо прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про опис майна у податкову заставу; щодо наявності доказів пред`явлення платнику податків рішення про опис майна у податкову застав; щодо оформлення відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, щодо залучення понятих для присутності під час опису майна; інших доказів в частині, що стосуються предмету спору.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області надати до Одеського окружного адміністративного суду витребувані докази у 10-денний строк від дати отримання цієї ухвали.

Зупинити провадження у справі № 420/4231/24 - до отримання витребуваних судом доказів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяА.А. Радчук