Рішення

від 04.04.2024 по справі 520/32604/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2024 р. № 520/32604/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Прокопенко Ю.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідача - Попова В.А., Лисікова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області про визнання протиправним та нечинним рішення, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та нечинним рішення Мереф`янської міської ради від 24 серпня 2023 року №1361/23 "Про затвердження Схеми організації дорожнього руху в центральній частині міста Мерефа Харківського району Харківської області обмеженої вулицями Дніпровська, Мереф`янської фортеці, Лесі Українки, Козацька, Нетеченська, Коцюбинського та провулками ОСОБА_2 і Шевченка".

В обґрунтування позову зазначено, що рішення Мереф`янської міської ради від 24 серпня 2023 року № 1361/23 "Про затвердження Схеми організації дорожнього руху в центральній частині міста Мерефа Харківського району Харківської області обмеженої вулицями Дніпровська, Мереф`янської фортеці, Лесі Українки, Козацька, Нетеченська, Коцюбинського та провулками ОСОБА_2 і Шевченка" є протиправним, оскільки прийнято з численними порушеннями норм чинного законодавства. Зазначає, що затверджена оскаржуваним рішенням Схема організації дорожнього руху в центральній частині міста Мерефа Харківського району Харківської області обмеженої вулицями Дніпровська, Мереф`янської фортеці, Лесі Українки, Козацька, Нетеченська, Коцюбинського та провулками Ярослава Мудрого і Шевченка" не відповідає Генеральному плану міста Мерефа VII скликання від 09 грудня 2015 року та не відповідає Державним санітарним правилам планування та забудови населених пунктів. Також, позивач зазначає, що позачергова сесія, на якій було прийнято оскаржуване рішення, була скликана неуповноваженим на це суб`єктом відповідно до регламенту Мереф`янської міської ради, що я порушенням порядку скликання сесійного засідання та свідчить про відсутність законних підстав для його проведення. У зв`язку з викладеним, позивач звернулася до суду з даним позовом для оскарження рішення Мереф`янської міської ради від 24 серпня 2023 року № 1361/23 в судовому порядку.

Ухвалою судді від 20.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13 грудня 2023 року о 10:45 год. У відповідності до вимог частин четвертої статті 264 КАС України зобов`язано відповідача опублікувати оголошення щодо оскарження нормативно-правових актів у виданні, в якому ці акти були або мали бути офіційно оприлюднені, не пізніше як за сім днів до підготовчого засідання та подати до суду докази публікації оголошення про оскарження рішення Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, яке є предметом спору в цій справі, до підготовчого судового засідання.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження та повістка про виклик до суду надіслані відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

Ухвалою суду від 01.12.2023 виправлено описку в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 шляхом зазначення вірної дати призначеного підготовчого засідання "19 грудня 2023 року" замість "13 грудня 2023 року".

Протокольною ухвалою суду від 19.12.2023 відкладено підготовче засідання на 16.01.2024 об 11:30 у зв`язку з першою неявкою позивача.

Судове засідання, призначене на 16.01.2024 об 11:30, було перенесено на 31.01.2024 об 11:00, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на всій території України о 10:37, яка тривала до 11:56.

Протокольною ухвалою суду від 31.01.2024 продовжено строк підготовчого засідання на 30 календарних днів, встановлено строк для подання доказів. Оголошено перерву та призначено наступне судове засідання на 19.02.2024 о 14:00.

Протокольною ухвалою суду від 19.02.2024 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 12.03.2024 об 11:00.

Судове засідання, призначене на 12.03.2024 об 11:00, було перенесено на 19.03.2024 о 12:00, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території м. Харкова о 08:00, яка тривала станом на 11:47.

Судове засідання, призначене на 19.03.2024 о 12:00, було перенесено на 27.03.2024 о 10:30, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території м. Харкова об 11:49, яка тривала станом на 12:12.

У судовому засіданні, призначеному на 27.03.2024 о 10:30, була оголошена перерва до 27.03.2024 о 14:10. У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території м. Харкова о 14:16, яка тривала до 16:02, судове засідання, призначене на 27.03.2024 об 10:30, було перенесено на 04.04.2024 о 10:30.

У судове засідання, призначене на 04.04.2024 о 10:30, з`явилися позивач та представники відповідача.

Позивач у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги та просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, зазначивши, що оскаржуване рішення є цілком правомірним та таким, що прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Просили відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Позивач є мешканцем м. Мерефа, що підтверджується матеріалами справи.

На XXXVIII сесії Мереф`янської міської ради VIII скликання 24.08.2023 прийняте рішення №1361/23 Про затвердження Схеми організації дорожнього руху в центральній частині міста Мерефа Харківського району Харківської області обмеженої вулицями Дніпровська, Мереф`янської фортеці, Лесі Українки, Козацька, Нетеченська, Коцюбинського та провулками Ярослава Мудрого і Шевченка (далі за текстом - Рішення, Схема). (а.с. 21)

У відповіді Мереф`янської міської ради від 29.08.2023 № 3920 на запит ОСОБА_1 стосовно категорії (функціонального призначення) міської вулиці Мереф`янської фортеці зазначено, що згідно Схеми організації дорожнього руху в центральній частині міста Мерефа Харківського району Харківської області обмеженої вулицями ДніпровськаМереф`янської Фортеці, Лесі Українки, Козацька, Нетеченська, Коцюбинського та провулками ОСОБА_2 і Шевченка, затвердженої рішенням № 1361/23 XXXVIII сесії Мереф`янської міської ради VIII скликання від 24 серпня 2023 року, вул. Мереф`янської фортеці - магістральна дорога загальноміського значення районного значення. (а.с. 2)

Позивач у позовній заяві зазначив, що саме зазначеною Схемою затверджено функціональне призначення міської вулиці Мереф`янської фортеці як магістральної дороги, що, відповідно, дає можливість підвищувати на неї транспортне навантаження. Крім того, відповідно до зазначеної Схеми планується розміщення двостороннього руху транспорту по вказаній вулиці.

Позивач не погоджується з рішенням Мереф`янської міської ради від 24 серпня 2023 року №1361/23 "Про затвердження Схеми організації дорожнього руху в центральній частині міста Мерефа Харківського району Харківської області обмеженої вулицями Дніпровська, Мереф`янської фортеці, Лесі Українки, Козацька, Нетеченська, Коцюбинського та провулками Ярослава Мудрого і Шевченка", вважає, що таке рішення ухвалене з порушенням матеріальних і процедурних норм, рішення не відповідає нормативним актам вищої юридичної сили, прийняте з порушенням прав громадськості на участь у процесі його прийняття та порядку оприлюднення проекту нормативно-правового акту, що підлягав обговоренню, тому звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України, статей 2,6 КАС України.

Згідно з Законом України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 5 Закону України Про основи містобудування при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

Згідно з пунктом 1 статті 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації.

У відповіді відповідача від 11 вересня 2023 року № 4149 зазначається, що відповідно до Державних будівельних норм України ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій при розробці робочого проекту Схема організації дорожнього руху в центральній частині м. Мерефа Харківського району Харківської області обмеженої вулицями Дніпровська, Мереф`янської Фортеці, Лесі Українки, Козацька, Нетеченська, Коцюбинського та провулками Ярослава Мудрого і Шевченка, в межах розташування об єкта, що проектується, була визначена існуюча характеристика вулиць. (а.с. 23)

Згідно з робочим проектом до Схеми, що розміщений на сайті міської ради, вихідні дані на проектування надавалися Мереф`янською міською радою як замовником у виді завдання на проектування до договору № 206-ОДР, укладеного між ТОВ ВІАСИСТЕМПРО та Мереф`янською міською радою Харківського району Харківської області.

Вказано також, що проектувальні роботи відбувалися у відповідності до ДБН 5.2.2-12:2019 Планування і забудова територій та ДБН В.2.3-5:2018 Вулиці та дороги населених пунктів.

Під час судового розгляду судом встановлено, що з технічних параметрів елементів вулиці Мереф`янської фортеці, які зазначені відповідачем як існуючі, ширина проїзної частини вулиці зазначена в межах від 6,0 до 11,1 м.

У пункті 3.4 Схеми зазначено також, що поперечний профіль прийнятий існуючий двоскатний, міського та польового типу.

У таблиці 2.1 - Існуючі параметри прилеглих вулиць до Схеми зазначено, що вулиця Мереф`янської фортеці має тип поперечного профілю польовий/міський та відповідно до класифікатора ДБНБ.2.2-12:2019 Планування і забудова територій відноситься до магістральної дороги загальноміського значення районного значення.

Згідно зі статтею 21 Закону України Про дорожній рух у містах вулиці та дороги поділяються на магістральні вулиці та дороги, дороги та вулиці місцевого значення.

Відповідно до статті 16 Закону України Про автомобільні дороги вулиці і дороги міст та інших населених пунктів поділяються на магістральні дороги (безперервного руху та регульованого руху), магістральні вулиці загальноміського значення (безперервного руху та регульованого руху), магістральні вулиці районного значення, а також вулиці і дороги місцевого значення.

Відповідно до статті 18 зазначеного Закону, межі вулиці за її шириною визначаються "червоними лініями". Розташування будь-яких об`єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається.

Законом України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.

При цьому, чинне містобудівне законодавство встановлює перелік містобудівної документації, якими можуть визначатись червоні лінії вулиць.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.

Детальний план території визначає, зокрема, червоні лінії та лінії регулювання забудови.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 року № 926 затверджено Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.

Відповідно до п.п. 6 п. 79 вказаного Порядку план реалізації містобудівної документації містить інформацію щодо послідовності реалізації проектних рішень містобудівної документації, врахування положень затвердженої містобудівної документації, проектних та вишукувальних робіт, стратегій, програм, планів, проектів та інших документів державного планування, затверджених сільською, селищною і міською радою; включає підрозділи, зокрема, щодо схем руху транспорту та пішоходів.

Відповідно до п. 84 зазначеного Порядку комплексний план містить, зокрема, дорожньо-транспортну інфраструктуру, що містить інформацію щодо лінійних об`єктів транспортної інфраструктури, транспортних споруд та комплексів, об`єктів транспортного сервісу, їх сучасного використання та технічного стану, а також містобудівних заходів з організації дорожнього руху, зокрема щодо рекомендованого режиму руху транспорту, рекомендованих схем організації дорожнього руху.

Відповідно до п. 87 зазначеного Порядку генеральний план населеного пункту містить такі тематичні розділи та тематичні підрозділи, яким відповідають структурні частини у стратегії просторового розвитку території населеного пункту, базі геоданих та у плані реалізації, зокрема, щодо дорожньо-транспортної інфраструктури, що містить інформацію щодо: лінійних об`єктів внутрішньої транспортної інфраструктури, транспортних споруд та комплексів, об`єктів транспортного сервісу, їх сучасного використання, технічного стану та основних параметрів; комплексу містобудівних заходів з організації дорожнього руху, зокрема щодо рекомендованого режиму руху транспорту, рекомендованих схем організації дорожнього руху, поперечних профілів вулиць та доріг.

Суд зазначає, що з відповіді міської ради від 5 жовтня 2023 року на запит позивача про наявну ширину вулиці в межах червоних ліній по вулиці Мереф`янської фортеці вбачається, що відповідно до Генерального плану міста Мерефа ширина вулиці Мереф`янської фортеці від території ринку до існуючої школи складає від 12 м до 9 м.

Крім того, відповіддю міської ради від 3 жовтня 2023 року на запит депутата Мереф`янської міської ради ОСОБА_3 , вказаному депутату повідомлено, що відповідно до Генерального плану міста Мерефа поперечний профіль вулиці Мереф`янської фортеці не розроблявся, а в частині вулиці Мереф`янської фортеці від території ринку до існуючої школи відстані від червоних ліній складають від 12 м до 9 м.

Суд звертає увагу, що згідно з відповіддю заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради від 3 листопада 2023 року № 5189, щодо ширини проїзної частини вул. Мерефянської фортеці, то існуючі на даний час такі параметри, як ширина проїзної частини, подекуди не відповідають необхідним мінімальним вимогам і становлять менше 6 м.

Отже, зазначені у Схемі параметри проїзної частини вулиці Мереф`янської Фортеці не відповідають фактичній ширині проїзної частини вулиці та ширині вулиці в межах червоних ліній.

Як зазначав Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 18 травня 2022 року у справі № 640/7663/21, розмір між двома червоними лініями однієї вулиці чи площі має бути таким, щоб між ними можна було розмістити проїзну частину, тротуари, зелені насадження з можливістю нормативного прокладання інженерних мереж.

При визначенні положення червоної лінії слід враховувати, що червона лінія не може змінювати своє положення в залежності від положення земельних ділянок окремих власників. Тому при проектуванні червоної лінії слід враховувати положення капітальних споруд, прокладання підземних, наземних та надземних комунікацій, існуюче розташування зелених насаджень. Розмір між двома червоними лініями однієї вулиці чи площі має бути таким, щоб між ними можна було розмістити проїзну частину, тротуари, зелені насадження з можливістю нормативного прокладання інженерних мереж.

З метою вирівнювання червоної лінії без додаткових обґрунтувань не допускається знесення капітальних будівель, прокладання червоної лінії через будинки, розміщення чи збереження елементів капітальних споруд окремих власників на території загального користування.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з Генеральним планом міста Мерефа частина вулиці Мереф`янської фортеці від школи до вулиці Дніпровської є пішохідною зоною.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038) визначено, що Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого Генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту.План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Згідно частин першої, третьої-шостої, восьмої статті 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території). Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Отже, аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що детальний план території має уточнювати положення генерального плану та не повинен йому суперечити.

При цьому варто врахувати вимоги ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», затверджений наказом від 12.03.2012 №107 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, згідно яких детальний план, проект внесення змін до детального плану містять графічні і текстові матеріали, склад яких наведено у розділах 5-6 цих Норм.

Згідно розділу 5 Норм до складу графічної частини детального плану входить: Схема розташування території у планувальній структурі населеного пункту (району); План існуючого використання території; Опорний план; Схема планувальних обмежень; Проектний план; План червоних ліній; Схема організації руху транспорту і пішоходів; Схема інженерної підготовки території та вертикального планування; Схема інженерних мереж, споруд і використання підземного простору; Креслення поперечних профілів вулиць; Схема інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони).

Отже схема організації руху транспорту і пішоходів є частиною як генерального плану, так і детального плану території.

В судовому засіданні відповідачем підтверджено, що детальний план території щодо цієї частини міста на даний час не прийнятий.

Отже, Схема організації дорожнього руху суперечить діючій містобудівній документації, а саме Генеральному плану міста Мерефа.

Затвердженого у встановленому законом порядку детального плану території, який би містив у своєму складі, прийняту відповідачем схему організації руху транспорту і пішоходів до суду також не подано.

Також, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Регламенту роботи Мереф`янської міської ради, затвердженого рішенням Мереф`янської міської ради від 4 грудня 2020 року № 22/20, порядок діяльності Мереф`янської міської ради, її органів, депутатів, посадових осіб та виконавчих органів визначається, в тому числі, Статутом Мереф`янської міської ради.

Статут Мереф`янської міської територіальної громади, затверджений рішенням Мереф`янської міської ради від 31 липня 2020 року, є основним локальним нормативно-правовим актом Мереф`янської міської територіальної громади, що приймається Мереф`янською міською радою від імені та в інтересах територіальної громади на основі Конституції України, Європейської хартії місцевого самоврядування, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, інших нормативно-правових актів України з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей організації та здійснення місцевого самоврядування Мереф`янською міською територіальною громадою.

Статут є обов`язковим для виконання органом місцевого самоврядування, органами виконавчої влади (державними органами) та/або їхніми територіальними підрозділами, іншими юридичними особами та громадськими формуваннями, які розташовані або здійснюють свою діяльність на території територіальної громади, їх посадовими особами, а також фізичними особами, які постійно або тимчасово проживають чи перебувають на відповідній території.

Згідно із статтею 3 Статуту, інші акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування Мереф`янської міської територіальної громади приймаються з урахуванням та у відповідності до цього Статуту.

Згідно із статтею 5 Статуту, Мереф`янська міська територіальна громада здійснює місцеве самоврядування на принципах, зокрема, демократії участі територіальна громада використовує форми безпосередньої громадської участі при прийнятті рішень; екологічності - при прийнятті рішення має забезпечуватись відсутність або мінімальний негативний вплив на навколишнє природне середовище.

Стаття 15 Статуту передбачає консультації з громадськістю; порядок проведення консультацій з громадськістю визначається Положенням про консультації з громадськістю в Мереф`янській міській територіальній громаді, що є додатком до цього Статуту.

Положення про консультації з громадськістю в Мереф`янській міській територіальній громаді як додаток до Статуту, визначає основні вимоги до організації і проведення Мереф`янською міською радою та її виконавчими органами консультацій з громадськістю з питань, що належать до їх компетенції.

Консультації з громадськістю є однією з форм участі жителів Мереф`янської міської територіальної громади у місцевому самоврядуванні. Вони проводяться з метою забезпечення участі жителів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, але не виключною формою, надання можливості для їх вільного доступу до інформації про діяльність органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості їх діяльності.

Згідно із підпунктом 9.9. вказаного Положення, консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення можуть проводитись щодо проектів актів, прийняття яких може впливати на стан навколишнього природного середовища, у тому числі та не обмежуючись, намірів створення нових екологічно небезпечних об`єктів, що можуть змінити умови життя і підвищити ризик техногенних аварій, сприяти виникненню шкідливих для здоров`я мешканців факторів, або які вимагають незалежної екологічної експертизи для з`ясування їх екологічної небезпеки.

Приймаючи оскаржуване рішення, яке суперечить даним генеральному плану міста, без розробки детального плану території, на переконання суду відповідач повинен був провести громадське обговорення з цього питання.

З пояснень відповідача, судом встановлено, що громадське обговорення або консультації з питань затвердження схеми організації дорожнього руху не проводились.

Також, судом під час розгляду справи встановлено, що сесійне засідання на 24 серпня 2023 року було скликано розпорядженням в.о. Мереф`янського міського голови, заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_4 .

Таким чином, XXXVIII сесійне засідання на 24 серпня 2023 року було скликано як позачергове.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні у разі неможливості здійснення своїх повноважень міським головою такі повноваження здійснює секретар міської ради

Таким чином, міський голова, а за його відсутності секретар міської ради, в системі органів місцевого самоврядування, є головними посадовими особами територіальної громади, на яких покладено ключові повноваження щодо здійснення місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 15 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради.

Згідно з пунктом 13 Регламенту роботи Мереф`янської міської ради,затвердженим рішенням II сесії Мереф`янської міської ради VIII скликання від 04.12.2020, позачергова сесія, з зазначенням порядку денного, за необхідністю скликається міським головою або за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради. Мотивовані пропозиції щодо скликання позачергової сесії, підписані ініціаторами, разом з проектами рішень, що надаються для розгляду, направляються міському голові.

Тлумачення статті 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні також дає підстави стверджувати, що сесії міської скликаються головою відповідної ради, або секретарем ради, або депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради або постійною комісією.

Таким чином, обґрунтованими є доводи позивача щодо того, що скликання позачергової сесії неуповноваженим на це суб`єктом відповідно до регламенту ради, є порушенням порядку скликання сесійного засідання.

У постанові Верховного Суду в постанові від 10.07.2019 у справі № 804/639/18 зазначено, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Верховний Суд зауважив також, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Враховуючи, що затверджена схема організації руху не відповідає містобудівній документації, громадське обговорення з цього питання не проводилось, має місце порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1,2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням визначеної законодавством процедури ухвалення рішення та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.139 КАС україни

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області (вул. Дніпропетровська, буд. 213, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472) про визнання протиправним та нечинним рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним рішення Мереф`янської міської ради від 24 серпня 2023 року №1361/23 "Про затвердження Схеми організації дорожнього руху в центральній частині міста Мерефа Харківського району Харківської області, обмеженої вулицями Дніпровська, Мереф`янської фортеці, Лесі Українки, Козацька, Нетеченська, Коцюбинського та провулками Ярослава Мудрого і Шевченка".

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області суму сплаченого судового збору в розмірі 1 073,60 грн (тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Зобов`язати Мереф`янську міську раду Харківського району Харківської області невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 квітня 2024 року.

Суддя Д.А. Волошин