Ухвала

від 15.04.2024 по справі 520/9464/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 квітня 2024 року Справа № 520/9464/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши адміністративний позов Приватного підприємства «Виробничо-господарської фірми «Дон» (просп. Льва Ландау, буд. 149, кв. 318, м. Харків, 61128) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Виробничо-господарська фірма «Дон» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- зобов`язати Відповідача врахувати (встановити статус враховано) таблицям платника ПДВ - Позивача, що були невраховані рішеннями ДПС у Донецькій області, а саме: Рішенням 3578609/24808729 від 28/12/2021р, яким неврахована таблиця зміни коду 7216918000, 7210, 7210708000 на 7216); Рішенням 3578610/24808729 від 28/12/2021р, яким неврахована таблиця зміни коду 7216918000, 7210, 7210708000, 7210490000, 4410121000, 8308200000, 7318149990 на 7216); Рішенням 3578616/24808729 від 28/12/2021р, яким неврахована таблиця зміни коду 7216918000, 7210, 7210708000, 8308200000, 3920 на 7308); Рішенням 3578621/24808729 від 28/12/2021р яким неврахована таблиця зміни коду 7306, 7210, 7210490000, 25.62.20, 25.61, 25.11.99-00.00, 7318220090, 7318166090 на 7308).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 169 КАС України зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

Частиною 3 ст. 6 "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із приписами частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Зі змісту адміністративного позову та позовних вимог вбачається, що позивач звернувся до суду із використанням системи "Електронний суд" та останнім заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру, ставка судового збору за звернення до суду з якою становить 9689,60 грн. (12112,00*0,8).

До матеріалів позовної заяви позивачем додано платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн..

Однак, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що цю квитанцію позивач долучив до позовної заяви в іншій адміністративній справі №520/355/24 за його позовом до ГУ ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення. При цьому, станом на дату подання позовної заяви вказане платіжне доручення продовжує рахуватись як доказ оплати судового збору в межах адміністративної справи №520/355/24.

Як встановлено судом, ухвалою від 10.01.2024 у справі №520/355/24 позовну заяву позивача до ГУ ДПС в Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №520/355/24.

Суд зазначає, що судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір", підлягає сплаті за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо його сплати, а тому судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову в одній справі, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі тим самим позивачем до того самого суду.

Отже, зазначений платіжний документ не може бути доказом сплати судового збору у даній справі, тому судовий збір вважається не сплаченим.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).

Крім того, відповідно до вимог п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивачем всупереч вимог п.п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України не наведено обґрунтування чим саме порушено право позивача відповідачем по даній справі.

Також, позивачем у позові нормативно не обґрунтовано позовні вимоги.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Відтак, у спірних правовідносинах застосовується шестимісячний строк звернення до суду.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Визначаючи початок перебігу строку звернення до суду, судом враховано наступне.

В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала справа №200/693/22 за позовом приватного підприємства "Виробничо-господарська фірма "Дон" (код ЄДРПОУ 24808729, 83015, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Генерала Антонова, будинок 24) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, юридична адреса: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, буд.59) про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2022 позов приватного підприємства "Виробничо-господарська фірма "Дон" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень задоволено, вирішено:

Визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Донецькій області про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість приватного підприємства "Виробничо-господарська фірма "Дон": №3578609/24808729 від 28.12.2021; №3578610/24808729 від 28.12.2021; №3578616/24808729 від 28.12.2021; №3578621/24808729 від 28.12.2021.

Стягнути на користь приватного підприємства "Виробничо-господарська фірма "Дон" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області судовий збір у розмірі 9924 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

09.12.2022 ухвалено додаткове рішення у справі №200/693/22 за позовом приватного підприємства "Виробничо-господарська фірма "Дон" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень та стягнуто з Головного управління ДПС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства "Виробничо-господарська фірма "Дон" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2023 апеляційні скарги Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2022 та додаткове рішення від 09.12.2022 по справі №200/693/22 залишено без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2022 та додаткове рішення від 09.12.2022 по справі №200/693/22 залишено без змін.

Додатковою постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2023 заяву ОСОБА_1 в інтересах приватного підприємства "Виробничо-господарська фірма "Дон" про ухвалення додаткового рішення по справі № 200/693/22 задоволено частково та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187) на користь приватного підприємства "Виробничо-господарська фірма "Дон" (код ЄДРПОУ 24808729) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Листом від 25.04.2023 за вих.№22667/6/20-40-18-03-09 ГУ ДПС у Харківській області на звернення представника позивача, повідомило зокрема, що в межах справи №200/693/22 відповідачем є Головне управління ДПС у Донецькій області та відповідно рішенням суду зобов`язано саме Головне управління ДПС у Донецькій області врахувати таблицю даних платника податку. Запропоновано ПП «Виробничо-господарська фірма «Дон» звернутись до суду із заявою з питань заміни відповідача у справі №200/693/22 для вирішення питання з приводу скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку.

Таким чином, датою виникнення спірних правовідносин є 25.04.2023 року.

Натомість, до суду позивач звернувся 09.04.2024, пропустивши шестимісячній строк звернення до суду з позовними вимогами.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В порушення вимог ч. 6 ст. 161 КАС України, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску позивачем не надано.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

У справі Європейського суду з прав людини Стаббігс та інші проти Великобританії визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Рішенні Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

З урахуванням положень ст.ст. 122, 123 КАС України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Зазначене також кореспондується з вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України, згідно з якими у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно, адміністративний позов Приватного підприємства «Виробничо-господарської фірми «Дон» до Головного управління ДПС у Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії, поданий з порушенням вимог ст.160, 161 КАС України.

Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:

- надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9689,60 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;

---

, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- надати до суду уточнену позовну заяву, з урахуванням вказаних в ухвалі недоліків, а саме нормативне обґрунтування позовних вимогах та порушене право позивача саме ГУ ДПС у Харківській області, з дотриманням вимог ст.ст. 18, 44 КАС України..

- надати до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Приватного підприємства «Виробничо-господарської фірми «Дон» (просп. Льва Ландау, буд. 149, кв. 318, м. Харків, 61128) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Супрун Ю.О.