Ухвала

від 15.04.2024 по справі 520/9291/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 квітня 2024 р. Справа № 520/9291/24

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцева О.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі за матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області про: 1) визнання протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у місті Харкові щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_2 відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України "Про судоустрій та судовий статус суддів" з лютого 2023 року, яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського; 2) зобов`язання Територіальне управління Служби судової охорони у місті Харкові нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України "Про судоустрій та судовий статус суддів" включно з додатковою грошовою винагородою передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України №168 (зі змінами) від 28.02.2023 з лютого 2023 року в розмірах не менше ніж була нарахована та виплачена поліцейським, які несуть службу в м. Харкові; 3) зобов`язання Територіальне управління Служби судової охорони у місті Харкові нарахувати та виплатити ОСОБА_2 матеріальну допомогу на вирішення соціально побутових питань за 2022 рік згідно пункту 2 статті 165 Закону України "Про судоустрій та судовий статус суддів" в розмірах не менше ніж була нарахована та виплачена поліцейським, які несуть службу в м. Харкові, -

встановив:

В оформленні матеріалів адміністративного позову виявлено низьку недоліків.

По-перше, у даному випадку наявні ознаки пропуску строку подання заявником позову, оскільки позовні вимоги позивачем заявлені щодо виплати додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2023 з лютого 2023 року та виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань за 2022 рік, а до суду з даним позовом позивач звернувся - 09.04.2024р.

Так, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином до 19.07.2022 року звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

Однак, 19.07.2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352 (далі - Закон №2352), яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.

Згідно з п.5 ст.122 КАС України, ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022р. №2352-ІХ та з урахуванням ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) і рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) строк заявлення вимог про оплату праці (винагороду за службу) (які виникли з 20.07.2022р.) може бути збільшений до 3 місяців від дати коли особі стало відомо про існування порушеного права.

Відтак, унесенням до Кодексу законів про працю України вказаних змін законодавець, виклавши у новій редакції ч.1 та ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, увів строки звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.

При цьому, правова категорія "заробітна плата", правова категорія "оплата праці" та правова категорія "грошове забезпечення" за правовою природою та суттю є ідентичними.

Відтак, на заявлені позивачем вимоги поширюється дія ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022р. №2352-ІХ.

Зміст абзацу 1 ч.2 ст.122 КАС України указує на те, що початок перебігу строку звернення до суду пов`язується з днем коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд вважає, що за загальним правилом про існування порушеного права на належну оплату праці заявнику не могло бути невідомо як пізніше від останньої календарної дати кожного конкретного календарного місяця (у межах якого отримувалось грошове забезпечення), так і пізніше від дати звільнення з військової служби (стосовно останнього календарного місяця служби).

Також слід звернути увагу на те, що відповідно до п.1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року № 322-VIII, з наступними змінами та доповненнями, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відтак, обмеження щодо застосування строків, визначених ч.2 ст.233 КЗпП України, скасовано.

Таким чином, відлік тримісячного строку для звернення з цим позовом до адміністративного суду почався 19 липня 2022 року і мав би закінчитися 19 жовтня 2022 року, якби не приписи пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, на підставі яких цей строк був продовжений до 30 червня 2023 року.

Проте, до суду з даним позовом позивач звернувся 09.04.2024р., тобто, пропустивши також і строк, установлений ст.233 КЗпП України.

В контексті питання строків звернення до суду слід також надати правову оцінку щодо дії у часі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».

Як вже зазначалось вище, у зв`язку із набранням чинності 19.07.2022 року таких змін, до вимог про стягнення оплати праці почали застосовуватись строки звернення за судовим захистом.

Прикінцеві та перехідні положення не містять жодних застережень щодо застосування цього закону, а тому він застосовується за загальними правилами дії у часі, у просторі та на коло осіб.

Проте, із набранням 19.07.2022 року чинності Законом №2352-ІХ частини перша та друга ст.233 КЗпП України діють у новій редакції й, аналізуючи положення цієї статті у часових межах існування її юридичних норм у зіставленні з нормами п.1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, згідно із якими під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, необхідно зазначити таке:

- норми ч.5 ст.122 КАС України є загальними нормами для правовідносин з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, відносно норм іншого закону, які встановлюють інший строк звернення до суду у спорах, що виникають з цих правовідносин (публічної служби);

- стаття 122 КАС України, зокрема ч.5 цієї статті, не містить норм, які б регулювали порядок звернення осіб, які перебували (перебувають) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці;

- строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення заробітної плати визначений у ст.233 КЗпП України, норми якої є для цих (спірних) правовідносин спеціальними відносно приписів ч.5 ст.122 КАС України, які є загальними і з них не можна прямо зробити висновок стосовно строків звернення до суду для захисту права на заробітну плату;

- з 19.07.2022 року для звернення до адміністративного суду з таким позовом, як даний, передбачений тримісячний строк (ч.1 ст.233 КЗпП України), відлік якого треба починати з 19.07.2022 року, тобто з дати набрання чинності Законом №2352-ІХ;

- відтак тримісячний строк для звернення з цим позовом до адміністративного суду завершився 19 жовтня 2022 року, проте на підставі пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України був продовжений до 30 червня 2023 року.

До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 07.12.2023 року у справі №990/242/23, від 29.11.2023 року у справі №990/233/23.

Беручи до уваги викладені норми, а також встановлені обставини, суддя вважає, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду.

Разом з позовною заявою позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду, проте, адресовану на ім`я судді ОСОБА_3 та по справі 520/3088/24.

Жодної іншої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку на звернення до суду позивачем не надано.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що позов оформлений без дотримання вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 КАС України (відсутність заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку на звернення до суду).

По-друге, згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

До матеріалів позовної заяви позивачем не додано копій доданих до позовної заяви документів для відповідача.

По-третє, п.4, п.5 ч. 5 ст. 160 КАС встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У даному випадку, позовні вимоги заявлені до Територіального управління Служби судової охорони у місті Харкові.

Проте, позивачем у позовній заяві визначено в якості відповідача у справі - Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву стосовно змісту позовних вимог щодо належного відповідача по справі.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ч. 6 ст. 161 КАС України, то позов має бути залишений без руху відповідно до ст. 169 КАС України з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ухвалив:

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову у 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху.

Встановити, що способом усунення недоліків позовної заяви є подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;

- копій доданих до позовної заяви документів для відповідача;

- уточненої позовної заяви стосовно змісту позовних вимог щодо належного відповідача по справі.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась із адміністративним позовом.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Старосєльцева