Ухвала

від 16.04.2024 по справі 520/6170/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

16 квітня 2024 року Справа № 520/6170/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні клопотання представника Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "СВІТЛО ШАХТАРЯ" за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "СВІТЛО ШАХТАРЯ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківський машинобудівний завод "СВІТЛО ШАХТАРЯ" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.12.2023 №0409750414, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі Акту від 13.11.2023 № 34264/20-40-04-14-03 "Про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних АТ "Харківський машинобудівний завод "СВІТЛО ШАХТАРЯ" (код ЄДРПОУ 00165712)".

Ухвалою суду від 14.03.2024 провадження у справі відкрито. Розгляд справи ухвалено здійснювати відповідно до положень с. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження.

Через систему "Електронний суд" 02.04.2024 представником позивача подано клопотання про продовження строку для подання відповіді на відзив до 22.04.2024, в обґрунтування якого вказано, що позивачем направлений запит до ТОВ «М.Е.ДОК» з метою отримання належних та допустимих доказів щодо дати отримання відповідних РК до ПН, які стали предметом камеральної перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною 3 ст.163 КАС України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дасть змогу позивачу підготувати свої пояснення, міркування та аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до приписів ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

З огляду на вищевикладене, а також факт введення воєнного стану на території України, з метою надання позивачу можливості реалізувати його процесуальне право, враховуючи, що клопотання про продовження процесуального строку подано до закінчення такого строку, суд приходить до висновку про можливість продовжити строк позивачу для подання відповіді на відзив до 22.04.2024.

Через систему "Електронний суд" 08.04.2024 представником позивача надано заяву про зміну підстав позову та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою Електронного кабінету ЄСІТС «Електронний Суд».

В обґрунтування заяви про зміну підстав позову вказано, що перевірка достовірності та повноти нарахуванням і сплати податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1. статті 75 ПК України. При цьому, камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає, зокрема проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення та строків реєстрації, зокрема, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в ЄРПН.

Таким чином, новою підставою позову є те, що податковий орган вийшов за межі предмету камеральної перевірки.

Вирішуючи питання про прийняття вказаної заяви до розгляду суд керується такими мотивами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відтак, позивач може подати заяву про зміну позовних вимог шляхом збільшення або зменшення розміру позовних вимог та шляхом зміни підстав або предмету адміністративного позову.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 у справі №361/822/17 розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. При цьому, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Водночас, предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.

Під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується заявлена позивачем вимога. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Суд зазначає, що наведені представником позивача доводи про зміну підстав позову свідчать про те, що останній фактично не погоджується з проведеною камеральною перевіркою.

З огляду на викладене суд констатує, що позивач у заяві про зміну підстави позову не надав будь-якого належного обґрунтування, що суперечить приписам ст. 47 КАС України, та зумовлює відмову у прийнятті до розгляду такої заяви.

Щодо клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача необхідність розгляду справи за правилами загального провадження не обґрунтував, судом таких обставин не встановлено.

Враховуючи наведені нормативні положення, у поєднанні з категорією справи, її складністю, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання представника позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 243, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства, України, суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання представника Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "СВІТЛО ШАХТАРЯ" про продовження строку для подання відзиву - задовольнити та продовжити строк для подання відповіді на відзив до 22.04.2024.

У прийнятті заяви представника Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "СВІТЛО ШАХТАРЯ" про зміну підстав позову - відмовити.

У задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "СВІТЛО ШАХТАРЯ" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №520/6170/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.М. Шляхова