Рішення

від 12.04.2024 по справі 580/1385/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року справа № 580/1385/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Айлін» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айлін» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 25.01.2024 №009380403 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 6797,28 грн.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику учасників.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на момент складання акту камеральної перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення вже набули чинності зміни внесені Законом України від 12.01.2023 року №2876-ІХ до ПК України, в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пунктами 89 та 90, які зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану, який введений в Україні з 24.02.2022 року, тобто в цій частині вказаний вище закон має зворотну дію в часі.

Позивач вважає, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Також позивач звернув увагу, що граничний термін її реєстрації податкових накладних припадав на 31.10.2022 і саме в цей день у м. Черкаси було відсутнє електропостачання, тому податкові накладні зареєстровані наступного дня 01.11.2022, відповідно обставини несвоєчасної реєстрації не залежали від волі позивача та обумовлені дією форс-мажорних обставин, викликаних агресією РФ на території України.

Позивач вважає, що не повинен нести відповідальність за дату надходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних, що виконано позивачем 01.11.2022.

На підставі наведеного позивач вважає, що його позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач у визначений судом час подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує повністю. Позиція відповідача зводиться до того, що на момент розгляду заперечення ТОВ «АИЛІН» не надано документів, що підтверджують чи засвідчують форс-мажорні обставини для суб`єкта господарської діяльності в частині виконання ним податкового обов`язку, а саме дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних.

Крім цього, відповідно до даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ), станом на 31 жовтня 2022 року о 18:14:56 максимальна сума, на яку платник ТОВ «Айлін» мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складала 47 518,51 гривень.

При цьому, загальна сума ПДВ по 11 податкових накладних, зазначених в акті камеральної перевірки, граничним строком реєстрації 31.10.2022 склала 67 972,83 гривень.

Відповідач вважає, що твердження платника щодо факту відсутності електропостачання 31.10.2022 з 08:05 до 01.11.2022 06:40, не є причиною несвоєчасної реєстрації податкових накладних, про що свідчить факт - відсутність достатньої для реєстрації податкових накладних суми ліміту.

Крім того, що 06 вересня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року за № 225, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.08.2022 року за № 967/38303 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження», однак позивач не звертався до податкових органів з метою підтвердження неможливості виконання своїх податкових обов`язків.

Відповідач наголосив, що штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПКУ, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПКУ граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання починаючи з 16 січня 2023 року.

При цьому порушення платником податків граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Закону №2876-IX, тягне за собою накладання на такого платника податків штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПКУ.

За твердженням відповідача, платником податків на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення, жодних доказів щодо своєчасного направлення вищенаведених податкових накладних, контролюючому органу не надавалось. Тому під час встановлення порушення контролюючий орган керувався виключно даними Єдиного реєстру податкових накладних, а копії квитанцій з програмного забезпечення «М.Е.Dос» по зазначених податкових накладних не лягали в основу під час винесення податкового повідомлення рішення від 25.01.2024 року № 009380403.

На підставі наведеного відповідач вважає, що до позивача правомірно застосовано штрафні санкції.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд зазначає наступне.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Айлін» щодо дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), якою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено акт від 13.12.2023 №12664/23-00-04-03-04/33018402, яким встановлено, що згідно даних ЄРПН платником податку ТОВ «Айлін» несвоєчасно зареєстровано 41 податкову накладну чим порушено порушено пункт 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України та пункт 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України.

За результатами розгляду заперечень позивача комісією листом № 1435/6/23-00-04-03-10 від 23.01.2024 ГУ ДПС у Черкаській області повідомило ТОВ «Айлін» про те, що постійна комісія з питань розгляду заперечень вирішила:

1) висновки Акту перевірки від 13.12.2023 № 12664/23-00-04-03-04/33018402 в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних від 20.12.2022 № 55, 59, від 22.12.2022 № 57, 56, 60, 58, від 26.12.2022 № 66, 70, 68, 69, 65, 67, від 27.12.2022 № 73, 72, 71, від 28.12.2022 № 76, 75, 77, 74, 78, 79, від 29.12.2022 № 84, 83, 81, 80, 82, від 30.12.2022 № 85, 86 - підлягають скасуванню.

2) за порушення вимог податкового законодавства визначити ТОВ «Айлін» грошові зобов`язання в сумі 8 900,84 грн. штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних зазначених в акті.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення від 25.01.2024 №009380403 про нарахування штрафних санкцій на загальну суму 8900,84 гривень, застосованих відповідно до ст. 120-1 ПК України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних.

Згідно розрахунку штрафу до податкового повідомлення-рішення від 25.01.2024 №009380403 до позивача застосовано відповідальність за порушення строків реєстрації наступних податкових накладних:

№ 31 від 13.10.2022 на суму ПДВ 3 606,67 грн. граничним терміном реєстрації 31.10.2022, (кількість днів затримки реєстрації 1 день);

№ 25 від 13.10.2022 на суму ПДВ 6 714,23 грн. граничним терміном реєстрації 31.10.2022, (кількість днів затримки реєстрації 1 день);

№ 29 від 13.10.2022 на суму ПДВ 543,33 грн. граничним терміном реєстрації 31.10.2022, (кількість днів затримки реєстрації 1 день);

№ 24 від 12.10.2022 на суму ПДВ 5 244,18 грн. граничним терміном реєстрації 31.10.2022, (кількість днів затримки реєстрації 1 день);

№ 33 від 14.10.2022 на суму ПДВ 7 233,54 грн. граничним терміном реєстрації 31.10.2022, (кількість днів затримки реєстрації 1 день);

№ 32 від 13.10.2022 на суму ПДВ 2 096,00 грн. граничним терміном реєстрації 31.10.2022, (кількість днів затримки реєстрації 1 день);

№ 30 від 13.10.2022 на суму ПДВ 13 387,52 грн. граничним терміном реєстрації 31.10.2022, (кількість днів затримки реєстрації 1 день);

№ 28 від 13.10.2022 на суму ПДВ 7 815,92 грн. граничним терміном реєстрації 31.10.2022, (кількість днів затримки реєстрації 1 день);

№ 26 від 12.10.2022 на суму ПДВ 1 789,00 грн. граничним терміном реєстрації 31.10.2022, (кількість днів затримки реєстрації 1 день);

№ 26 від 13.10.2022 на суму ПДВ 7 172,80 грн. граничним терміном реєстрації 31.10.2022, (кількість днів затримки реєстрації 1 день);

№ 27 від 13.10.2022 на суму ПДВ 12 369,64 грн. граничним терміном реєстрації 31.10.2022, (кількість днів затримки реєстрації 1 день);

№ 2 від 19.07.2022 на суму ПДВ - 10 035,35 грн. граничним терміном реєстрації 31.07.2022, (кількість днів затримки реєстрації 18 днів);

№ 1 від 11.10.2022 на суму ПДВ - 965,00 грн. граничним терміном реєстрації 31.10.2022, (кількість днів затримки реєстрації 10 днів).

Позивач погодився з висновками податкового органу щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних № 2 від 19.07.2022 та № 1 від 11.10.2022 та застосування штрафних санкцій в сумі 2 103,57 грн., які сплачені до бюджету відповідно до платіжної інструкції №4456 від 02.02.2024.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів, оскільки не погоджується із рішенням контролюючого органу в частині застосування штрафних санкцій у сумі 6797,28 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Органи державної податкової служби згідно п.75.1 ст.75 ПК України, мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

З наведеного правового регулювання вбачається, що камеральна перевірка з питань реєстрації податкових накладних проводиться без попередження платника податків, без його згоди та не потребує присутності під час її проведення.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені строки скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для ПН/РК до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для ПН/РК до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених ПН та/або РК коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 ПКУ, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

За правилами пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З наведених норм Податкового кодексу України слідує висновок, що порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних є підставою для застосування відповідальності у вигляді штрафу в залежності від пропущеного строку реєстрації.

Законом України від 12 січня 2023 року №2876-ІХ Про внесення змін до розділу XX Перехідні положення ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (далі - Закон №2876-ІХ), який набрав чинності 08.02.2023, підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПКУ доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (далі - ПН/РК) до податкових накладних в ЄРПН, встановлені пунктом 201.10. ст. 201 ПКУ, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПКУ.

Відповідно, визначені пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПКУ строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом №2876-ІХ (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять:

для ПН/РК до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для ПН/РК коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно з пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів (п. 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

З аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПКУ граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання починаючи з 16 січня 2023 року.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій до оскарженого податкового повідомлення-рішення, до позивача не застосовувалась відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, датою їх складання з 16.01.2023.

При цьому, суд відхиляє посилання позивача на зворотну дію в часі пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ на період з 24.02.2023, оскільки Законом України від 12 січня 2023 року №2876-ІХ чітко визначено, що він застосовується до податкових накладних/розрахунків коригування граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом №2876-ІХ, тобто з 06.01.2023.

Щодо посилань позивача на несвоєчасну реєстрацію податкових накладних внаслідок дії форс-мажорних обставин, суд виходить з такого.

У відповідності до пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Листом 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Отже, військові дії пов`язані із збройною агресією РФ на території України визнаються форс-мажорними обставинами, які звільнюють платників податків від встановленої відповідальності за діяння (дії чи бездіяльність), які вчинені в умовах такої агресії.

Однак, на переконання суду, не всі обставини у період війни визнаються форс-мажорними, а лише ті, які мають безпосередній вплив на платника податку та спричиняють порушення його можливості виконувати свої податкові обов`язки.

Суд враховує, що на території Черкаської області станом на 31.10.2022 військові дії не велися, однак у цей період РФ здійснювала ракетні обстріли території Черкаської області по об`єктах критичної інфраструктури, що мало наслідком знеструмлення частини Черкаської області.

Вказані обставини є загальновідомими, тому не потребують доказування в силу вимог ч. 3 ст. 78 КАС України. Цим також спростовуються посилання податкового органу про його необізнаність та неповідомлення платником податку про наявність таких обставин.

Як наслідок, військова агресія РФ мала безпосередній вплив на платників податків Черкаської області, які в цей день залишились без електропостачання, зокрема, листом №125/24/2024 від 09.01.2024 Черкаська міська філія ПАТ «Черкасиобленерго» повідомила позивача, що з 31.10.2022 з 08:05 до 01.11.2022 06:30, у зв`язку з агресією РФ та великою кількістю ракетних обстрілів по об`єктах інфраструктури електроенергетики, в результаті пошкодження високовольтної лінії за юридичною адресою позивача: вул. Дахніська, 50/18, була зафіксована перерва в електропостачанні.

Враховуючи, що граничний строк реєстрації спірних податкових накладних припадав на 31.10.2022, тому позивач мав право розраховувати на подачу для реєстрації цих накладних в останній день строку, однак не зміг реалізувати це право внаслідок дії обставин непереборної сили, пов`язаних з війною.

Податкові накладні направлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 01.11.2022, тобто в день коли перестали існувати обставини непереборної сили, тому позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію згаданих податкових накладних.

При цьому, суд відхиляє посилання податкового органу на необхідність звернення позивача до податкових органів з метою підтвердження неможливості виконання своїх податкових обов`язків відповідно до наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року за № 225, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.08.2022 року за № 967/38303, зважаючи на те, що дія непереборних обставин викликаних війною не діяла постійно, а мала місце в конкретно визначену дату 31.10.2022.

Щодо реєстрації спірних податкових накладних після 01.11.2022, суд виходить з такого.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі Порядок №1246), визначено, що податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 3 Порядку №1246 визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 69.18 пункту 69 Підрозділу 10 Розділу XX ПК України (в редакції згідно із змінами, внесеними Законом № 2120-IX від 15.03.2022) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Військовий стан в Україні неодноразово продовжувався і діяв на дату граничного строку для реєстрації податкових накладних поданих позивачем.

Пунктами 11, 13, 14 Порядку № 1246 визначено, що після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Відповідно до пунктів 3,4,5 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №557 від 06.06.2017, в редакцій чинній на дату направлення позивачем накладних на реєстрацію (далі - Порядок №557), автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Обов`язкові реквізити електронних документів визначаються законодавством. Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на його автора. Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді. Після накладання ЕЦП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв`язку до адресата протягом операційного дня. Автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.

Відповідно до п. 6 Порядку №557 автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня, а за п. 8 вказаного Порядку перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Порядок №1246 не містить визначення поняття реєстрація податкової накладної. Водночас, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Враховуючи наведене, реєстрація податкової накладної в ЄРПН є обов`язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в ЄРПН.

Наведені положення Порядку дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до Єдиного реєстру податкових накладних є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до Єдиного реєстру податкових накладних.

Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом дій такого, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Таким чином, належним доказом реєстрації податкової накладної (наміру її реєстрації), з урахуванням положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та Порядку №1246, є квитанція про прийняття податкової накладної, про неприйняття або про зупинення реєстрації такої із зазначенням причин, яка надсилається протягом операційного дня.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 15 березня 2021 року у справі №1.380.2019.002742.

Так, у даному випадку спірним є питання наявності в діях платника складу податкового правопорушення як підстави для накладення штрафу.

Суд зазначає, що висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах полягають в тому, що при встановленні обставин вчинення платником усіх необхідних дій щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, у такому випадку відсутній склад податкового правопорушення, як наслідок - відсутні підстави для притягнення до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до матеріалів справи додані властивості електронних документів податкових накладних, згідно з якими позивач виконав покладені на нього обов`язки, як на платника податків щодо складання, підписання та відправлення спірних податкових накладних на реєстрацію 01.11.2022, тобто із дотриманням строку передбаченого пунктом 201.10 статті 201 ПК України з урахуванням дії 31.10.2022 форс-мажорних обставин.

З урахуванням наведеного, встановлені обставини справи свідчать про відсутність стосовно позивача складу податкового правопорушення в частині реєстрації спірних податкових накладних № 31 від 13.10.2022, № 25 від 13.10.2022, № 29 від 13.10.2022, № 24 від 12.10.2022, № 33 від 14.10.2022, № 32 від 13.10.2022, № 30 від 13.10.2022, № 28 від 13.10.2022, № 26 від 12.10.2022, № 27 від 13.10.2022, № 26 від 13.10.2022.

При цьому, суд відхиляє посилання податкового органу, що наявність відомостей у програмному забезпеченні « ОСОБА_1 » не є належним доказом відправки на реєстрацію податкових накладних, оскільки відомості про реєстрацію наведених податкових накладних повністю збігаються з відомостями електронних квитанцій з автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України про надходження квитанцій №2, тому і відомості надані позивачем про направлення на реєстрацію податкових накладних також є достовірними.

Суд наголошує, що обов`язком позивача є своєчасне, в операційний день, відправлення податкових накладних до ЄРПН. Платник податку не несе відповідальності за роботу телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем та програм. Несвоєчасна доставка відправлення адресату з будь-яких причин виключає відповідальність платника податків, який свій обов`язок виконав своєчасно.

Суд зазначає, що саме на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій та мінімізують ризик помилок.

Верховний Суд і у постанові від 30 січня 2018 року у справі №816/390/17 зазначив, що платником податку доведено здійснення всіх передбачених законодавством дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, що виключатиме склад податкового правопорушення та доводитиме безпідставність і протиправність податкового повідомлення-рішення.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиний реєстр податкових накладних, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 червня 2019 року у справі №802/1825/16-а, від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18 та від 03 квітня 2020 року у справі № 160/5380/19.

Щодо твердження відповідача про відсутність ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ станом на 31.10.2022, суд звертає увагу, що згідно витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 01.11.2022 становив 107815,51 грн., що є достатнім для реєстрації податкових накладних заявлених позивачем. Суд звертає увагу, що з наведеного витягу вбачається, що 01.11.2022 позивач здійснив поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ з поточного рахунку, відповідно за відсутності форс-мажорних обставин позивач також міг поповнити цей рахунок 31.10.2022.

Одночасно суд звертає увагу на ту обставину, що акт камеральної перевірки не містить відомостей щодо відсутності необхідного ліміту позивача в системі електронного адміністрування ПДВ, тому доводи податкового органу в цій частині відхиляються судом.

Загальна сума штрафних санкцій, яка застосована оскарженим рішенням до позивача за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних № 31 від 13.10.2022, № 25 від 13.10.2022, № 29 від 13.10.2022, № 24 від 12.10.2022, № 33 від 14.10.2022, № 32 від 13.10.2022, № 30 від 13.10.2022, № 28 від 13.10.2022, № 26 від 12.10.2022, № 27 від 13.10.2022, № 26 від 13.10.2022 становить 6797,27 грн., тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 25.01.2024 №009380403, в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 6797,27 грн. підлягає скасуванню.

Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 25.01.2024 №009380403, в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 6797,28 грн., однак помилково застосована сума штрафних санкцій становить 6797,27 грн., що становить різницю 0,01 грн., відповідно в цій сумі позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 25.01.2024 №009380403, в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 6797,27 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Айлін» (18009, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Дахнівська, буд. 50/18, код ЄДРПОУ 33018402) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО