Ухвала

від 15.04.2024 по справі 580/3756/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 квітня 2024 року справа № 580/3756/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/3756/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Христинівської міської ради (вул. Соборна 30, м. Христинівка, Черкаська область, 20001, код ЄДРПОУ 33319218) про визнання протиправними та скасування рішень, постановив ухвалу.

15.04.2024 вх. №19072/24 позивач у позовній заяві просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення сесії Христинівської сільської ради від 09.04.2019 №22-9/14/VII про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та надання у власність;

- визнати протиправним та скасувати рішення сесії Христинівської сільської ради від 18.06.2020 №29-14/VII про безоплатну передачу у приватну власність земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 7124687500:01:001:0301 ОСОБА_2 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 7124687500:01:001:0301 ОСОБА_2 (номер НОМЕР_2 ).

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, що поданий фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений 3028,00 грн.

Ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1211,20 грн, тому позивач має сплатити 1211,20 грн за вимогу щодо рішення від 09.04.2019 №22-9/14/VII про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації .

Правила заповнення реквізитів у блоці реквізитів «Фактичний платник» («Ultimate Debtor») повідомлення pacs.008 детально описано в документі «Система електронних платежів Національного банку України (шифр СЕП-4). Загальні правила реалізації стандарту ISO 20022, спільні для всіх інструментів.

Усупереч вимог п.4 ч.5 ст.160 КАС України позивач відповідачем визначає Христинівську міську раду, проте вимоги формує до іншої особи.

Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України місцем реєстрації позивач визначає село, проте індекс 20001 належить м. Христинівка.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору є необгрунтованим - не надана довідка з розрахунком перевищення судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України "Про судовий збір").

Верховний Суд у справі №225/2213/20 зазначив: за певних умов суд може звільнити від сплати судового збору саме сторону в справі. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 906/308/20 виснувала, що положення пункту 1 можуть бути застосовані і до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 0940/2276/18 наголошує, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Клопотання про поновлення строку звернення до суду не містить додатків, проте позивач стверджує: про наявність підстав для позову стало відомо у червні 2021 року, але не зазначено якого із рішень це стосується (09.04.2019 №22-9/14/VII, від 18.06.2020 №29-14/VII).

Верховний Суд у справі № 160/6762/21 дійшов висновку, що для забезпечення ефективного поновлення у правах позивача у справах про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, з урахуванням положень абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в судовому рішенні про скасування рішення державного реєстратора має бути чітко зазначено, яке саме рішення державного реєстратора слід скасувати, та одночасно визначено правові наслідки скасування такого рішення шляхом визнання, зміни чи припинення речових прав або обтяжень речових прав.

Позивач відповідачем визначає іншу фізичну особу, проте не враховує ознаки публічно-правового і приватно-правового спору, що вирішується за правилами різних процесуальних кодексів.

Верховний Суд у справі № 820/3534/17 зазначив: витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право на витребування майна за загальним правилом має його власник. Оскільки технічну документацію (проєкт землеустрою) на земельну ділянку особа замовляє не для себе, а для власника такої ділянки (з його дозволу), то має право на відшкодування витрат на цю документацію у разі відчуження власником земельної ділянки третій особі (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2023_prezent/Prezent_Sposobu_zahust_okremi_kateg_1.pdf).

Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з`ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов`язків.

Вимога скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 7124687500:01:001:0301 ОСОБА_2 (номер НОМЕР_2 ) стосується прав іншої особи і має приватно-правовий характер. Позивач має врахувати яким актам цивільного законодавства суперечить прийняте рішення про державну реєстрацію прав. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV (у редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, що не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Христинівської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях зазначені на офіційному сайті Черкаського окружного адміністративного суду (https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/gromadyanam/tax/).

Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків позовної заяви шляхом надання до Черкаського окружного адміністративного суду оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у сумі 1211.20 грн за кожну вимогу немайнового характеру, обгрунтованого клопотання про залучення третьої особи, оформлення позовної заяви з дотриманням вимог п.2, п.4 ч.5 ст.160 КАС України щодо індивідуальних актів, обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду щодо кожного із рішень відповідача та окресленням змісту і характеру порушеного права позивача.

Роз`яснити, що суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Копію ухвали направити позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА