Постанова

від 16.04.2024 по справі 520/8421/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 р. Справа № 520/8421/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2023, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/8421/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДАЛІМ

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДАЛІМ (далі також - позивач, ТОВ ДАЛІМ) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі також - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області ), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 2200/20-40-18-04-25 від 02.11.2022;

- зобов`язати відповідача переглянути заяву позивача повторно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що прийнято всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області від 02.22.2022 № 2200/20-40-18-04-25 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області повторно розглянути заяви ТОВ "Далім" від 23.09.2022 № 31709/6ЕП та від 06.10.2022 № 36430/6ЕКПП та за результати розгляду прийняти вмотивоване рішення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ТОВ ДАЛІМ сплачений судовий збір у розмірі 2 147, 20 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність рішення заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області від 02.22.2022 № 2200/20-40-18-04-25 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Зазначив, що в якості підстави для підтвердження неможливості виконання обов`язків позивач вказував на те, що підприємство перебувало в окупації та на території, де ведуться бойові дії, що є однією з умов, але не є достатніми доказами при винесенні рішень на користь платника. У свою чергу, жодних доказів неможливості використання чи вивезення документів, комп`ютерного обладнання, що пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків спричиненим військовою агресією російської федерації проти України та введення Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на території України військового стану з 24.02.2022 року, що згідно з п.п. 3 п. 1 розділу II Порядку № 225 є підставою неможливості виконати податковий обов`язок, платником податків до контролюючого органу не надано. Згідно з наявними інформаційними ресурсами ДПС України підприємством здійснювалась господарська діяльність, було встановлено, що підприємство перебуває на загальній системі оподаткування, зареєстрований платником ПДВ, має відкриті рахунки в ПАТ «БАНК ВОСТОК» та АТ «СЕНС БАНК». Реєстрацію податкових накладних в ЄРПН підприємство почало здійснювати з 22.06.2022 року. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податкiв - фiзичних осiб, i сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2022 року подано 26.07.2022, за ІІ квартал 2022 року подано 21.10.2022, за ІІІ квартал 2022 року подано 27.01.2023. Протягом 2022 року сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати ( платіжні інструкції від 25.03.2022, 21.04.2022, 22.04.2022, 02.05.2022, 06.05.2022, 19.05.2022, 27.05.2022, 03.06.2022, 17.06.2022, 22.06.2022, 24.06.2022, 01.07.2022, 07.07.2022, 19.07.2022, 21.07.2022, 26.07.2022, 01.08.2022, 05.08.2022, 17.08.2022, 22.08.2022, 23.08.2022, 02.09.2022, 09.09.2022, 16.09.2022, 27.09.2022, 03.10.2022, 12.10.2022, 17.10.2022, 25.10.2022, 26.10.2022, 01.11.2022, 11.11.2022, 17.11.2022, 24.11.2022, 02.12.2022, 06.12.2022, 08.12.2022, 19.12.2022, 26.12.2022, 30.12.2022, військовий збір та ЄСВ. На думку скаржника, вказані обставини свідчать про можливість підприємства здійснювати господарську діяльність та відповідно виконувати свої податкові обов`язки.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ ДАЛІМ звернулось до ГУ ДПС з заявою про неможливість виконання платниками податків - юридичними особами податкових обов`язків від 22.09.2022 № 113/09 (вх. ГУ ДПС області від 23.09.2022 № 31709/6/ЕП) (а.с. 8-10).

До заяви надано наступні документи: копію довідки Вільхівської сільської ради від 25.07.2022 № 574/03-11; копію інвентаризаційної відомості від 31.12.2021; копію наказу № 7 від 05.02.2020 р.; копію наказу № 22 від 28.02.2022; копію договору оренди № 03/08-1 від 03.08.2020; копію договору комісії № 09/04 від 09.04.2020; копію договору комісії № 16 від 09.04.2020; копію додаткової угоди № 1 від 27.02.2022 до договору комісії № 16 від 09.04.2020; копію додаткової угоди №1 від 01.03.2022 року до договору комісії № 09/04 від 09.04.2020; копію заяви в поліцію.

За результатами розгляду заяви Комісією щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання обов`язків платником податків винесено попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 06.10.2022 року № 360/20-40-18-04-25, яке направлене до Електронного кабінету платника. Підприємству запропоновано надати додаткові документи на підтвердження зазначеної у заяві підстави неможливості виконання податкового обов`язку у терміни, визначені Порядком.

Позивачем повторно надано лист-заяву від 22.09.2022 № 113/09 (вх. ГУ ДПС області від 06.10.2022 № 35431/6/ЕКГІП) та пакет документів до нього, а саме: копію довідки Вільхівської сільської ради від 25.07.2022 №574/03-11; копію інвентаризаційної відомості від 31.12.2021 (35446/6/ЕКПП від 06.10.2022); копію Наказу № 8 «Про затвердження місцезнаходження головного бухгалтера» (35435/6/ЕКПП від 06.10.2022); копію Наказу № 23 від 28.02.2022 «Про призупинення діяльності підприємства» (35436/6/ЕКПП від 06.10.2022); копію Договору оренди № 23/11-1 від 23.11.2020 року (35440/6/ЕКПП від 06.10.2022); копію договору № 01/02-2 комісії на продаж від 31.01.2020 року (35440/6/ЕКПП від 06.10.2023); копію договору № 01/02-3 комісії на продаж від 31.01.2020 року (35437/6/ЕКПП від 06.10.2022); копію договору № б/н комісії на продаж від 01.01.2020 року (35439/6/ЕКПП від 06.10.2023); копію Додаткової угоди № 1 від 01.03.2022 року до договору № 01/02-2 комісії на продаж від 31.01.2020 року (35443/6/ЕКПП від 06.10.2022); копію Додаткової угоди № 1 від 01.03.2022 року до договору № 01/02-3 комісії на продаж від 31.01.2020 року (35444/6/ЕКПП від 06.10.2022); копію Додаткової угоди від 27.02.2022 року до договору № б/н комісії на продаж від 01.01.2020 року (35446/6/ЕКПП від 06.10.2022); копії заяв в поліцію (35433/6/ЕКПП, 35434/6/ЕКПП, 35450/6/ЕКПГІ від 06.10.2022 , виписку по рахунку ОСОБА_1 (36430/6/ЕКПП від 18.10.2022), довідку ДК Кутузівка (36431/6/ЕКПП від 18.10.2022) фото пошкоджень (36432/6/ЕКПП, 36434/6/ЕКПП, 36436/6/ЕКПП, 36437/6/ЕКПП, 36438/6/ЕКПП від 18.10.2022), квитанції про відправлення заяв до поліції (38422/6/ЕКПП від 02.11.2022) (а.с. 12-52).

02.11.2022 року Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено рішення №2200/20-40-18-04-25 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (а.с. 11).

У вказаному рішенні податковий орган вказав, що позивачем до заяви не надано вичерпного переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі, податковою агента, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1. пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України та переліків документів на підтвердження.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області від 02.22.2022 № 2200/20-40-18-04-25 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку не відповідає критеріям обґрунтованості, що дає підстави для його скасування. У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку повторно розглянути заяви ТОВ ДАЛІМ від 23.09.2022 № 31709/6ЕП та від 06.10.2022 № 36430/6ЕКПП та за результати розгляду прийняти вмотивоване рішення.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

За приписами статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Законом України від 12.05.2022 р. № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022 р., внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 2102-IX, встановлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до абзаців 1, 3, 5 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої Податкового кодексу України відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Наказом Міністерства фінансів України № 225 від 29.07.2022 р. затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - Порядок № 225).

Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 225, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30.09.2022 р., заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 р. № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 р. № 225 (в далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу, а саме:

акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030;

інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі його знищення відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019р. № 599);

витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування/втрати майна; інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326;

документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків);

копія наказу підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників або встановлення простою в роботі підприємства, викликане обставинами непереборної сили (із зазначенням дати початку і закінчення такого призупинення (за можливості));

документ або повідомлення оператора поштового зв`язку (вказується посилання на офіційну сторінку оператора, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв`язку та/або об`єктів поштового зв`язку на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації;

документ або повідомлення банку (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення роботи банку або його відокремлених підрозділів та/або платіжних систем у зв`язку із введенням воєнного стану;

копії платіжних доручень (розрахункових та інших документів щодо ініціювання переказу коштів) або їх скріншот (знімок екрану) платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов`язань, податкового боргу, поданих до банку, що залишилися невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв`язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторизації банку. Надається разом із документом або повідомленням, зазначеним у пункті 8 цього Переліку;

документ або повідомлення (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщено таке повідомлення), що підтверджує вимушене призупинення роботи головних управлінь Казначейства у зв`язку з введенням воєнного стану;

повідомлення, що підтверджує аварійне (незаплановане) відключення постачання електроенергії в умовах воєнного стану, суб`єкта господарювання до сфери обслуговування якого належить таке підприємство, зокрема скріншот повідомлення в месенджер (Viber, Telegram тощо) і мобільних додатках;

документ, що підтверджує вимушене відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов`язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет- провайдера);

документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства і є об`єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з якими відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати (перелік майна, його вартість); заява до правоохоронних органів; акт незалежного оцінювача; наявність страхового полісу, заява про страховий випадок тощо);

документи, що свідчать про акти мародерства, грабежу, рейдерства, захоплення майна та примусове захоплення приміщення (копія заяви до територіального органу внутрішніх справ та документ, виданий відповідним правоохоронним органом щодо реєстрації кримінального провадження тощо);

документи, що свідчать про подання заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження за результатами розгляду такої заяви;

документи, що свідчать про пошкодження, втрату, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського обліку або неможливості їх вивезення з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації (інформація про подання до контролюючого органу повідомлення згідно пункту 44.5 статті 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України, повідомлення про неможливість вивезення первинних документів згідно пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України);

подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 225 встановлено, що контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

Аналіз вищевказаних норм вказує, що підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 р. № 225, головною умовою застосування підстав (критеріїв), за якими платник податків став таким, що не може виконувати свій податковий обов`язок, є те, що вони виникли внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, які спричинені військовою агресією російської федерації.

Положеннями пункту 1 розділу II Порядку № 225 передбачено, що до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи;

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Отже, кожна з вищезазначених підстав неможливості виконання податкових обов`язків є самодостатньою, а Порядок не вимагає одночасної наявності усіх визначених Порядком підстав для прийняття рішення про неможливість виконання податкових обов`язків.

Згідно з пунктом 3 розділу II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, до платників податків, які на дату набрання чинності цим Порядком (а саме: на 06.09.2022) мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків - юридичною особою податкового обов`язку, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225, до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу (пункт 8 передбачає, що платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення).

Пунктом 3 розділу II вищевказаного Порядку також встановлено, що заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов`язки не мав/не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими, обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації; підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, до платників податків, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з`явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів, інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі відсутності у платника податків, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

При цьому, пунктом 7 розділу II вищевказаного Порядку встановлено, що платники податків, які не подали, у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 1 розділу III вищевказаного Порядку заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов`язків.

У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов`язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.

Попереднє рішення має бути направлене платнику податків не пізніше 20 календарних днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви та відповідних документів (копії документів), інформації у порядку передбаченому пунктом 3 цього розділу.

Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування/пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.

Додаткові документи (копії документів) обґрунтування/пояснення розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання.

Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань/пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов`язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов`язків.

Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.

Обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

Попереднє рішення та рішення, надіслане контролюючим органом до Електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо воно сформовано з дотриманням вимог, встановлених розділом II Кодексу.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.

Колегія суддів вважає, що залежно від підстави, з якої платник податків пов`язує неможливість виконання податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкового агента), у кожному конкретному випадку визначається і перелік документів, які необхідно подати до податкового органу для підтвердження вказаної підстави. Тобто, на підтвердження певної підстави для визнання платника податків таким, що не мав можливості виконувати податковий обов`язок, необхідно надати до податкового органу інформацію, один документ або кілька документів, який/які стосуються та підтверджують саме цю підставу, а не всю сукупність документів, які передбачені у переліку Міністерства фінансів України.

За змістом Порядку №225 головною умовою застосування підстав (критеріїв), за якими платник податків став таким, що не може виконувати свій податковий обов`язок, є те, що вони виникли внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, які спричинені військовою агресією російської федерації.

При цьому, таку підставу як пп. 1) п.1 розділу ІІ Порядку № 225 : втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації зазначено в окремому підпункті Порядку, який передбачає перелік підстав неможливості виконання податкових обов`язків.

Отже, дана підстава (критерій) є самостійною й достатньою підставою для визнання платника податків таким, що не мав можливості виконувати податковий обов`язок.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в заявівід 22.09.2022 року посилався на те, що у зв`язку з військовою агресією російською федерації не має можливості виконати податкові зобов`язання, а саме: нарахувати та сплачувати податок на прибуток, реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, нараховувати та сплачувати податок на додану вартість, своєчасно нараховувати та сплачувати єдиний внесок, податок з доходів фізичних осіб та військовий збір під час звільнення працівників.

Вказував, що юридичною адресою підприємства є: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вул. Шкільна, 6, яке перебувало в окупації з березня по 27 квітня 2022 року включно. Саме за цією адресою розміщувався кабінет головного бухгалтера з оснащенням згідно з Інвентаризаційним описом від 31.12.2021 року (наказ № 8 від 30.11.2019 року). Довідкою Вільхівської сільської ради від 25.07.2022 №574/03-11 підтверджено факт, що приміщення за адресою: Харківський район, с.Кутузівка, вул. Шкільна, 6, було пошкоджено внаслідок бойових дій у період з березня по квітень 2022 року. На момент звільнення населеного пункту первинна документація, офісна та комп`ютерна техніка в приміщенні були відсутні (а.с. 8-10).

До заяви позивач надав копію довідки Вільхівської сільської ради від 25.07.2022 № 574/03-11; копію інвентаризаційної відомості від 31.12.2021; копію наказу № 7 від 05.02.2020 р.; копію наказу № 22 від 28.02.2022; копію договору оренди № 03/08-1 від 03.08.2020; копію договору комісії № 09/04 від 09.04.2020; копію договору комісії № 16 від 09.04.2020; копію додаткової угоди № 1 від 27.02.2022 до договору комісії № 16 від 09.04.2020; копію додаткової угоди №1 від 01.03.2022 року до договору комісії № 09/04 від 09.04.2020; копію заяви в поліцію.

За результатами розгляду заяви контролюючий орган запропоновував позивачу надати додаткові документи на підтвердження зазначеної у заяві підстави неможливості виконання податкового обов`язку.

Позивачем повторно надано лист-заяву від 22.09.2022 № 113/09 (вх. ГУ ДПС області від 06.10.2022 № 35431/6/ЕКГІП) та пакет документів до нього: копію довідки Вільхівської сільської ради від 25.07.2022 №574/03-11; копію інвентаризаційної відомості від 31.12.2021 (35446/6/ЕКПП від 06.10.2022); копію Наказу № 8 «Про затвердження місцезнаходження головного бухгалтера» (35435/6/ЕКПП від 06.10.2022); копію Наказу № 23 від 28.02.2022 «Про призупинення діяльності підприємства» (35436/6/ЕКПП від 06.10.2022); копію Договору оренди № 23/11-1 від 23.11.2020 року (35440/6/ЕКПП від 06.10.2022); копію договору № 01/02-2 комісії на продаж від 31.01.2020 року (35440/6/ЕКПП від 06.10.2023); копію договору № 01/02-3 комісії на продаж від 31.01.2020 року (35437/6/ЕКПП від 06.10.2022); копію договору № б/н комісії на продаж від 01.01.2020 року (35439/6/ЕКПП від 06.10.2023); копію Додаткової угоди № 1 від 01.03.2022 року до договору № 01/02-2 комісії на продаж від 31.01.2020 року (35443/6/ЕКПП від 06.10.2022); копію Додаткової угоди № 1 від 01.03.2022 року до договору № 01/02-3 комісії на продаж від 31.01.2020 року (35444/6/ЕКПП від 06.10.2022); копію Додаткової угоди від 27.02.2022 року до договору № б/н комісії на продаж від 01.01.2020 року (35446/6/ЕКПП від 06.10.2022); копії заяв в поліцію (35433/6/ЕКПП, 35434/6/ЕКПП, 35450/6/ЕКПГІ від 06.10.2022, виписку по рахунку ОСОБА_1 (36430/6/ЕКПП від 18.10.2022), довідку ДК Кутузівка (36431/6/ЕКПП від 18.10.2022) фото пошкоджень (36432/6/ЕКПП, 36434/6/ЕКПП, 36436/6/ЕКПП, 36437/6/ЕКПП, 36438/6/ЕКПП від 18.10.2022), квитанції про відправлення заяв до поліції (38422/6/ЕКПП від 02.11.2022) (а.с.12-50).

Натомість, приймаючи оскаржуване рішення, податковим органом не надано оцінки підставі звернення позивача із заявою про неможливість виконання податкового обов`язку, яка є самостійною й достатньою підставою для визнання платника податків таким, що не мав можливості виконувати податковий обов`язок, а також не вказано причини, чому надані позивачем документи є недостатніми та які саме документи необхідно надати.

Колегія суддів вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І, навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень суб`єктивізує акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Вживання податковим органом загального посилання на необхідність подання первинних документів є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію,а не будь-яких на власний розсуд.

Зазначений висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen V. Finland), № 37801/97, від 01 липня 2003 року, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Крім того, приймаючи рішення про можливість чи неможливість виконання платником податкового обов`язку, контролюючий орган повинен був враховувати ті обставини, які існували на час прийнятті такого рішення.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Всупереч наведеної вище норми КАС України, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було доведено правомірності прийняття свого рішення, що є предметом оскарження у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення відповідача не можливо визнати обґрунтованим, а, отже, таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єкта владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України, що є підставою для його скасування.

Посилання скаржника апеляційної скарги щодо наявності у підприємств можливості здійснювати господарську діяльність та відповідно виконувати свої податкові обов`язки внаслідок проведення в ЄРПН реєстрації податкових накладних, подання податкової звітності та сплати податкові та зборів, не спростовує висновки суду, оскільки спірне рішення не містить жодних посилань на вказані обставини.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяви ТОВ ДАЛІМ від 23.09.2022 № 31709/6ЕП та від 06.10.2022 № 36430/6ЕКПП та за результати розгляду прийняти вмотивоване рішення.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позову.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обгрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Ураховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду цієї справи рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 по справі № 520/8421/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Курило Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц